РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2008 р. Ленінський райсуд м. Харкова
у складі:
головуючого - судді Лазарєва А.В.
при секретарі Клименко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові
справу №2- 3370/08 за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання права
власності на спадщину, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1.
звернувся до суду із позовною заявою про визнання за ним права власності на
5/24 ч. житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.
У
позовній заяві позивач вказав, що у 1994
р. помер його батько, ОСОБА_2., який залишив заповіт на житловий будинок №35 по
вул. Докучаєва на користь його та ОСОБА_7.. Із заявою до нотаріальної контори
про прийняття спадщини після смерті
батька він не звертався, бо мати і він вважали, що вони спадщину прийняли
фактично. Він повністю довіряв своїй
матері і вважав, що у разі її смерті спадщина буде поділена між ним та його братом ОСОБА_7.. Однак після смерті
матері він узнав, що мати заповіла все своє майно онуці, ОСОБА_8
Відповідачі звернулися до суду про визнання заповіту його
батька, ОСОБА_2., частково недійсним і визнання права власності на вищевказане
спадкове майно в Ѕ ч. за її матір”ю, ОСОБА_6. та на обов”язкову частку у
спадщині, визнання права власності на спадщину за заповітом після смерті
ОСОБА_6.. Суд задовольнив позов відповідачів, але 5/24 ч. будинку, на яку він
претендує після смерті батька, залишив
відкритою. На підставі викладеного, він просить визнати за ним право власності
на 5/24 ч. житлового будинку в порядку спадщини за заповітом після смерті його
батька.
Сторони у судове засідання з”явилися.
Позивач
позовні вимоги підтримав і дав пояснення аналогічні позовній заяві. Крім цього,
позивач пояснив, що після смерті батька він отримав майно батька: швейну
машину, слюсарний інструмент, одежу, допомагав матері доглядати за будинком.
Він являється сином ОСОБА_2., а тому має законне право на спадщину.
Відповідачі проти позову заперечували і пояснили, що позивач на момент
смерті його батька з ним разом не
проживав, до нотаріальної контори у встановлений строк не звертався, а тому за
ним не може бути визнано право спадщини на
5/24 ч. спірного житлового будинку.
Разом з
тим, відповідачі підтвердили, що позивач
після смерті його батька, ОСОБА_2., отримав частину речей батька.
Свідок з боку позивача, його дружина ОСОБА_9., вказані позивачем доводи
підтвердила.
Свідки з
боку відповідачів ОСОБА_3і ОСОБА_4. дали пояснення про те, що позивач у
спірному будинку не з”являвся, ніякої допомоги не оказував.
Вислухавши
пояснення сторін, покази свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Позивач
являється сином ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1р..
При
житті ОСОБА_2. залишив заповіт на
позивача та
ОСОБА_7., сина його дружини ОСОБА_6., в рівних частинах на житловий будинок з
надвірними будівлями по вул. АДРЕСА_1.
Після
смерті ОСОБА_2. ні позивач, ні ОСОБА_7, який жив в домі разом з ОСОБА_2., до
нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталися.
У 2004
р. ОСОБА_6. померла, залишивши заповіт
на все своє майно онуці, ОСОБА_5..
У 2008
р. ОСОБА_7. та його дочка ОСОБА_6. звернулися до суду з позовом про визнання
частково недійсним заповіту складеного
ОСОБА_2., на майно набуте у шлюбі з ОСОБА_6., а саме на Ѕ
ч. житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
ОСОБА_1. проти позову ОСОБА_6 не заперечував.
Рішенням Ленінського райсуду м. Харкова від 10 червня 2008 р. було:
- визнано недійсним вказаний заповіт, складений ОСОБА_2., на Ѕ ч.
спірного житлового будинку по вул. АДРЕСА_1;
- визнано за ОСОБА_7. право власності в
порядку спадкування за заповітом складеним ОСОБА_2. на 5/24 ч. житлового
будинку АДРЕСА_1;
- визнано на ОСОБА_6. право власності на
спадкове майно за заповітом складеним ОСОБА_6.
на 14/24 ч. цього ж будинку з урахуванням обов”язкової частки у спадщині
- 2/24 ч. після смерті ОСОБА_2. та ОСОБА_6.;
Питання про визнання права власності за 5/24 ч. спірного домоволодіння
залишилося відкритим.
Позивач вважає, що це його частка у спадщині після батька за заповітом і
суд повинен визнати за ним право власності на цю частку.
У
відповідності до ст. 524 ЦК України, спадкування здійснюється за законом і по
заповіту. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом.
Згідно
ст. 549 ЦК України 1963 р., визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо
він протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини
вступив в управління або володіння спадковим майном або подав до
державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
За
змістом цієї статті ЦК, фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна
розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б
не знаходилася.
Приймаючи до уваги, що позивач у встановлений законом 6-місячний строк
вступив у володіння частиною спадкового майна, отримавши швейну машину батька,
його інструмент та одяг / про що не заперечують самі відповідачі/, суд вважає,
що позивач прийняв спадщину, а тому за позивачем необхідно визнати право
власності на 5/24 ч. спірного домоволодіння після смерті батька ОСОБА_2. в
порядку спадщини за заповітом.
На
підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212 - 215 ЦК України, ст. ст. 524, 549
ЦК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/24 ч. житлового будинку з
надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті
батька, ОСОБА_2., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1р. у м. Харкові.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Заява про апеляційне
оскарження може бути подана до апеляційного суду Харківської області протягом
10 днів з дня проголошення рішення, а
апеляційна скарга - протягом 20 днів після подачі заяви.
Суддя