Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/2837/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення злочинної організації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2014.
Дата набрання законної сили: 17.10.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/2837/13-к
		1-кп/369/2/14 
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		16.09.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді:  ОСОБА_1 
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі:  ОСОБА_4 
		за участі прокурора:  ОСОБА_5 
		захисників:  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, українця, громадянина України, що має вищу освіту, одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1 ,
		- у скоєнні злочинів, передбачених ч 1 ст. 255; ч 2 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194; ч 4 ст. 28, ч 4 ст. 189; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 263; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 122; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 125; ч 4 ст. 28; ч 1 ст. 194; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України;
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Біленьке Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, що має вищу освіту, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, не маючого місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_2 (характеристики Т. 14)
		-у скоєнні злочинів, передбачених ч 1 ст. 255; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 122; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 125; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 194; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на початку серпня 2006 року увійшли в створену невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинну організацію, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, і на протязі 2006-2008 років, під керівництвом невстановленої досудовим слідством особи взяли активну участь у підготовці та здійсненні даною організацією низки злочинів.
		Так, невстановлена досудовим слідством особа, кримінальне провадження відносно якого виділено в окреме провадження у зв`язку з його розшуком, будучи з 1996 року громадянином України, проживаючи з того ж часу в м. Бровари Київської області, а пізніше в м. Києві та займаючись різними видами підприємницької діяльності, приблизно на початку 2006 року з метою незаконного збагачення, шляхом одержання від зацікавлених осіб винагороди за насильницьке примушування окремих керівників підприємств і установ до виконання незаконних вимог цих осіб або до виконання в їх інтересах цивільно-правових зобов`язань, вирішив зайнятися цим видом злочинної діяльності.
		Розуміючи, що вчинення подібних злочинів вимагає чітких та узгоджених дій, значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, невстановлена досудовим слідством особа у вказаний час вирішив створити злочинну організацію.
		До цього невстановлена досудовим слідством особа в різні періоди часу познайомився з жителем м. Переяслав-Хмельницький Київської області раніше судимим ОСОБА_8 , колишнім оперативним співробітником органів внутрішніх справ ОСОБА_10 , а також ОСОБА_9 , який раніше працював в Державній службі охорони МВС України, колишніми військовослужбовцями ОСОБА_11 і невстановленою досудовим слідством особою - жителем м. Одеси, яких залучив до участі в різних видах підприємницької діяльності, якими він займався.
		Працюючи в підпорядкуванні невстановленої досудовим слідством особи, зазначені особи сприймали його як безумовного лідера, довіряли йому і беззаперечно виконували його накази і вказівки. Використовуючи стосунки, що склалися між ними невстановлена досудовим слідством особа, в першій половині 2006 року, запропонував кожному з них, прийняти за винагороду, участь у вищезгаданій злочинній діяльності.
		Переслідуючи мету незаконного збагачення, всі вищевказані особи, в тому числі і ОСОБА_8 , прийняли пропозицію невстановленої досудовим слідством особи, погодившись підкоритися жорсткій ієрархії і дисципліні в цьому злочинному співтоваристві.
		При цьому невстановлена досудовим слідством особа попередньо розподілив функції між зазначеними особами, згідно яких:
		- На ОСОБА_8 покладалося участь в організації злочинів і їх вчиненні, шляхом, як особистої участі, так і безпосереднього контролю на місці за їх вчиненням і, крім того, останній такий, як має зв`язки серед осіб, що займаються спортом був зобов`язаний підбирати і залучати для участі в злочинній діяльності інших осіб.
		- На ОСОБА_10 покладалося участь в організації злочинів і їх вчиненні, шляхом, як особистої участі, так і безпосереднього контролю на місці за їх вчиненням;
		- ОСОБА_12 , ОСОБА_9 і невстановленою досудовим слідством особою, крім іншого, повинні були забезпечувати членів злочинної організації транспортом, спорядженням, іншими засобами, необхідними для вчинення злочинів, а також особисто приймати участь у них.
		До участі в злочинній організації невстановлена досудовим слідством особа також залучив і інших, невстановлених слідством осіб. Собі ж він у цій злочинній організації відвів роль керівника.
		Таким чином, до травня 2006 року невстановлена досудовим слідством особа у м. Києві створив злочинну організацію в складі себе, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , невстановленою досудовим слідством особою та інших, невстановлених осіб, визначивши як місце її знаходження належне йому офісне приміщення в будинку АДРЕСА_3 , де вони регулярно збиралися, обговорюючи, плануючи і готуючи вчинення злочинів.
		Після скоєння злочинною організацією в цьому складі низки злочинів, невстановлена досудовим слідством особа, переслідуючи мету протиправного заволодіння чужим майном, розуміючи, що здійснення таких злочинів вимагає особливої підготовки і пов`язане з інтелектуальною діяльністю, спрямованою на протиправне придбання права на майно, в тому числі використовуючи рішення судів, вирішив залучити для участі в запланованих злочинах інших осіб.
		Підшукуючи таких спільників, невстановлена досудовим слідством особа також розраховував, що і в подальшому з їх допомогою він буде планувати і здійснювати злочини, переслідуючи мету збагачення, як шляхом заволодіння чужим майном, так і отримуючи винагороду за вчинення подібних дій в інтересах інших осіб.
		Для участі в такій організації і скоєних нею злочинах невстановлена досудовим слідством особа, приблизно в жовтні 2007 року залучив раніше йому знайомих жителів м. Києва ОСОБА_13 , невстановленої досудовим слідством особи і ОСОБА_14 , які погодилися підкоритися жорсткій дисципліні всередині цієї організації, і брати участь у запланованих невстановленою досудовим слідством особою злочинах.
		При цьому на ОСОБА_13 покладалося, в числі іншого, складання позовів та підготовка матеріалів таким чином, щоб суд виносив вигідні їм рішення, а також разом з ОСОБА_14  організація їх виконання. Вищевказані особи та невстановлена досудовим слідством особа разом з ними повинні були також вести переговори з потерпілими, вимагаючи передачі майна і примушуючи до виконання цивільно-правових зобов`язань.
		Надалі невстановленою досудовим слідством особою до участі в злочинній організації залучалися й інші невстановлені слідством особи, досудове розслідування відносно яких виділено в окреме провадження.
		Будучи лідером і керівником організованого ним злочинного співтовариства, невстановлена досудовим слідством особа ретельно розробляв плани вчинення злочинів, доводив їх до відома членів злочинної організації, розподіляв між ними функції, спрямовані на досягнення злочинних цілей, жорстко контролював їх виконання.
		Організовані члени злочинної організації невстановленої досудовим слідством особи, в тому числі і ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , чітко усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, злочинів, що готуються, передбачали і свідомо допускали настання тяжких наслідків, в тому числі заподіяння тілесних ушкоджень окремим особам, а також пошкодження та знищення майна підприємств і установ в ході запланованих нападів.
		Як ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , так і інші учасники злочинної організації знаходилися тривалий час у тісних стосунках, централізовано і неухильно підпорядковувалися всім вимогам невстановленої досудовим слідством особи, спрямованим на вчинення злочинів.
		Члени злочинної організації дотримувалися правил конспірації при підготовці до злочинних дій, в тому числі використовували підроблені документи.
		Створена невстановленою досудовим слідством особою злочинна організація відрізнялася стійкістю, стабільністю функціонування, чітким розподілом функцій серед усіх її учасників, досконалою структурою, високим ступенем внутрішньої організованості, у тому числі жорсткою ієрархією та дисципліною, а також постійністю форм і методів злочинної діяльності.
		Зазначена злочинна організація зазіхала на громадську безпеку в частині захищеності суспільства вцілому, фізичних та юридичних осіб, а також державних органів від злочинної діяльності, наслідки якої позначалися на житті і здоров`ї людей, їх власності і нормальної життєдіяльності.
		Як члени цієї злочинної організації, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під керівництвом невстановленої досудовим слідством особи брали активну участь у вчинених нею особливо тяжких, тяжких та інших злочинах, у тому числі:
		В серпні 2006 року взяли участь в організації та скоєнні нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з метою примушування керівництва цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов`язань, що також було поєднано з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, знищенням і пошкодженням майна в особливо великому розмірі, тим самим вчинивши злочини, передбачені Особливою частиною Кримінального кодексу України, які відповідно до ст. 12 цього закону віднесені до тяжких злочинів і особливо тяжким злочином.
		В грудні 2006 року вчинив вимагання щодо передачі права на майно, яке належало ОСОБА_15 , а саме приміщення колишнього дитячого садочку, що розташований у будинку АДРЕСА_4 та прилеглої до нього території, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, з використанням вибухового пристрою, тим самим вчинивши особливо тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості.
		Протягом січня  березня 2008 року повторно здійснив примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань щодо належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу у АДРЕСА_5 , тобто тяжкий злочин.
		У квітні 2008 року повторно примушував до виконання цивільно-правових зобов`язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», що було поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, пошкодженням та знищенням майна, а також брав участь у захопленні цього порту, заподіяння середньої тяжкості та легкого тілесних ушкоджень, скоївши таким чином особливо тяжкий злочин, тяжкий злочин, середньої тяжкості та невеликої тяжкості.
		В серпні 2008 року ОСОБА_8 повторно примушував до виконання цивільно-правових зобов`язань щодо посади начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, що було поєднане з насильством, не небезпечним для життя і здоров`я, пошкодженням та знищенням майна, тобто скоїв тяжкий злочин.
		Ці злочинні дії здійснювалися з відома і схвалення всіх членів створеної невстановленою досудовим слідством особою злочинної організації, в тому числі і самого ОСОБА_8 , які діяли спільно, з єдиним умислом на досягнення загального злочинного результату, відомого їм усім.
		 
		Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод», розташований в м. Кременчук Полтавської області по вул. Приходько, 141, було правонаступником Державного підприємства «Кременчуцький сталеливарний завод».
		Станом на початок 2006 року пакет акцій підприємства розміром понад 93% був розділений і контролювався двома групами: групою «ТАС» спільно з Приватбанком (ЗАТ Холдингова компанія „ТЕКО-Дніпрометіз і „Приват), і групою «Форум» спільно з ОСОБА_16 . Контроль за діяльністю заводу обидві групи здійснювали через своїх представників, що входять до наглядової ради підприємства.
		Безпосереднє керівництво заводом здійснювало підконтрольне групі «Форум» і ОСОБА_16 правління на чолі з ОСОБА_17 .
		Навесні 2006 року між зазначеними акціонерами підприємства виник конфлікт, спричинений бажанням власників груп «ТАС» і «Приват» змінити керівництво підприємства на підконтрольне їм.
		У зв`язку з цим, припускаючи можливість насильницького захоплення заводу, керівник і фактичний власник групи «Форум» ОСОБА_18 , підшукуючи охоронне підприємство для забезпечення охорони заводу від можливого нападу, познайомився з невстановленою досудовим слідством особою запропонувавши йому організувати охорону підприємства.
		Невстановлена досудовим слідством особа з пропозицією ОСОБА_18 про надання підприємству охоронних послуг погодився, і, використовуючи реквізити київського ТОВ «С-1», яке мало ліцензію на здійснення охоронної діяльності, уклав 12.05.2006 року з ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» відповідний договір № 419 юр.
		Для здійснення охорони заводу невстановлена досудовим слідством особа залучив до охорони підприємства ОСОБА_8 , який, закінчивши у свій час Переяслав-Хмельницький інститут фізичної культури, мав зв`язки серед спортсменів, з числа яких за вказівкою невстановленої досудовим слідством особи мав підшукати і найняти для несення охорони охоронців. Крім того, для здійснення організації охорони заводу невстановленою досудовим слідством особою були задіяні ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і невстановлена досудовим слідством особа. 
		Протягом травня-червня 2006 року залучені невстановленою досудовим слідством особоюособи здійснювали охорону заводу, якою на місці керували ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , невстановленою досудовим слідством особою і ОСОБА_9 .
