Справа № 2-261/07р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24
жовтня 2007 рік м. Харків
Орджонікідзевський
районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Саркісян О.А. При секретарі - Міняйло В.В. З участю
адвокатів - ОСОБА_1,ОСОБА_2
З участю
позивачки ОСОБА_3, відповідачки та
представника відповідачівОСОБА_4 , ОСОБА_5- ОСОБА_6
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5,
КП "Харківське міськБТІ",
з-я особа - житлово-будівельний кооператив "Круг-П" про
встановлення юридичного факту знаходження в фактичних шлюбних відносинах, скасування реєстраційного свідоцтва про право
власності, змінення черговості на
отримання спадщини, визнання права
власності на частину квартири в порядку спадкування за законом та як члена
родини члена ЖБК та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_6,
ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку
спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка
звернулася до суду з позовом до відповідача - ЖБК "Круг-П" з позовом
про визнання за нею права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 як
пережившої дружини після померлого ОСОБА_7,
а також право власності на 1/2 частини цієї ж квартири в порядку
спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 ,
посилаючись на те, що інших
спадкоємців у померлого немає.
В ході
судового розгляду було встановлено, що
після смерті ОСОБА_7 в нотаріальну
контору з заявами про прийняття спадщини звернулися сестри померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ,
у зв"язку з чим ОСОБА_4 ,
ОСОБА_6 та ОСОБА_5звернулися з зустрічним позовом до ОСОБА_3, в якому просять визнати за ними, як за спадкоємцями право власності на
квартиру АДРЕСА_1, що належала померлому
- заОСОБА_4 - на 1/2 частину
квартири, за ОСОБА_6 таОСОБА_5 , які прийняли спадщину після смерті своєї
матері ОСОБА_8 - на 1/4 частини спірної
квартири кожному.
Позивачка
за основаним позовом доповнила та уточнила свої позовні вимоги в травні 2007
році та просить встановити юридичний факт знаходження її з ОСОБА_7 в фактичних шлюбних відносинах з 15.02.1989
року по ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати
реєстраційне свідоцтво КП "Харківське місьБТІ" від 04.05.1993 року
про право власності за ОСОБА_7 на спірну
квартиру, змінити черговість отримання
права на спадок після смерті ОСОБА_7 та
вважати її спадкоємцем 2 черги, а також
визнати за нею права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 як пережившої
дружини після померлого ОСОБА_7, а також
право власності на 1/2 частини цієї ж квартири в порядку спадкування за законом
після смерті ОСОБА_7Позивачка просить подовжити срок на звернення до суду з позовом про скасування реєстраційного
посвідчення на спірну квартиру та визнання за нею право власності на 1/2
частини спірної квартири як дружини, що
приймала участь у сплаті пая.
В судовому засіданні
позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги, зустрічні позовні вимоги не визнали.
Відповідачка
ОСОБА_6, яка діє також як представник
відповідачівОСОБА_4 таОСОБА_5свої
позовні вимоги підтримала, проти
позовних вимог ОСОБА_3 заперечувала.
Представник
відповідачів - адвокат ОСОБА_1 зустрічні позовні вимоги підтримала, проти основних позовних вимог
заперечувала, посилаючись на те, що встановлення юридичного факту знаходження
в фактичних шлюбних відносинах в період з 1989 по 1992 рік не передбачено
законом, а факт проживання однією
сім"єю без шлюбу тягне за собою правові наслідки з 01.01.2004 року після
набрання чинності новим ЦК
України, що стосується і зміни
черговості у спадкуванні. ОСОБА_3 розірвала шлюб з ОСОБА_7 , а тому не є спадкоємцем після його
смерті, а спадкоємцями є його сестри.
ОСОБА_3 може претендувати лише на половину пая, які вона
з ОСОБА_7 сплатили в період шлюбу, але вона таких вимог не заявляє. Реєстраційне
свідоцтво видано згідно з чинним законодавством , крім того позивачка не надала будь-яких
поважних причин для того, щоб вважати їх
поважними для пропуску сроку
позовної давності.
