Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 18/1971/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2014.
Дата набрання законної сили: 03.09.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 « 03» вересня 2014 р.                                                                   Справа №18/1971/12   
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,
		при секретарі Деркач Ю.О.,
		за участю представників:
		апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» - Чернюк В.М., за довіреністю №3146 від 11.04.2013 року; 
		боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» - Шевченко О.А., за довіреністю б/н від 30.01.2014 року; 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон», м.Миколаїв  (вх.№2047П/2-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 року у справі №18/1971/12,
		за заявою Приватного акціонерного товариства «Полтавське хлібоприймальне підприємство», м. Полтава,
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро», м. Полтава,
		про визнання банкрутом,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 року у справі №18/1971/12 (суддя Іванко Л.А.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року у справі №18/1971/12 залишено без задоволення.
		Постанову господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року у справі №18/1971/12 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури залишено без змін.
		Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 року та прийняти нове судове рішення, яким скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року у справі №18/1971/12 з ухваленням рішення про застосування щодо боржника судової процедури розпорядження майном.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		08.08.2014 року від представника боржника до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6397), в якому просить суд ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 року у справі №18/1971/12 залишити без змін, як таку, що прийнята при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи та вірному встановленні факту відсутності нововиявлених обставин, у зв'язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
		Представник боржника вказує, що застосування до аудитора дисциплінарної відповідальності згідно з Порядком застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків, затвердженого рішенням Аудиторської палати України від 15.11.2007 року №184/4, не призводить до не чинності здійсненого ним аналізу фінансово-майнового стану підприємства-боржника і не встановлює факти, які є істотно значимими для правильного вирішення справи №18/1971/12. 
		Не погоджується боржник із доводами заявника про те, що обставини не були відомі суду та іншим учасникам процесу, оскільки, такі обставини були підставою для оскарження заявником постанови господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року в апеляційному порядку та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року в касаційному порядку, а отже були відомі судам.
		Як вказує боржник, з урахуванням усіх обставин справи, у тому числі і тих, які ТОВ СП «Нібулон» вважає нововиявленими і посилається на них, як на підставу для перегляду постанови господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року, Вищий господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обгрунтовано дійшов до висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.
		Ухвалами суду від 12.08.2014 року та від 27.08.2014 року розгляд справи відкладався у звязку із неможливістю вирішення спру в даних судових засіданнях та з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також дотримання принципів судочинства.
		У судовому засіданні 03.09.2014 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.
		Представник боржника проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників апелянта та боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
		17.10.2013 року господарським судом Полтавської області по справі №18/1971/12 прийнято постанову, якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро» банкрутом.
		Припинено повноваження розпорядника майна Веничука Євгена В'ячеславовича (свідоцтво НОМЕР_1 від 15.03.2013 року).
		Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ «Інтер-Агро», арбітражного керуючого Веничука Євгена В'ячеславовича з усіма повноваженнями згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом».
		Зобов'язано ліквідатора в десятиденний строк з дня прийняття даної постанови опублікувати в офіційному органі преси (газетах «Голос України» або «Урядовий Кур'єр») повідомлення про визнання банкрутом ТОВ «Інтер-Агро» і відкриття ліквідаційної процедури. Повідомлення повинно відповідати вимогам частини 4 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Постановлено, що господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.
		Визначено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав і у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі  сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
		Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. 
		Постановлено, що відомості про фінансове становище банкрута не є конфіденційними і не становлять комерційну таємницю, а продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
		Постановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. 
		Виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. 
		Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.
		Зобов'язано ліквідатора Веничука Є.В. в десятиденний строк з дня винесення цієї постанови з'явитися до державного реєстратора для проведення перереєстрації підприємства-банкрута.                                            
		Постановлено ліквідатору здійснити ліквідацію підприємства-банкрута, представити суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута не пізніше 17.10.2014 року.
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року постанову суду першої інстанції від 17.10.2013 року по справі №18/1971/12 залишено без змін.
		За результатами касаційного провадження, 02.04.2014 року Вищим господарським судом України прийнято постанову, якою постанову суду апеляційної інстанції від 08.01.2014 року та постанову суду першої інстанції від 17.10.2013 року залишено без змін.
		У лютому 2014 року ТОВ СП «Нібулон» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року по справі №18/1971/12 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		На думку заявника, підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами є те, що 30.12.2013 року отримано лист №2-1057 від 25.12.2013 року голови Аудиторської палати України з інформацією, що за результатами розгляду скарги ТОВ СП «Нібулон» рішенням Аудиторської палати України від 19.12.2013 року №286/6.2 за неналежне виконання професійних обов'язків - порушення статей 6 та 19 Закону України «Про аудиторську діяльність», а також недотримання стандартів аудиту при складанні висновку незалежного аудитора ТОВ «Інтер-Агро» до директора Аудиторської фірми ПП «КСК-Аудит» - аудитора ОСОБА_4 застосовано стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців.