		На початку липня 2006 року керівництво заводу відмовилося від послуг невстановленої досудовим слідством особи та не продовжило з ним відповідний договір, і найняло для охорони заводу інших осіб.
		До того часу акціонери підприємства ЗАТ ХК "ТЕКО-Дніпрометіз" і група "Приват" провели 17.05.2006 у м. Дніпропетровську загальні збори акціонерів, на якому було прийнято рішення про обрання нового правління і наглядової ради підприємства і про заміну реєстратора власників цінних паперів. Крім того, 15.06.2006 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у справі за позовом членів новообраного правління було постановлено рішення про усунення перешкод у здійсненні ними своїх повноважень і видано виконавчий лист № 2-1879/2006.
		Однак, старший державний виконавець державної виконавчої служби у Крюківському районі м. Кременчука ОСОБА_19 своєю постановою від 11.08.2006 призупинила виконавче провадження, звернувшись до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за роз`ясненнями, оскільки воно суперечило ряду інших рішень, прийнятих судами різних юрисдикцій. Про зупинення виконання судового рішення належним чином були повідомлені сторони.
		За таких обставин невстановлені слідством особи, які мають відношення до одного із зацікавлених акціонерів, а саме до групи «Приват», продовжуючи переслідувати свої інтереси, вирішили примусити чинне керівництво заводу виконати цивільно-правове зобов`язання, яке виникало з рішення загальних зборів акціонерів, і було підтверджено чинною на той час постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2006 року.
		Примушування передбачалося здійснити у формі нападу на завод, для того, щоб насильно видворити з його території керівників і охоронців, зайняти підприємство, забезпечивши тим самим діяльність новообраного керівництва.
		Знаючи про те, що наближені до невстановленої досудовим слідством особи особи раніше здійснювали охорону ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» і тому добре обізнані про розташування його приміщень і особливості застосовуваних охоронних засобів, а також, що він може в короткі строки організувати значну кількість людей для участі в нападі, невстановлені слідством особи, приблизно в кінці липня 2006 року, у невстановленому слідством місці запропонували йому за грошову винагороду організувати і здійснити напад на завод, на що невстановлена досудовим слідством особа погодилась.
		Приблизно в перших числах серпня 2006 року, невстановлена досудовим слідством особа, в належному йому офісному приміщенні, розташованому на 4-му поверсі будівлі № 16 по вул. Шота Руставелі в м. Києві, доручив членам створеної ним злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також ОСОБА_11 , невстановленій досудовим слідством особі і ОСОБА_10 здійснити напад на дане підприємство. До участі в запланованому злочині невстановлена досудовим слідством особа на цьому етапі залучив і інших невстановлених слідством осіб, що не входять у злочинну організацію.
		Діючи спільно з ОСОБА_8 та іншими членами злочинної організації, невстановлена досудовим слідством особа в серпні 2006 року розробив план нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», що передбачає їх чіткі та організовані дії як на стадії підготовки до злочину, так і під час його вчинення.
		Для скоєння нападу передбачалося залучення інших осіб, готових за грошову винагороду взяти участь у злочині, забезпечення їх екіпіровкою, пристроями для подолання перешкод і інструментами для розкриття приміщень, а також організація доставки нападників до місця злочину.
		Згідно розробленому невстановленою досудовим слідством особою злочинному плану, відомого всім членам злочинної організації і схваленого ними, функції учасників злочинної групи при підготовці до нападу були розподілені наступним чином:
		ОСОБА_8 , який має зв`язки серед осіб, що займаються спортом, повинен був підібрати і залучити для участі в нападі інших осіб у кількості декількох сотень чоловік, на ОСОБА_9 і ОСОБА_11 покладався обов`язок, спільно з іншими, невстановленими слідством особами, забезпечити автотранспорт для доставки нападників до місця скоєння злочину, а на ОСОБА_10  придбання для них екіпіровки, а також засобів для подолання перешкод.
		Напад невстановлена досудовим слідством особа запланував скоїти в момент, коли на підприємстві буде знаходитись найменша кількість персоналу та охорони, а саме у вихідний день 25.08.2006 року після 18 години, оскільки у цей час співробітники однієї з двох змін охорони заводу відправлялися вечеряти в їдальню, що знаходиться за межами адміністративної будівлі підприємства.
		Діючи задля здійснення злочинного плану, ОСОБА_8 приблизно в 20-х числах серпня 2006 року організував розшук у м. Києві та Київській області, м. Черкаси та інших містах осіб, бажаючих за грошове винагородження прийняти участь у нападі, з числа тих, хто займається у спортивних клубах, а також із охорони різних комерційних структур.
		До моменту нападу ОСОБА_8 як особисто, так і через інших невстановлених слідством осіб, підшукав і залучив до участі у нападі приблизно 250-300 чоловік, у тому числі і тих, хто не знав про існування створеної злочинної організації та цілі нападу.
		Всі залучені для участі у нападі особи були заздалегідь повідомлені про місце збору для подальшого переміщення до місця нападу.
		Згідно з зазначеними невстановленою досудовим слідством особою функціями ОСОБА_10 , використовуючи підроблені невстановленими особами документами, що були складені від імені фіктивного підприємства ВАТ «Компанія «Магур», 23.08.2006 року у м. Києві по вул. Довнар-Запольського, 8, на гроші, отримані невстановленою досудовим слідством особою від замовників злочину, придбав у спеціалізованого підприємства ВАТ «Матеріалознавство» для екіпірування нападників 50 бронежилетів моделі «Модуль-ВВ».
		Крім того, задля цілей нападу невстановлені члени злочинної організації у невстановлений час і спосіб придбали не менш, ніж 28 шоломів типу «Сфера» та 17 металевих протиударних щитів.
		У свою чергу, ОСОБА_9 22.08.2006 року шляхом оформлення довіреності за гроші, що були передані невстановленою досудовим слідством особою замовниками злочину, придбав у м. Києві по проспекту Броварському, 9 у ОСОБА_20 вантажний автомобіль марки «ГАЗ» моделі « 5312» держ. номер НОМЕР_3 , з метою подальшого використання у нападі.
		З цією ж метою ОСОБА_11 , діючи спільно з двома невстановленими слідством особами, 23.08.2006 р. у м. Києві по вул. Путивській, 45а придбав у ОСОБА_21 вантажний автомобіль марки «ЗіЛ», моделі «130», держ. номер НОМЕР_4 .
		Крім цього, для доставки нападників до місця злочину невстановлені слідством члени злочинної організації найняли не менше восьми пасажирських автобусів і мікроавтобусів з водіями, зокрема «Івеко-742», держ. номер НОМЕР_5 , «Ікарус-250», держ. номер НОМЕР_6 (решта не встановлені).
		Приблизно в цей час ОСОБА_9 , що діяв спільно з іншими невстановленими слідством членами злочинної організації за вказівкою невстановленої досудовим слідством особи для екіпіровки та озброєння нападників у невстановленому слідством місці та осіб придбав і приготував камуфльовану форму, не менше 6-ти металевих сходів, металевий гак «кішка», вовняні ковдри та спальні матраци для використання при подоланні огорож, не менше 3-х кувалд, 3-х ножиць для різання металу, бензинову шліфувальну машину та не менше 3-х слюсарних молотків - для відкриття закритих приміщень, а також дерев`яні палиці в кількості не менше 10 штук, металевий лом - «фомка», не менше 10 металевих прутів и труб, а також не менш, ніж 6 дерев`яних біт для нанесення тілесних ушкоджень охоронникам заводу з метою подолання їхнього супротиву, димові шашки, респіратори та протигази для захисту органів дихання при їхньому використанні.
		Розроблений невстановленою досудовим слідством особою та схвалений всіма членами злочинної організації план нападу припускав одночасну та узгоджену дію трьох озброєних дерев`яними бітами, а також пістолетами, призначеними для стрільби гумовими кулями, груп, котрі повинні були очолити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , метою яких було, придушення супротиву охорони підприємства, захоплення адміністративної будівлі.
		ОСОБА_11 та невстановленій досудовим слідством особі невстановленою досудовим слідством особою було доручено координувати за допомогою радіозв`язку дії цих груп для того, щоб вони одночасно розпочали напад. Також ОСОБА_11 та невстановлена досудовим слідством особа після захоплення адміністративної будівлі заводу повинні були за допомогою ще однієї групи нападників видворити керівництво та охорону підприємства за його межі, після чого утримувати завод до приїзду членів новообраного правління та найнятого ними охоронного підприємства.
		При цьому ОСОБА_8 та інші члени злочинної організації усвідомлювали суспільно-небезпечний характер злочину, що підготовлювався, передбачали настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень співробітникам заводу, пошкодження та знищення майна підприємства.
		Реалізуючи злочинний план, у першій половині дня 25.08.2006 року задіяні членом злочинної організації ОСОБА_8 для нападу особи, що були заздалегідь сповіщені про місце збору, прибули до спортивного майданчику, що знаходиться за мостовим переходом на території зони відпочинку «Гідропарк» у м. Києві.
		Там їх прибуття контролювали за списками уповноважені членами злочинної організації особи, як установлені так і невстановлені в ході розслідування, які розділивши прибулих - приблизно 200-250 чоловік на групи і призначивши старших, забезпечили та помістили їх в заздалегідь найняті автобуси та інші транспортні засоби, в т.ч. згадані автобуси „Івеко-742 та „Ікарус-250, і разом з ними направилися в м. Кременчук Полтавської області.
		Приблизно в цей же час з міст Переяслав-Хмельницький Київської області і Черкаси, на транспортних засобах в м. Кременчук для здійснення нападу на ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" відправилися приблизно 100 чоловік, організованих таким же чином.
		До 18 години цього ж дня всі зазначені особи (всього приблизно 300-350 чоловік) прибули в район Крюківського мостового переходу м. Кременчука.
		Туди ж на невстановлених транспортних засобах прибули члени злочинної організації, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , невстановлена досудовим слідством особа та інші особи, які слідством не встановлені.
		Невстановлена досудовим слідством особа також прибув до м. Кременчук, звідки здійснював загальне керівництво нападом, підтримуючи з членами злочинної організації зв`язок по телефону.
		 
		Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 сформували з прибулих осіб три групи, чисельністю від 8 до 30 чоловік кожна, які очолили, і там же на місці проінструктували про місця та способи проникнення на територію підприємства, нападу на його персонал і охорону, а також знищення та пошкодження майна заводу.
		Туди ж придбаними ОСОБА_9 і ОСОБА_11 вантажними автомобілями «ГАЗ» і "ЗіЛ", а також невстановленим мікроавтобусом були доставлені і роздані нападаючим підготовлене членами злочинної організації екіпірування, засоби захисту і нападу. Для впізнання один одного кожному нападаючому видали відрізки жовтої стрічки, які слід було пов`язати на себе. Взаємне інформування керівників груп і узгодженість їх дій забезпечувалося по радіостанціях.
		Переодягнувшись у камуфльовану форму, екіпірувавшись в бронежилети, шоломи типу «Сфера», озброївшись щитами, дерев`яними палицями, бітами, іншими предметами, пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень, зазначені три групи, завантажившись у вантажні автомобілі, а також невстановлений мікроавтобус марки «УАЗ» попрямували до ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».
		Інші учасники нападу також, частково екіпірувавшись, вирушили до місця нападу на автобусах, в яких прибули.
		У цей же день, приблизно о 18 годині 20 хвилин три групи нападників, очолювані членами злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , прибули до зазначеного заводу, де діючи згідно зі злочинним планом, координуючи свої дії між собою по радіозв`язку через ОСОБА_11 і невстановленої досудовим слідством особи, одночасно, з різних сторін проникли на територію підприємства.
		При цьому в складі очолюваної ОСОБА_10 групи знаходилося не менше 2-х чоловік, озброєних короткоствольною зброєю, в тому числі він сам, з належним йому пістолетом вітчизняного виробництва, моделі «Форт 12РМ», калібру 9 мм, призначеного для відстрілу патронів з кулями несмертельної дії.
