Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/7946/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  22.09.2014 Справа № 756/7946/14-а
		                                                                                           
		            унікальний № 756/7946/14-а
		провадження № 2-а/756/361/14
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		18 вересня  2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді Маринченко М.М., 
		при секретарі  Приголовкіну В.Г.,
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання відмови відповідача у здійснення перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправною, зобов'язання починаючи з 03 червня 2013 року здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від розміру суддівської винагороди діючого судді станом на 03 червня 2013 року, зазначеного у довідці Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто у розмірі 26839 грн. 80 коп.,
		 
		встановив:
		 
		У червні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що йому, як судді Верховного Суду України у відставці, було призначене щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Верховного Суду України. Згідно законодавства України з 01 січня 2012 року та з 01 січня 2013 року відбулося підвищення заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, у зв'язку з чим йому на підставі ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідачем мало бути здійснене збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідачем не  здійснений. 
		20 травня 2014 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання виходячи до розміру заробітної плати судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, зазначеного у довідці Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України станом на 03 червня 2013 року, з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року  № 3-рп/2013, яким визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність положення Закону України № 3668 від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якими було звужено обсяг права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
		Листом від 29 травня 2014 року № 7962/06/Д-222 відповідач відмовив йому у здійсненні вказаного перерахунку, посилаючись на те, що проведення перерахунку довічного грошового утримання може здійснюватися лише суддям Конституційного Суду України, а максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою.
		На підставі викладеного позивач просить визнати неправомірною та нечинною відмову відповідача у здійсненні перерахунку призначеного позивачу, як судді Верховного Суду України у відставці, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, та зобов'язати відповідача починаючи з 03.06.2013 року (з дати прийняття Конституційним Судом України рішення від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013) здійснити виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від розміру суддівської винагороди діючого судді Верховного Суду України станом на 03 червня 2013 року, зазначеної у довідці Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто у розмірі 26839 грн. 80 коп.
		Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких посилається на те, що відповідно до ч.4 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений виключно для суддів Конституційного Суду України, а порядок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції законом не визначено.
		Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Частина третя ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до внесення до неї змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
		Як вбачається з наказу Верховного Суду України № 941-К від 21 листопада 2006 року, позивача звільнено з посади судді Верховного Суду України постановою Верховної Ради України №310-V від 02 листопада 2006 року у зв'язку з поданням заяви про відставку, з виплатою позивачу починаючи з 01 грудня 2006 року звільненого від сплати податку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків його заробітної плати.
		Згідно довідки № 410 від 29 вересня 2011 року, виданої Верховним Судом України позивачу, заробітна плата, яка враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 19464 грн. 19 коп.
		Відповідно до протоколу 40021 від 07 жовтня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва розрахувало щомісячне довічне грошове утримання позивача у розмірі 90 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці № 410 від 29 вересня 2011 року, з урахуванням підвищення за особливі заслуги перед Україною (196 грн.), що склало 17713 грн. 77 коп. 
		В подальшому до протоколу внесено зміни, згідно яких розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача становить 17746 грн. 70 коп.
		Згідно довідки Верховного Суду України №512 від 29.09.2011 року позивач одержує щомісячне довічне грошове утримання  в розмірі 17746 грн. 70 коп.
		Відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року було здійснено підвищення посадового окладу судді місцевого суду, пропорційно до якого з визначеним законом коефіцієнтом встановлюється посадовий оклад судді Верховного Суду України, відповідно зросло й грошове утримання судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді.
		08 липня 2011 року прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, ст. 2 якого визначає, що максимальний розмір пенсії (крім  пенсійних  виплат,  що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок,  підвищень, додаткової пенсії,  цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених  законодавством,  крім  доплати  до  надбавок окремим категоріям осіб,  які мають особливі заслуги перед  Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про   статус  народного  депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет  Міністрів  України",  "Про дипломатичну службу", "Про   службу   в   органах   місцевого самоврядування",  "Про судову експертизу", "Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,   які   постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи",  "Про державну підтримку  засобів  масової  інформації   та   соціальний   захист журналістів",  "Про  наукову  і  науково-технічну діяльність",  "Про   пенсійне   забезпечення   осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове    державне     пенсійне     страхування",  "Про  пенсійне  забезпечення",  "Про судоустрій і статус суддів",  Постанови Верховної Ради України  від  13  жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може  перевищувати десяти прожиткових мінімумів,  установлених для осіб, які втратили працездатність. 
		Крім того, пунктом 21 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону у частині третій ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» перше речення після цифр і слів « 80 відсотків грошового утримання судді» доповнено словами і цифрами «з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; друге речення виключено; ч.5 викладено в такій редакції: «Виплата щомісячного довічного  грошового  утримання, призначеного відповідно  до  цієї  статті,  на  період  роботи  на посадах,  які  дають  право  на  його  призначення  або  право  на призначення пенсії в порядку та на умовах,  передбачених  законами України "Про   прокуратуру",   "Про   наукову  і науково-технічну діяльність",  "Про  статус  народного депутата України",  "Про державну службу", припиняється.  На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Максимальний розмір щомісячного довічного  грошового  утримання  суддів у відставці (з урахуванням надбавок,  підвищень,   додаткової   пенсії,   цільової   грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед  Батьківщиною) не  може  перевищувати  десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України".
		Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року встановлено, що визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантії незалежності суддів. Отже, ч.3 ст. 138 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить ст. 126 Основного Закону України.
		Вказаним рішенням визначено, що застосуванню підлягає ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». 
		Крім того, частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року, а також ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року визнано неконституційними. 
		Встановлено, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
		Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Верховного Суду України №490/0/21-13 від 16 липня 2013 року, суддівська винагорода судді Верховного Суду України, який працює на відповідній посаді, станом на 03 червня 2013 року становить 28330 грн. 90 коп.
		Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність відмови відповідача, оформленої листом від 29 травня 2014 року № 7962/06/Д-222, у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання виходячи з грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Верховного Суду України №490/0/21-13 від 16 липня 2013 року та наявність підстав для перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 03 червня 2013 року у розмірі 90 відсотків грошової винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди станом на 03 червня 2013 року (28330 грн. 90 коп.) для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, з урахування раніше проведених виплат.
		При цьому підстави для зазначення судом конкретного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який зобов'язаний виплатити відповідач, а саме 26839 грн. 80 коп., відсутні, оскільки розрахунок розміру виплати відноситься до компетенції відповідача.
		Посилання представника відповідача на те, що перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ч.4 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюється лише у разі зміни грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України та передбачений виключно для суддів Конституційного Суду України суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову систему України складають як Конституційний Суд України так і суди загальної юрисдикції; згідно ст. 18 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року статус судді Конституційного Суду України визначається в тому числі й законами України щодо статусу суддів. Таким чином як судді судів загальної юрисдикції так і судді Конституційного Суду України мають гарантоване ст. 126 Конституції України право на незалежність та недоторканість, яке забезпечується в тому числі й шляхом належного матеріального забезпечення судді.
		При цьому ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не встановлює заборони перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді загального суду, а навпаки ставить в залежність його розмір від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді.
		Керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 160, 162 КАС України, Конституцією України, ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, суд
		постановив:
		 
		          Позов задовольнити частково.
		          Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
		          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 03 червня 2013 року у розмірі 90 відсотків грошової винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці Верховного Суду України про розмір суддівської винагороди станом на 03 червня 2013 року (28330 грн. 90 коп.) для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, з урахування раніше проведених виплат.
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                                                                                     М.М.Маринченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...