		Заявник вважає, що дане рішення Аудиторської палати спростовує висновок незалежного аудитора, який покладено в основу постанови від 17.10.2013 року про визнання боржника банкрутом, і такий висновок не міг бути доказом у підтвердження неплатоспроможності боржника і його неспроможності відновити платоспроможність.
		19.06.2014 року господарським судом Полтавської області винесено оскаржувану ухвалу з посиланням на те, що рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 року не визнає не чинним висновок про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ «Інтер-Агро» за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року, не встановлює нових фактів, які мають істотне значення для розгляду справи про банкрутство та не є належним доказом, що підтверджує нововиявлені обставини.
		Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		У вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого.
		Згідно зі статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
		Відповідно до вимог ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
		Стаття 112 Господарського процесуального кодексу України визначає, що  підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. 
		За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.
		До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. 
		Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Частиною 3 п. 2 цієї постанови визначено, що не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.
		Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
		Спростування фактів, які було покладено в основу судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами є певним процесом, метою якого є довести до відома суду наявність тих обставин, які існували на момент прийняття судового рішення, та не були відомі суду, а також встановлення їх істотності для розгляду даної справи.
		Заявник посилається на те, що рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 року №286/6.2 спростовує обставину, а саме: висновок незалежного аудитора, як доказ неспроможності боржника відновити свою платоспроможність, яку господарський суд Полтавської області вважав встановленою і яку покладено в основу прийнятої постанови від 17.10.2013 року про визнання боржника банкрутом.
		Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 року №286/6.2 не встановлює нових фактів, які мають істотне значення для розгляду справи про банкрутство та не є належним доказом, що підтверджує нововиявлені обставини.
		Відповідно до ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
		Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
		Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
		Колегія суддів зазначає, що Аудиторська палата України у своєму рішенні від 19.12.2013 року №286/6.2 вирішила за неналежне виконання професійних обов'язків застосувати до аудитора ОСОБА_4 стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців. Вказаним рішенням не встановлювалися факти того, що банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Агро», не є неплатоспроможним, або, що він взмозі відновити свою платоспроможність. Тобто, не встановлювалась істотна обставина, що має значення для розгляду підстав про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
		Висновок незалежного аудитора в межах справи про банкрутство є одним із доказів, а не єдиним доказом, у підтвердження факту неплатоспроможності боржника та його неспроможності відновити платоспроможність.
		Господарський суд Полтавської області, приймаючи постанову від 17.10.2013 року по справі №18/1971/12, якою визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаціну процедуру, встановлював наявність факту неплатоспроможності і неможливості відновлення платоспроможності не тільки за висновком незалежного аудитора про результати аналізу фінансово-майнового стану, а й за іншими доказами, які мітяться в матеріалах справи.
		Колегія суддів зазначає, що встановлення обставини неналежного виконання професійних обов'язків аудитором ОСОБА_4 може свідчити про те, що висновок вказаним аудитором складено неналежним чином, однак не змінює наявності обставини неплатоспроможності боржника, що підтверджується перевищенням пасиву над активом, неможливості виконання грошових зобов'язань, строк виконання яких настав, відсутності будь-яких пропозицій по укладенню мирової угоди, введенню процедури санації та інше.
		Рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 року №286/6.2 може розглядатися лише як підтвердження або спростування факту, в даному випадку належності та допустимості доказу - аудиторського висновку, але ніяк як сам окремий факт який встновлює або спростовує наявність ознак для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
		Колегія суддів вказує, що відповідно до ч. 2 п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.
		З матеріалів справи вбачається, що постанова господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року була предметом перегляду в суді апеляційної та в суді касаційної інстанції.
		В касаційній скарзі ТОВ СП «Нібулон» від 24.01.2014 року №833/3-14/28 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року представник заявника вказує, що в апеляційній інстанції під час розгляду справи у суді представником ТОВ СП «Нібулон» Чернюк В.М. було надано як доказ і передано безпосередньо судовій колегії у руки витяг з офіційного електронного сайту Аудиторської палати України (www.apu.com.ua) рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 року №286/6.2, до того ж озвучено прохання дослідити цю інформацію, врахувати при прийнятті рішення, за необхідності витребувати в поряду ст.38 Господарського процесуального кодексу України. 
		Оскаржуючи постанови суду першої та апеляційної інстанції до Вищого господарського суду України, заявник в обґрунтування своїх вимог посилався, зокрема, на рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 року № 286/6.2 як на встановлений факт неналежного виконання своїх обов'язків аудитором при наданні аудиторських послуг. 
		Тобто, враховуючи приписи ч. 2 п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» не можуть вважатися нововиявленими, обставини на які вже посилався заявник - ТОВ СП «Нібулон» у своїх поясненнях.
		Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність нововиявлених обставин, у зв'язку з чим правомірно залишив постанову від 17.10.2013 року по справі №18/1971/12 - без змін.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду по даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» слід залишити без задоволення, а  ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 року по справі №18/1971/12 - без змін.
		Керуючись статтями 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» залишити без задоволення.
		Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 року у справі №18/1971/12 залишити без змін.
		 
		Повний текст постанови складено 08 вересня 2014 року.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Хачатрян В.С.
		 
		Суддя                                                                                           Білоусова Я.О.
		 
		Суддя                                                                                           Шевель О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...