		Керівник іншої групи ОСОБА_9 також був озброєний належним йому пістолетом вітчизняного виробництва, моделі «Форт 12РМ», калібру 9 мм, призначеного для відстрілу патронів з кулями несмертельної дії.
		Крім того, нападники в цій групі мали при собі не менше однієї собаки бійцівської породи для залякування охорони підприємства.
		Відокремившись від решти нападників, очолювана ОСОБА_10 група, що складається з невстановлених слідством осіб в кількості приблизно 8 осіб, на мікроавтобусі «УАЗ» прибула до так званої «Деївської прохідної» - контрольно-пропускного пункту заводу, розташованого в стороні від адміністративної будівлі підприємства, де напала на охоронців, що там знаходились.
		Налякавши потерпілих своїм виглядом, чисельністю, озброєністю і рішучістю застосувати зброю, що виразилася в направленні одним із нападників, який слідством не встановлений, пістолета у бік співробітників охорони, злочинці домоглися того, що охоронці поспіхом покинули контрольно-пропускний пункт і зникли на території підприємства.
		Весь цей час ОСОБА_10 , як старший групи, безпосередньо керував її учасниками, узгоджував їх дії з діями інших груп нападників.
		Захопивши таким чином контрольно-пропускний пункт, очолювана ОСОБА_10 група утримувала його до прибуття іншої групи нападників. Передавши їм контроль за «Деївською прохідною» група ОСОБА_10 і він сам пішки вирушили до адміністративної будівлі заводу.
		Одночасно, координуючи по радіозв`язку свої дії з групою ОСОБА_10 , дві інші групи в складі невстановлених слідством осіб, екіпірованих бронежилетами і, частково, шоломами, очолювані відповідно ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , проникли на територію підприємства зі сторони центральної прохідної.
		При цьому учасники очолюваної ОСОБА_9 групи, прагнучи проникнути на територію заводу через центральну прохідну, намагалися кувалдами розбити вхідні двері, що їм не вдалося. Тоді ОСОБА_9 за допомогою інших нападників, заздалегідь приготованими ножицями розрізав грати вікна прохідної, що дозволило злочинцям через розбите вікно проникнути всередину контрольно-пропускного пункту, і відкривши двері забезпечити їм доступ на територію підприємства.
		У свою чергу, очолювані ОСОБА_8 члени іншої групи, використовуючи привезені в вантажних автомобілях сходи, матраци та ковдри для подолання огорожі заводу, укріпленого колючим дротом і битим склом, перелізли через нього лівіше центральної прохідної, і також увірвалися на територію заводу.
		Опинившись на території заводу, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , метою яких було захоплення будівлі, де розміщувалася адміністрація підприємства, направили організованих і очолюваних ними осіб на штурм цієї будови. 
		До того часу частина охоронців підприємства, перекривши доступ на другий поверх будівлі раніше підготованими гратами, організувала там оборону.
		Долаючи опір охорони, нападники, виконуючи вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , застосували димові шашки для дезорієнтації потерпілих, а також з метою уникнення фіксації того, що відбувалося, засобами відеоспостереження. Прагнучи зломити опір охоронців, вони застосували проти них сльозогінний газ, розприскуючи його з балончиків, порошкові вогнегасники, а також вогнепальну зброю несмертельної дії, в результаті чого були заподіяні тілесні ушкодження:
		ОСОБА_22  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою розлад здоров`я, у вигляді шкірної рани правої підвздошної області, які утворилися в результаті пострілу;
		ОСОБА_23  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою розлад здоров`я, у вигляді шкірної рани на лівій гомілці, які утворилися в результаті пострілу;
		ОСОБА_24  легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я у вигляді рани на лівій гомілці і ссаден на лівій кісті, які утворилися в результаті пострілу;
		ОСОБА_25  легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, у вигляді рани правого стегна, які утворилися в результаті пострілу;
		ОСОБА_26  легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, у вигляді рани на правому плечі, які утворилися в результаті пострілу.
		Викрикуючи на адресу потерпілих погрози вбивства, нападники зламали їхній опір, змусили їх відкрити решітки і здатися.
		Увірвавшись на поверх, вибивши кувалдами двері кабінетів заводоуправління, у т.ч. кімнати відеоспостереження, застосовуючи сльозогінний газ, стріляючи в співробітників охорони, що забарикадувалися там, нападники змусили їх припинити опір.
		Таким же способом нападники придушили опір і примусили здатися охоронців, що знаходяться на 3-му і 4-му поверхах будівлі.
		Крім того, невстановлені особи з числа нападників, діючи з відома і схвалення учасників злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , виявивши на другому поверсі будівлі керівника охорони підприємства ОСОБА_27 , умисно завдали йому численні удари руками, ногами і дерев`яними палицями в різні частини тіла, після чого повалили потерпілого на підлогу, де продовжували бити.
		Внаслідок побиття потерпілому ОСОБА_27 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом підшлункової залози, бризжейки товстої кишки, явищами внутрішньочеревної кровотечі.
		Захопивши адміністративну будівлю підприємства і виявивши в його актовому залі представників адміністрації заводу - заступників голови правління ОСОБА_28 , ОСОБА_29 і ОСОБА_30 , нападники, діючи відповідно до злочинного плану, за вказівкою, з відома учасників злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , зажадали від них негайно покинути будівлю, і тим самим виконати вищезазначене цивільно-правове зобов`язання, що виникає у тому числі з постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2006.
		Демонструючи готовність застосувати насильство у разі непокори цим вимогам, тим самим загрожуючи потерпілим фізичною розправою, нападники вивели з будівлі ОСОБА_28 , ОСОБА_29 і ОСОБА_30 , а також охоронців, які захищали їх.
		До цього часу ще одна група нападників, яка прибула на автобусах, діючи під керівництвом ОСОБА_11 і невстановленоюї досудовим слідством особи, через захоплені прохідні, увійшла і зайняла територію підприємства.
		Виконуючи команди керуючих ними членів злочинної організації, учасники цієї групи, вишикувавшись, утворили так званий «живий коридор» від входу в адміністративну будівлю до центральної прохідної, через який нападники вивели за територію підприємства керівництво заводу і охоронців.
		При цьому, долаючи опір охоронців в адміністративному будинку підприємства, а також пізніше, виводячи співробітників охорони заводу через «живий коридор», учасники нападу, діючи умисно з відома і схвалення учасників злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і невстановленої досудовим слідством особи, завдали окремим охоронцям, удари руками і дерев`яними палицями по голові і тілу, завдавши потерпілим:
		ОСОБА_31  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я у вигляді синців на верхніх кінцівках і тулубі;
		ОСОБА_32  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синця та ссадна;
		ОСОБА_33  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді ссадна правого ліктьового суглоба;
		ОСОБА_34  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синця лівого колінного суглоба;
		ОСОБА_35  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синців на голові, спині і лівої гомілки;
		ОСОБА_36  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді садна на лівому передпліччі;
		ОСОБА_37  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синця на правому колінному суглобі;
		ОСОБА_38  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синця;
		ОСОБА_39  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді ссаден на правій гомілці;
		ОСОБА_40  легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді ран і ссадна на голові, синця навколо лівого ока;
		ОСОБА_41  легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді вивиху головки правої плечової кістки;
		ОСОБА_42  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді ссадна на правій гомілці;
		ОСОБА_43  легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді ран на голові та лівому плечовому суглобі;
		ОСОБА_44  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді шкірної рани і синців на лівій кисті;
		ОСОБА_45  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синця правого стегна;
		ОСОБА_46  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синця та садна лівої гомілки, садна обличчя;
		ОСОБА_47  легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді ран на обох кистях рук і синця на лівому стегні;
		ОСОБА_48  легкі тілесні ушкодження, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров`я, у вигляді синців та саден.
		ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 заподіяли фізичний біль, без тілесних ушкоджень.
		Таким чином, приблизно протягом години з моменту нападу, зазначені члени злочинної організації спільно з організованими і керованими ними особами захопили всі заводські будівлі і споруди, включаючи адміністративний корпус, 2 прохідні, а також в`їзні та виїзні ворота, забезпечивши контроль над всією територією підприємства, не допускаючи туди попереднє керівництво і охоронців. 
		Далі, реалізуючи домовленість невстановленої досудовим слідством особи із замовниками злочину і діючи відповідно до злочинного плану, нападники, керовані членами злочинної організації ОСОБА_11 і невстановленою досудовим слідством особою впустили на територію заводу новообраних членів правління підприємства на чолі з ОСОБА_69 , а також найнятих ним працівників охоронних підприємств «Явір-2000» та «Безпека, Охорона, Гарантія».
		Після того, як прибули співробітники цих підприємств взяли під охорону завод, нападники, в тому числі, члени злочинної організації залишили його територію.
		Крім того, здійснюючи напад на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», невстановлені особи, організовані і очолювані членами створеної невстановленою досудовим слідством особою злочинної організації - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 і невстановленою досудовим слідством особою, навмисне пошкодили та знищили майно підприємства.
		Прагнучи проникнути на територію, що охороняється ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», а в подальшому і в адміністративну будівлю заводу, вони, долаючи опір охорони цього підприємства, кувалдами, молотками іншими засобами, приготованими для подолання перешкод, вибивали двері, перегородки, розбивали скло у вікнах, заподіяли інші пошкодження майна підприємства, заподіявши йому матеріальну шкоду на загальну суму розмірі 136 тис. 012 грн. 71 коп., що на момент скоєння злочину більш ніж в 250 разів перевищував неоподатковуваний законом мінімум доходів громадян, а тому є великим розміром.
		 
		Крім того, ОСОБА_8 , входячи в злочинну організацію та діючи в її складі, з метою насильницького, шляхом нападу, примушування діючого керівництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», розташованому в м. Кременчук Полтавської області по вул. Приходько, 141, до виконання цивільно-правового зобов`язання, разом з іншими членами злочинної організації невстановленої досудовим слідством особи, взяв участь у підготовці цього нападу і в його вчиненні, що було пов`язане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.
		Так, виконуючи відведену йому невстановленою досудовим слідством особою роль, ОСОБА_8 25.08.2006 спільно з іншими членами злочинної організації і залученими ними невстановленими особами, взяв безпосередню участь у нападі, особисто керуючи діями однієї з трьох груп нападників.
		При цьому, ОСОБА_8 та інші члени злочинної організації, беручи участь у підготовці та скоєнні вказаного нападу, усвідомлював суспільно-небезпечний характер підготовлюваного злочину, і діючи з єдиним умислом на його вчинення, передбачав настання тяжких наслідків, в тому числі заподіяння тілесних ушкоджень співробітникам заводу і його охорони і свідомо допускав такі наслідки.
		В результаті цих його дій, організовані ними невстановлені слідством особи з числа нападників, 25.08.2006 року приблизно о 19 годині, виявивши на другому поверсі адміністративної будівлі заводу керівника охорони підприємства ОСОБА_27 , умисно завдали йому численні удари руками, ногами і дерев`яними палицями в різні частини тіла, після чого повалили потерпілого на підлогу, де продовжували бити.
		Внаслідок побиття, потерпілому ОСОБА_27 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом підшлункової залози, бризжейкі товстої кишки, явищами внутрішньочеревної кровотечі.
		 
		Аналогічно ОСОБА_8 у складі злочинної організації, беручи участь в нападі на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», як на стадії підготовки, так і безпосередньо в його вчиненні, взяв участь в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна, що заподіяло майнові збитки в особливо великому розмірі.
		Так, 25.08.2006 року між 18-20 і 20 годинами під час скоєння нападу на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», розташований в м. Кременчук Полтавської області по вул. Приходько, 141, особи, організовані і очолювані членами створеної невстановленою досудовим слідством особою злочинної організації  ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 і невстановленою досудовим слідством особою, виконуючи їхні вказівки про насильницьке, шляхом нападу, примушування чинного керівництва заводу до виконання цивільно-правового зобов`язання, умисно пошкодили та знищили майно підприємства.
