Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/10730/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.08.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/10730/13-ц 
		Провадження № 2/344/389/14 
		   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 серпня 2014 року                                                                       м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої - судді                    Бабій О.М.,
		секретарів                              Сивухіної Ю.Ю, Іванова О.В.,
		за участі позивачки ОСОБА_2 та її адвоката ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_5,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та судових витрат, -
		 
		В  С  Т  А  Н  О  В  И  В: 
		 
		Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в сумі 62 900 грн. та судових витрат. Позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що відповідач брав на себе зобов'язання за певну суму грошових коштів організувати лікування її дочки. Позивачка передала відповідачу для цього 150 900 грн., що підтверджується копіями квитанцій. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, та кошти у повному розмірі позивачці не повернув. Тому позивачка змушена була звернутись до суду із позовом про стягнення цих коштів.ї
		Позивачка та її представник в судовому засіданні вимоги позову підтримали повністю з мотивів наведених в ньому та просили його задовольнити в повному обсязі.
		Також позивачка додатково пояснила, що у жодній піраміді МММ вона участі не брала, а відповідач був організатором МММ в м. Івано-Франківську. Коли МММ розпалась, то відповідач включав в списки для повернення коштів людей, яких хотів, багатьом людям і на даний час він ще винен гроші.
		Відповідач позов не визнав. В судовому засіданні суду пояснив, що позивачка була учасником МММ, отримувала прибуток та перераховувала кошти на його рахунок у банку для участі в піраміді, вказане підтверджується електронною перепискою та показами свідків. Після того як МММ розпалась, він повернув частину коштів позивачці які ще залишились на рахунках МММ як і більшості людей. Участь у МММ люди брали на власний ризик, жодних зобов'язань перед ними він не мав.
		Свідок ОСОБА_6, яка є матір'ю позивачки, суду пояснила, що 06.01.2011 року на дні народженні ОСОБА_4 (відповідач) сказав, що в нього є друг, який зробив операцію своїй дочці і ОСОБА_4 може з ним поговорити щоб таку ж операцію зробити дочці ОСОБА_2 (позивачки). Згодом дочка сказала, що дала ОСОБА_4 гроші для операції. Операцію ОСОБА_4 не організував, повернув тільки 88000 грн, а решту грошей не повернув. Про те яку суму грошей потрібно на операцію їй сказала дочка, ОСОБА_4 про суму не говорив. Дочка ОСОБА_2 розказувала про МММ, але участі у МММ свідок не брала, свій паспорт не давала для цього.
		Свідок ОСОБА_10, який є батьком позивачки, суду пояснив, що йому відомо зі слів дочки, що ОСОБА_4 її обманув та шахрайським способом забрав в неї гроші, які вона збирала на операцію для своєї дочки. Свідок в січні 2011 року перебував за кордоном, згоди на участь в МММ не давав, паспорт свій нікому не давав.
		Свідок ОСОБА_11, який перебуває у дружніх відносинах з позивачкою, суду пояснив, що на дні народженні у ОСОБА_2 ОСОБА_4 сказав, що має колегу у США, який може допомогти у лікуванні дочки позивачки, обіцяв зв'язатись із колегою, про суму ОСОБА_4 не говорив.
		Свідок ОСОБА_12, який перебуває у дружніх відносинах з позивачкою, суду пояснив, що на дні народженні у Віки була розмова ОСОБА_4 з ОСОБА_2 про операцію дочки ОСОБА_2. ОСОБА_4 сказав, що має знайомих, які можуть у цьому допомогти. Згодом ОСОБА_2 сказала свідку, що дала ОСОБА_4 60000 грн., гроші ОСОБА_4 не повернув. Участі в МММ свідок не приймав, ОСОБА_4 йому розказував що є можливість заробити, свідок перерахував кошти ОСОБА_4, чи було це МММ йому не відомо. Кошти ОСОБА_4 не повернув.
		Свідок ОСОБА_14, який є батьком відповідача, суду пояснив, що до медицини ОСОБА_4 ніякого відношення не має, він програміст. Свідок з дружиною були учасниками піраміди МММ. Зі слів сина ОСОБА_2 також вносила кошти в МММ.
		Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він разом з відповідачем брав участь в МММ, відповідач був головним. З позивачкою він особисто не знайомий, але бачив її на зборах керівників МММ. Свідок особисто перераховував кошти ОСОБА_2 як винагороду, виграш в МММ.
		Свідок ОСОБА_16, суду пояснив, що разом з Орестом брав участь в МММ, користувався програмою, яку створив ОСОБА_4. Позивачку бачив на зборах керівників МММ, крім неї на зборах було ще десь чоловік 20.
		Свідок ОСОБА_17, суду пояснив, що з Орестом він був знайомий бо брав участь в МММ, а ОСОБА_4 був керівником структури в м. Івано-Франківську. В травні 2012 року в структурі МММ почались проблеми, зібрались збори керівників груп, на таких зборах була і ОСОБА_2, крім неї на зборах були присутні й інші керівники груп, десь 20 людей. 01 червня 2012 року було оголошено про зупинку виплат в МММ.
		Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що з відповідачем він знайомий з 2011 року оскільки відповідач був клієнтом банку в якому керівником відділення працював свідок. У відповідача був великий оборот коштів на рахунку, тому свідок як керівник, був знайомий з таким клієнтом. В березні 2012 року позивачка прийшла в банк і хотіла поставити кошти на рахунок МММ, їй пояснили, що банк такого рахунку не має, позивачці порадили вказати на квитанції поповнення рахунку, після цього ОСОБА_2 поповнила рахунок ОСОБА_4, який був відкритий у банку. ОСОБА_2 прийшла в банк з номером рахунку ОСОБА_4.
		Свідок ОСОБА_19, суду пояснила, що ОСОБА_4 не має медичної освіти, друзів медиків в нього теж немає. Також свідку відомо, що ОСОБА_2 відкладала гроші на операцію дочки. Дружина ОСОБА_4 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2, вона і розказала ОСОБА_2 про МММ, ОСОБА_2 теж захотіла брати участь в МММ та внесла туди кошти. Мати ОСОБА_2 дякувала ОСОБА_4 за те, що той дав можливість ОСОБА_2 підзаробити на МММ.
		Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Позивачка стверджує, що відповідач взяв на себе певні зобов'язання перед позивачкою, однак не виконав їх.
		За виконання зобов'язань позивачка перерахувала відповідачу грошові кошти в сумі 150 900 грн.
		Факт перерахування коштів позивачкою відповідачу підтверджується копіями квитанцій (а.с.8-10).
		За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
		Однак, як вбачається із копій квитанцій та показів свідків, відповідач зобов'язань перед позивакою немає. 
		Квитанції, надані позивачкою підтверджують факт перерахунку позивачкою коштів на рахунок відповідача, а для чого перераховуються такі кошти не відомо.
		Крім того, в судових дебатах позивачка фактично визнала, що брала участь в МММ, сказавши про те, що ОСОБА_4 включав в список осіб для повернення коштів людей на власний розсуд, тобто їй було відомо про МММ, про припинення виплат, про людей що вносили кошти.
		Свідки, на допиті яких наполягав відповідач вказали, що позивачка була учасником МММ, вносила кошти та отримувала прибуток.
		Натомість свідки позивачки вказали, що ОСОБА_4 не озвучував суму, яка потрібна для операції дочки позивачки та не вимагав таких коштів у позивачки.
		Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність зобов'язань відповідача перед нею.
		Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.
		Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачки є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 509, 526 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та судових витрат відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Довідка: повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2014 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Бабій О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...