ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 р.
|
№
6/153-08
|
Колегія суддів
Вищого господарського суду України
у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів
Васищака
І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. та
ухвалу господарського суду Сумської області від 06.11.2008р.
у справі
№6/153-08 господарського суду Сумської області
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Колективного підприємства
"Радіосервіс"
про визнання пайщиком
та визнання недійсними рішень
за участю представників:
ОСОБА_1
- не з'явилися;
КП
"Радіосервіс" -
не з'явилися
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1звернувся
до господарського суду Сумської області з позовом та просив суд:
- визнати його пайщиком відповідача
-Колективного підприємства "Радіосервіс";
-
визнати недійсними рішення, прийняті на конференції членів трудового колективу
КП "Радіосервіс", які зафіксовані у протоколі від 12.08.2005р.;
-
визнати недійсними рішення, прийняті на конференції членів трудового колективу
КП "Радіосервіс", які зафіксовані у протоколі від 13.12.2005р.
В
обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що прийняті рішення є
незаконними, оскільки:
-
його не було повідомлено про час і місце проведення конференції членів
трудового колективу;
- на
конференціях не була присутня достатня для прийняття рішень кількість пайщиків;
-
його виключено із складу пайщиків безпідставно, в порушення ст.100 ЦК України
(т. 1 а.с.2-4, 129-135).
Ухвалою
господарського суду Сумської області від 06.11.2008р. провадження у справі
припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України (т.2 а.с.51-52).
Припиняючи
провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній
справі не підвідомчий господарським судам.
Постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. ухвала господарського
суду Сумської області від 06.11.2008р. залишена без змін (т.2 а.с.69-71).
Не погоджуючись
з прийнятими у
справі судовими актами, ОСОБА_1. звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а
справу направити до господарського суду Сумської області для розгляду її по
суті.
Вимоги
касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального
права.
Колегія
суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів,
знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
В
силу п.1 ч.1 ст.80 ГПК України,, господарський суд припиняє провадження у
справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Зазначена
норма правильно застосована судом першої інстанції при прийняття оскаржуваної
ухвали, що вірно встановлено апеляційною інстанцією, враховуючи наступне.
В
силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі
правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється
Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Відповідно
до ст. 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні
будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Згідно
ст.22 Закону України "Про судоустрій України", місцевий суд є судом
першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його
підсудності. За змістом ч.ч.3,4 цієї норми, місцеві господарські суди
розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші
справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Зокрема,
за змістом п. 4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, справи,
що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством
та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником,
який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)
господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням
та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Спір,
що переданий позивачем на розгляд до господарського суду і який є предметом
розгляду у даній справі не належить до переліку спорів, який визначений
вказаною нормою.
Так,
із змісту вказаної норми вбачається, що господарським судом підвідомча лише
певна частина спорів, які виникають з корпоративних відносин. Зокрема, такий
спір має виникнути між господарським товариством та його учасником.
КП
"Радіосервіс" не є господарським товариством, враховуючи наступне.
В
силу ст.79 ГК України, господарськими товариствами визнаються підприємства або
інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами
шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з
метою одержання прибутку. У випадках, передбачених ГК України, господарське
товариство може діяти у складі одного учасника.
Види
господарських товариств визначені ст.80 ГК України, відповідно до якої до
господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою
відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства,
командитні товариства.
Відповідач
у справі не створений у формі господарського товариства, які визначні ст.80 ГК
України.
Посилання
скаржника на те, що господарські товариства є підприємствами не впливає на
визначення підвідомчості спору у справі з наступних підстав.
Так,
згідно ст.63 ГК України за формою власності підприємства поділяються на
приватні, колективні (підприємство колективної власності), комунальні,
державні підприємства та підприємства, засновані на змішаній формі власності.
При
цьому, за змістом ст.93 ГК України, підприємством колективної форми власності є
корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності
засновника (засновників).
Поділ
підприємств на корпоративні та унітарні проведений зважаючи на такі
кваліфікуючі ознаки як спосіб утворення (заснування) та формування статутного фонду.
Зокрема,
відповідно до ч.4 ст.63 ГК України, унітарним підприємство є підприємство,
створене одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує
відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує
статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним
призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах
трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на
власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній
власності засновника.
Корпоративним
підприємством, виходячи з положень ч.5 ст.63 ГК України, є підприємство, яке
утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням
(договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової
діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі
корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі
засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. При цьому,
корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у
формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі
засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Таким
чином, кожне господарське товариство є корпоративним підприємством, а, у
випадку, якщо воно діє на основі колективної власності засновників, відноситься
до підприємства колективної власності.
Однак, не кожне підприємство, яке є підприємством колективної власності,
відноситься до господарських товариств, а лише те, яке створено у відповідній
формі господарського товариства.
Відповідач
не є підприємством колективної форми власності, створеним у формі господарського
товариства.
Про
те. що КП "Радііосервіс" не має ознак господарського товариства
свідчить і те, що, відповідно до п.4.6 його статуту, однією з підстав
виключення із членів колективу, між якими розподілені паї, є припинення трудової
участі у діяльності колективну. Зазначене не є характерним для
господарських товариств,
При
цьому, п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, відносить до компетенції господарського суду
розгляд спорів, що виникають з корпоративних відносин, між учасником та саме господарським
товариством, а не будь-яким корпоративним підприємством.
За
таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Харківського
апеляційного господарського суду від 10.12.2008р.. якою залишено без змін
ухвалу господарського суду Сумської області від 06.11.2008р., не має.
Касаційна
скарга в частині оскарження судового акта апеляційної інстанції у справі
№10/192-07, яка порушена за позовом ОСОБА_2до КП "Радіосервіс" про
зобов'язання вчинити дії, до розгляду не приймалась
та не розглядалась
по суті, враховуючи, що ОСОБА_1., за змістом ст.107
ГПК України, не є суб'єктом права на оскарження судових актів у такій справі у
касаційному порядку.
Також,
не приймалась до розгляду та не розглядалась касаційна скарга ОСОБА_1на
постанову Вищого господарського суду України від 25.12.2007р. у справі -
№10/192-07, враховуючи, що Вищий господарський суд України не є суб'єктом права
на перегляд такого акта у касаційному порядку, а ОСОБА_1. -суб'єктом права на оскарження відповідного
акта.
На
підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-
11111 ГПК України, колегія
суддів
П
О С Т А Н О В И Л А :
Постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2008р. у справі
№6/153-08 господарського суду Сумської області залишити без змін, а касаційну
скаргу ОСОБА_1-без задоволення.
Головуючий суддя
Кузьменко М.В.
Судді
Васищак І.М.
Палій В.М.