Справа №2-п-43 3 0/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 року місто
Житомир
Богунський районний суд міста
Житомира в складі:
головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.
з участю секретаря с/з Хоцької Л.М.
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Сторони
перебувають в шлюбі з 18.12.2004 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину -
сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб у сторін перший.
Позивач
01.08.2007 року звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з тих
підстав, що спільне життя з відповідачем не склалося, одруження виявилось
невдалим, сторони тривалий час проживають окремо, не підтримують шлюбних
стосунків та не ведуть спільного господарства, шлюб існує лише формально.
Позивач не погоджується на відновлення подружнього життя з відповідачем та
вважає подальше збереження сім'ї неможливим та недоцільним.
В судовому
засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав,
зазначених в позовній заяві, просила шлюб розірвати, неповнолітню дитину
залишити на подальше проживання з нею, витрати, пов'язані з отриманням
свідоцтва про розірвання шлюбу, покласти на відповідача.
Відповідач в
судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що
позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти задоволення позову та розірвання
шлюбу не заперечує.
Виходячи з
наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні
попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.
4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,
встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі
визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює
рішення про задоволення позову.
Дослідивши
матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки в
судовому засіданні було встановлено, що сторони проживають окремо, шлюбних
стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, кожен живе своїм
особистим життям, шлюб існує лише формально. Позивач на примирення не
погоджується. В зв'язку з цим суд не знаходить підстав для надання сторонам
строку для примирення.
За таких
обставин, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно і її
збереження є неможливим та недоцільним для сторін.
Враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, суд вирішив залишити її на
подальше проживання при матері.
Витрати по
отриманню свідоцтва про розірвання шлюбу суд покладає на відповідача в розмірі
15 (п'ятнадцять) грн.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК
України, ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов
задовольнити.
Розірвати шлюб
між громадянкою України ОСОБА_1, 1979 року народження та громадянином України
ОСОБА_2, 1977 року народження, який зареєстровано Житомирським міськвідділом
РАЦСу 18.12.2004 року, актовий запис НОМЕР_1.
Неповнолітню
дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на подальше проживання при матері.
Витрати, пов'язані з отриманням в органах РАЦСу свідоцтва про розірвання шлюбу
в розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. покласти на відповідача. Рішення може бути
оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний
суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду
протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20
днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до
апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.