Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2133/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.08.2014. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2014.
Дата набрання законної сили: 28.10.2014
Результат оскарження 28.10.2014 Донецький апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  20/56/14
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		20.08.2014                                                                                                Справа №  908/2133/14
		 
		За позовом Прокурора Запорізького району Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 53) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах  в особі -
		Позивач-1: Комунальний заклад «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради (69089, м.Запоріжжя,  вул. Лікарняна,18) 
		Позивач-2: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (69089, м.Запоріжжя,  вул. Істоміна,8)
		До відповідача: Товариста з обмеженою відповідальністю "ФО.РУМ"  (69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шоссе, 4) 
		про  стягнення 729 975,03 грн.
		                                                                                                        Суддя  Гандюкова Л.П.
		Представники сторін:
		Від прокурора    - Соловйова О.С. (службове посвідчення № 010826);
		                                Корсак Я.І. (службове посвідчення № 022865);
		Від позивача-1   - Коротіна О.О. (довіреність №23 від 09.07.2014 р.); 
		Від позивача-2   - не з'явився (Тоболовська О.Є., довіреність №01-07/0673 від 
		                                27.05.2014 р. у судовому засіданні 14.08.2014 р.); 
		Від відповідача  - Шонія М.В. (довіреність б/н від 20.05.2014р.);
		                                Черкашин І.І. (довіреність б/н від 26.03.2014 р.)
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		Заявлений позов про стягнення з ТОВ "ФО.РУМ" на користь Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради 729 975,03 грн. збитків за договором №1 від 27.10.2011 р. на закупівлю робіт за державні кошти з будівництва поліклініки на 250 відвідувань в смт. Кушугум Запорізького району. 
		Ухвалою господарського суду від 23.06.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №908/2133/14, присвоєно номер провадження 20/56/14, судове засідання призначено на 09.07.2014 р. Ухвалою господарського суду від 09.07.2014р. розгляд справи відкладався на 22.07.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.08.2014 р., потім до 20.08.2014 р. У судовому засіданні 20.08.2014 р. оголошувалась перерва з 12.00 до 15.00 год. 
		20.08.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Прокурор підтримав позовні вимоги, викладені у позові, з урахуванням нормативного обґрунтування позовних вимог, отриманих через канцелярію суду 09.07.2014 р. (т.1 а.с.60-63), та на підставі ст.ст. 144,193,323 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 629, 610,611, 843, 854, 858, 875, 882, 883 ЦК України, п.100 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», ст.3 Закону України «Про здійснення державних закупівель», ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», умов договору просить позов задовольнити. Слід зазначити, що у нормативному обґрунтуванні позовних вимог, отриманих судом 09.07.2014р., також є посилання на ст.ст.1212, 1213 ЦК України. Однак, у судовому засіданні прокурор відмовився від посилання на ці норми права, підтримав позовні вимоги про стягнення суми 729 975,03 грн. збитків. Позовні вимоги мотивовані наступним. На виконання умов договору №1 від 27.10.2011 р. на закупівлю робіт за державні кошти з будівництва поліклініки на 250 відвідувань в смт. Кушугум Запорізького району Комунальним закладом «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради сплачено ТОВ "ФО.РУМ" на підставі актів приймання - передачі виконаних робіт суму 15  814 898,75 грн.. Поряд з цим, за результатами проведеного експертного дослідження в рамках прокурорської перевірки встановлено невиконання ТОВ "ФО.РУМ" взятих на себе зобов'язань за договором та порушення вимог законодавства, внаслідок чого державі, в особі КУ «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради завдано збитків на суму 729 975,03 грн. Із метою приховати виконання робіт з меншим обсягом витрат та одночасним отриманням усієї суми коштів відповідач вніс в акти виконаних робіт №№1-14 та б/н за грудень 2011 року, №№3-12 за травень 2012 року, №№13-17 за червень 2012 року, №№21-26 за липень 2012 р., №№27-38 за серпень 2012 року, №№40-45 за вересень 2012 року, №№46-52 за жовтень 2012 року, №№53,54,56-63 за листопад 2012 року, №№64-77, 80-86 за грудень 2012 року недостовірні дані щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на витрати з заробітної плати за вказаний період. Внаслідок співставлення даних звітів ТОВ "ФО.РУМ" на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено завищення даних по нарахуванню єдиного внеску, зазначених в актах виконаних робіт, на загальну суму 729  975,03 грн., в т.ч. 247045,04 грн. за грудень 2011 року та 482929,99 грн. за 2012 рік. Враховуючи, що ТОВ "ФО.РУМ" були порушені умови договору щодо відображення в документах даних про вартість саме виконаних робіт, останній має відшкодувати завдані КУ «Запорізька центральна районна лікарня» збитки у розмірі 729  975,03 грн.
