Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12861/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/12861/14 02.09.14
		За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСІБІ КОНСАЛТИНГ 
		до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ПРОМО ГРУП" 
		про                  стягнення 54 724,64 грн.
		Суддя   Головатюк Л.Д.
		Представники сторін :
		Від позивача                    Саманрула А.Я. (дов. від 18.02.14)
		Від відповідача                    Косачов Ю.Б. (дов. від 24.07.14)
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
		Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 54 724, 64  грн.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2014 порушено провадження у справі №910/12861/14 та призначено до розгляду на 16.07.2014.
		Представники сторін  в судове засідання 16.07.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були  належним чином повідомлені
		Представник позивача через канцелярію суду подав телеграму про відкладення розгляду справи.
		Суд задовольнив дане клопотання, розгляд справи відкладено на 19.08.2014.
		В  судове засідання 19.08.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі.
		Розгляд справи відкладено на 02.09.2014.
		В судове засідання 02.09.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі. 
		Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні у зв'язку з недоведеністю вимог позивача.
		Представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як зазначає позивач, у червні - липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСІБІ КОНСАЛТИНГ»(надалі ТОВ ТІСІБІ КОНСАЛТИНГ», позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ПРОМО ГРУП" (надалі ТОВ "ЕКСПО ПРОМО ГРУП", відповідач) домовились про надання позивачем відповідачу консультаційних послуг. А саме, позивач, як виконавець, зобов'язався надати відповідачу, як замовнику, послуги з підбору кандидатів на посаду юрисконсульта (корпоративного юриста), (надалі Договір).
		Після проведення листування та погодження всіх умов з відповідачем, 13 червня 2013року позивач направив електронним листом Відповідачу для підписання проект зазначеного Договору, викладеного у вигляді єдиного документа.
		В той же день Відповідач підтвердив письмово про отримання від Позивача такого проекту договору, не висловив жодних заперечень щодо запропонованих умов, при цьому його не підписав та не повернув підписаний примірник договору на адресу Позивача.
		Однак, на переконання позивача, оскільки між Позивачем та Відповідачем було проведений обмін листами, в яких було погоджено всі істотні умови Договору, то є всі законні підстави стверджувати, що такий Договір укладений у спрощений спосіб - шляхом обміну листами за допомогою електронного засобу зв'язку (електронної пошти). Адже з листів, якими обмінялись сторони, укладаючи Договір, вбачається, що між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договору про надання послуг з пошуку та відбору кандидатів на посаду юрисконсульта (корпоративного юриста).
		За умовами, запропонованими Позивачем, які не були заперечені Відповідачем, оплата послуг Позивача мала відбутись в такому порядку: 1 етап - 2/3 гонорару перераховується Позивачу протягом 10 банківських днів з дня виходу працівника на роботу, 2 етап -1/3 гонорару - після закінчення випробувального терміну працівника. Сторони погодили, що послуги Позивачем мають бути надані протягом ЗО днів з дня укладення Договору. У свою чергу, ТОВ "ЕКСПО ПРОМО ГРУП" зобов'язалося сплатити такі послуги протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату послуг.
		У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача 54   724,64 грн.
		В свою ж чергу відповідач стверджує що жодних правовідносин між позивачем та відповідачем ні коли не було, між сторонами судового процесу ніколи не укладався договір про надання консультаційних або будь-якого роду інших послуг, між позивачем та відповідачем взагалі ні коли не виникало цивільних або господарських правовідносин, а тому відповідач не має перед позивачем жодних господарських та цільних зобов'язань, в тому числі і зобов'язань майнового характеру.
		На адресу відповідача ніколи не надходило жодних договорів про надання послуг, і відповідачем ні коли не замовлялись у позивача послуги.
		Дослідивши матеріали справи та вислухавши думки представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з наступним:
		Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання консультаційних послуг.
		Однак жодних доказів того, що між сторонами укладався договір про надання послуг позивачем не надано як і не надано підтвердження того, який за змістом договір було укладено між сторонами.
		Посилання позивача на електронне листування та направлення на адресу відповідача електронного варіанту договору копія якого додається до позовної заяви не може бути прийнято до уваги оскільки:
