Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/2265/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2014.
Дата набрання законної сили: 06.02.2017
Результат оскарження 06.02.2017 Апеляційний суд Запорізької області: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Дата документу 18.08.2014 Справа № 334/2265/14-к 
		Провадження № 1-кп/334/240/14
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		18 серпня 2014 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя в складі:
		головуючої судді  ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		адвокатів обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		представника цивільного позивача  ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Запоріжжя, громадянину України, одруженому, має на утриманні малолітню дитину 2012 р.н., працюючого бригадиром ПП «Чиненов», зареєстрованому в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Банівка, Приморського району Запорізької області, громадянину України, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому в АДРЕСА_3 , не судимому в силу ст.89 КК України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.1,3 ст.357 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013089990001132 від 15.01.2013р,-
		В С Т А НО В И В :
		В середині квітня 2010 року, ОСОБА_7 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , дізнавшись від ОСОБА_8 , співмешканця ОСОБА_9 , що остання має намір проживати самостійно від своєї матері ОСОБА_10 , враховуючи її відсталий розумовий розвиток, що підтверджується актом №340 від 25.05.2011 року амбулаторної первинної комплексної судової психолого  психіатричної експертизи, розробили злочинний план по заволодінню її квартирою з подальшим продажем та отриманням грошей від продажу, які розподілить між собою та ОСОБА_8 і витратить їх на власні потреби.
		Так, відповідно до розробленого злочинного плану, починаючи з середини квітня 2010 року, ОСОБА_7 , познайомившись за допомогою ОСОБА_8 зі ОСОБА_9 , неодноразово приїжджав до неї в гості, куди привозив продукти харчування та алкогольні напої, які останні вживали. Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 своїми діями використовували довіру ОСОБА_9 . 
		В ході бесіди зі ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наполягали на продажу її квартири, а взамін придбати інше житло з меншою квадратурою, але  ОСОБА_9 в останню мить відмовилась від їх пропозиції на реалізацію квартири. 
		Крім того, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння паспортом громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_9 , розробили злочинний план, відповідно до якого ОСОБА_8 будучи співмешканцем ОСОБА_9 , знаходячись в квартирі останньої, маючи доступ до її речей, таємно викрав паспорт громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_9 , після чого передав ОСОБА_7 викрадений паспорт біля будинку АДРЕСА_4 .
		Після чого, за раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_8 будучи співмешканцем ОСОБА_9 , знаходячись в квартирі останньої, відправив ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 до аптеки за ліками. В цей час ОСОБА_8 викрав документи на зазначену квартиру, а саме: технічний паспорт на квартиру, договір купівлю-продажу від 14 грудня 2002 року укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 який діяв від імені неповнолітньої ОСОБА_9 , після чого передав ОСОБА_7 викрадені документи через вікно квартири АДРЕСА_5 , які в подальшому використали викрадені документи для оформлення довіреності та продажу квартири.
		Далі, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 , вивчивши зазначені документи на квартиру та встановивши, що раніше ОСОБА_9 близький родич ОСОБА_12 купував вищезазначену квартиру, зловживаючи довірою ОСОБА_9 запевнили останню, що ОСОБА_12 начебто бажає повернути квартиру собі і на це у нього є право згідно діючого законодавства. 
		Для того, щоб вказаний родич ОСОБА_12 не забрав квартиру,  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запевнили ОСОБА_9 , що їй необхідно формально переоформити на ОСОБА_7 квартиру, таким чином ОСОБА_12 не зможе використати свої можливості, а потім переоформити квартиру назад. 
		В результаті зловживання довірою ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у зговорі із ОСОБА_8 викликали у останньої впевненість про вигідність оформлення на ОСОБА_7 нотаріальної довіреності. 23 квітня 2010 року ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 відвезли ОСОБА_9 , до приватного нотаріуса ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_6 , де ОСОБА_9 оформила на ОСОБА_7 довіреність, відповідно до якої останній має право розпоряджатися, а саме продавати, обмінювати, здавати в оренду або передавати в іпотеку квартиру, належну  ОСОБА_9 . 
		Отримавши відповідну довіреність від ОСОБА_9 ,  ОСОБА_7 в період декількох днів квітня 2010 року погасив заборгованість за комунальні платежі, а також підключив електрику, яка була раніше відключена за несплату. З метою відшукування покупця квартири та без перешкоджання її продажу, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8 організували вивіз ОСОБА_9 за межі міста, а саме до міста Приморськ, де ОСОБА_8 продовжував разом зі ОСОБА_9 вживати алкогольні напої.
		За час відсутності ОСОБА_9 у місті Запоріжжя, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 30.04.2010 року звернулись до ОП «ЗМБТІ» де організували вихід техніка БТІ для обмірювання квартири та отримання витягу для подальшого оформлення квартири на продаж. В подальшому зазначеними особами 05.05.2010 року було отримано витяг. 
		Після цього, знайшовши покупця квартири, 11 травня 2010 року, ОСОБА_7 , використовуючи раніше надану довіреність, знаходячись у приватного нотаріуса ОСОБА_14 , розташованого за адресою: АДРЕСА_7 в офісі 164, без відома та згоди ОСОБА_9 , продав зазначену квартиру ОСОБА_15 за 28 тисяч доларів США.
		В подальшому ОСОБА_7 підшукав будинок в селі, для вивозу туди ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_7 передав ОСОБА_16 частину коштів отриманих від продажу квартири у сумі 2000 доларів США без відома ОСОБА_9 , з метою придбання для останньої будинку в селі Калинівка, Оріхівського району Запорізької області, але до кінця так і не оформив будинок, в який потім вивіз ОСОБА_9 та її матір, а також меблі та носильні речі останніх, де їх і залишив. Іншу частину грошей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розподілили між собою. 