		Під час розгляду справи прокурором у судовому засіданні 22.07.2014 р. було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю надати на цей час витребувані судом документи. Клопотання задоволено частково, на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2014 р.
		У судовому засіданні 20.08.2014 р. прокурором заявлені письмові клопотання: 1) Про витребування відповідно до ст.38 ГПК України від ТОВ "ФО.РУМ" договорів, укладених між відповідачем та субпідрядними організаціями (згідно з переліком 11 юридичних осіб та приватних підприємців), та акти приймання - передачі виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3 за 2011 - 2014 роки за вказаними договорами, а також документів, які підтверджують їх оплату. У разі необхідності продовжити строк судового розгляду на 15 днів. 2) Клопотання про призначення в порядку ст.ст.2,38,41 ГПК України судової економічної експертизи. На вирішення експерта прокурором пропонувалося поставити питання: 1) Яка сума заробітної плати відображена в актах приймання - передачі виконаних робіт (типової форми КБ-2в) за період грудень 2011 року-грудень 2012 року, підрядник - ТОВ "ФО.РУМ" для виконаних робіт для Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради ? 2) Яка сума заробітної плати робітників ТОВ "ФО.РУМ"  відображена у документах персоніфікованого обліку УПФУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду за період грудень 2011 року - грудень 2912 року ? 3) Чи підтверджується документально та у якій сумі відхилення між сумами заробітної плати робітників ТОВ "ФО.РУМ", нарахованих відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в для замовника - Комунальний заклад «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради та документах персоніфікованого обліку УПФУ у Ленінському районі м.Запоріжжя ? 4) Яка сума заробітної плати відображена в актах приймання - передачі виконаних робіт (типової форми КБ-2в) за період грудень 2011 року-грудень 2012 року, субпідрядники: ПП «Енергія-Сервіс» (код ЄДРПОУ 23794534), ТОВ «Комунтех» (код ЄДРПОУ 35536197), ПП «Кліматек» (код ЄДРПОУ 33700377), ПП «ЛАДО» (код ЄДРПОУ 31473705), ТОВ «Промспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 25215380), ТОВ  «Авто-М» (код ЄДРПОУ 31575976), ТОВ «Ружик-70» (код ЄДРПОУ 37148956), ТОВ «Промінвестекскавація» (код ЄДРПОУ 33273087), ПП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ПП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ТОВ «І-СОФ» (код ЄДРПОУ 35422088), які виконували роботи по будівництву поліклініки на 250 відвідувань в смт. Кушугум Запорізького району для замовника - ТОВ "ФО.РУМ" ? 5) Чи підтверджується документально та у якій сумі відхилення між сумами заробітної плати робітників ТОВ "ФО.РУМ", нарахованих відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в для замовника - Комунальний заклад «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради з урахуванням актів приймання - передачі виконаних робіт  форми КБ-2в, підписаних між ТОВ "ФО.РУМ" та ПП «Енергія-Сервіс» (код ЄДРПОУ 23794534), ТОВ «Комунтех» (код ЄДРПОУ 35536197), ПП «Кліматек» (код ЄДРПОУ 33700377), ПП «ЛАДО» (код ЄДРПОУ 31473705), ТОВ «Промспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 25215380), ТОВ  «Авто-М» (код ЄДРПОУ 31575976), ТОВ «Ружик-70» (код ЄДРПОУ 37148956), ТОВ «Промінвестекскавація» (код ЄДРПОУ 33273087), ПП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ПП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ТОВ «І-СОФ» (код ЄДРПОУ 35422088), які виконували роботи по будівництву поліклініки на 250 відвідувань в смт. Кушугум Запорізького району та документах персоніфікованого обліку УПФУ у Ленінському районі м.Запоріжжя ? У разі необхідності продовжити строк судового розгляду на 15 днів. Зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.
		Клопотання судом відхилені з підстав, які будуть викладені у мотивувальній частині рішення. 
