Справа № 2-1595/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2008 року
м.
Харків
Червонозаводський
районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого
- судді Прошуті І.Д.,
при
секретарі - Штода А.В.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого
акціонерного товариства „Страхова компанія «ВУСО», третя особа -
Азовсько-Донське відділення Харківського обласного філіалу АКБ «Укрсоцбанк»,
про захист прав страхувальника та стягнення заборгованості за договором та
моральної (немайнової) шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач
звернулася до суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Страхова
компанія «ВУСО» про стягнення з відповідача заборгованості за договором НОМЕР_1
страхування наземного транспорту, укладеного між позивачем та відповідачем 29
березня 2007 року, у розмірі 34384,85 грн. та про стягнення з відповідача
моральної (немайнової) шкоди у розмірі 50000,00 грн. Свій позов вона обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно
відмовив в відшкодуванні прямих дійсних збитків на суму 34384,85 грн., якими
відповідно до умов договору є її затрати на відновлення застрахованого
автомобіля, що складаються з затрат на ремонт, технічне обслуговування
застрахованого автомобіля, заміну окремих його частин та деталей.
В
судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_2, що діэ на підставі
довіреності, підтримала позовні вимоги та просила стягнути з відповідача
заборгованість за договором у розмірі 34384,85 грн. та моральну (немайнову)
шкоду у розмірі 50000,00 грн. Пояснила, що внаслідок невиконання відповідачем
умов договору, неправомірної відмови у виплаті страхового відшкодування позивач
зазнала моральних переживань, вона була вимушена витрачати значний час на збір
довідок, збір доказів, тощо та доведення своєї правоти, у зв'язку із чим
вживала додаткових зусиль для організації свого життя.
Представники
відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діють на підставі довіреності, проти
позову заперечували. В запереченні на позовну заяву представник ОСОБА_4 просить
суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що
вказаний автомобіль використовувався в якості таксі і позивач надала страховій
компаніі неправдиві відомості про обставини страхової події, а саме не
повідомила про те, що в автомобілі в момент ДТП знаходився пасажир, який
отримав тілесні ушкодження. У зв»язку з цим,
відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування за договором.
Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50000 грн., то вважають,
що в цій частині позовних вимог позивачу необхідно відмовити, оскільки ні
договором страхування, ні законодавством не передбачена можливість стягнення
моральної шкоди у зв»язку з порушенням прав страхувальника.
Вислухавши
пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що
позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
29
березня 2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством страховою
компанією „ВУСО" було укладено договір НОМЕР_1 страхування наземного
транспорту (далі Договір)/а.с. /.
Договір
був укладений з метою страхового захисту майнових інтересів позивача, які
пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням його автомобілем Шкода Фабия,
державний номер НОМЕР_2.
Застрахований
транспортний засіб являється предметом договору застави НОМЕР_3 від 29 березня 2007 року, укладеним
між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»,
і який являється забезпеченням виконання зобов»язань страхувальника за договором кредиту НОМЕР_4від 29 березня
2007 року.
Згідно
з п.4.1. Договору страхування відповідач бере на себе зобов'язання компенсувати
позивачеві прямі збитки, які є наслідком настання страхових випадків, до яких
п.4.1.1 Договору, зокрема відносить дорожньо-транспортну подію.
З
матеріалів справи вбачається, що 31 жовтня 2007 року мала місце
дорожньо-транспортна подія /а.с. /.
31
жовтня 2007 р. між позивачем та відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної
події, що мала місце 31 жовтня 2007 року, було складено акт виїзду на місце
події /а.с. /.
В
результаті огляду застрахованого автомобіля позивачем та спеціалістом ЗАТ СК
«ВУСО» ОСОБА_5 були виявлені такі пошкодження: деформовано бампер передній,
крило переднє ліве, двері передні ліві, капот, подушка безпеки, передня панель,
колесо переднє ліве. Крім того, зазначено потерпілим від ДТП - водія ОСОБА_6
Вказаний акт підписаний позивачем і відповідачем.
