РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2008 р. Ленінський райсуд м.
Харкова
у складі:
головуючого - судді Лазарєва А.В.
при секретарі Клименко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові
справу №2-3019/08 за позовом ОСОБА_1до
ТОВ „Харківський завод „Полімерконтейнер”, відділення виконавчої дирекції у
Ленінському районі м. Харкова Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення
компенсації заподіяної у зв”язку із каліцтвом шкоди, моральної шкоди,
зобов”язання передати документи, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1.,
позивачка, просить суд стягнути з відповідача, ТОВ „Харківський завод
„Полімерконтейнер”, на її користь
компенсацію заподіяної шкоди у зв”язку з каліцтвом в сумі 315 гр. кожного
місяця, починаючи з травня 2008 р., а також зобов”язати відповідача передати її
документи для отримання страхових виплат до відділення виконавчої дирекції у
Ленінському районі м. Харкова Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а також стягнути з відповідача моральну шкоду
в сумі 50000 гр., мотивуючи тим, що відповідач з 1997 р. припинив їй виплату
вказаної компенсації і відмовляється
передати її документи фонду соціального страхування, який у теперішній час здійснює такі виплати.
Сторони
у судове засідання явилися.
Позивачка та її представник
позовні вимоги підтримали і дали пояснення аналогічні позовній заяві.
Позивачка також пояснила, що у 1976 р. вона отримала травму на
виробництві, у зв”язку з чим відповідач платив їй компенсацію заподіяної шкоди, але з 1 липня
1997 р. необґрунтовано припинив виплати.
У той час вона робила у відповідача прибиральницею. Щоб не зіпсувати відносини
з відповідачем на виплатах не стала наполягати. У жовтні 2001 р. в бухгалтерії
їй передали мішок з документами на утилізацію шляхом паління. В мішку вона
знайшла папку з її документами про виробничу травму і забрала їх на зберігання. У 2002 р. їй стало відомо,
що виплати з приводу травм на виробництві став проводити Фонд соціального
страхування. Однак у прийомі документів Фонд їй відмовив, посилаючись на те, що
документи повинне передати підприємство.
Підприємство, тобто відповідач, відмовився брати у неї документи. Вона
неодноразово зверталася з цього приводу к відповідачу, але безрезультатно. Вона вважає, що відповідач порушує закон протягом 11 років: не платить їй
компенсацію, не передає документи Фонду, внаслідок чого вона находиться у
скрутному матеріальному становищі, позбавлена можливості нормально харчуватися
і лікуватися, поїхати в санаторій, стан її здоров”я погіршився. Неправомірними
діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює на суму 50000 гр.
/ на таку суму їй не виплатили за 11 років компенсацію/ і просить стягнути з
відповідача на її користь.
Представник відповідача, ТОВ „Харківський завод „Полімерконтейнер”,
проти позову заперечував і пояснив, що позивачка заволоділа документами про отримання нею
виробничої травми , які зберігалися на підприємстві, неправомірно. Ці документи
довгий час находяться у позивачки, а тому відповідач не впевнений у
достовірності цих документів і не може їх прийняти. Ствердження позивачки, що
документи про її травму намагалася знищити, не відповідають дійсності. Компенсацію
про відшкодування шкоди внаслідок травми на виробництві повинен виплачувати
фонд страхування від нещасних випадків, а не відповідач.
Представник відповідача,
відділення виконавчої дирекції у Ленінському районі м. Харкова Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України, пояснив, що страхові виплати проводить Фонд соціального страхування на
підставі документів про травму із розрахунками суми компенсації представлених
підприємством, де була отримана травма. З цієї причини вони не могли прийняти
документи від позивачки. Вважає, що документи не надані Фонду з вини ТОВ
„Харківський завод „Полімерконтейнер” і що позов підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає,
що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У 1976
р. позивачка працювала на Харківському заводі „Хімбутвиробів”.
21
вересня 1976 р. вона була направлена на
сільгоспроботи у радгосп „Жовтень”
Панютинської сільради Лозівського району Харківської області, де під час роботи
отримала важку черепно-мозкову травму і травму хребта.