		Позивач -2 - Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області позов прокурора підтримала. Повідомила, що згідно з  рішенням Запорізької районної ради від 28.07.2011 р. №17  Запорізька районна державна адміністрація була визначена головним розпорядником використання коштів субвенцій з Державного бюджету, бюджету Запорізького району на здійснення заходів щодо соціально - економічного розвитку окремих територій в 2011 році. Реалізація інвестиційного проекту «Поліклініка на 250 відвідувань по вул. Партизанській/Радгоспній в смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області» була розпочата у 2011 році після виділення коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 7000,0 тис. грн.. Кошти були освоєні у повному обсязі. У подальшому розпорядженням голови облдержадміністрації від 23.08.2012 р. №404 розпорядником та одержувачем коштів з будівництва поліклініки визначений КП «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради. Розпорядником коштів для будівництва поліклініки у 2013 р. розпорядженням  голови облдержадміністрації від 22.07.2013р. №343 також визначений КП «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради.(т.1 а.с.137-145, т.3 а.с. 143).
		07.07.2014 р. через канцелярію суду отримано заяву про відмову від позову позивача -1 - Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради (т.1. а.с. 58-59). Заява мотивована тим, що про поданий позов прокурора Запорізького району в інтересах закладу дізналися лише після надходження до лікарні відповідного позову. Зазначені прокурором у позовній заяві фактичні обставини не відповідають дійсності. Будь-якої шкоди ТОВ "ФО.РУМ" не спричиняло Комунальному закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради. Про проведення вказаного у позовній заяві експертного дослідження нікого не було повідомлено і вказані дії прокурора фактично порушили право Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради надати свої запитання на проведення дослідження та надати додаткові матеріали, оскільки з тексту дослідження вбачається, що прокурором району надано обмежене коло копій документів. На цих підставах відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач відмовився від позову. Заява підписана головним лікарем, повноваження якого перевірено, підтримана в судових засіданнях представником позивача-1. Наслідки відмови від позову судом роз'ясненні в судовому засіданні.
		Однак, згідно з ч.6 ст.29 ГПК України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті. Оскільки прокурор і позивач -2 підтримали позов, у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі і позов розглядається по суті.
		Представники відповідача у судових засіданнях позов повністю не визнали. Відповідно до письмового відзиву відповідач зазначив, що доданий до позовної заяви висновок експертного дослідження №5/14 від 04.04.2014 р. є єдиним доказом позовних вимог прокуратури, але він не містить висновки, що ТОВ  "ФО.РУМ"  спричинило шкоду на зазначену суму, а містить висновки, що ТОВ  "ФО.РУМ"  здійснило недоплату у зазначеній сумі до Пенсійного фонду. Таким чином, на думку відповідача, цей доказ призваний підтверджувати інші факти. Цей висновок не спроможний бути доказом і щодо недоплати до Пенсійного фонду, бо висновки, як вбачається із самого документа, зроблені не на підставі первинних документів, а шляхом співставлення звітів та актів, що не відображає бухгалтерський облік підприємства у повному обсязі. Не враховано, що в актах приймання-передачі вказана загальна сума нарахованої заробітної плати, в тому числі і залучених субпідрядних організацій. Не зрозуміло, в межах якої процедури зроблений представлений прокурором висновок. Просить у задоволенні позову відмовити. (т.1 а.с.68) 
		Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд           
		ВСТАНОВИВ:
		 
		           27.10.2011р. між Комунальним закладом «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради (замовник, позивач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФО.РУМ" (учасник, відповідач у справі) укладено договір № 1 на закупівлю робіт за державні кошти з будівництва поліклініки на 250 відвідувань в смт. Кушугум Запорізького району, згідно з яким учасник зобов'язався у 2011-2012 роках за дорученням замовника виконати роботи  в межах договірної ціни, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: будівництво  поліклініки на 250 відвідувань по вул. Партизанська/Радгоспна в смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області (п.п. 1.1, 1.2 договору). 
		Відповідно до п.10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 р., але в будь якому разі до повного його виконання. У розділі V договору визначений: початок робіт - листопад 2011 р., закінчення робіт - грудень 2012 р., та передбачено, що у разі виникнення обставин, що не залежать від замовника і перешкоджають виконанню робіт у строки, зазначені договором, учасник може ставити питання перед замовником про їх перегляд. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин. При відсутності коштів у замовника термін робіт може змінюватися та визначається додатковою угодою.