Згідно
постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 07 листопада 2007
року, внаслідок дорожнього-транспортної події, що мала місце 31 жовтня 2007
року, при вказаних вище обставинах транспортні засоби отримали механічні
ушкодження. Крім того, отримали тілесні
ушкодження водій ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що знаходилася у автомобілі Шкода-Фабія,
під керуванням водія ОСОБА_8, в діях якого порушення правил дорожнього руху не
вбачається. Копія постанови та адміністративний протокол відносно водія ОСОБА_6
направлено до Київського районного суду м.Харкова для прийняття заходів
адміністративного впливу /а.с. /.
Постановою
Київського районного суду м.Харкова від 18 грудня 2007 року водій ОСОБА_6
визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП, а справу
закрито у зв»язку зі спливом строку притягнення його до адміністративної
відповідальності (а.с. ).
31
жовтня 2007 року позивач, за наслідком настання страхового випадку -
дорожньо-транспортної події, у встановлені п.п. 9.1.1 Договору строки
звернулася до відповідача з заявою про виплату їй страхового відшкодування
(а.с. )
Із
пояснень свідка ОСОБА_5, спеціаліста ЗАТ СК «ВУСО», вбачається, що за його
ініціативи та за згодою позивача автомобіль був доставлений 20.11.2007 року до
ЧП «Гарант Сервіс 777» для складання акту огляду та розрахунку грошових коштів
необхідних для відновлення автомобіля.
Відповідно
до розрахунків від 20.11.2007 року, проведених ЧП «Гарант Сервіс 777» загальна
сума грошових коштів для відновлення автомобіля складає 34384,94 грн. Цей факт
відповідач у встановленому законодавством порядку не оскаржував та не надав до
суду відповідних доказів, які його заперечували.
Позивач,
погодившись з розміром страхового відшкодування, вдруге, 07 лютого 2008 року
звернулася до ЗАТ СК «ВУСО» з заявою про порушення строків виплати страхового
відшкодування.
14
лютого 2008 року позивач отримала від відповідача копію листа №622 від
12.02.2008 року, не завірену мокрою печаткою, про відмову у виплаті страхового
відшкодування, на тій підставі, що вона порушила умови Договору, використовуючи
застрахований транспортний засіб в якості таксі, про що є документальні
підтвердження. Крім того, не повідомила про пасажирів, що знаходилися в
автомобілі в момент ДТП.
Відповідно
до п.п. 9.1.3. договору позивач має право на одержання страхового відшкодування
у розмірі прямого дійсного збитку в межах страхової суми.
Прямими
дійсними збитками є затрати Позивача на відновлення застрахованого автомобіля,
що зокрема складаються з затрат на ремонт, технічне обслуговування
застрахованого автомобіля, заміну окремих його частин та деталей.
З
матеріалів справи вбачається, а також підтверджується товарними чеками та
квитанціями, що позивачем було проведено ремонт та покраску застрахованого
автомобіля на суму 1 717,00 грн. /а.с. 23/, замінено фару праву на суму 1520,00
грн. /а.с. 21/, доп.фару RH Subaru на суму 815,00 грн. /а.с. 22/, а всього на
загальну суму 4 052,00 грн.
Таким
чином, суд приходить до висновку, що розмір прямого дійсного збитку, внаслідок
страхового випадку становить 4 052,00 грн.
Відповідно
до п.7.7. договору розмір страхового відшкодування по кожному страховому
випадку зменшується на величину безумовної франшизи, що по ризику
дорожньо-транспортної події встановлена у розмірі 0,5% від страхової суми.
Виходячи
із розміру страхової суми у 160 000,00 грн. безумовна франшиза складає 800,00
грн., і вказана сума вже була вирахувана відповідачем при визначенні розміру
страхового відшкодування.
Страхове
відшкодування визначене відповідачем у розмірі 2 030,38 грн. позивач вже
отримав.
