Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3-78гс14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.08.2014. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 серпня 2014 рокум. Київ
		 
		Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
		головуючогоБарбари В.П.,  суддів:Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А.,  Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., - 
		за участю представника: приватного підприємства «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» - Беленкової В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного підприємства «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» (далі - ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року у справі № 925/1332/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат» (далі - ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат») до ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» про стягнення коштів, -
		 
		      в с т а н о в и л а:
		 
		ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» про стягнення заборгованості за придбаний товар.
		 
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат» продало ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» (відповідачеві) товар на загальну суму 67 919,88 грн, що підтверджується видатковими накладними, але за придбаний товар відповідач повністю та своєчасно не розрахувався.
		 
		Відповідач, не заперечуючи факт придбання товару в позивача, просив суд задовольнити заяву про застосування позовної давності.
		 
		Рішенням господарського суду Черкаської області від 16 вересня                 2013 року позов задоволено.
		 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду                             від 5 листопада 2013 року рішення господарського суду Черкаської області              від 16 вересня 2013 року залишено без змін.
		 
		Постановою Вищого господарського суду України від 15 січня 
		2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 
		5 листопада 2013 року та рішення господарського суду Черкаської області від 16 вересня 2013 року залишено в силі.
		 
		В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки, що оскільки позивач звернувся до ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» із відповідною претензією про сплату боргу 25 вересня 2012 року, на яку відповіді не отримав, а сторони не визначили строк оплати товару, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що зобов'язання з оплати товару виникло у відповідача 3 жовтня 2012 року, а саме на сьомий день після отримання вимоги позивача, як це передбачено частиною другою статті 
		530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку стосовно визнання початку перебігу строку давності та не задовольнили заяву відповідача про застосування строку позовної давності, як це передбачено абзацом другим частини п'ятої статті 
		261 ЦК України.
		 
		ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» у порядку                        статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року у справі 
		№ 925/1332/13 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статей 530 та 692 ЦК України у спірних правовідносинах.
		 
		На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 15 серпня 2013 року у справі № 922/484/13-г, від 10 жовтня 2013 року у справі № 905/3273/13, у яких висловлено протилежну правову позицію про те, що порядок розрахунків за придбаний товар сторонами визначений не був, тому обов'язок оплатити придбаний товар виник у покупця одразу після прийняття товару відповідно до статті 692 ЦК України.
		 
		Крім того, заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 17 травня 2013 року у справі № 5021/2330/2011, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що загальні положення частини другої                  статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає із правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлено спеціальною нормою права, а саме статтею 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або після прийняття товаророзпорядчих документів до нього.
		 
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 16 червня 2014 року  у справі № 925/1332/13 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року в цій справі.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
		 
		У період із 3 червня по 25 жовтня 2008 року ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат» продало ПП «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» товар на загальну суму 67 919,88 грн, що підтверджено видатковими накладними. Товар отримано відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні підписано уповноваженою особою на отримання товару. Відповідач не заперечує факт придбання товару.
		 
		Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		 
		Таким чином, прийняття покупцем товару від продавця засвідчує укладання між сторонами у цій справі договору купівлі-продажу.
		 
		Як установлено судами, за придбаний товар відповідач повного та своєчасного розрахунку не провів. 
		 
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		25 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача з відповідною претензією про сплату боргу, на яку відповіді не отримав.
		 
		Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. 
		 
		Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України)  виникає з моменту його прийняття.
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, у червні та жовтні 2008 року продавцем було продано, а покупцем отримано товар згідно з видатковими накладними, а тому у відповідача виник обов'язок щодо його оплати, а у позивача, відповідно, виникло право вимоги такої оплати з 25 жовтня 
		2008 року. 
		 
		Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		 
		Загальна позовна давність установлюється відповідно до статті 257 ЦК України тривалістю у три роки.
		 
		Перебіг позовної давності за змістом статті 261 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843302/ed_2013_08_11/pravo1/T030435.html?pravo=1> починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843308/ed_2013_08_11/pravo1/T030435.html?pravo=1> визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. 
		 
		Вищий господарський суд України у своїй постанові дійшов передчасного висновку про те, що строк позовної давності за заявленими вимогами не сплив з огляду на приписи статті 530 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843599/ed_2013_08_11/pravo1/T030435.html?pravo=1>, оскільки, строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843767/ed_2013_08_11/pravo1/T030435.html?pravo=1>, тобто оплата товару пов'язана з моментом його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, через те що іншого строку оплати сторони не визначили.
		 
		За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 
		15 січня 2014 року підлягає скасуванню, а справа - направленню новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Заяву приватного підприємства «Готельно-ресторанний комплекс «Апельсин» задовольнити.
		Постанову Вищого господарського суду України від 15 січня 2014 року у справі № 925/1332/13 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд.
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.
		 
		Головуючий                                                                      В.П. Барбара
		 
		Судді:                             М.І. Балюк                                                                                                                   І.С. Берднік                                 В.С. Гуль                                 А.А. Ємець                             П.І. Колесник                             О.І. Потильчак                                                         І.Б. Шицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...