		У п.п.3.1-3.3 договору передбачено, що ціна договору з ПДВ становить 29  231  058,79 грн. без урахування витрат на утримання служби замовника на організацію будівництва та технічний нагляд. Ціна договору враховує усі витрати учасника на виконання предмету договору. Ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін. 
		Згідно з п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після пред'явлення учасником актів приймання виконаних будівельних робіт у формі КБ-3, КБ-2в, акту приймання-передачі устаткування у термін 15 календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету договору на рахунок замовника. Розрахунок вартості фактично виконаних робіт у формі КБ-2в, КБ-3 виконується учасником згідно з вимогами державних будівельних норм, узгодженої договірної ціни, проектно-кошторисної документації. Замовник здійснює фінансування учасника за виконання робіт на об'єкті або поетапної оплати виконаних робіт за рахунок коштів, перерахованих головним  розпорядником коштів, наданих для фінансування предмету договору, в межах яких буде проводитись оплата виконаних робіт підрядником та оплата витрат на утримання служби замовника на організацію будівництва та технічний нагляд. 
		Пунктом 6.1.3 договору передбачено, що за умови надходження на поточний рахунок замовника коштів, кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання усіх передбачених договором робіт протягом 30 днів після підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію (акта приймання -робіт). При кінцевих розрахунках замовник має право утримати вартість робіт, які виконані з вини учасника з недоробками і дефектами, що зафіксовані актом про приймання об'єкта в експлуатацію. Перерахування утриманих сум замовником проводиться після забезпечення учасником усунення виявлених порушень у встановлені актом строки.
		Із матеріалів справи слідує, що договір виконувався сторонами, що ними не заперечено.
		У червні 2014 р. прокурор Запорізького району Запорізької області звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ФО.РУМ" на користь Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради 729 975,03 грн. збитків, визначивши позивачами Комунальний заклад «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради та Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області.
		Проаналізувавши нори законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на таких підставах.
		Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також  на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.
		Згідно з ст.2 Господарського процесуального кодексу України, п.1 Рішення Конституційного суду України №1-1/99 від 08.04.1999р. господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються  до господарського суду в інтересах держави. При цьому прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Статтями 15,16 Цивільного кодексу  України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст.20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		Як зазначено в п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
		Статтею 21 ГПК України встановлено, що  позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. 
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом про  стягнення з ТОВ "ФО.РУМ" на користь Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради 729 975,03 грн. збитків, у позовній заяві вказав, що враховуючи те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем договору від 27.10.2011р. неправомірно отримано з бюджету кошти, головним розпорядником яких є Запорізька районна державна адміністрація, та є загроза порушень економічних інтересів держави в особі зазначеного органу влади та сторони договору Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня», ці юридичні особи визначені позивачами. 
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Згідно з ст. 4-3 ГПК України  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Єдиним доказом, долученим до позовної заяви у підтвердження позовної вимоги, тобто факту спричинення збитків у розмірі 729 975,03 грн. і  порушення інтересів держави в особі визначених прокурором органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради) є копія висновку експертного економічного дослідження №5/14 від 04.04.2014 р., оригінал якого оглядався у судовому засіданні (а.с.23-24, т.1). 
		Як вбачається із вступної частини вказаного висновку №5/14 від 04.04.2014 р., експертне дослідження проведено на підставі листа прокурора Запорізького району від 26.03.2014 р. №108-17/1347 вхід14. На дослідження надані копії актів прийомки виконаних будівельних робіт (згідно з переліком), акти корегування прийомки виконаних будівельних робіт (виправлення помилок) (згідно з переліком); договір підряду №12ї06-1 від 01.08.2012 р., платіжні доручення №975 від 06.09.2012 р., №1218 від 03.12.2012р., лист Кушугумської селищної Ради Запорізького району Запорізької області №01-45/96 від 04.02.2014 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2012р., за листопад 2012 р.; лист Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014р. №2813/10/08-28-17-01, лист Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя від 25.03.2014р. №2025/11; копії звітів ТОВ "ФО.РУМ" про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування за грудень 2011-2013р.р. У висновку маються таблиці, в яких експерт, зокрема, вніс суми заробітної плати по звітам Пенсійного фонду (помісячно), суми заробітної плати по актам виконаних робіт, вказав відхилення по нарахуванню заробітної плати, нарахування в Пенсійний фонд згідно з звітів Пенсійного фонду, нарахування згідно з актів виконаних робіт, а також суми недоплати в Пенсійний фонд. Експертом встановлено відхилення по нарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду та Міністерства доходів та зборів України, в самих таблицях та висновку експерт визначає суми відхилень як недоплата до Пенсійного фонду (відхилення по нарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а не збитки позивачів. При цьому у висновку вказана загальна вартість. Суд звертає увагу, що вказаний у підставі позову договір №1 від 27.10.2011 р. експертом взагалі не досліджувався, оскільки він відсутній у переліку досліджених матеріалів. 
		Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №384 від 06.04.2011 р., Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основними завданнями Пенсійного фонду України, зокрема, є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: здійснює забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, здійснює контроль за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.., стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів (п.п.1.3,4).
		Таким чином, заявлена прокурором до стягнення сума 729 975,03 грн., яка визначена у висновку експертного економічного дослідження №5/14 від 04.04.2014 р. як відхилення по нарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду та Міністерства доходів та зборів України, (сума недоплати в Пенсійний фонд) не може бути стягнута на користь вказаного прокурором позивача -1 Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» Запорізької районної ради. Суд також зауважує, що Запорізька районна державна адміністрація (позивач -2) - не є стороною договору, вказаного у підставі позову. Доказів внесення змін до договору суду не надано.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що представлений прокурором висновок експертного економічного дослідження №5/14 від 04.04.2014 р. не може бути визнаний як доказ порушення прав визначених прокурором позивачів. Тобто, позивачі є неналежними. Заміна неналежного позивача на належного Господарським процесуальним кодексом не передбачена.
		Крім того, наведені прокурором нормативне обґрунтування позову про стягнення суми 729 975,03 грн. збитків на користь замовника Комунального закладу «Запорізька центральна районна лікарня» та надані письмові докази (листи, постанови про проведення перевірки, та інш.) не можуть бути підставою для задоволення позову на таких підставах.
		Предметом спору є стягнення збитків. У судовому засіданні прокурор підтримав позицію щодо визначення правової природи заявлених до стягнення грошових коштів, вказану в позовній заяві, та просив їх стягнути саме як збитки. 
		Згідно зі ст. 22  ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
		Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим  збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під  збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні приписи встановлені ст. 623 ЦК України.
		Із змісту цих норм, а також ст.ст. 610,611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України,  із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.
		Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначний законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом - правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону  правопорушення складає вина.
		Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. 
		На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст. 614, 623 ЦК України).
		Із змісту наведених вище норм законодавства слідує, що закон розділяє збитки на реальні збитки та упущену вигоду. Стаття 22 ЦК України визначає реальні збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода визначена статтею 22 ЦК України як дохід, який особа могла б реально одержати, але не одержав внаслідок обставин, які від нього не залежать (за звичайних обставин, якби її право не було порушено). 
		Прокурор не конкретизовано які саме збитки спричинені позивачам.
		Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Із представленого прокурором у підтвердження позовних вимог експертного дослідження не вбачається, як вказано у позовні заяві, встановлення факту внесення недостовірних даних саме до актів виконаних будівельних робіт щодо суми нарахованого єдиного внеску. Експертним дослідженням не встановлено також невиконання  ТОВ "ФО.РУМ" зобов'язань за договором №1 від 27.10.2011 р.
		Відповідно до ст.509 ЦК України, яка встановлює поняття зобов'язання та підстави його виникнення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Аналогічні приписи встановлені ст.144 ГК України.
		Згідно з ст. ст.  525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових  актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Правовідносини між позивачем-1 та відповідачем врегульовано договором №1 від 27.10.2011 р. на закупівлю робіт за державні кошти з будівництва поліклініки, який за своїм змістом є договором будівельного підряду.
		Згідно з ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. 
		Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		Відповідно до позовної заяви прокурор стверджує, що в порушення вказаних вимог законодавства, ТОВ "ФО.РУМ" з метою приховати виконання робіт з меншим обсягом витрат та одночасним отриманням усієї суми коштів внесло в акти виконаних робіт №№1-14 та б/н за грудень 2011 року, №№3-12 за травень 2012 року, №№13-17 за червень 2012 року, №№21-26 за липень 2012 р., №№27-38 за серпень 2012 року, №№40-45 за вересень 2012 року, №№46-52 за жовтень 2012 року, №№53,54,56-63 за листопад 2012 року, №№64-77, 80-86 за грудень 2012 року недостовірні дані щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на витрати з заробітної плати за вказаний період. На виконання умов договору Комунальним закладом «Запорізька центральна районна лікарня» сплачено ТОВ "ФО.РУМ" на підставі актів приймання - передачі виконаних робіт суму 15 814 898,75 грн..