Після
лікування їй була встановлена 2 група інвалідності із втратою професійної
працездатності 60%.
Рішенням нарсуду Ленінського району м. Харкова від 22 травня 1978
р. з Харківського заводу „Хімбутвиробів”
на користь позивачки була стягнута компенсація шкоди у зв”язку з каліцтвом в
сумі 41 руб. 71 коп. кожного місяця.
ТОВ
Харківський завод „Полімерконтейнер”, який є
правонаступником заводу „Хімбутвиробів”,
продовжував виплачувати позивачці
вказану компенсацію, але з 1 липня 1997 р. виплати припинив.
Згідно
ст. 455 ЦК України /1963 р./, у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров”я
фізичної особи установа, відповідальна за шкоду, повинна відшкодувати
потерпілому втрачений заробіток.
Відповідно Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які
визвали втрати працездатності”, який вступив в силу з 1 квітня 2001 р.,
страхові виплати проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві.
У
відповідності до „Інструкції про порядок передачі документів виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
профзахворювань України”, які підтверджують право застрахованого або членів
його сім”ї на страхову виплату”, документи Фонду на потерпілих передає
підприємство, де працював потерпілий у відповідності з вимогами законодавства
України, із пронумерованими сторінками і описом.
На
підставі викладеного суд вважає, що ТОВ Харківський завод „Полімер- контейнер” відповідно рішення Ленінського райсуду м. Харкова
від 22 травня 1978 р. повинен сплачувати позивачці компенсацією завданої шкоди здоров”я , починаючи з травня 2008 р., як просить позивачка, до передачі
документів про нещасний випадок на виробництві відділенню виконавчої дирекції у
Ленінському районі м. Харкова Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України.
Суд
вважає необхідним зобов”язати відповідача передати виконавчої дирекції у
Ленінському районі м. Харкова Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України документи про виробничу травму позивачки для провадження
страхових виплат, оскільки відповідач повинен був зберегти вказані документи і
на підставі вимог Закону України „Про
загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та профзахворювань України”,
„Інструкції про порядок передачі документів виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань
України” передати їх до виконавчої дирекції
у Ленінському районі м. Харкова Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Для
визначення розміру компенсації суд бере за основу наступні розрахунки
позивачки, які вважає достовірними.
Законом України „Про держаний бюджет України на 2008 р.” встановлений
мінімальний розмір заробітної плати - 525 гр. з 1 квітня 2008 р..
Виходячи із втрати позивачкою 60% професійної працездатності / а. с. 12,
23/, розмір компенсації для позивачки кожного місяця буде складати 315 гр. /
525 гр. х 60% = 315 гр./.
Що
стосується стягнення моральної шкоди в сумі 50000 гр., то суд відмовляє у
задоволенні цих вимог з наступних підстав.
У
відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі
неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,
за наявності її вини.
Позивачка
пов”язує моральну шкоду з тим, що відповідач на протязі декількох років не надав
Фонду соціального страхування її документи про отриману нею виробничу травму, внаслідок чого вона не
отримує страхові виплати і знаходиться у скрутному матеріальному становищі, не
може нормально харчуватися, лікуватися та інше.
Однак
судом встановлено, що у 2001 р.
позивачка самовільно заволоділа
вказаними документами, які знаходилися на зберіганні у відповідача. Ці
документи до теперішнього часу находяться у позивачці, що ускладнило їх
передачу Фонду соціального страхування. При таких обставинах суд не
бачить підстав для стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, ст. 455 ЦК України 1963 р., ст.
1167 ЦК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги
задовольнити частково.
Стягнути з
ТОВ „Харківський завод „Полімерконтейнер” на користь ОСОБА_1 компенсацію
заподіяної шкоди у зв”язку з каліцтвом в
сумі 315 гр. кожного місяця, починаючи з травня 2008 р..
Зобов”язати ТОВ „Харківський завод „Полімерконтейнер” передати
відділенню виконавчої дирекції у Ленінському районі м. Харкова Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України документи про
нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_1
В іншій
частині позову відмовити.
Рішення
може бути оскаржене в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження
може бути подана до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з
дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подачі
заяви.
Суддя