		А саме при проникненні на територію, що охороняється ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», а в подальшому і в адміністративну будівлю заводу, ці особи, долаючи опір охорони підприємства, кувалдами, молотками іншими засобами, підготованими для подолання перешкод, діючи умисно, ударами кувалд пошкодили вхідні двері приміщення центральної прохідної, там же ножицями розрізали решітку вікна і розбили його, також в приміщенні заводоуправління вибили двері, зруйнували перегородки, розбили скло у вікнах, заподіяли інші пошкодження майну підприємства.
		У результаті цих злочинних дій, настання яких ОСОБА_8 , так само як і всі зазначені члени злочинної організації, свідомо допускав, були пошкоджені приміщення адміністративної будівлі (заводоуправління) ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», його вартове та інші приміщення, вартість ремонту і відновлення яких становить 136 012 грн. 71 коп.
		Тим самим даному підприємству було завдано майнову шкоду на вказану суму, що на момент скоєння злочину більш ніж в шістсот разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян і тому є особливо великим розміром.
		 
		Продовжуючи участь у злочинній організації, створеній невстановленою досудовим слідством особою, ОСОБА_8 в грудні 2006 року вчинив вимагання передачі права на майно, яке належало ОСОБА_15 , що було поєднане з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, а також із використанням вибухового пристрою, скоївши цей злочин при наступних обставинах.
		В 1996 році невстановлена досудовим слідством особа познайомився з ОСОБА_15  юристом за фахом, який на той час очолював ТОВ «Фінансово-Консультаційна група», та тривалий час підтримував із ним приятельські відносини. 
		В 2006 році невстановлена досудовим слідством особа дізнався від ОСОБА_15 , що громадянин США ОСОБА_70 на аукціоні придбав у одного з комерційних банків як заставне майно будівлі колишнього дитячого садочку та прилеглої території в АДРЕСА_4 . 
		Оскільки заставодавець оскаржував продаж у суді, ОСОБА_71 , що мешкав у США, і не міг відстоювати свої інтереси в Україні, продав свої майнові права ОСОБА_15 за угодою про попередній продаж, за якою останній, у разі виграшу у судовій справі, набував право власності на будівлі та прилеглу територію. 
		У такому разі ОСОБА_15 мав наміри, залучивши інвесторів, збудувати на цій земельній ділянці багатоповерховий жилий будинок, від продажу якого одержати значний прибуток. 
		Надалі невстановлена досудовим слідством особа, розповівши про вказані обставини своєму знайомому, вирішив, спільно з останнім схилити ОСОБА_15 до передачі прав на згаданий об`єкт, шляхом переукладення договору попередньої купівлі-продажу на користь підконтрольних їм осіб, запропонувавши останньому частку квартир у готовому будівництві. 
		Проте, коли восени 2006 року ОСОБА_15 на одній із зустрічей із невстановленою досудовим слідством особою відмовився уступити зазначені права, останній та згаданий державний діяч вирішили примусити ОСОБА_15 вчинити ці дії під погрозою насильством над ним самим та його близькими родичами.
		Для цього, невстановлена досудовим слідством особа у період з вересня по листопад 2006 року у власному офісі що на 4-му поверсі буд. АДРЕСА_3 , двічі, при зустрічах з ОСОБА_15 погрожував йому застосувати насильство щодо нього та його близьких родичів, у разі відмови уступити майнові права на згаданий об`єкт. 
		Однак, оскільки ОСОБА_15 відмовився підкоритися вимогам невстановленої досудовим слідством особи, та надалі уникав зустрічей із ним, останній, для досягнення своєї злочинної мети, прийняв рішення продемонструвати ОСОБА_15 готовність застосувати до нього насильство, для чого залучив члена злочинної організації ОСОБА_8 . 
		За розробленим невстановленою досудовим слідством особою планом, ОСОБА_8 , мав відвідати ОСОБА_15 та зажадати негайного переоформлення договору попереднього купівлі продажу нерухомості, а у разі відмови того виконати цю вимогу, продемонструвати готовність застосувати до нього та його близьких насильство  підірвати вибуховий пристрій біля житла останнього. 
		Для цього ОСОБА_8 , упродовж 27.12.2006, виконуючи вказівку невстановленої досудовим слідством особи та діючи за розробленим ним злочинним планом, розшукував ОСОБА_15 , зокрема, у офісному приміщення у АДРЕСА_6 , яким користувався брат останнього  ОСОБА_72 . 
		Не знайшовши ОСОБА_15 та розцінивши відмову впустити його в згаданий офіс, як відмову останнього виконати вимоги невстановленої досудовим слідством особи, ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вимагання чужого майна та діючи за вказівкою невстановленої досудовим слідством особи, 28.12.2006 року приблизно о 23.30 год. прибув до будинку АДРЕСА_7 , де в квартирі АДРЕСА_8 , що на першому поверсі шостого під`їзду був зареєстрований ОСОБА_15 , а фактично проживала його мати ОСОБА_73 . 
		Там ОСОБА_8 прилаштував до вхідних дверей квартири принесений з собою пакет із вибуховим пристроєм у вигляді вибухової речовини, що містила гексоген, вагою приблизно 72-75 г у тротиловому еквіваленті, та приєднаних до неї капсул детонатору та вогнепроводного шнуру, та привів його у дію, підпаливши цей шнур, після чого залишив будинок. 
		Як наслідок, вибухом, що стався, пошкодило вхідні двері, вказаної квартири вартістю 1500 гривень та скло вікон під`їзду на першому поверсі, вартістю 300 грн., а всього, завдавши збитків на суму 1800 грн.
		 
		Крім того, ОСОБА_8 будучи членом злочинної організації, створеної невстановленою досудовим слідством особою, незаконно придбав та з метою вимагання використав вибуховий пристрій, здійснюючи вимагання щодо ОСОБА_15 .
		Відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», у власності громадян не можуть перебувати вибухові речовини й засоби вибуху. 
		Згідно Положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, вибухових матеріалів здійснюється в порядку, встановленому визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС України. 
		«Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених ґумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними знарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, встановлено, що підприємства, установи і організації при наявності відповідного дозволу, виданого органами внутрішніх справ або Держнаглядохоронпраці України можуть придбати, зберігати і перевозити та вести облік використання вибухових матеріалів. 
		Однак, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про вищевказані вимоги, незаконно придбав та в подальшому використав вибухові пристрій за наступних обставин.
		Так, у невстановлений слідством час, ОСОБА_8 придбав у невстановленої особи вибуховий пристрій, та, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи передбаченого законом дозволу зберігав цей пристрій у невстановленому слідством місці, маючи наміри в подальшому на його використання.
		Для цього ОСОБА_8 , виконуючи вказівку невстановленої досудовим слідством особи 28.12.2006 року приблизно о 23.30 год. прибув до будинку АДРЕСА_7 , де в квартирі АДРЕСА_8 , що на першому поверсі шостого під`їзду був зареєстрований ОСОБА_15 , а фактично проживала його мати - ОСОБА_73 . 
		Там ОСОБА_8 прилаштував до вхідних дверей квартири принесений з собою пакет із вибуховим пристроєм у вигляді вибухової речовини, що містила гексоген, вагою приблизно 72-75 г. у тротиловому еквіваленті, та приєднаних до неї капсул детонатору та вогнепроводного шнуру, та привів його у дію, підпаливши цей шнур, після чого залишив будинок. 
		Як наслідок, вибухом, що стався пошкодило вхідні двері, вказаної квартири вартістю 1500 гривень та скло вікон під`їзду на першому поверсі, вартістю 300 грн., а всього завдавши збитків на суму 1800 грн.
		28.12.2006 року під час огляду місця події було вилучено залишки вибухового пристрою (частина стандартного вогнепровідного шнуру, шматки чорного поліетиленового пакету, фрагмент металевої обшивки дверей та дверна металева ручка, на яких відповідно до висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України у м. Києві № 5хс від 24.01.2007 року виявлено гексоген, який відноситься до бризантних вибухових речовин.
		03.01.2007 у ОСОБА_8 були відібрані зрізи нігтів з пальців його лівої та правої руки. Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України у м. Києві № 1хс від 05.01.2007 року у нашаруваннях на поданих для дослідження зрізах нігтів, вилучених у ОСОБА_8 , виявлено гексоген, який відноситься до бризантних вибухових речовин.
		 
		Не припиняючи злочинної діяльності, ОСОБА_8 протягом лютого  березня 2008 року, діючи в складі злочинної організації, повторно примушував до виконання цивільно-правового зобов`язання, що було поєднано з насильством, а також знищенням і пошкодженням майна.
		Так, приблизно в жовтні 2007 року, невстановлена досудовим слідством особа познайомився з громадянином Словенії ОСОБА_74 - одним із засновників Кіпрської компанії „Utilisco Traiding Limited (далі Компанія), від якого дізнався, що раніше Компанії належали дві будівлі, які становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_5 .
		Зазначені будівлі, балансовою вартістю 631 000 60 гривень, Компанія придбала, уклавши 18.12.1998 року договір купівлі-продажу з Шевченківським районним в м. Києві відділенням АКБ «Промінвестбанк», якому вони належали, як заставне майно.
		При цьому ОСОБА_75 діяв на підставі довіреності від 29.10.1998 року, виданою йому Компанією строком на 5 років, згідно з якою він мав повноваження представляти її інтереси, в тому числі укладати договори від її імені.
		Вважаючи безпідставним продаж банком будівель, попередній їх власник  АТЗТ «Дослідний завод «Веста» звернувся до Арбітражного суду м. Києва з позовом до АКБ «Промінвестбанк» та Компанії. Рішенням цього суду від 23.02.2001 року позов було задоволено, укладений ОСОБА_76 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.12.1998 року визнано недійсним.
		В період дії цього рішення (надалі скасовано вищестоящими судовими інстанціями), право власності на спірні приміщення способом, що не суперечить закону, перейшло до ТОВ «Квік», у володінні якого ці будівлі і знаходилися в подальшому.
		В подальшому спір про право власності на зазначені будови розглядався судами різних інстанцій, якими протягом 2000-2005 років було постановлено низку рішень на користь ТОВ «Квік». Серед них рішення Оболонського районного суду від 29.07.2005 та Апеляційного суду від 27.03.2006 за позовом ОСОБА_77 до ОСОБА_78 про визнання недійсними укладеного між ними договору від 30.04.2004 року оренди приміщень по 
		вул. В. Хвойки, 21 в м. Києві та згаданого договору купівлі-продажу цих нежитлових приміщень від 18.12.1998 року.
		На виконання цього та інших судових рішень, ОСОБА_79 , визнаючи недійсність угоди, укладеної Компанією, діючи від її імені, уклав ряд договорів і мирових угод, кінцевим результатом яких стало повернення майна.
		Дізнавшись від ОСОБА_80 , що зазначені будівлі розташовані в зручному місці і мають великі офісні площі, що дозволяє їх вигідно здавати в оренду, невстановлена досудовим слідством особа вирішив заволодіти ними.
		Для цього, припускаючи, що наявні у ОСОБА_81 документи про купівлю Компанією цих будівель в 1998 році можна використовувати для придбання прав на них, невстановлена досудовим слідством особа вступив у злочинну змову з ОСОБА_76 , який погодився за винагороду, використовуючи надані йому раніше Компанією повноваження, довірити особам, яких визначить невстановлена досудовим слідством особа представляти інтереси Компанії в Україні та управляти її майном.
		Маючи такі документи, невстановлена досудовим слідством особа збирався ініціювати перегляд існуючих судових рішень, і не повідомляючи про те, що Компанія втратила право на майно, домогтися нового рішення, яким саме Компанія визнавалася б власником будівель. Маючи досвід насильницького примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, невстановлена досудовим слідством особа розраховував, використовуючи осіб, що входять у створену ним злочинну організацію, примусити власників будівель віддати їх.
