Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 875/57/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, зокрема зі спорів щодо:; виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24 вересня 2014 року                                        м. Київ                    справа № 875/57/14
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: 
		головуючого судді-доповідача             Федорова М.О.
		суддів:                                                       Кошіля В.В.
		                                                                  Степашка О.І.
		секретар судового засідання           Волошин В.М.
		за участю представників згідно журналу судового засідання від 24.09.2014 (в матеріалах справи) 
		розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2014
		у справі          № 875/57/14
		за позовом          ОСОБА_3  
		до                    Центральної виборчої комісії 
		про                    визнання протиправною та скасування постанови № 960 від 16.09.2014
		ВСТАНОВИВ:
		19.09.2014 до Київського апеляційного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 960 від 16.09.2014 „Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3" та зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати кандидатом у народні депутати ОСОБА_3.
		В позові зазначив, що 16.09.2014 Центральна виборча комісія прийняла Постанову №960 "Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3, відповідно до якої було відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 93 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014.
		          Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2014 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови №960 від 16.09.2014 відмовлено.
		          Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав до Вищого адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, скасувати постанову Центральної виборчої комісії №960 від 16.09.2014 „Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3." та зобов'язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути на своєму засіданні заяву громадянина України ОСОБА_3 про самовисування його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №93 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. 
		          Позивач в скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог безпідставно взяв до уваги те, що відповідач має право здійснювати перевірку, щодо осіб, які балотуються кандидатами у народні депутати України на відповідність вимогам ст. 76 Конституції України.
		          Однак на думку позивача Центральна виборча комісія вийшла за межі повноважень, наданих їй законом, оскільки почала здійснювати перевірку документів наданих ОСОБА_3 для реєстрації його кандидатом у депутати, зокрема перевірку відомостей щодо біографічних даних.
		          Також посилається на те, що діючим законодавством не передбачено право Центральної виборчої комісії самостійно з власної ініціативи здійснювати перевірку документів, наданих особою для реєстрації її кандидатом у народні депутати України. 
		Вважає, що Центральною виборчою комісією порушено ч. 3 ст. 29 Закону України „Про Центральну виборчу комісію", право отримувати інформацію від Державної прикордонної служби має не Центральна виборча комісія як колегіальний орган, а член ЦВК, якому доручено Головою ЦВК чи заступником голови ЦВК підготовка питання щодо перевірки відомостей про порушення суб'єктом виборчого процесу законодавства про вибори.
		          У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги.
		          Відповідач у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
		          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		           11.09.2014 ОСОБА_3 особисто подав до Центральної виборчої комісії документи, визначені ч. 1 ст. 55 Закону України „Про вибори народних депутатів України" з урахуванням вимог ч. 11 ст. 107 Закону України „Про вибори народних депутатів України", пред'явивши паспорт громадянина України.
		           16.09.2014 Центральна виборча комісія прийняла Постанову № 960 „Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3." відповідно до якої було відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 93 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014.
		Своє рішення Центральна виборча комісія мотивувала тим, що ОСОБА_3 не дотримано вимог Конституції України та Закону щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 26.10.2014.
		На думку Центральної виборчої комісії, що ґрунтується на аналізі окремих положень діючого законодавства України, проживання на території України більшість днів відповідного річного періоду вважається проживанням особи в Україні. 
		Тобто, фактичною умовою для розгляду особи такою, що проживає в Україні, є необхідність знаходження такої особи на території України більше 183 днів протягом кожного річного періоду за останні п'ять років.
		В оскаржуваній постанові Центральна виборча комісія зазначає, що надана Державною прикордонною службою України інформація у листі № 0.254-10430/0/15/-14 від 15.09.2014 дає підстави для висновку, що ОСОБА_3 перебував на території України у 2011 та 2012 роках менше 183 днів у кожному з відповідних річних періодів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 2 ст. 76 Конституції України Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
		Відповідно ч. 1 ст. 55 Закону України „Про вибори народних депутатів України" встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати у відповідному окрузі за умови отримання нею визначених документів.
