Справа № 2- П -2645/07 Категорія 35.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 року місто
Житомир
Богунський районний суд міста
Житомира в складі:
головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.
з
участю секретаря с/з Хоцької Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2
про зміну розміру
аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду в лютому 2007 року з позовом
про зміну розміру стягнутих аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання
неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. та сина ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2
р.н., мотивуючи позов тим, що у нього тяжке матеріальне становище, він часто
стаціонарно лікується у зв'язку з захворюваннями, з 07.02.2007 року йому
встановлена 2 група інвалідності, а тому просив встановити аліменти в твердій
грошовій формі по 100 грн. на кожну дитину щомісячно.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги
підтримала з тих же підстав, зазначила, що позивачу з 07.02.2007 року по
01.03.2008 року встановлена 2 група інвалідності, отримує пенсію в сумі 406
грн. з якої сплачує аліменти в сумі 203 грн. на двох дітей. Крім того, позивач
неофіційно працює та доплачує аліменти до розміру 30 % прожиткового мінімуму
для дитини відповідного віку, щомісячно, про що свідчать надані квитанції про
перевід коштів поштою за останні місяці, а також довідка із Богунського ВДВС
Житомирського МУЮ від 11.10.2007 року.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, на
обгрунтування доводів зазначила, що позивач отримує пенсію, а також неофіційно
працює, а тому має можливість сплачувати аліменти згідно рішення Богунського
райсуду м. Житомира від 20.10.2006 року. Матеріальне становище позивача за
останній час не змінилося, оскільки отримує пенсію у зв'язку з встановленням
групи інвалідності та працює, сплачує регулярно аліменти, що було відсутнє
раніше.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача
та дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім
переконанням, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає до
задоволення, виходячи із наступного.
2
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому
шлюбі та згідно свідоцтв про народження дітей позивач є батьком сина ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. та сина ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.
Згідно рішення Богунського райсуду м. Житомира від 20.10.2006 року з позивача стягнуто аліменти
на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від всіх видів
заробітку, до їх повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового
мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно.
Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, визначено
обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме:
матеріальне становище платника аліментів та відповідно до вимог ст. 183 СК
України частка заробітку батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину,
визначається, судом. Положення ст. 192 СК України передбачає, що розмір
аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути
згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача
аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або
поліпшення здоров'я когось із них.
Суд вважає, що не підлягають до задоволення вимоги про
зміну розміру стягнутих аліментів з 1/3 частини усіх видів заробітку
відповідача, до повноліття дітей, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового
мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, на користь відповідачки
на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. та сина
ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. до встановлення аліментів в твердій грошовій сумі по
100 грн. на кожну дитину, позаяк не знайшло підтвердження зміни матеріального
становища позивача, тобто платника аліментів.
У відповідності до вимог ст. 184 СК України, суд за
заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій
грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину
доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне
значення.
Відповідно до вимог ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України,
кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи зібрані докази, суд не вбачає підстав для
задоволення позовних вимог, позаяк позивач офіційно не працює з 06.08.1998
року/а.с.17/, як видно із мотивувальної частини рішення від 20.10.2006 року не
надавав матеріальної допомоги на утримання дітей, що і примусило матір дітей
звернутися з позовом до суду./а.с. 23/.
Судом встановлено, що на протязі останнього року
матеріальне становище позивача змінилося навпаки на краще. У зв'язку з
встановленням групи інвалідності з 07.02.2007 року став отримувати пенсію та
сплачувати регулярно з отримуваної пенсії аліменти/ а.с 44.45/; працювати
неофіційно, чого не заперечує сама представник та підтверджується наявними
квитанціями про сплату додатково аліментів до утримуваної частини з
пенсії/а.с.21,41-43/ та довідкою із Богунського ВДВС Житомирського МУЮ від
11.10.2007 року./а.с.39/. Сам факт встановлення 2 групи інвалідності не є
підставою стверджувати про погіршення здоров'я платника аліментів, оскільки як
вбачається із наданих доказів, позивач після 13.02.2007 року на стаціонарному
3
лікування не знаходився, будь-яких інших доказів погіршення його здоров'я
не надано.
Таким чином, позивач та його представник не довели
обставин, які відповідно до вимог ст. 184, 192 СК України є підставою для зміни
розміру стягнутих аліментів та встановлення їх у твердій грошовій сумі. Позовні
вимоги є необгрунтованими, задоволенню не підлягають, відтак суд відмовляє за
безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,
209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183, 184, 192 СК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 про зміну
розміру аліментів відмовити за безпідставністю.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок
держави в зв'язку з наявністю у позивача інвалідності 2 групи/посвідчення №
065178 а.с.4/.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного
суду через Богунський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне
оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та
апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст.
295 ЦПК України.