		До скоєння даного злочину невстановлена досудовим слідством особа, крім ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених слідством членів злочинної організації, залучив також інших її членів, а саме ОСОБА_13 , невстановленої досудовим слідством особи і ОСОБА_14 , які могли забезпечити складання і подачу позовів до судів, а після отримання рішення організувати його виконання, а також вести переконливі переговори з потерпілими, примушуючи їх до передачі майна.
		У подальшому невстановлена досудовим слідством особа розраховував з їх допомогою планувати і здійснювати аналогічні злочини, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, а також одержувати матеріальну винагороду за вчинення подібних злочинів в інтересах інших осіб.
		У січні 2008 року невстановлена досудовим слідством особа і члени створеної ним злочинної організації, шляхом обману придбали право на дві будівлі, які становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_5 , фактичним власником яких було ТОВ «Квік».
		Зазначене право виникало з рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 про визнання права власності на ці будівлі за кіпрською компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед», а також договору від 11.02.2008, за яким компанія передала це майно в управління підконтрольному невстановленій досудовим слідством особі СП ТОВ «Арт-Чикаго-Експрес» з повноваженнями володіти ним, користуватися і, частково, розпоряджатися.
		В період лютого-березня 2008 року, невстановлена досудовим слідством особа тричі, повторно, організовував напади на персонал і охоронців комплексу з тим, щоб насильно їх видворити і, захопивши будівлі, утримувати їх, тим самим примусивши власників будівель виконати цивільно-правове зобов`язання щодо права власності на це майно.
		Для цього невстановлена досудовим слідством особа розподілив чіткі функції серед задіяних в такому насильницькому примушуванні членів злочинної організації.
		Так, діючи згідно з розробленим невстановленою досудовим слідством особою злочинним планом, на кошти, виділені невстановленою досудовим слідством особою, член злочинної організації ОСОБА_8 в невстановлений слідством час та місці підшукав кілька десятків невстановлених слідством осіб, які погодилися за грошову винагороду взяти участь в примушуванні власників будівель виконати судове рішення, а при необхідності і в нападі на них.
		Виконуючи позначені невстановленою досудовим слідством особою свої функції, спрямовані на досягнення спільної злочинної мети, ОСОБА_13 і ОСОБА_82 12.02.2008 року о 19 годині зайшли в приміщення майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_5 . Одночасно туди ж прибули члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також інші залучені ними особи, в кількості приблизно 40-50 чоловік, які слідством не встановлені.
		Використовуючи видану ОСОБА_74 довіреність від 17.01.2008 року на представництво інтересів Компанії в Україні для надання своїм діям видимості правомірних, ОСОБА_13 , виконуючи відведену йому у злочині роль, зажадав від осіб, які здійснювали охорону майнового комплексу «Веста», негайного виконання рішення суду.
		При цьому на вході в будівлю і частково в його приміщеннях знаходились прибулі з ОСОБА_13 член злочинної організації ОСОБА_10 і залучені ними невстановлені слідством особи в кількості приблизно 40-50 чоловік, своїм виглядом і чисельністю демонструючи готовність застосувати фізичне насильство, в разі відмови виконати вимоги ОСОБА_13 .
		У цей же день, 12.02.2008 року приблизно о 19 годині, після того, як ОСОБА_13 переконався, що особи, які займають зазначене приміщення, в тому числі охоронці не мають наміру виконувати його вимоги, члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , а також невстановлені слідством особи, в кількості приблизно 40-50 чоловік, на виконання злочинного плану, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя і здоров`я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу і, розштовхуючи їх, подолавши їх опір, зайняли його територію.
		Приблизно о 20 год. на територію майнового комплексу прибули представники власника ОСОБА_83 і ОСОБА_84 , яким ОСОБА_13 пред`явив рішення суду. Представники власника, відмовившись виконувати надане рішення, як винесене за відсутності осіб, щодо яких суд вирішив питання про їх права і обов`язки, викликали співробітників міліції, які після прибуття припинили дії нападників.
		Плануючи і далі насильно примушувати власників згаданих будівель до виконання цивільно-правових зобов`язань стосовно права власності на це майно, прагнучи при цьому уникнути втручання правоохоронних органів, невстановлена досудовим слідством особа спільно з членами організованої ним злочинної організації, прийняв рішення про подальше вчиненні таких дій під виглядом сприяння державному виконавцю.
		Для цього 20.02.2008 року ОСОБА_13 подав до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва заяву про відкриття виконавчого провадження за ухвалою про забезпечення позову, винесеної 19.02.2008 року Комінтернівським районним судом м. Харкова у справі за позовом Компанії до ТОВ «Квік» та іншим, з вимогою про передачу спірного майна СП ТОВ «Арт-Чикаго-Експрес», пізніше ухвалу суду скасовано, як винесену з порушенням підсудності.
		Відкривши виконавче провадження, державний виконавець ОСОБА_85 25.02.2008 року до 13 години прибула на територію майнового комплексу з тим, щоб оголосити ухвалу суду, скласти інші виконавчі документи.
		Незадовго до цього приблизно о 12годині 30 хвилин цього ж дня, туди прибув ОСОБА_13 та, спостерігаючи за подіями, зі свого мобільного телефону координував підготовку до нападу з членом злочинної організації ОСОБА_8 , в тому числі і з тим, щоб напад збігся з початком виконавчих дій для видимості того, що охорона комплексу перешкоджає саме державному виконавцю, а не нападникам.
		Реалізуючи цей злочинний план, приблизно о 14 годині цього ж дня приблизно 30 невстановлених слідством осіб на чолі з членами злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , повторно напали на охорону майнового комплексу та застосовуючи насильство, не небезпечне для життя і здоров`я потерпілих, штовхаючи співробітників охорони, намагалися витіснити їх з території, що охороняється і зайняти її. Прибулі до 16 години співробітники міліції припинили незаконні дії нападників та близько 18 години вивели всіх їх з території комплексу.
		Весь цей час на місці події з зовнішньої сторони території комплексу з 13 години разом з ОСОБА_85 знаходилися ОСОБА_82 , який по телефону інформував про події невстановленої досудовим слідством особи, а також ОСОБА_13 .
		Не припиняючи злочинних намірів, діючи на виконання злочинного плану та вказівок невстановленої досудовим слідством особи, 03.03.2008 року о 14 годині 15 хвилин годині члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , а також організовані ними невстановлені слідством особи, з метою примушення власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов`язань, повторно напали на охорону згаданого майнового комплексу.
		Застосувавши фізичну силу, витіснивши охоронців, вони зайняли центральну прохідну, що знаходиться в загальному користуванні всіх власників будівель комплексу, що належать ТОВ «Квік» прохідні будівлі під літерами «А» і ОСОБА_86 , а також частково належить ЗАТ «Веста» (акціонер - дружина ОСОБА_87 ), перехідну галерею. Зайняті таким чином приміщення нападники утримували до 16 години 30 хвилин, поки їх дії не припинили співробітники міліції.
		Під час цього нападу, за вказівкою ОСОБА_10 , нападники завдали одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_88 легкі тілесні ушкодження у вигляді ссаден обличчя та правої руки.
		Не припиняючи своїх злочинних дій, в цей же день, тобто 03.03.2008 року приблизно о 20 годині член злочинної організації ОСОБА_8 та інші організовані ним особи в кількості приблизно 200 осіб, які слідством не встановлені, діючи згідно з вказівками невстановленої досудовим слідством особи, виконуючи свою функцію в розробленому ним плані, повторно напали на майновий комплекс, розташований у АДРЕСА_5 . Застосовуючи насильство, не небезпечне для життя і здоров`я потерпілих, використовуючи кийки, сльозогінний газ, порошкові вогнегасники, а також пристрої для подолання перешкод, зокрема, пристосування для розрізання металу. Долаючи опір охорони комплексу, нападники увірвалися на його територію і утримували його до 22 годин, поки їх дії не були припинені прибулими співробітниками міліції.
		При цьому, член злочинної організації ОСОБА_13 , згідно відведеної йому ролі, протягом дня знаходився біля вказаного майнового комплексу, підтримуючи по телефону зв`язок з невстановленою досудовим слідством особою, а також членами злочинної організації ОСОБА_10 і ОСОБА_82 .
		Під час нападу організовані і очолювані членами злочинної організації невстановленої досудовим слідством особи ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , особи, виконуючи їхні вказівки про насильницьке, шляхом нападу, примушуванні власників ТОВ «КВІК» і уповноважених ними осіб, а також співробітників і охоронців цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов`язань щодо приміщень, що належать цьому товариству, долаючи опір охорони майнового комплексу, навмисне розбили вікна, пошкодили двері і гіпсокартонове покриття стін в приміщенні центральної прохідної, що знаходиться в загальному користуванні всіх власників будівель комплексу.
		Всього, таким чином, вони пошкодили та знищили майно, вартість ремонту і відновлення якого склала 14 627 грн. 80 коп.
		 
		Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_8 та інші учасники злочинної організації, під керівництвом невстановленої досудовим слідством особи в квітні 2008 року вчинили дії, спрямовані на захоплення Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний».
		Так, державне підприємство «Морський торгівельний порт «Южний» (далі порт), розташоване в м. Южний Одеської області (більш точної адреси порт не має), знаходиться в управлінні Міністерства транспорту і зв`язку України, і є єдиним в країні портом, який здійснює перевалку непродовольчих сипучих вантажів.
		У листопаді 2007 року, наказом державного концерну «Укрморпорт» від 20.11.2007 року на посаду начальника порту було призначено ОСОБА_89 .
		У грудні цього ж року, в зв`язку з призупиненням діяльності державного концерну «Укрморпорт», Міністр транспорту та зв`язку України наказом № 1197 від 29.12.2007 року призначив тимчасово виконуючим обов`язки начальника порту ОСОБА_90 , який в подальшому був затверджений на цій посаді.
		Однак, навесні 2008 року невстановлені слідством особи, вирішили відновити ОСОБА_89 на посаді начальника порту з тим, щоб через нього мати можливість контролювати господарську діяльність порту в своїх інтересах.
		Для цього невстановленими слідством особами від імені ОСОБА_89 був підготовлений і в березні 2008 року поданий до Ворошиловського районного суду м. Донецька позов про захист права на працю і відновлення його на посаді начальника порту.
		Розглянувши позов без участі відповідачів, суддя згаданого суду ОСОБА_91 21.03.2008 своїм рішенням поновив ОСОБА_89 на посаді начальника порту. Того ж дня суддя видав виконавчий лист, який ОСОБА_89 24.04.2008 року надав до відділу державної виконавчої служби Южненського міського відділу юстиції Одеської області для виконання.
		При цьому згаданими невстановленими особами передбачалося, що ОСОБА_90 та інші особи з числа керівників порту відмовляться виконувати це судове рішення, як винесене за відсутності осіб, щодо яких суд вирішив питання про їх права і обов`язки.
		Тому невстановлена досудовим слідством особа, який входив у створену невстановленою досудовим слідством особою злочинну організацію, і займаючи до того часу посаду заступника директора державного концерну «Укрморпорт», звернувся до невстановленої досудовим слідством особи з пропозицією за винагороду насильно примусити керівництво порту, в тому числі ОСОБА_90 до виконання цивільно-правового зобов`язання, що виникає з зазначеного рішення суду.
		Прийнявши пропозицію невстановленої досудовим слідством особи, невстановлена досудовим слідством особа в квітні 2008 року, в належному йому офісному приміщенні, будівлі АДРЕСА_9 разом з ОСОБА_8 , невстановленою досудовим слідством особою та іншими учасниками злочинної організації, включаючи ОСОБА_13 і ОСОБА_10 , розробили злочинний план, розподіливши між собою функції.
