Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11401/14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/11401/14 03.09.14
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект»до  1) Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»,  2) Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні  позивача                     Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз»пророзірвання договору та зобов'язання вчинити дії За зустрічним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект»простягнення 8871747,56 грн та зобов'язання вчинити діїСуддя Митрохіна А.В.
		 
		Представники (за первісним позовом): 
		Від позивача           Спіцина А.С. дов. 01/08-2014 від 01.08.2014р.
		Від відповідача-1   Бухеник І.Б. дов. №НЮ-55 від 01.01.2014р.
		Від відповідача-2   не з'явилися
		Від третьої особи   не з'явилися
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» та Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про розірвання договору №Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 та зобов'язання Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» видати наказ, яким зобов'язати Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» вчинити дії щодо розірвання Договору № Л/Т-10585/НЮ від 12.10.2012.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подальше виконання Договору №Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 позбавляє позивача, того на що він розраховував при укладанні  вказаного договору, а також тягне за собою значні матеріальні збитки, у зв'язку з чим керуючись ст.. 652 Цивільного кодексу України, позивач вказує на підстави для розірвання вказаного договору та зобов'язання вчинити певні дії.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2014 порушено провадження у справі №910/11401/14 та призначено розгляд справи на 09.07.2014.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" та відкладено розгляд справи на 23.07.2014.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2014 відкладено розгляд справи на 06.08.2014.
		04.08.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої відповідач 1 просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" грошові кошти у розмірі 8 871 747,56 грн. та зобов'язати вчинити дії.
		Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідача (за зустрічним позовом) вимог договору №Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010 у зв'язку з чим позивач (за зустрічним позовом) вказує на підстави для повернення авансового платежу у розмірі 3 614 995,16 грн., штрафу у розмірі 3 256 725,40 грн., інфляційних у розмірі 358 242,76 грн. та вартість сплаченого платежу за роботи по розробці технічної документації та модернізації двох тепловозів у розмірі 2 000 000,00 грн.
		В результаті автоматичного розподілу вказаної зустрічної позовної заяви, остання була передана для розгляду судді Митрохіній А.В.
		У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 зустрічну позовну заяву Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" було передано в провадження судді Якименку М.М.
		У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 справу №910/11401/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метробудкомплект" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"; Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" про  розірвання договору та зобов'язання вчинити дії було передано в провадження судді Якименку М.М.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 справу №910/11401/14 прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 01.09.2014.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" прийнято до спільного розгляду разом з первісним позовом та призначено до розгляду на 01.09.2014.
		Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/11401/14 передано на розгляд судді Митрохіній А.В. у зв'язку із виходом її з лікарняного.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/11401/14 прийнято до свого провадження суддею Митрохіною А.В. та відкладено розгляд справи на 03.09.2014.
		01.09.2014 позивач за зустрічним позовом подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути 8 922 846,61 грн., з яких авансовий платіж у розмірі 3 614 995,16 грн., штраф у розмірі 3 256 725,40 грн., інфляційні у розмірі 409 341,81грн. та вартість сплаченого платежу за роботи по розробці технічної документації та модернізації двох тепловозів у розмірі 2 000 000,00 грн.
		Дослідивши в судовому засіданні, подану позивачем за зустрічним позовом заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, суд задовольняє вказану заяву з огляду на таке.
		Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити  розмір позовних вимог.
		Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. 
		Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача за зустрічним позовом не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача за зустрічним позовом про збільшення зустрічних позовних вимог до розгляду.
		Отже, оскільки збільшення зустрічних позовних вимог, викладене позивачем за зустрічним позовом у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 8 922 846,61 грн., з яких: авансовий платіж у розмірі 3 614 995,16 грн., штраф у розмірі 3 256 725,40 грн., інфляційні у розмірі 409 341,81грн. та вартість сплаченого платежу за роботи по розробці технічної документації та модернізації двох тепловозів у розмірі 2 000 000,00 грн.
		Представники позивача за первісним позовом у судове засідання 03.09.2014 з'явився, надав пояснення по справ, просив задовольнити первісні позовні вимоги.
		Представник відповідача-1 за первісним позовом у судове засідання 03.09.2014 з'явився, подав заяву про збільшення позовних вимог.
		Представники відповідача-2 за первісним позовом у судове засідання 01.09.2014 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.