		Реалізуючи свої повноваження передбачені п. 7 ч. 1 ст. 60 Закону України Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія листом №21-41-3727 від 11.09.2014 звернулась до Державної прикордонної служби України з проханням надати інформацію щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років окремих осіб, висунутих кандидатами у народні депутати України, зокрема ОСОБА_3
		Лист №21-41-3727 від 11.09.2014 підписаний Головою Центральної виборчої комісії М. Охендовським (а.с. 37).
		Даний конституційний припис кореспондується з  приписами ч. 1 ст. 9 Закону України „Про вибори народних депутатів України" № 4061 від 17.11.2011.
		Для обрання  народним депутатом України мають бути дотримані усі вищеперераховані  умови в сукупності, що відповідно до ст. 9 Закону України № 4061 дає право бути обраним.
		Відповідно до ст. 1 Закону України „Про громадянство України" безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. 
		Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України. 
		Зазначені акти передбачають, що проживання на території Україні більшості днів відповідного річного періоду вважається проживанням особи в Україні. 
		В розумінні приписів ч. 2 ст. 76 Конституції України, ч. 1 ст. 9 Закону України „Про вибори народних депутатів України", - проживання в Україні протягом останніх п'яти років, це період , який передує проведенню виборів. 
		Частиною 2 ст. 9 Закону України „Про вибори народних депутатів України" право бути обраним надається особам, які проживають на території в межах державного кордону України; перебувають  на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України; а також перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах; перебування на полярній станції України; перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.
		Статус і повноваження Центральної виборчої комісії визначені Конституцією України та Законом України №4061-VI від 17.11.2011 „Про вибори народних депутатів України",  Законом України  №1932-IV від 30.06.2004 „Про Центральну виборчу комісію". 
		До компетенції ЦВК належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі. 
		Стаття 1 вказаного Закону визначає ЦВК як постійно діючий колегіальний державний орган, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
		Тобто, саме на відповідача покладено обов'язок неухильного забезпечення реалізації виборчих  прав громадян України, а діяльність комісії  направлена на дотримання конституційних та законодавчих засад виборчого процесу.
		Загальними повноваженнями ЦВК є здійснення контролю за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми та забезпечення однакового застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України „Про Центральну виборчу комісію" член Комісії при здійсненні повноважень має право вимагати і отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників та інших посадових і службових осіб підприємств, установ і організацій усіх форм власності, виборчих комісій, комісій з референдумів, політичних партій необхідну документацію, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти та інші матеріали, а також усні та письмові пояснення з питань, віднесених до повноважень Комісії. Аналогічні положення містяться у ст. 8 Регламенту ЦВК.
		Голова Центральної виборчої комісії є членом ЦВК, а тому має право направляти та підписувати запити.
		Направлення запиту стосовно інформації щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років кандидата у народні депутати України не заперечує вимогам Законодавства України.   
		Таким чином, Голова Центральної виборчої комісії діяв у межах своїх повноважень як члена Центральної виборчої комісії.
		З отриманої від Державної прикордонної служби України інформації лист № 0.254-10430/0/15/-14 від 15.09.2014 (а.с. 49-82), вбачається що ОСОБА_3 перебував на території України у 2011 та 2012 роках менше 183 днів з двох відповідних річних періодів.
		Таким чином, щодо п'ятирічного строку проживання в України має бути доведено суду позивачем шляхом зазначення відповідних обставин у поданих документах.
		Проте можливість відсутності на території України менше 183 днів у зв'язку з участю в спортивних заходах та відпусткою не є підставою для визнання причин відсутності поважними при реєстрації кандидатом в депутати до Верховної Ради України. 
		Окрім того, з автобіографії позивача (а.с. 41) вбачається, що з березня 2010 року по березень 2013 року він був президентом федерації кінного спорту України на громадських засадах.
		Відсутні інші дані проте, що позивач зобов'язаний був виїжджати закордон в зв'язку з проведенням спортивних змагань та відпустки. 
		За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
		                    Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		                    За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим і законним, підстав для його зміни чи скасування немає, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		УХВАЛИВ:
		 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. 
		  Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2014 у справі № 875/57/14 залишити без змін.
		                  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		Головуючий М.О. ФедоровСудді В.В. Кошіль    О.І. Степашко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...