Таким
чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті Відповідачем, за
винятком вже отриманої суми, становить 2 021,62 грн.
Як було
зазначено вище, листом від 12.10.2005 року відповідач відмовив позивачеві
компенсувати збитки, що спричинені пошкодженням вітрового скла, мотивуючи тим,
що таке пошкодження не знаходиться у зоні аварійних руйнувань цієї
дорожньо-транспортної події.
Проте,
як свідчить довідка ДАІ, що була складена на місці дорожньо-транспортної події
та про це зазначено в протоколі огляду пошкодженого транспортного засобу від 22
червня 2006 року, пошкодження вітрового скла відбулося саме в результаті
дорожньо-транспортної події, а згідно з інструкцією про призначення та
проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань
підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої Наказом Міністерства
юстиції України N 53/5 від 08.10.98 та листом ХНДІ судових експертиз від
19.09.2005 р. за № 3886 визначити причину пошкодження скла вітрового вікна
методами товарознавчої експертизи не є можливим.
За
таких обставини суд приходить до висновку, що пошкодження вітрового скла
відбулося саме в результаті дорожньо-транспортної події, що мала місце 21
червня 2005 року.
Враховуючи
те, що відповідно до договору відшкодуванню підлягають прямі збитки, то
проведена позивачем заміна вітрового скла, що складає суму в 3 570,00 грн. і
підтверджується товарним чеком є прямими збитками, які підлягають відшкодуванню
відповідачем.
Відповідно
до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним
чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу, інших актів Цивільного
законодавства.
Статтею
20 Закону України «Про страхування» встановлено обов'язок відповідача як
Страховика при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового
відшкодування у передбачений договором строк та передбачена майнова
відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом
сплати неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору
страхування.
Відповідно
до п.7.6 договору, страхове відшкодування виплачується відповідачем протягом
тридцяти банківських днів після отримання всіх документів, необхідних для
прийняття рішення про здійснення страхової виплати, а саме заяви на виплату
страхового відшкодування, довідки ДАІ, водійського посвідчення та протоколу
огляду пошкодженого транспортного засобу.
Згідно
з п. 9.4.6. відповідач несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення
виплати страхового відшкодування, за кожний день затримки виплати страхового
відшкодування з вини відповідача позивачу сплачується пеня у розмірі 0,5% від
непереказаної суми.
У своїй
позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі
4480,35 грн., посилаючись на те, що початком строку, з якого належить
розрахувати пеню є 24 липня 2005 року. Проте суд вважає, що позивач помилково
визначив строк, з якого належить розраховувати пеню та відповідно неправильно
визначив її розмір, оскільки страхове відшкодування виплачується протягом
тридцяти банківських днів, а не календарних днів як помилково визначив позивач.
Зважаючи
на те, що всі документи відповідач отримав 24 червня 2005 року разом з заявою
на виплату страхового відшкодування, то значить початком строку, з якого
належить розраховувати пеню з суми несплаченого страхового відшкодування у
розмірі 3570,00 грн. є 4 серпня 2005 року.
Пеня за
період з 4 серпня 2005 року по 31 березня 2006 року становить: 4230,45 грн.
Відповідно
до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми.
Отже,
сума заборгованості по сплаті страхового відшкодування за пошкоджене вітрове
скло з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних становить:
3889,62 грн. Розрахунок позивача індексу інфляції та 3-х відсотків річних є
вірним /а.с. 8/.
Також
суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача суми за
проведення експертизи у розмірі 370,00 грн. /а.с. 24/, оскільки відповідно до
п.9.4.4. відповідач зобов'язаний провести оплату за послуги експерта по
проведенню експертизи щодо визначення розміру збитку.
05
квітня 2006 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою на виплату
страхового відшкодування у розмірі 2021,62 грн. в семиденний строк з дня
отримання заяви.