		В судове засідання 03.09.2014 представники третьої особи не з'явилися, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань на адресу суду не надсилали.
		Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/11401/14.
		Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.09.2014. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача 1 за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		По первісному позову.
		12.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» (виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» (замовник) укладено договір № Л/Т-10-585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки (надалі - Договір).
		Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання замовнику послуг з модернізації тепловозів магістральних серії 2М62У з використанням нової силової установки згідно з технічними вимогами «Модернізація тепловоза магістральної серії 2М62У (2М62) силовою установкою», затвердженими Науково-технічною радою Укрзалізниці 09.12.2009, а замовник зобов'язується прийняти виконання наданих послуг та здійснити відповідну оплату наданих послуг.
		У п. 11.2 Договору сторонами погоджено строк його дії до 31.12.2015.
		У протоколі узгодження кількості одиниць рухомого складу та обсягів виконання модернізації рухомого складу (Додаток № 1 до Договору), сторони дійшли згоди протягом 2010-2015 років здійснити послуги по модернізації для 70-ти тепловозів серії 2М62У.
		Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до Договору), загальна вартість надання послуг для одного тепловоза серії 2М62У становить - 32 567524,01 грн., а загальна сума Договору становить - 227 726680,70 грн.
		На виконання умов Договору Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» передано на модернізацію два тепловози серії 2М62У, а саме:
		- № 0294 згідно з актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0294 «А» за формою № ЗРУ-1 від 08.02.2011 № 1-А та актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0294 «Б» за формою № ЗРУ-1 від 08.02.2011 № 1-Б;
		- № 0293 згідно з актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0293 «А» за формою № ЗРУ-1 від 10.03.2011 № 2-А та актом приймання секції тепловоза серії 2М62У № 0293 «Б» за формою № ЗРУ від 10.03.2011 № 2-Б. 
		За правовою природою Договір є договором підряду.
		Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.  
		Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
		Пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що виконавець має право залучати до надання послуг по модернізації РС спеціалізовані ремонтні заводи в якості субвиконавців на власний розсуд без погодження з замовником. 
		З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що з метою виконання передбачених Договором робіт позивачем було залучено Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз».
		У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
		 В обґрунтування позовних вимог за первісним позовом позивач вказує, що для виконання робіт щодо модернізації тепловозів передбачалось, в тому числі, придбання позивачем комплектуючих виробів і матеріалів. Виробниками більшої частини даної продукції є нерезиденти України, що передбачає розрахунки з відповідними контрагентами за придбання комплектуючих та матеріалів в іноземній валюті. Оскільки наразі вартість іноземної валюти значно перевищує вартість іноземної валюти на момент укладення спірного Договору, то подальше виконання Договору фактично позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору, а також тягне за собою значні матеріальні збитки для підприємства позивача.
		За змістом ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Згідно з п. 11.1 Договору його може бути розірвано за погодженням сторін чи на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 
		З матеріалів справи вбачається, що листом № 28/02/14-1 від 28.02.2014 позивач звернувся до відповідача із пропозицією припинити дію Договору шляхом підписання додаткової угоди про розірвання Договору та надав проект відповідної Додаткової угоди, в якій пропонував порядок і наслідки розірвання договору. 
		Відповідач Листом № НЗТ-10/835 від 26.03.2014 відмовив у розірванні Договору та підписанні додаткової угоди.
		Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Враховуючи специфіку робіт, виконання яких передбачено умовами укладеного між сторонами Договору, якою зумовлено необхідність придбання позивачем комплектуючих виробів і матеріалів, виробниками яких є нерезиденти України та здійснення розрахунків з контрагентами в іноземній валюті та з огляду на те, що вартість іноземної валюти значно перевищує вартість іноземної валюти на момент укладення спірного, то виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні спірного договору. 
		При цьому, дану обставину (значне підвищення курсу валют) позивач не мав можливості усунути після її виникнення, при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, а із суті спірного Договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Наведене свідчить про обґрунтованість доводів позивача за первісним позовом про наявність істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору.
		Правова позиція стосовно того, що значна зміна курсу гривні по відношенню до іноземної валюти є істотною зміною обставин міститься в Постанові ВГСУ від 15.12.2010 у справі №53/325-09 та Постанові ВГСУ від 01.06.2010 по справі №41/602.