		- незрозуміло на яку електронну адресу було направлено проект договору.
		- незрозуміло кому належить електронна адреса на яку начебто позивач направляв проект договору.
		- незрозуміло звідки випливає що електронна адреса на яку позивач направив договір належить саме відповідачу.
		- ні чим не підтверджено те що позивачем було відправлено на адресу відповідача саме договір про надання послуг в редакції яка додається позивачем до позовної заяви.
		- в договорі, копія якого надана позивачем з боку відповідача, закріплено тільки загальновідомі данні без повних реквізитів, що в свою чергу свідчить про можливе фальшування даного договору, адже якщо позивач та відповідач мав намір укласти договір, то в договорі були б всі реквізити відповідача, в тому числі і податкові данні та рахунок відповідача.
		- незрозуміло чи було отримано листа від позивача разом з проектом договору та ким саме даний лист було отримано.
		- незрозуміло чим підтверджується справжність листування позивача про направлення проекту договору, адже подані в якості доказу позивачем листи, є звичайними листами на папері які будь-яка особа може виготовити в продовж двох хвилин надрукувавши будь-якого роду текст за обсягами та змістом.
		- порядок направлення пропозиції викладений позивачем протиріччить ст. 641, 642 ЦК України.
		Крім того, суд зазначає, що направлення пропозиції щодо укладання договору у спосіб зазначених позивачем прямо протирічить вимогам ч. 2, 3 ст. 207 ЦК України за якою правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		В позовній заяві позивач посилається на те, що додані до позовної заяви докази підтверджують те, що позивач прийняв замовлення від відповідача, а відповідач прийняв надані позивачем послуги.
		Однак жодних доказів які б підтверджували дані обґрунтування позовних вимог, позивачем не надані, а ті докази на які він посилається е можуть буди прийняті судом у якості належних доказів з наступних причин:
		незрозуміло на якою електронною адресою було проведено переписку.
		незрозуміло кому належить електронна адреса, з якою начебто позивачем проведено переписку.
		Незрозуміло також з ким саме позивачем було проведено переписку з боку відповідача та повноваження даної особи, і зокрема повноваження на прийняття виконаних робіт з боку відповідача.
		Незрозуміло з якого тексту переписки вбачається що відповідачем було прийнято виконані позивачем роботи.
		Також суд наголошує, що повністю безпідставним є посилання позивача на те, що за результатами наданих ним послуг, відповідач прийняв на роботу юрисконсульта ОСОБА_1 з заробітною платою в 2500 доларів США.
		Так, відповідач ні коли не приймав на роботу юрисконсульта про якого згадує позивач, доказів протилежного в матеріалах справи немає.
		Більше того, відповідач наголосив, що у нього ніколи не встановлювалась заробітна плата в доларах США або його еквіваленті. Відповідач сплачує заробітну плату виключно в національній валюті України як того вимагає чинне законодавство України.
		Згідно з обгрунтуванням позовних вимог позивача, претензії які додані позивачем до позовної заяви та акт приймання-передачі виконаних робіт направлялись на адресу відповідача, але були залишені останнім без розгляду.
		Однак і дане твердження є надуманим та таким що не відповідає дійсності.
		Так, відповідач зазначив, що ніколи не отримував від позивача жодної претензії та жодного акту виконаних робіт. Доказів, що спростовують дане твердження позивач не подав.
		Отже, позивач не підтвердив що між ним та відповідачем відбувалась переписка.
		-          позивач не підтвердив що між ним та відповідачем відбувалось укладання договору про надання послуг в тому числі і шляхом листування.
		-          позивач не підтвердив що направляв на адресу відповідача договір про надання послуг саме тій редакції яка додається до позовної заяви.
		-          позивач не підтвердив що надавав відповідачу послуги, а також що відповідач прийняв надані позивачем послуги.
		На думку суду укладання між сторонами договору у спосіб, заявлений позивачем напряму протиріччить положенням ч. 2, 3 ст. 207 ЦК України.
		Отже, матеріалами справи не підтверджуються заявлені позивачем позовні вимоги, а відтак суд відмовляє в задоволенні позову.
		Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСІБІ КОНСАЛТИНГ» до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ПРОМО ГРУП" про стягнення 54 724,64 грн. - відмовити.
		2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
		3. Копію рішення розіслати сторонам.
		 
		Суддя                                                                                   Головатюк Л.Д.
		 
		 
		                                                Дата підписання повного тексту рішення - 08.09.2014

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...