Представник відповідача - КП "Харківське місьБТІ" проти позову
заперечував, посилаючись на те, що реєстраційне свідоцтво видано за заявою
ОСОБА_3 для оформлення нею спадкових прав після смерті ОСОБА_7 і видано на його ім"я як члена житлово-будівельного кооператива.
Представник
ЖБК "Круг-П" в судове засідання не з"явився, повідомлявся належним чином та
своєчасно, просить розглядати справу у
їх відсутність. Суд вважає, що можливо
розглянути справу у відсутність представника третьої особи, оскільки справа містить всі необхідні
документи та вияснені всі обставини по справі.
Суд, вислухавши з"явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в сукупності, вважає,
що як основні позовні вимоги, так
і зустрічні позовні вимоги підлягають
частковому задоволенню виходячи з наступного:
ІНФОРМАЦІЯ_1
помер ОСОБА_7/а.с. 7/.
ОСОБА_7 був членом житлово-будівельного кооперативу
"Круг-П" і 15.07.1985 року йому була надана двокімнатна ізольована
квартира АДРЕСА_1 зі складом сім"ї два чоловіка - він та дружина
ОСОБА_3, з якою він знаходився в
зареєстрованому шлюбі з 30.07.1977 року/а.с. 11/.
15.02.1989
року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було
розірвано та дружині залишено прізвище ОСОБА_3/а.с. 14/.
В період
знаходження у шлюбі подружжям було сплачено пая та паєнакопичень загальною сумою 3086, 55 руб.
Після
15.02.1989 року ОСОБА_7 було виплачено
паєнакопичень в сумі 4342, 45 руб.
Повністю спірна
квартира виплачена 05.12.1991 року./а.с. 49-50/.
Таким
чином, вартість спірної квартири склала
7429 руб, з них в період шлюбу виплачено
3086, 55 руб, тобто ОСОБА_3 має право на половину пая та паєнакопичень
від цієї суми - 1543, 28 руб. Відповідно до
ст. .22, 24, 28, 29 КпШС України.
Відповідно
до ст. . 15 Закону України «Про
власність», Постанови Пленуму Верховного
Суду України від 18.09.1987 року з подальшими змінами та доповненнями «Про
практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи»
п.6, п.п.И - при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям слід
враховувати , що до повної сплати
пайового внеску за квартиру суд вирішує питання про право власності на частку в
паєнагромадженні, а після завершення
сплати - про право на частку в праві власності на квартиру залежно від належної
особі частки у паєнагромадженні.
Оскільки
пайовий внесок за спірну квартиру був повністю виплачений, то позивачка за основним позовом має право
на 21/100 частини спірної
квартири, що відповідає її
частці в
паєнагромадженні в сумі 1543, 28 руб, як
дружина члена житлово-будівельного кооперативу на майно, що нажите в період шлюбу.
Виходячи з
вищевикладеного, ОСОБА_7належить 79/100
спірної квартири.
Після
його смерті з заявами в встановлений законом шестимісячний термін про прийняття
спадщини в 4 Харківську державну нотаріальну контору звернулися його сестри -
ОСОБА_4 та ОСОБА_8, була заведена
спадкова справа, але свідоцтво про право
власності на спадкове майно не видавалося,
про що свідчить відповідь з 4 Харківської держнотконтори/а.с. 26, 27/.
Відповідно
до ст. , 548 ЦК України /1963
року/ для придбання спадщини необхідно,
щоб спадкоємець її прийняв.
Стаття
549 ЦК України
/1963 року/ говорить про те, що
вважається, що спадкоємець прийняв
спадщину, якщо він подав державній
нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини
протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Виходячи з цих положень ЦК
України, які діяли на момент
відкриття та прийняття спадщини, суд
приходить до висновку що ОСОБА_4 та
ОСОБА_8 прийняли спадщину після смерті
брата ОСОБА_7 , а тому до цих
правовідносин не слід застосовувати положення нового ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, хоча в цій частині вони і не відрізняються
між собою, оскільки прикінцеві та
перехідні положення цього Кодексу говорять про те, що правила книги шостої ЦК України
застосовуються до спадщини, яка
відкрилася, але не була прийнята ніким
із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_8 померла/а.с. 32/.