		Також умовами Договору (п. 8.1) в разі виникнення форс мажорних обставин (паводків, землетрусів, воєнних дій, блокад та ін.) вони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань за цим Договором на період дії такого форс-мажору. У разі, коли дія зазначених обставин триває більше, як 60 днів, кожна із сторін має право на розірвання Договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше як за 5 днів до розірвання. 
		За змістом п. 1.4 Договору виконавець надає послуги на території спеціалізованих підприємств, які він залучає до надання послуг в якості субвиконавців, протягом серпня 2010 року - грудня 2015 року.
		Як встановлено судом, з метою виконання передбачених Договором робіт позивачем було залучено Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз», місцезнаходженням якого є місто Луганськ. 
		Пунктом 2.3 Договору встановлено, що здача та приймання на модернізацію РС за участю представників замовника та виконавця здійснюється на коліях ремонтного заводу, залученого виконавцем до надання послуг у якості субвиконавця.
		Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі свідчать про те, що майно - тепловози передані позивачу на модернізацію, були доставлені безпосередньо на територію ПАТ «Луганськтепловоз».
		Суд відзначає, що станом на сьогоднішній день з огляду на положення Указу виконуючого обов'язки Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 №1126-VII, від 06.05.2014 №1240-VII, Закону України «Про оборону» вбачається існування в державі особливого періоду, що в свою чергу унеможливлює виконання позивачем умов Договору з незалежних від нього причин (форс-мажор). 
		За таких обставин, з огляду на положення ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, а також п. 8.1 Договору, вимоги позивача про розірвання Договору № Л/Т-10-585/НЮ від 12.10.2010 про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		В частині вимог про зобов'язання Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» видати наказ, яким зобов'язати Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» вчинити дії щодо розірвання Договору №Л/Т-10585/НЮ від 12.10.2012 первісний позов задоволенню не підлягає, оскільки такі вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 19 Конституції України.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не можу бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		За таких обставин підстав для задоволення первісного позову в частині зобов'язання відповідача 2 за первісним позовом видати наказ у суду відсутні. 
		 
		По зустрічному позову.
		В обґрунтування зустрічного позову Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» зазначає, що у зв'язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» умов Договору, останній зобов'язаний повернути позивачу за зустрічним позовом вартість сплаченого авансового платежу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3614995,16 грн , вартість сплаченого платежу за роботи по розробці технічної документації модернізації рухомого складу у розмірі 2000000,00 грн. та сплатити штраф у розмірі 3256752,40 грн за невиконання умов Договору.
		Пунктом 4.2 Договору № Л/Т-10585/НЮ від 12.10.2010 передбачено, що розрахунок за модернізацію кожної одиниці РС проводиться замовником у наступному порядку: 
		- 4.2.1. Авансовий платіж в розмірі 5 % від ціни модернізації, визначеної в Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 2), замовник зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця впродовж 30 календарних днів з дня підписання «Акту приймання і попереднього зовнішнього огляду РС» по формі ЗРУ 1, на підставі наданого виконавцем рахунку на авансовий платіж.
		- 4.2.2. Остаточний розрахунок в розмірі 95 % від ціни модернізації, визначеної в протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 2), проводиться замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 90 календарних днів з моменту підписання в умовах депо замовником та виконавцем Акту приймання з модернізації тягового рухомого складу, його вузлів та агрегатів за формою згідно з Додатком № 9 до договору на підставі наданого виконавцем рахунку.
		Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» авансовий платіж у розмірі 3 256 752,40 грн.
		Пунктом 6.11 Договору передбачено, що у разі невиконання умов Договору виконавець зобов'язаний повернути замовнику авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції за період здійснення відповідного платежу та сплатити штраф у розмірі 5% від  суми договору.
		В той же час судом встановлено, що частину передбачених Договором робіт по модернізації було відповідачем виконано.
		Крім того, ТОВ «Метробудкомплект» з метою попередження виникнення збитків у відповідача неодноразово звертався до останнього з пропозицією розірвати договір та врегулювати наслідки розірвання договору.
		За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з ТОВ «Метробудкомплект» авансу (в тому числі з урахуванням індексу інфляції) у розмірі 3 666 094,21 грн.
		Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 
		У відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Згідно з положеннями ст. 218 Цивільного кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Оскільки судом встановлено, що порушення умов Договору мало місце за відсутності вини відповідача у зв'язку із існуванням форс-мажорних обставин, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 256 752,40 грн.