		У відповідності з цим планом, схваленим усіма учасниками злочинної організації, при виконанні судового рішення співробітниками державної виконавчої служби, повинні бути присутніми, під виглядом найнятої ОСОБА_89 охорони, члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також залучені ними інші, невстановлені слідством особи.
		Вони ж у разі, якщо ОСОБА_90 або його представники добровільно не виконають судове рішення, повинні насильно примусити їх до цього шляхом фізичного видворення з адміністрації порту.
		Згідно розподіленим невстановленою досудовим слідством особою функціям, члену злочинної організації ОСОБА_13 , який, використовуючи видану ОСОБА_89 довіреність на представництво його інтересів, відводилася роль вимагати від осіб, які займають приміщення, негайного виконання рішення суду. Такі ж вимоги повинен був висувати і невстановлена досудовим слідством особа.
		Всі задіяні учасники злочинної організації усвідомлювали суспільно-небезпечний характер підготовлюваного злочину, передбачали і свідомо допускали його наслідки, в тому числі у вигляді пошкодження та знищення майна порту, заподіяння персоналу та охоронцям транспортного підприємства тілесних ушкоджень.
		Діючи відповідно до розробленого невстановленою досудовим слідством особою злочинного плану, члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, в кількості приблизно 50 чоловік, 25.04.2008 року о 10.30 годині прибули до будівлі управління порту.
		Туди ж, разом з державними виконавцями ОСОБА_92 і ОСОБА_93 прибули ОСОБА_89 і невстановлена досудовим слідством особа.
		У приміщенні управління порту державний виконавець ОСОБА_92 , не будучи обізнаним про злочинні плани членів злочинної організації, оголосивши ОСОБА_90 та іншим представникам порту рішення суду, вручив їм постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якого на добровільне виконання судового рішення відводився семиденний строк.
		Розуміючи, що за такий термін судове рішення може бути оскаржене та скасоване, зазначені учасники злочинної організації прийняли рішення насильно, повторно примусити керівництво порту до негайного виконання витікаючих з цього рішення цивільно-правових зобов`язань.
		Для цього ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також організовані ними особи, які слідством не встановлені 25.04.2008 року приблизно о 12-13 годині проникли в будівлю управління порту, а саме: розбивши вікно в приміщення їдальні, проникли всередину, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя і здоров`я, відштовхнувши заступника начальника порту ОСОБА_94 , співробітника воєнізованої охорони порту ОСОБА_95 , інших працівників порту, увірвалися до службового кабінету ОСОБА_90 .
		Туди ж пройшли ОСОБА_13 , невстановлена досудовим слідством особа, а також ОСОБА_89 і зажадали від ОСОБА_90 негайного виконання витікаючих з рішення суду цивільно-правових зобов`язань про відновлення ОСОБА_89 на посаді начальника порту. При цьому члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та залучені ними особи, які перебували в кабінеті в більшості своїй спортивної статури, своїм виглядом і чисельністю демонстрували рішучість застосувати фізичне насильство, в разі відмови ОСОБА_90 виконати їх вимоги.
		Побоюючись фізичної розправи, ОСОБА_90 підкорився протиправним вимогам ОСОБА_13 , невстановленої досудовим слідством особи і ОСОБА_89 і залишив будівлю заводоуправління порту.
		Після цього члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , а також організовані ними невстановлені слідством особи, під виглядом здійснення охорони управління порту, зайняли будівлю, тим самим, захопивши його.
		 
		Одночасно ОСОБА_8 , діючи в організованій групі, члени якої примусили керівництво державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», до виконання цивільно-правових зобов`язань, разом з ними захопив це транспортне підприємство.
		Так, відповідно до наказу державного концерну «Укрморпорт» ОСОБА_89 з 20.11.2007 року обіймав посаду начальника згаданого порту. Але 29.12.2007 року в зв`язку з відміною Кабінетом Міністрів України розпорядження про створення зазначеного концерну керівником порту був призначений ОСОБА_90 .
		Однак, 21.03.2008 року рішенням Ворошилівського районного суду м. Донецька призначення ОСОБА_90 визнано незаконним і ОСОБА_89 відновлено на посаді начальника порту, а також видано відповідний виконавчий лист.
		На його виконання державний виконавець ОСОБА_92 25.04.2008 року своєю постановою відкрив виконавче провадження і визначив семиденний строк на добровільне виконання рішення суду. У той же день ОСОБА_92 вручив постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_90 та іншим представникам порту.
		Не чекаючи добровільного виконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, члени злочинної організації, в тому числі ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_89 , який мав мету самовільно заволодіти портом з метою подальшого контролю над ним у своїх інтересах, захопили це транспортне підприємство.
		Для цього, за попереднім планом, погодженим членами злочинної організації, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , невстановлена досудовим слідством особа, ОСОБА_9 , а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, в кількості приблизно 50 осіб, прибули в порт під виглядом працівників найнятого ОСОБА_89 охоронного підприємства.
		У цей же день, приблизно о 11 годині ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, здійснюючи злочинний план та діючи за згодою і схваленням ОСОБА_89 , пошкодивши віконний блок і розбивши скло вікна у приміщенні їдальні, проникли в будівлю управління порту, увірвалися в кабінет ОСОБА_90 , де демонструючи готовність застосувати фізичне насильство змусили його покинути порт.
		Після цього ОСОБА_8 та інші учасники злочинної організації, а також організовані ними невстановлені особи, під виглядом здійснення охорони управління порту, зайняли будівлю управління порту, тим самим захопили його, забезпечуючи ОСОБА_89 можливість виконувати повноваження начальника порту і контролювати діяльність цього транспортного підприємства.
		Однак, в той же день, 25.04.2008 року за заявою ОСОБА_90 суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька скасував свою ухвалу від 21.03.2008 року, якою ОСОБА_89 був відновлений на посаді начальника порту.
		28.04.2008 року заступник ОСОБА_90 з питань безпеки ОСОБА_96 письмово повідомив ОСОБА_89 про скасування згаданого судового рішення та запропонував йому покинути порт. Після цього за вказівкою ОСОБА_90 співробітники загону воєнізованої охорони порту на чолі з ОСОБА_97 , якого ОСОБА_89 25.04.2008 року незаконно звільнив з посади начальника загону, почали займати свої посади на промисловій території порту.
		Дізнавшись про це, ОСОБА_89 , усвідомлюючи, що це транспортне підприємство захоплене, умисно з тим, щоб і надалі утримувати порт, о 23 годині дав вказівку ОСОБА_8 і ОСОБА_10 силою видворити зазначених співробітників охорони з території порту.
		З цією ж метою ОСОБА_89 дав вказівку заступнику начальника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_98 та начальнику відділу відомчої пожежної безпеки та воєнізованої охорони порту ОСОБА_99 показати ОСОБА_8 і ОСОБА_10 розміщення об`єктів, які охороняються і вказати на осіб, яких слід видворити з території порту.
		При цьому, ОСОБА_89 з умислом не допустити повернення ОСОБА_90 , шляхом утримання захопленого порту передбачав і свідомо допускав настання таких наслідків своїх дій, як нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження майна підприємства, що могло спричинити тяжкі наслідки.
		На виконання злочинної вказівки ОСОБА_89 , ОСОБА_98 і ОСОБА_100 , надаючи ОСОБА_8 і ОСОБА_10 і організованим їм особам (у кількості до 50 осіб), які не встановлені слідством, інформацію про розміщення охоронних об`єктів, вказали на перебуваючого на посту № 2 співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_95 , на якого зазначені особи напали, завдали йому ударів руками і ногами по тілу і голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних ссаден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області зліва.
		Після цього, перебуваючи на території порту, діючи за вказівками ОСОБА_98 і ОСОБА_100 , ОСОБА_8 і організовані ним невстановлені слідством особи, прослідували до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де перебували начальник охорони ОСОБА_97 і його підлеглий ОСОБА_101 .
		Проникнувши у вартове приміщення через вікно і вибивши двері в службовий кабінет ОСОБА_97 , нападники напали на нього і ОСОБА_101 , наносячи їм удари руками та ногами по різних частинах тіла і голови, в результаті чого ОСОБА_97 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини і живота, перелому 7-го лівого ребра по серединно-ключичній лінії, забій лівої легені, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, а ОСОБА_101 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді черепно-мозкової травми  відкритого перелому кісток носа. Після цього, із застосуванням фізичного насильства, нападники вивели потерпілих за територію порту.
		Захопивши таким чином порт, утримуючи адміністративну будівлю управління портом і контролюючи його промислову територію, ОСОБА_8 та інші члени створеної невстановленою досудовим слідством особою злочинної організації утримували порт до 06.05.2008 року, поки на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30.04.2008 їх примусово не було видворено з будівлі управління порту співробітниками міліції.
		При цьому, захоплюючи порт учасники цього злочину умисно пошкодили та знищили майно цього підприємства. Так, прагнучи проникнути в будівлю управління порту вони пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі дверей; насильно видворяючи охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили вікна і двері. В подальшому, утримуючи будівлю управління порту з відома і згоди ОСОБА_8 та інших членів злочинних організацій були обладнані металевими ґратами коридори, переходи між будівлями, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної та охоронної сигналізації.
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалося і схвалювалося всіма членами злочинної організації, в тому числі ОСОБА_8 , було пошкоджено і знищено майно порту на суму 11 464 грн., пошкоджено будівлю управління порту, витрати на відновлення якої склали 142 106 гривень, а всього завдано збитків у розмірі 153 570 гривень.
		Нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження та знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками.
		 
		Крім того, ОСОБА_8 , входячи в злочинну організацію та діючи в її складі, з метою захоплення державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», розташований в м. Южний Одеської області, а далі й утримуючи його, в період з 25.04. по 06.05.2008 року, разом з іншими членами злочинного співтовариства невстановленої досудовим слідством особи, взяв участь у підготовці цього злочину і в його вчиненні, що також було пов`язане з умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням і умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Так, примусивши 25.04.2008 року керівництво порту до виконання цивільно-правового зобов`язання, що виникає з рішення суду щодо посади начальника цього транспортного підприємства, ОСОБА_8 та інші учасники злочинної організації, а також організовані ними невстановлені особи, під виглядом здійснення охорони управління порту, зайняли будівлю управління порту, тим самим захопили його, забезпечуючи ОСОБА_89 , в інтересах якого діяли, можливість виконувати повноваження начальника порту і контролювати діяльність цього транспортного підприємства.
		Однак, в той же день, 25.04.2008 року за заявою ОСОБА_90 суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька скасував свою ухвалу від 21.03.2008 року, якою ОСОБА_89 був відновлений на посаді начальника порту, в зв`язку з чим, за вказівкою начальника порту ОСОБА_90 співробітники загону воєнізованої охорони порту на чолі з ОСОБА_97 , якого ОСОБА_89 25.04.2008 року незаконно звільнив з посади начальника загону, почали займати свої пости на промисловій території порту.
		Дізнавшись про це, ОСОБА_89 з тим, щоб і надалі утримувати порт о 23 годині, дав вказівку ОСОБА_8 і ОСОБА_10 силою видворити зазначених співробітників охорони з території порту.
		З цією ж метою ОСОБА_89 дав вказівку заступнику начальника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_98 та начальнику відділу відомчої пожежної безпеки та воєнізованої охорони порту ОСОБА_99 показати ОСОБА_8 і ОСОБА_10 розміщення об`єктів, які охороняються і вказати на осіб, яких слід видворити з території порту.
		При цьому ОСОБА_89 з умислом не допустити повернення ОСОБА_90 , шляхом утримання захопленого порту, передбачав і свідомо допускав настання таких наслідків своїх дій, як нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження майна підприємства, що могло спричинити тяжкі наслідки.
		На виконання злочинної вказівки ОСОБА_89 , ОСОБА_98 і ОСОБА_100 , надаючи ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і організованим їм особам (у кількості до 50 осіб), які не встановлені слідством, інформацію про розміщення охоронних об`єктів, вказали на перебуваючого на посту № 2 співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_95 , на якого зазначені особи напали, завдали йому ударів руками і ногами по тілу і голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області зліва.