Враховуючи
те, що зазначену заяву Відповідач отримав 05.04.2006 p., то кінцевий строк
оплати -12 квітня 2006 року.
Відповідачем
не було доведено проведення виплати страхового відшкодування у зазначеному
розмірі, при цьому листом від 25.05.2006 р. за № 493-р відповідач відмовив у
виплаті страхового відшкодування у розмірі 2021,62 грн.
За
таких обставин та відповідно до п. 9.4.6. Договору позивач має право на
нарахування пені за період з 13 квітня 2006 року по 21 серпня 2006 року, яка
становить: 1314,05 грн. Суд приходить до висновку, що пеня у розмірі 1314,05
грн. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно
з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно
до статті 26 Закону України „Про страхування" Позивач має право оскаржити
у судовому порядку відмову Відповідача здійснити страхову виплату.
Відповідно
до ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів" споживач має право
вимагати, щоб надання послуг відповідало закону та умовам договору, а ст.23
вказаного Закону встановлює, що захист прав споживачів здійснюється судом.
З
огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що загальна сума боргу
відповідача перед позивачем за договором НОМЕР_5 страхування наземного
транспорту від 11 жовтня 2004 року становить 11 825,74 грн. та підлягає
стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно
з ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог
споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної
(немайнової) шкоди.
Щодо
задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача моральної (немайнової)
шкоди у розмір 1650,00 грн. то суд не знаходить підстав для їх задоволення у
зв'язку із їх недоведеністю в судовому засіданні.
Відповідно
до п. 5 ст.110 Цивільного процесуального кодексу України Позивач, як споживач
послуг, права та охоронювані законом інтереси, якого порушені, має право на
вибір підсудності, тобто на звернення з цим позовом до суду за своїм місцем
проживання, тому заперечення відповідача щодо вирішення спору за
місцезнаходження відповідача - у Голосіївському районному суді м. Києва судом
не беруться до уваги як безпідставні.
Згідно
з ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів" та п.п. 10 п.4
Декрету КМУ „Про державне мито" Позивач звільняється від сплати державного
мита за позовні вимоги щодо стягнення заборгованості.
Відповідно
до ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,
звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід
держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Стороні,
на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і
документально підтверджені судові витрати.
Відповідно
до п.1 ст. З Декрету КМУ "Про державне мито" із позовних заяв, що
подаються до суду справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 3
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
Керуючись
статтями 60, 61, 88, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, ст.ст.
525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 26 Закону України „Про страхування”,
ст.ст. 4, 23 Закону України „Про захист прав споживачів”, суд, -
В И Р І
Ш И В :
Позов
ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути
з відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Іллічівське” (01033,
Київська область, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 б, код ЄДРПОУ 25186738)
на користь ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, картковий рахунок НОМЕР_6 ВАТ “Державний Ощадний
банк України” м. Харків, МФО 351823) заборгованість за договором страхування в
сумі 11 825 /одинадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять/ грн. 74 коп., що
складається з 5 961, 62 грн. суми заборгованості за договором; 5 544,50 грн.
пені; 319,62 три відсотки річних та індекс інфляції.
Стягнути
з відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Іллічівське” (01033,
Київська область, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 б, код ЄДРПОУ 25186738)
на користь ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, картковий рахунок НОМЕР_6 ВАТ “Державний Ощадний
банк України” м. Харків, МФО 351823) судовий збір у розмірі 17 /сімнадцять/
грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 15 /п'ятнадцять/
грн.
Стягнути
з відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"
(01033, Київська область, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 б, код ЄДРПОУ
25186738) судовий збір у розмірі 120 /сто двадцять/ грн. 76 коп. в дохід
держави.
В задоволенні позову ОСОБА_9 про стягнення з
відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Іллічівське” моральної
шкоди - відмовити.
Рішення
може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд
шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня
проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення, з подачею
її копії до апеляційного суду.
СУДДЯ -
Повний текст рішення виготовлений 19.01.2007 р.
СУДДЯ