		Однак, всупереч приписів ст.ст.57, 33,34 ГПК України до позовної заяви, отриманої судом 20 червня 2014 року, не були додані документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються  позовні вимоги, зокрема, не долучено жодного  переліченого в позовній заяві підписаного обома сторонами і скріпленого печатками юридичних осіб   акта виконаних будівельних робіт, жодного доказу у підтвердження факту оплати позивачем -1 суму 15 814 898,75 грн. Клопотання про витребування доказів при пред'явленні позову прокурор не заявив.
		Враховуючи приписи ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України щодо здійснення правосуддя на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду спору, у порядку попередньої підготовки справи до розгляду суд зобов'язав прокурора та позивачів надати, зокрема, договір від 27.10.2011 р. з усіма додатками, змінами, доповненнями, в т.ч. акти Форми №КБ-3, №КБ-2в; документальні докази на підтвердження оплати позивачем -1 виконаних робіт, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення сум. Крім того, суд неодноразово відкладав розгляд справи, оголошував перерви, в тому числі за клопотанням прокурора, для можливості надати витребувані докази, а також надати інші докази у підтвердження вимог та заперечень.
		Таким чином, господарський суд створював прокурору, сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Однак, лише в судовому засіданні 14 серпня 2014 року прокурором надано із супровідним листом документальні докази оплати позивачем -1 виконаних робіт та акти приймання -передачі виконаних робіт форми КБ-2в. Разом з тим, при огляді цих актів встановлено, що це є лише витяги із актів, завірені, як пояснив у судовому засіданні представник позивача-1, головним бухгалтером комунальної установи, і по суті вони є лише у електронному вигляді, не містять жодного підпису генпідрядника, замовника. 
		Крім того, лише в останній день строку вирішення спору в судовому засіданні 20.08.2014 р. прокурором заявлено клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст.38 ГПК України та призначення судової експертизи. Клопотання про витребування доказів відхилено, оскільки суперечить ст.38 ГПК України. Крім того, воно стосується витребування договорів, укладених між відповідачем та субпідрядними організаціями (згідно з переліком 11 юридичних осіб та приватних підприємців), які взагалі не є учасниками судового спору. Прокурор також прохав витребувати акти приймання - передачі виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3 за вказаними договорами, а також документи, які підтверджують їх оплату за 2011 - 2014 роки, тобто за період, який виходить за межі позовних вимог. Клопотання про призначення судової експертизи стосувалося дослідження в тому числі  документів, які прокурор просив витребувати, та які стосуються субпідрядних організацій. Однак, перелік питань, які запропоновано на вирішення експертизи, фактично прокурором визначено з метою встановлення фактів, які були предметом дослідження у долученому до позовної заяви висновку №5/14 від 04.04.2014 р.. Із змісту ст.41 ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» слідує, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби і  лише для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні спору. Оскільки суд прийшов до висновку, що визначенні прокурором позивачі є неналежними, суд вважає, що по даному предмету спору із визначеними прокурором позивачами немає необхідності призначення судової експертизи. Прокурор не позбавлений права заявити позов в інтересах належного позивача в окремому проваджені та заявити відповідне клопотання про призначення судової експертизи із залученням у разі необхідності усіх учасників, якщо рішення суду може вплинути на їх права або обов'язки. 
		Вирішуючи спір у даній справі, суд вважає, що прокурор не доказав, які саме зобов'язання за договором порушив відповідач, тобто не доказав факт порушення зобов'язання, а також не доказав розмір збитків та не надав належних доказів у підтвердження розрахунку. Розрахунок збитків у позовній заяві не ґрунтується на реальних та точних даних, які підтверджені належними доказами. Зокрема, суд звертає увагу, що ухвалою від 23.06.2014р. про порушення провадження у справі суд зобов'язав прокурора та позивачів надати обґрунтований розрахунок стягуваної суми. Надання такого розрахунку є процесуальним обов'язком, встановленим ст.54 ГПК України. Протягом всього строку розгляду спору такий розрахунок не наданий, тому суд вважає, що розмір збитків також не доведений. Лише у судовому засіданні 14.08.2014 р. надано розрахунок до експертного економічного дослідження №5/14 (т.3 а.с.129-138), який суд не може визнати належним обґрунтованим розрахунком стягуваної суми, оскільки він по-перше, ніким не підписаний, по-друге, є розрахунком експертного дослідження, а не позовних вимог. Визначення у самому експертному дослідженні загальної вартості відхилення по нарахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути визнано з цих же підстав розрахунком позовних вимог, тим більше, що експерт досліджував, як вказано, акти прийомки виконаних будівельних робіт стосовно двох будівельних об'єктів  та стосовно двох замовників.