Після її
смерті спадщину прийняли її доньки - позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_6 та
ОСОБА_5, про що свідчать копії свідоцтв
про право на спадщину за законом /а.с. 37/.
Таким
чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_8
успадкували після смерті брата ОСОБА_779/100 частини спірної квартири
АДРЕСА_1, тобто по 79/200 частини
кожна, а позивачі ОСОБА_6 та
ОСОБА_5успадкували після смерті матері по79/400 частини спірної квартири кожна.
Зважаючи
на те, що позивачка ОСОБА_3 на момент
смерті ОСОБА_7 була розлучена з
ним, то вона, як колишня дружина не є спадкоємицею, оскільки це не передбачено ні ЦК України /1963
року/, ні ЦК України /2003 року/.
26.11.1992
року позивачка ОСОБА_3 звернулася до КП «Харківське місьБТІ» з замовленням на
виготовлення реєстраційних та технічних документів на спірну квартиру для
оформлення спадку після смерті ОСОБА_7 ,
надавши довідку про те, що
останній є членом ЖБК «Круг-11» та повністю виплатив пай та паєнакопичення
05.12.1991 року. Будь-яких даних про те,
що вона знаходилася в шлюбі з померлим та виплатила частину пая та паєнакопичення
не надала, тому відповідно до Закону
України «Про власність» 04.05.1993 року Харківське міськБТІ видало реєстраційне
посвідчення про право власності на спірну квартиру за ОСОБА_7.
Разом з
тим, враховуючи встановлені судом
обставини про виплату паю та паєнакопичень ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в період шлюбу, суд вважає необхідним частково задовольнити
вимоги позивачки про скасування даного реєстраційного посвідчення та скасувати
його частково, визнавши за ОСОБА_3 право
власності на 21/100 частини квартир АДРЕСА_1.
Суд
вважає таким, що не пропущений строк
позовної давності ОСОБА_3 для звернення до суду з позовом про скасування
реєстраційного посвідчення на ім*я ОСОБА_7
на спірну квартиру та визнання за нею права власності на частину спірної
квартири, оскільки вона продовжувала
жити в спірній квартирі, сплачувати
комунальні послуги, достовірних даних
про те, що до 2006 року вона знала про
існування реєстраційного посвідчення,
яким встановлено право власності на всю спірну квартиру за
ОСОБА_7 у суду немає. Перебіг позовної давності
починається з моменту, коли особа
дізналася про порушення свого права.
Відповідно
до СТ. .256 ч.1п.5 ЦПК України, що діє з 01.01.2005 року, тобто на момент розгляду даної справи, суд розглядає справи про встановлення факту
проживання однією сім*єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Суд
встановлює юридичні факти, якщо вони
мають юридичне значення, тобто від яких
залежить виникнення, зміна, припинення особистих чи майнових прав
фізичних осіб.
Позивачка
ОСОБА_3 просить встановити факт перебування її та ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах з 15.02.1989
року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто керуючись
ЦПК України, що діяв до 01.01.2005
року, хоча цивільно-процесуальне
законодавство не має зворотної дії.
Але такі
вимоги позивачки ні в якому разі не ґрунтуються на законі, оскільки встановлення судом факту перебування
у фактичних шлюбних відносинах могли мати місце, якщо такі відносини виникли до 08.07.1944
року і тривали до смерті/пропажі без вісти на фронті/ одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не могло було
зареєстровано в органах РАГСу.
Таке положення ґрунтувалося на вимогах Кодексу України про шлюб та
сім*ю, що діяв в період спірних
правовідносин, відповідно до якого
юридичні наслідки породжував тільки шлюб,
зареєстрований в органах РАГСу.
Застосування
до цих правовідносин Сімейного Кодексу України,
на що посилається позивачка в своїй позовній заяві не ґрунтується на
законі, оскільки спірні правовідносини
між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 виникли до
прийняття СК України, яким передбачені
юридичні наслідки для чоловіка та жінки,
що проживають однією сім*єю без шлюбу та до прийняття нового ЦК України /2003
року/, яким передбачені положення ст. . 1264 про те, що у четверту чергу право на спадкування
мають особи, які проживали зі
спадкодавцем однією сім*єю не менш, як п*ять років до часу відкриття спадщини.
