Справа № 2-1525/08/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17
грудня 2008 р.
м.
Харків
Київський районний суд м. Харкова в
складі:
Головуючого - судді Садовського К.С.
при секретарі - Карамишевій
Н.В.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про
відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2008 року ОСОБА_1 подав в суд позов до ОСОБА_3, в
інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, в якому просить стягнути з
відповідача матеріальну шкоду, завдану його сину в наслідок ДТП у розмірі 860
грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що в наслідок ДТП,
винним у якому визнана ОСОБА_3, його неповнолітній син отримав травми - забиття м'яких тканин в
області крестцового відділу хребта, гематома правого стегна, струс мозгу,
закритий остеоепіфізеолиз дистального метаепіфіза лівого лучезап'ясного
суглоба, числені забиття тіла. У зв'язку із отриманими травми ОСОБА_2 проходив
лікування, що потягло витрати на придбання лікарських препаратів на суму 60
грн.; за 30 днів посиленного харчування витрати склали 600 грн.; витрати на проїзд
та на таксі для відвідування лікарів скалаи 100 грн.; за медичне
обслуговуування витрачено 100 грн. Загальна сума матеріальної шкоди, що завдана
в наслідок винних дій відповідача становить 860 грн. Також син отримав моральну
травму, оскількі не міг відвідувати шкоду, був обмежений у зустрічах з друзями,
не міг займатися спортом. Моральну шкоду він оцінює у розмірі 10000 грн.
В судовому засіданні позивач збільшив розмір заподіяної
маральної шкоди до 11084,85 грн., а інши вимоги залишив без змін.
Відповідач в судове засідання з'явилась, проти позовних
вимог ОСОБА_1 заперечувала у повному обсязі, оскільки вважає, що її вини в ДТП
не має. Також заявила суду, що дійсно під час ДТП разом з ОСОБА_1 був його син,
який отримав травми і з місця ДТП його забрала швида.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у
їх сукупності, суд частково задовольняє позов ОСОБА_1 з наступних підстав.
Згідно чинної постанови Київського районного суду м.Харкова від 24 січня
2008 року по кримінальної справі по звинуваченню ОСОБА_3 за ст. 286 ч.1 КК
України, встановлено, що 14 листопада 2004 року о 14.00 год. ОСОБА_3, керуючи
автомобілем VOLKSWAGEN Golf, НОМЕР_1 по вул. Н.Ужвій м. Харкова, грубо порушила п.п.
1.5, 12.3 ПДР України в наслідок чого скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_1,
завдавши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження. На підставі ст. 6
Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року ОСОБА_3 звільнена від
кримінальної відповідальності по ст. 286 ч.1 КК України, а провадження по
кримінальній справі з цих підстав закрито./а.с. 77/.
Також судом достовірно встановлено, що в ході даного ДТП з вини відповідача
заподіяні тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_2, 1994 року народження, у
вигляді забиття м'яких тканин в області
крестцового відділу хребта, гематома правого стегна, струс мозгу, закритий
остеоепіфізеолиз дистального метаепіфіза лівого лучезап'ясного суглоба, числені
забиття тіла, що підтверджується наданою суду медичною дкументацією.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної
небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право
власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє
транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або
утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа,
яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі,
зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок
втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також
відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування,
санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього
догляду тощо.
Відповідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
В судовому засіданні позивачем не надано документальних підтверджень
матеріальних витрат, на які він посилається в своїй позовній заяві, у зв'язку
із чим ці вимоги не підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд керувався
положеннями ст.1167 ЦК України та постановою № 4 Пленуму Верховного Суду
України від 31.03.1995 року „ Про судову практику по справам про відшкодування
моральної /немайнової/ шкоди” і вважає, що неповнолітньому ОСОБА_2 завдана
моральна шкода, оскільки внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_2 отримав
тілесну травму, відчував фізичні страждання, у зв'язку із чим лікувався та
відновлював нормальний стан свого здоров'я. Ці події порушили звичайний ритм
його життя.
З врахуванням обставин справи, суд стягує з відповідача на користь позивача
5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Також з відповідача в рахунок держави, на підставі ст. 88 ЦПК України,
підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу у розмірі 30 грн., від оплати яких позивач звільнений.
Керуючись ст.ст. 61, 88, 212-215 ЦПК
України, ст.ст. 1187, 1195 ЦК України, суд, -
В И Р І
Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь неповнолітнього ОСОБА_2 в рахунок заподіяної
злочином моральної шкоди - 5000 грн..
В задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної неповнолітньому
ОСОБА_2 матеріальної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 30 /тридцять/ грн.
Рішення може бути оскаржено до
Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі заяви
про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення
рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів
після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
СУДДЯ