		Частинами 1, 2 статті 189 ГК України передбачено, що ціна (тариф) є формою грошового вираження вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. 
		Приписами ст.632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
		Як свідчать матеріали справи, відповідно до платіжних доручень позивач-1  перераховував відповідачу на виконання умов договору суму 15  814 898,75 грн., тобто меншу, чим встановлено у п..3.1-3.3 договору - ціна договору з ПДВ становить 29 231 058,79 грн. без урахування витрат на утримання служби замовника на організацію будівництва та технічний нагляд. Цим пунктом передбачено, що ціна договору враховує усі витрати учасника на виконання предмету договору. Ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін. 
		Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
		Положеннями ст. 323 ГК України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 2 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, Загальні умови є обов'язковими для врахування  під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві  (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). Пунктами 79, 80 визначено: замовник здійснює контроль за ходом,  якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до частини першої  статті  849 Цивільного кодексу України та у порядку, передбаченому договором підряду. Для здійснення авторського та технічного нагляду і контролю за виконанням робіт (будівництвом об'єкта) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють авторський та технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи.
		При виконанні ремонтних робіт за бюджетні кошти, застосування державних будівельних норм ДБН Д. 1.1-1-2000 є обов'язковим для всіх організацій всіх форм власності. При цьому, п. 3.3.12 ДБН Д. 1.1-1-2000 передбачено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи помилок та порушень чинного порядку визначення вартості ремонтно-будівельних  робіт, зазначена вартість підлягає уточненню з моменту виявлення помилок.
		Під час розгляду спору суду не надано доказів, що об'єкт (поліклініка) прийнята в експлуатацію (акта приймання -робіт), не надано доказів що позивачами повністю оплачені акти приймання виконаних будівельних робіт, вказані прокурором у позовній заяві, тобто що договір повністю виконаний сторонами. Не надано також доказів розірвання вказаного у підставі позову договору або односторонньої відмови замовника (позивача -1) від договору.
		Між тим, відповідно до ст.852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Вказана прокурором ст.858 ЦК України встановлює відповідальність за неналежну якість роботи, однак жодного доказу та посилання на неналежну якість по даному предмету спору суду не надано.
		Таким чином, у разі встановлення невідповідності вартості робіт, вказаних у акті приймання - передачі,  замовник (позивач-1) не позбавлений права при наявності підстав вимагати зменшення плати за роботу, скласти із відповідачем акти корегування (виправлення помилок).  При відсутності доказів виконання договору у повному обсязі, а також доказів розірвання договору пред'явлення позову про стягнення збитків також є передчасним. 
		Крім того, зі змісту ст.ст.22,611,623 ЦК України вбачається, що збитки мають бути прямими та має існувати причинно-наслідковий зв'язок між діями боржника та збитками. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату. Прокурором не доведено наявності прямого причинного зв'язку між діями відповідача та настанням шкідливого результату саме для позивачів.
		Таким чином, суд вважає, що прокурором та позивачем -2 не доведено склад правопорушення та відповідно те, що відповідач повинен нести відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді збитків у сумі 729 975,03 грн. 
		  Посилання прокурора на інші норми права не може бути безумовною підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки згідно з ст.ст.610,611, 883 ЦК України збитки є правовим наслідком порушення зобов'язання, однак їх склад підлягає окремому доказуванню і наявність збитків може бути при підтвердженні всіх складових частин збитків.
		  На наведених вище підставах суд вважає, що інші, визначені в позовній заяві норми права, письмові докази, на які посилається прокурор та позивач -2, не можуть бути підставою для задоволення позову щодо стягнення збитків, не спростовують висновків суду.
		  За таких обставин, у задоволенні позову відмовляється повністю. 
		  Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати не стягуються.
		  Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд      
		                            
		ВИРІШИВ:
		 
		  У задоволенні позову відмовити  повністю. 
		           
		  Рішення складено (підписано) у повному обсязі 26.08.2014р. 
		Суддя                                                                  Л.П.Гандюкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...