		Стосовно вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 2 000 000,00 грн. вартості сплаченого платежу по розробці технічної документації модернізації рухомого складу суд відзначає наступне.
		21.10.2010 між ТОВ «Метробудкомплект» та ТОВ «Промтранс» було укладено Договір доручення № 21/10/10-1, згідно якого ТОВ «Промтранс» зобовязалось здійснити за дорученням та за рахунок ТОВ «Метробудкомплект» дії з організації надання послуг з модернізації тепловозів магістральних серії 2М62У, які будуть передані позивачу за зустрічним позовом Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська Залізниця».
		На виконання п. 3.1.3 Договору № Л/Т-10585/НЮ від 12.10.2010, ТОВ «Промтранс» уклало договір № 21-11/10 від 22.12.2010 по розробці технічної документації проекту модернізації тепловоза серії 2М62У з Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Луганськтепловоз». 
		Таким чином, розробка технічної документації проекту модернізації тепловоза серії 2М62У Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» являється частиною робіт модернізації тепловозів по Договору № Л/Т-10585/НЮ від 12.10.10., викладена у формі Договору № 971/11-11-10 від 22.12.2010, виконання якої є необхідністю продовження модернізації.
		Факт виконання робіт по розробці технічної документації модернізації рухомого складу на суму 2 000 000,00 грн. встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 у справі №8/406 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» про розірвання договору та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про стягнення 10547678,95 грн, яке в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення.
		Таким чином, оскільки роботи по розробці технічної документації проекту модернізації тепловоза на суму 2 000 000,00 грн. були фактично виконані, то підстави для повернення сплачених в рахунок оплати за виконані роботи коштів у розмірі 2 000 000,00 грн. відсутні, а тому цій частині зустрічний позов задоволенню також не підлягає.
		Також позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» повернути залізниці тепловози серії 2М62У № 0294, №0293, які були передані на модернізацію, а також зобов'язати відповідача за зустрічним позовом за власний рахунок привести тепловози серії 2М62У № 0294, №0293 до технічного стану, в якому вони перебували в момент передачі.
		Згідно п. 1.4 Договору виконавець надає послуги на території спеціалізованих підприємств, які він залучає до надання послуг в якості субвиконавців, протягом серпня 2010 року - грудня 2015 року.
		На виконання умов Договору, позивачем 21.10.2010 укладено Договір доручення №21/10/10-1 на виконання дій з організації надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтранс». 
		ТОВ «Промтранс» для реалізації зобов'язань по модернізації РС, уклало Договір № 971/11-11-10 від 22.12.10 з Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» (ПАТ «Луганськтепловоз»).
		Згідно п. 2.3 Договору № Л/Т-10585/НЮ від 12.10.2010 передбачено, що здача та приймання на модернізацію РС за участю представників Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» здійснюється на коліях ремонтного заводу, залученого Виконавцем до надання послуг у якості субвиконавця, та оформлюється Актом приймання і попереднього зовнішнього огляду РС по формі ЗРУ 1.
		З огляду на те, що передані на модернізацію тепловози серії 2М62У фактично знаходяться на території ПАТ «Луганськтепловоз», а наведені вище обставини з урахуванням приписів Указу виконуючого обов'язки Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 №1126-VII, від 06.05.2014 №1240-VII, Закону України «Про оборону» свідчать про існування особливого періоду в державі, то зустрічний позов в частинні повернення майна та приведення тепловозів серії  2М62У до технічного стану в якому вони перебували на момент передачі на модернізацію задоволенню не підлягають.
		Судові витрати розподіляються згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» задовольнити частково.
		2. Розірвати Договір № Л/Т-10585/НЮ про надання послуг по модернізації тепловозів серії 2М62У з використанням нової силової установки від 12.10.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця».
		3. В іншій частині первісного позову відмовити. 
		4. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метробудкомплект» (01042, м. Київ, вул. Патріса-Лумумби -4/6, корпус-А, оф. 609/611; ідентифікаційний код 36592315) судового збору у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. 
		5. В задоволенні зустрічного позову Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відмовити.
		6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		8. Дата складання повного рішення 16.09.2014.
		 
		 
		Суддя                                                                                                       А.В. Митрохіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...