		Після цього, перебуваючи на території порту, діючи за вказівками ОСОБА_98 і ОСОБА_100 , ОСОБА_8 і організовані ним невстановлені особи, прослідували до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де перебували начальник охорони ОСОБА_97 і його підлеглий ОСОБА_101 .
		Проникнувши у вартове приміщення через вікно, і вибивши двері в службовий кабінет ОСОБА_97 , нападники напали на нього і ОСОБА_101 , наносячи їм удари руками та ногами по різних частинах тіла і голови, в результаті чого ОСОБА_97 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини і живота, перелому 7-го лівого ребра по серединно-ключичній лінії, забій лівої легені, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, а ОСОБА_101 , легкі тілесні пошкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді черепно-мозкової травми  відкритого перелому кісток носа. Після цього із застосуванням фізичного насильства нападники вивели потерпілих за територію порту.
		 
		Також, ОСОБА_8 , діючи в складі злочинної організації, беручи участь в захопленні державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», як на стадії підготовки, так і безпосередньо в його вчиненні, взяв участь в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна, що заподіяло майнову шкоду у великому розмірі.
		А саме, здійснюючи захоплення вказаного порту, розташованого в 
		м. Южний Одеської області, 25.04.2008 року особи, організовані і очолювані членами створеної невстановленою досудовим слідством особою злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , та іншими, виконуючи їхні вказівки про скоєння цього злочину, прагнучи проникнути в будівлю управління порту, пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі дверей.
		Вони ж 28.04.2008 року видворили насильно охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили там вікна і двері.
		Утримуючи будівлю управління порту, в період з 25.04. по 06.05.2008 року ці ж особи з відома і згоди ОСОБА_8 та інших членів злочинної організації обладнали металевими ґратами коридори, переходи між будівлями, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної та охоронної сигналізації.
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалося і схвалювалося членами злочинної організації, в тому числі і ОСОБА_8 , було пошкоджено і знищено майна порту на суму 11 464 грн., пошкоджено будівлю управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 106 гривень, а всього завдано збитків у розмірі 153 570 гривень, що на момент скоєння злочину більше ніж у 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є великим розміром.
		 
		Продовжуючи участь у злочинній організації ОСОБА_8 спільно з іншими членами організованої невстановленою досудовим слідством особою злочинної організації, в серпні 2008 року взяв участь в нападі на управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, з метою примусити його керівників до виконання цивільно-правового зобов`язання, скоївши цей злочин при наступних обставинах.
		Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 288-р від 13.02.2008 року на посаду голови Державного Комітету по земельних ресурсах України (Держкомзему), з відома і за пропозицією невстановленої досудовим слідством особи, був призначений ОСОБА_102 .
		Влітку 2008 року між ним та виконуючим обов`язки начальника одного з територіальних органів Держкомзему  управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_103 виник конфлікт, спричинений бажанням ОСОБА_102 призначити, за вимогою невстановленої досудовим слідством особи, на дану посаду іншу особу.
		21.07.2008 року ОСОБА_102 своїм наказом № 117кт звільнив із займаної посади ОСОБА_103 та в той же день, наказом № 118кт призначив виконуючим обов`язки начальника цього районного управління ОСОБА_104 .
		Між тим, ОСОБА_103 , оскарживши наказ ОСОБА_102 про звільнення, відмовився підкоритися йому, в тому числі передати документи управління призначеного тимчасово виконуючим обов`язки на цю посаду ОСОБА_104 .
		З тим, щоб забезпечити діяльність ОСОБА_104 на даній посаді ОСОБА_102 видав низку наказів, зокрема, про переміщення зазначеного управління в будівлю Держкомзему, що дозволило б ОСОБА_104 здійснювати повноваження керівника управління незалежно від волевиявлення ОСОБА_103 .
		Однак, повноцінна робота ОСОБА_104 в займаній посаді була неможлива без документів управління, в тому числі його архіву.
		Прагнучи будь-яким способом отримати ці документи, щоб забезпечити діяльність ОСОБА_104 на посаді начальника управління, згаданий державний діяч, достовірно знаючи про те, що невстановлена досудовим слідством особа організував і очолює злочинну організацію, запропонував йому за винагороду, насильницьким шляхом заволодіти архівом установи.
		Прийнявши цю пропозицію, невстановлена досудовим слідством особа в належному йому офісному приміщенні, розташованому в будівлі АДРЕСА_3 , розробив план нападу, довів його до відома всім членам злочинної організації, розподілив між ними функції. Згідно з цим планом невстановленої досудовим слідством особи, ОСОБА_13 повинен був організувати розгляд в одному з районних судів України позову, пов`язаного з перебуванням ОСОБА_104 на посаді, склавши при цьому документи, що дозволяють суду прийняти рішення на користь позивача, зобов`язуючого до виконання наказу ОСОБА_102 , з подальшим примушуванням ОСОБА_103 або інших осіб до його виконання.
		Таке рішення дозволило б надати їх злочинним діям вид правомірних, і тим самим уникнути втручання правоохоронних органів.
		Далі передбачалося насильно примусити осіб, які займають приміщення управління, до виконання цивільно-правових зобов`язань, що випливають з наказу ОСОБА_102 і встановлених вищевказаним судовим рішенням.
		Для цього при виконанні судового рішення мали бути присутні члени, які входять до злочинної організації, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та інші, організованими ними особи, які слідством не встановлені, демонструючи рішучість застосувати фізичне насильство, залякавши відповідача та його представників своїм виглядом і чисельністю.
		У разі ж, якщо відповідач або його представники все ж добровільно не виконають судове рішення, вони повинні були насильно примусити їх до цього.
		Способом такого примушування, як і в попередніх епізодах злочинної діяльності, повинен був стати напад на співробітників установи і охоронців, захоплення приміщення та документів, що там зберігаються, з подальшою передачею їх ОСОБА_104 .
		При цьому задіяні учасники злочинної організації, в т.ч. і ОСОБА_8 усвідомлювали суспільно-небезпечний характер підготовлюваного злочину, передбачали його наслідки, в тому числі пошкодження та знищення майна управління при нападі, і діючи з єдиним умислом, свідомо допускали настання таких наслідків.
		На виконання злочинного плану, відомого всім учасникам злочинної організації та схваленого ними, ОСОБА_13 приблизно у другій половині липня 2008 року, з метою звернення до суду за межами проживання відповідачів  ОСОБА_103 та інших, щоб тим самим виключити їх участь у судовому розгляді позову, в будинку АДРЕСА_3 підготував текст наказу під № 2 від 22.07.2008 року про нібито призначення жителя м. Шпола Черкаської області ОСОБА_105 одним із заступників ОСОБА_104 
		Підготовлений наказ ОСОБА_13 у другій половині липня 2008 року, у невстановленому місці подав на підпис ОСОБА_104 , який, перевищуючи свої службові повноваження, підписав його.
		Використовуючи цей наказ, ОСОБА_13 спільно з іншими невстановленими слідством учасниками злочинної організації, склав і також у другій половині липня 2008 року подав у Шполянський районний суд Черкаської області позов про усунення перешкод ОСОБА_105 і ОСОБА_104 в реалізації їх права на працю.
		Як наслідок, суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_106 ухвалила згаданий позов до розгляду, і 25.07.2008 року постановила рішення про забезпечення позову, а 31.07.2008 року винесла рішення по суті, зобов`язавши ОСОБА_103 та інших осіб не перешкоджати ОСОБА_104 виконувати обов`язки начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області.
		На кошти, виділені для нападу замовником злочину, перевірка щодо якого проводиться в іншому кримінальному провадженні, член злочинної організації ОСОБА_8 підшукав приблизно 25 невстановлених слідством осіб, які погодилися за матеріальну винагороду взяти участь в насильницькому примушуванні до виконання судового рішення, а при необхідності і в нападі на охоронців і посадових осіб установи.
		Реалізуючи злочинний план, ОСОБА_13 , ОСОБА_104 , а також необізнаний про їхні плани державний виконавець Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області ОСОБА_107 01.08.2008 року у другій половині дня прибули до управління земельних ресурсів, розташованому по АДРЕСА_10 . Туди ж прибули члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також інші залучені ними особи, які слідством не встановлені.
		Використовуючи видану ОСОБА_104 довіреність на представництво його інтересів для надання своїм діям видимості правомірних, ОСОБА_13 зажадав від осіб, які займали приміщення, в тому числі від ОСОБА_108 - Представника власника житлового комплексу, де орендувало приміщення управління земельних ресурсів, негайного виконання рішення Шполянського районного суду. При цьому на вході в будівлю і частково в приміщенні знаходилися прибулі з ОСОБА_13 члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також інші залучені ними особи, які слідством не встановлені  в більшості своїй чоловіки спортивної статури, своїм виглядом показуючи можливість застосування фізичного насильства у разі відмови виконати вимоги ОСОБА_13 .
		Пообіцявши сприяти у виконанні цих вимог, ОСОБА_108 переконав ОСОБА_13 , ОСОБА_104 і прибулих з ним осіб перенести виконання судового рішення, у зв`язку з пізнім часом, на понеділок 04.08.2008 року.
		Однак, 04.08.2008 року суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_106 , ухваливши вищевказані рішення, своєю постановою скасувала одне з них - від 25.07.2008 року, у виконання якого і було раніше відкрито виконавче провадження. Тому, коли ОСОБА_13 , ОСОБА_104 і державний виконавець ОСОБА_107 вранці того ж дня прибули до управління, охорона відмовилася пропустити їх у будинок.
		За таких обставин, реалізуючи раніше узгоджений і схвалений членами злочинної організації у т.ч. і ОСОБА_8 , план, 04.08.2008 року приблизно о 11 годині, після того, як ОСОБА_13 переконався, що особи, які знаходяться в будівлі не мають наміру виконувати цивільно-правові зобов`язання, встановлені судом щодо повноважень ОСОБА_104 , члени злочинної організації ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , а також залучені ними невстановлені слідством особи в кількості приблизно 25 осіб, напали на осіб, які охороняли будівлю, з метою захопити будівлю, і насильно, повторно, примусити їх до виконання рішення суду.
		Долаючи опір охоронців, ОСОБА_8 , через вхідні двері проник до приміщення зазначеного управління. Там, піднявшись на другий поверх будівлі, він відкрив вікно, через яке в будівлю проникли ОСОБА_10 та інші нападники. При цьому, намагаючись подолати опір охорони, невстановлені особи з числа нападників навмисно зробили не менше двох пострілів з пристрою для відстрілу патронів, споряджених метальними знарядами несмертельної дії (ґумовими кулями), а також навмисно вибили двері і перегородки, розбили скло у вікнах, пошкодили покриття стін і стель.
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалось усіма членами злочинної організації, які брали в них участь у т.ч. і ОСОБА_8 , було пошкоджено приміщення управління, вартість витрат на відновлення якого склала 54 255 гривень.
		Настання таких наслідків нападу, як пошкодження і знищення майна установи, передбачалося і свідомо допускалося усіма вищевказаними членами злочинної організації, які діяли з єдиним умислом на вчинення нападу.
		Не зумівши захопити будівлю, нападники по прибуттю до управління земельних ресурсів спецпідрозділу міліції «Беркут» покинули приміщення.
		Весь цей час ОСОБА_10 і ОСОБА_13 , перебуваючи біля будівлі управління, підтримували телефонний зв`язок з невстановленою досудовим слідством особою і замовником нападу, інформуючи їх про його хід та результати.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_8 свою вину у скоєнні злочинів визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Погодився з обвинувальним актом у повному обсязі та відмовився давати покази відповідно до ст. 63 Конституції України.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_9 свою вину у скоєнні злочинів визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Погодився з обвинувальним актом у повному обсязі та відмовився давати покази відповідно до ст. 63 Конституції України.