Як
відмічав суд вище, ці вимоги закону застосовуються
до правовідносин, які виникли після
01.01.2004 року, а ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а день смерті є днем відкриття спадщини, яка була прийнята сестрами померлого.
Таким
чином, встановлення факту перебування у
фактичних шлюбних відносинах позивачки з ОСОБА_7 в період з 15.02.1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 не
тільки не ґрунтується на законі, але й
не тягне за собою ніяких юридичних наслідків,
а тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.
З цих же
підстав суд відмовляє і в задоволенні вимог позивачки про зміну черговості
одержання права на спадкування,
передбачених ст. . 1259 ЦК України /2003 року/,
а також з тих підстав, що
позивачка взагалі не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_7 , який не був у безпорадному стані, працював до останньої хвилини, помер на роботі в 50-річному віці і таке
інше, що свідчить про безпідставність та
надуманість заявлених позовних вимог.
Безпідставні
доводи позивачки та її адвоката про те,
що ОСОБА_4 відмовилася від
спадщини, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5не
прийняли її, оскільки вони
спростовуються вище приведеними доказами.
Що
стосується доводів позивачки, її
адвоката з посиланням на показання свідка ОСОБА_9
про те, що 3000 рублів на сплату
другого /останнього/ пая
в 1991 році позивачка разом з чоловіком позичала у ОСОБА_9, а потім на протязі півтора року, навіть після смерті ОСОБА_7 особисто повертала ОСОБА_9, то суд не можу врахувати їх при обчисленні частки
позивачки в паєнагромадженні та збільшення її,
так як ці доводи ніякими доказами не підтверджуються, а до показань свідка суд відноситься
критично, оскільки на ці обставини
позивачка стала посилатися тільки в останньому судовому засіданні, свідок не зміг підтвердити наявності у неї
такої суми грошей, пояснивши, що позичила свої гроші ОСОБА_3з ОСОБА_7 , а сама в цей же період часу сплачувала свій
пай коштами тітки, що само по собі
викликає сумнів в
правдивості.
Крім того, свідок не може стверджувати, що ОСОБА_3 взагалі платила пай та саме за
ці гроші.
Що
стосується посилань позивачки та її адвоката на утримання спірної квартири як
до, так і після смерті ОСОБА_7 , в обґрунтування чого до справи долучені
квитанції про оплату комунальних послуг,
то вони не можуть братися судом до уваги, оскільки не мають правового значення для
вирішення даного спору про визнання права власності на квартиру.
Позивачка не
позбавлена права звернутися з позовом до спадкоємців ОСОБА_7 з приводу відшкодування їй понесених витрат.
Керуючись СТ. . СТ. . 10-11, 209, 212-213, 256 ЦПК України, ст. . 22.24.28.29 КпШС України, ст. . ст. 548, 549 ЦК України /1963 р/, ст. ст. 1259, 1264, Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК
України /2003 р/ .Законом України «Про власність», суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Частково
скасувати реєстраційне свідоцтво КП «Харківське міське бюро технічної
інвентаризації» від 04.05.1993 року про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в
цілому за ОСОБА_7 та визнати за ОСОБА_3 право власності на 21/100 частини
квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_7 право
власності на 79/100 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати
право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - за ОСОБА_4на 79/200
квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_6 та ОСОБА_5
- на 79/400 за кожною квартири АДРЕСА_1.
В
задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту перебування з ОСОБА_7
в фактичних шлюбних відносинах з 15.02.1989 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, зміну черговості одержання права на
спадкування, визнання права власності
на1/2 частини квартири АДРЕСА_1 як члена родини, що приймала участь у сплаті пая та паєнакопичень та
на 1/2 цієї квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 -
відмовити.
Рішення
може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом
подачі в 10-денний срок з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги, з
подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. .295ч.4 ЦПК України.