		Крім того, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , звернувся до паспортиста ВРЕЖО №7, куди надав копію довіреності, а також раніше викрадений паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , на підставі чого було проведено зняття з реєстрації ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_5 . 
		Таким, чином ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , заволоділи шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_5 , яку в подальшому продали, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій в великих розмірах, згідно висновку незалежного оцінщика, ринкова вартість двох кімнатної квартири АДРЕСА_5 станом на 11.05.2010 року складала 203743 гривень. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою провину у вчиненні злочинів визнав повністю, при цьому пояснив, що за допомогою  ОСОБА_8 , який безпосередньо був знайом з потерпілою, вони викрали паспорт та документи на квартиру  ОСОБА_9 , що б її продати, бо потерпіла спочатку погоджувалась продавати квартиру , а потім відмовилась. У подальшому у с.КалинівкаОріхівського району Запорізької області був придбаний будинок для ОСОБА_9 та її матері, але правовстановлюючі документи до кінця не оформлені. Спірну квартиру він продав за довіреністю від імені  ОСОБА_9 . Гроші витратив на власні потреби. 
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_8 свою провину у вчиненні злочинів також визнав повністю, при цьому пояснив, що дійсно вчинив злочин за обставинами, вказаними в обвинувальному висновку, додав, що план був розроблений  ОСОБА_7 , але він брав у злочині безпосередню участь. Крім того, зауважив, що грошей від продажу квартири від ОСОБА_7 не отримав. У вчиненому кається. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що познайомилась із ОСОБА_8 та розповила йому про своє бажання мешкати окремо від своєї матери, але наміру продавати квартиру у неї не було. Після того, як з`явився ОСОБА_7 стали відбуватися дії , пов`язані із продажем квартири. ЇЇ декілька раз возили до різних нотаріусів, але два з них відмовились укладати угоди, а до третього ОСОБА_13 до офісу вона не заходила і він без її присутності оформив довіреність на продаж належної їй квартири. До теперішнього часу квартира до її власності не повернута, її неодноразово намагалися виселити з квартири, але вона продовжує там мешкати. Крім того, додала, що з квартири до с.КалинівкаОріхівського району Запорізької області вивезені меблі. В зв`язку з протиправними діями обвинувачених вона змушена звертатися за правовою допомогою до юристів з метою захисту порушеного права до суду. Витрачати час, гроші та переживати психоемоційний стрес. 
		Підтримала цивільний позов в розмірівідшкодування матеріальної шкоди в розмірі20971грн.55 коп. та моральної в розмірі 100000грн.
		Отримавши показання обвинувачених та потерпілої, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, які визнаються усіма учасниками судового провадження.
		Умисні ОСОБА_17 та ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння правом на чуже майно, шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
		За ч.1 ст.357 КК України, тобто таємне викрадення офіційних документів, з корисливих мотивів.
		За ч. 3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння паспортом.
		Обставинами, що пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		При призначенні покарання обвинуваченим, суд ураховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, один з яких - шахрайство законом віднесений до тяжких злочинів, відношення обвинувачених до вчиненого, які у вчиненому каються, провину визнали у повному обсязі, ОСОБА_7 має малолітню дитину та наразі працевлаштувався, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, ОСОБА_8 не судимий в порядку ст..89 КК України, обидва позитивно характеризуються за місцем проживання, тому суд вважає за можливе призначити обом покарання не пов`язане із позбавленням волі.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст..100 КПК України.
		При вирішенні цивільного позову в часині відшкодування матеріальної шкоди суд приходить до необхідності задоволення його частково, в розмірі 17224 грн.55 коп, які складаються з вартості проїзного документу 404,55 грн., вартості відновлення технічного паспорту на квартиру в розмірі 320 грн., а також витрат на необхідну правову допомогу через вади її психічного розвитку в розмірі 16500 грн, за виключенням суми 2500 грн., як участь у майбутньому судовому процесі в Ленінському районному суді м.Запоріжжя; вартість дивану в сумі 1247 грн., який вивезений з квартири, відшкодуванню не підлягає, бо ці дії не охвачені обвинуваченням та наразі даних про його знищення не має. 
		Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, що на думку суду буде відповідатиме обставинам справи, а також засадам розумності та справедливості. 
		На підставі викладеного, керуючисьст.ст.ч.3 ст.190, ч.1,3ст.357 КК України, ст. ст. 368-370,373-374 КПК України, суд, -
		 
		ЗАСУДИВ :
		ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнати винними у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.1 ,3 ст.357 КК України та призначити покарання:
		ОСОБА_7 : 
		за ч.3 ст.190 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
		за ч.1 ст.357 КК України у вигляді 3 років обмеження волі;
		за ч.3 ст.357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
		На підставі ст..70 ч.1 КК України застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
		Відповідно до ст..76 п.п.3,4КК України зобов`язати  ОСОБА_7 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання , роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. 
		ОСОБА_8 : 
		за ч.3 ст.190 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
		за ч.1 ст.357 КК України у вигляді 3 років обмеження волі;
		за ч.3 ст.357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
		На підставі ст..70 ч.1 КК України застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_8 від призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
		Відповідно до ст..76 п.п.3,4КК України зобов`язати  ОСОБА_8 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання , роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ОСОБА_9 17224 грн.55 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		 
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну чинність ОСОБА_7 обрати у вигляді домашнього арешту.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну чинність ОСОБА_8 залишити особисте зобов`язання.
		 
		Речові докази: паспорт громадянина України на ім`я  ОСОБА_9 повернути потерпілій ОСОБА_9 . 
		 
		На вирок може бути подана апеляція в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
		 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...