		В судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_109 суду пояснив, що він з 2007 року був представником ТОВ „Квік.
		На початку 2008 року невідомі чоловіки спортивної тілобудови приїхали до приміщення ТОВ „Квік та намагались захопити будівлю. З нападників він запам`ятав ОСОБА_110 та ОСОБА_111 , які представились йому, як представники фірми, яка має право на ці приміщення, якими володіє ТОВ „Квік. Вони викликали працівників міліції, які приблизно через 3 години та вивели всіх нападників за територію будівлі ТОВ „Квік. Згодом йому стало відомо, що ці події замовив ОСОБА_112 . З Капітоновим він зустрічався і ОСОБА_112 розповідав, які він має претензії до ТОВ „Квік. Також він спілкувався з ОСОБА_113 , Бондалем і Пластовцем.
		25.02.2008 року в приміщенні ТОВ „Квік знову з`явився ОСОБА_114 з чоловіками спортивної тілобудови. Всього їх було приблизно 30-40 чоловіків. Також приїхала державний виконавець. Невідомі чоловіки почали напад на приміщення ТОВ „Квік та намагались захопити приміщення. Він був змушений викликати працівників міліції, які вивели нападників з приміщення.
		03.03.2008 року нападники знову приїхали до приміщення ТОВ „Квік. Керував цим штурмом ОСОБА_115 . Серед нападників він бачив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . При штурмі нападники зламали турнікети, а також завдали іншої шкоди. Також при нападі вони застосовували спецзасоби.
		Вони викликали працівників міліції і працівники міліції вивели нападників з території приміщення. Того ж дня біля 20 години нападники знову почали штурмувати приміщення. Цього разу їх було біля 100 чоловік. Деякі з нападників болгарками зрізали паркан. Галицький та Зайцев проникли в приміщення ТОВ „Квік. Штурм тривав, доки працівники міліції не вивели нападників з приміщення.
		Предензій до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не має.
		В судовому засіданні поетрпілий  ОСОБА_15 суду пояснив, що він був давно знайомий з ОСОБА_116 і йому відомо, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працювали у ОСОБА_116 .
		В 2006 році він познайомився з ОСОБА_117 , який повідомив, що придбав приміщення дитячого садочка та мав намір перебудувати його в офісне приміщення. Однак, з цим приміщення у ОСОБА_118 виникли якісь проблеми. Тоді він домовився з ОСОБА_117 , що він буде займатись вирішенням проблеми з цим приміщенням, тому вони уклали попередній договір відчуження, а також ОСОБА_71 надав доручення на представлення його інтересів в суді. Про ці обставини він повідомив ОСОБА_119 досудовим слідством особи, який згодом почав вимагати переоформити попередній договір відчуження на його ім`я. Він не погоджувався на вимагання Невстановленої досудовим слідством особи Згодом в офіс його фірми приїжджали невідомі люди, серед яких був ОСОБА_8 , та погрожували його братові та його співробітникам. Згодом від його матері йому стало відомо, що двері його квартири були взірвані. Наступного дня йому зателефонував невідомий чоловік та повдіомив, що він має зробити те, що від нього вимагають. Після цього він звернувся з відповідною заявою до міліції.
		Претензій до обвинувачених не має.
		Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнали вину у повному обсяз, повністю погодилися з обвинувальним актом, суд на підставі ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинувачених та потерпілих, що з`явились в судове засідання, роз`яснивши при цьому їм права, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Суд визнає, що потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_109 давали правдиві покази суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні.
		Тому, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 повінстю доведена і його дії суд кваліфікує:
		1.) по епізоду участі у злочинній організація  за ч 1 ст. 255 КК України, як участь у злочинах, вчиннюваних злочинною організацією з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
		2.) по епізоду нападу на ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод з метою примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, пошкодженням та знищенням майна, що завдало великої шкоди;
		3.) по епізоду заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_27  за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб;
		4.) по епізоду знищення та пошкодження майна ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод  за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення і пошкодження чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великому розмірі;
		5.) по епізоду вимагання щодо передачі прав на майно, яке належало ОСОБА_15  за ч 4 ст. 28, ч 4 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна або права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозами застосування насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження й знищення їх майна, вчинене за попередньою змовою організованою групою;
		6.) по епізоду зберігання вибухового пристрою  за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження зі зброєю, а саме: придбання, зберігання та перевезення вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу;
		7.) по епізоду примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань начальника ДП „Морський порт „Южний  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене організованою групою, повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, а також пошкодженням майна;
		8.) по епізоду захоплення порту  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279 КК України, як захоплення порту, що спричинило за собою тяжкі наслідки;
		9.) по епізоду нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень  за ч 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я;
		10.) по епізоду нанесення легких тілесних ушкоджень  за ч 2 ст. 125 КК України, як умисне легкке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
		11.) по епізоду умисного знищення і пошкодження майна ДП „Морський торгівельний порт „Южний  за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 194 КК України, як умисне знищення і пошкодження чужого майна, що заподіяло майнову шкоду у великому розмірі;
		12.) по епізоду примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене організованою групою повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, а також пошкодженням майна.
		Оцінивши зібрані та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 повінстю доведена і його дії суд кваліфікує:
		1.) по епізоду участі у злочинній організація  за ч 1 ст. 255 КК України, як участь у злочинах, вчиннюваних злочинною організацією з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
		2.) по епізоду нападу на ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод з метою примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, пошкодженням та знищенням майна, що завдало великої шкоди;
		3.) по епізоду заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_27  за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб;
		4.) по епізоду знищення та пошкодження майна ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод  за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення і пошкодження чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великому розмірі;
		5.) по епізоду примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань ТОВ „КВІК  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене організованою групою, повторно, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілих, знищенням і пошкодженням майна;
		6.) по епізоду примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань начальника ДП „Морський порт „Южний  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене організованою групою, повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, а також пошкодженням майна;
		7.) по епізоду захоплення порту  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279 КК України, як захоплення порту, що спричинило за собою тяжкі наслідки;
		8.) по епізоду нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень  за ч 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я;
		9.) по епізоду нанесення легких тілесних ушкоджень  за ч 2 ст. 125 КК України, як умисне легкке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
		10.) по епізоду умисного знищення і пошкодження майна ДП „Морський торгівельний порт „Южний  за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 194 КК України, як умисне знищення і пошкодження чужого майна, що заподіяло майнову шкоду у великому розмірі;
		11.) по епізоду примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області  за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене організованою групою повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, а також пошкодженням майна.
		При цьому суд виключає з обвинувачення посилання на скоєння злочинів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , а також ОСОБА_116 , оскільки суду не надано будь-яких доказів, що вказані особи засуджені вироком суду за скоєння злочинів. Крім того, суд виключає з обвиунвачення формулювання „одному з державних діячів країни, „згаданий державний діяч, оскільки такі формулювання не являються юридичними термінами.
		Також суд виключає з обвинувачення формулювання „як наслідок, суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_106 , грубо порушуючи цивільний процесуальний закон, ухвалила згаданий позов до розгляду, і 25.07.2008 року постановила рішення про забезпечення позову, а 31.07.2008 року винесла неправосудне рішення по суті, зобов`язавши ОСОБА_103 та інших осіб не перешкоджати ОСОБА_104 виконувати обов`язки начальника управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, оскільки суду не надано доказів про притягнення судді ОСОБА_106 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, а саме: винесення завідомо неправосудного рішення.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочинів, а також відшкодування завданих збитків потерпілим.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочинів, а також відшкодування завданих збитків потерпілим.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд, крім обставин, що пом`якшують його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини скоєних злочинів та особу обвинуваченого, який скоїв особливо тяжкі злочини, передбачені ч 1 ст. 255; ч 4 ст. 189; ч 3 ст. 279 КК України, тяжкі злочини, передбачені 3 ст. 355; ч 2 ст. 121; ч 2 ст. 194; ч 1 ст. 263 КК України, злочини середньої тяжкості, передбачені ч 1 ст. 122; ч 1 ст. 194 КК України, та злочин невеликої тяжкості, передбачений ч 2 ст. 125 КК України, раніше не судимий (т. 13 а.п. 82); має на утриманні двох неповнолітніх дітей (т. 13 а.п. 92-93), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 13 а.п. 94); на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (т. 13 а.п. 100-102), тому з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч 1 ст. 255; ч 4 ст. 189; ч 3 ст. 279; ч 3 ст. 355; ч 2 ст. 121; ч 2 ст. 194; ч 1 ст. 263; ч. 1 ст. 122 КК України, та у виді обмеження волі у межах санкції ч 2 ст. 125; ч. 1 ст. 194 КК України. При цьому суд не вбачає підстав для призначення інших видів покарання, передбачених санкціями ч 2 ст. 125; ч 1 ст. 194 КК України.
		Враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , його особу, суд вважає заможливе застосувати до ОСОБА_8 ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 355; ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 194; ч. 4 ст. 189; ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 279 КК України та не застосовувати до ОСОБА_8 додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, що передбачена санкіяєю ч. 4 ст. 189 КК України.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд, крім обставин, що пом`якшують його покарання обвинуваченого, враховує ступінь тяжкості, обставини скоєних злочинів та особу обвинуваченого, який скоїв особливо тяжкі злочини, передбачені ч 1 ст. 255; ч 3 ст. 279 КК України, тяжкі злочини, передбачені 3 ст. 355; ч 2 ст. 121; ч 2 ст. 194 КК України, злочини середньої тяжкості, передбачений ч 1 ст. 122; ч 1 ст. 194 КК України, та злочин невеликої тяжкості, передбачений ч 2 ст. 125 КК України, раніше не судимий (т. 14 а.п. 70-71) має на утриманні батька похилого віку (т. 14 а.п. 75-77); та неповнолітнього сина (т. 14 а.п. 79), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 14 а.п. 74); на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває (т. 14 а.п. 72-73), тому з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч 1 ст. 255; ч 3 ст. 279; ч 3 ст. 355; ч 2 ст. 121; ч 2 ст. 194; ч 1 ст. 122 КК України, та у виді обмеження волі у межах санкцій ч. 1 ст. 194; ч 2 ст. 125 КК України. При цьому суд не вбачає підстав для призначення інших видів покарання, передбачених санкціями ч 2 ст. 125; ч 1 ст. 194 КК України.
		Враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , його особу, суд вважає заможливе застосувати до ОСОБА_9 ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 355; ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 194; ч. 4 ст. 189; ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 279 КК України та не застосовувати до ОСОБА_9 додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, що передбачена санкіяєю ч. 4 ст. 189 КК України.
		 
		Цивільні позови по кримінальному провадженні суд залишає без розгляду в зв`язку з неявкою потерпілих та представників цивільних позивачів в судове засідання.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочиннів, передбачених ч 1 ст. 255; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194; ч 4 ст. 28, ч 4 ст. 189; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 263; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 122; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 125; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання: за ч 1 ст. 255 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 4 ст. 189 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 122 КК України  у виді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 125 КК України  у виді 2 (двох) років обмеження волі; за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 194 КК України  у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ч 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання, тобто з 24 липня 2012 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити у виді взяття під варту та тримання в СІЗО Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
		ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч 1 ст. 255; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194; ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 122; ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 125; ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання: за ч 1 ст. 255 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 355 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 194 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 3 ст. 279 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 122 КК України  у виді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч 4 ст. 28, ч 2 ст. 125 КК України  у виді 1 (одного) року обмеження волі; за ч 4 ст. 28, ч 1 ст. 194 КК України  у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ч 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_9 призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту його затримання, тобто з 19 вересня 2012 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити у виді взяття під варту та тримання в СІЗО Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
		Цивільні позови по кримінальному провадженні залишити без розгляду.
		Речові докази: диски, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий суддя:  ОСОБА_1 
		Суддя:  ОСОБА_3 
		Суддя:  ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...