Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1423/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2014.
Дата набрання законної сили: 10.09.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"10" вересня 2014 р.           Справа№ 911/1423/13
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Лобаня О.І.
		суддів:            Майданевича А.Г. 
		          Федорчука Р.В. 
		 
		за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.09.2014 року
		 
		розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року                    
		 
		у справі        № 911/1423/13 (суддя Кошик А.Ю.) 
		за позовом   прокурора Центрального району міста Миколаєва в інтересах
		                     держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської
		                     ради та міського пологового будинку № 1
		до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контакт»
		про                стягнення 89 061,00 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 911/1423/13 у задоволенні позову прокурора Центрального району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради та міського пологового будинку № 1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контакт» про стягнення 89061,00 грн. - відмовлено повністю.
		Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 11.06.2013 року заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року у справі № 911/1423/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов заступника прокурора Київської області задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор стверджує, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року у справі № 911/1423/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року апеляційним господарським судом призначено у справі № 911/1423/13 судову науково-правову експертизу, проведення якої судом доручено спеціалістам Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України а також зупинено провадження у даній справі до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
		04.07.2014 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Фірма «Контакт» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 911/1423/13 у зв'язку з несплатою грошових коштів за проведення експертного дослідження, що призначене по вказаній справі. 
		Крім того, листом № 371 від 25.07.2014 року Головний лікар міського пологового будинку № 1 м. Миколаєва ОСОБА_2 повідомив Київський апеляційний господарський суд про неможливість здійснити оплату проведення судової науково-правової експертизи, оскільки міський пологовий будинок № 1 є бюджетним закладом і фінансується виключно за рахунок місцевого бюджету, а кошторисом витрат на поточний рік не передбачено видатків на виконання таких заходів.
		Так, 21.08.2014 року на адресу Київського апеляційного господарського суду від  Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України надійшли матеріали справи № 911/1423/13 без виконання судової науково-правової експертизи.
		У зв'язку з тим, що матеріали справи № 911/1423/13 повернулися до Київського апеляційного господарського суду без виконання призначеної судом експертизи, ухвалою апеляційного господарського суду  від 26.08.2014 року поновлено провадження у даній справі та призначення до розгляду.
		У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контакт» вважає подану апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, відповідач просить суд апеляційної інстанції  залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		У судових засіданнях 12.08.2013 року, 30.09.2013 року, 02.10.2013 року, 30.10.2013 року представник прокуратури надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому у судове засідання 10.09.2014 року представник прокуратури не з'явився про час місце розгляду справи  прокуратура була повідомлена належним чином про що в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомили.
		Представник ТОВ «Фірма «Контакт» у судових засіданнях 30.09.2013 року, 02.10.2013 року, 30.10.2013 року та 10.09.2014 року також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу. Представник відповідача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Представник просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 11.06.2013 року, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Представники Департаменту фінансів Миколаївської міської ради та міського пологового будинку № 1 у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились про день та час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином про що, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки міський пологовий будинок № 1 суд не повідомив, а Департамент фінансів Миколаївської міської ради просив розглядати справу за відсутності його представника.
		Враховуючи викладене, заслухавши думку представника відповідача що з'явився у судове засідання 10.09.2014 року, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки скаржник та позивач про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників прокуратури та позивачів у судовому засіданні 10.09.2014 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений  строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та за клопотанням сторін у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду вже продовжувався. До того ж, Департамент фінансів Миколаївської міської ради просив суд апеляційної інстанції розглядати дану справу за відсутності їхнього представника.
		Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
		Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, що з'явився у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, проведеною прокуратурою Центрального району міста Миколаєва, із залученням фахівців Державної фінансової інспекції в Миколаївській області (далі - Держфінінспекція), перевіркою додержання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон) встановлено порушення вимог чинного законодавства при придбанні медичного обладнання Міським пологовим будинком №1 управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради (далі - пологовий будинок №1) в 2011 році.
		Зокрема, у зв'язку із нагальною потребою у медичному обладнанні, в травні 2011 року пологовим будинком №1 в особі головного лікаря ОСОБА_2 укладено договір від 17.05.2011 року № 82 з товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Контакт» в особі генерального директора Загоровського М.В. про закупівлю інкубатора моделі С-186-Т8 вартістю 98700,0 грн. Відповідно до накладної від 17.05.2011 року №164 вказаний інкубатор пологовим будинком отримано, за який 23.05.2011 через ГУДКУ у Миколаївській області перераховано кошти в сумі 98700,0 грн.
		Крім того, пологовим будинком №1 07.06.2011 року укладено аналогічний договір № 88 про закупівлю у ТОВ Фірма «Контакт» інкубатора моделі С-186-Т8 вартістю 98700,0 грн. Відповідно до накладної від 07.06.2011 року №185 інкубатор моделі С-186-Т8 вартістю 98700,0 грн. пологовим будинком отримано, за який 14.06.2011 через ГУДКУ у Миколаївській області перераховано кошти в сумі 98700,0 грн.
		За даними бухгалтерського обліку пологового будинку №1, два інкубатори моделі С-186-Т8 загальною вартістю 197400 грн. оприбутковано по рахунку 104 «Машини та обладнання» та згідно з актами вводу в експлуатацію введено в експлуатацію відповідно 07.06.2011 року та 06.07.2011 року ТОВ «Технолоджі груп». Згідно з інформацією пологового будинку №1 на теперішній час вказані інкубатори використовуються в лікувальному процесі.
		Перевіркою проведеною прокуратурою Центрального району міста Миколаєва з залученням фахівців Держфініспекції установлено, що ТОВ «Технолоджі груп» в травні та червні 2011 року здійснено продаж ТОВ  Фірма  «Контакт» двох  інкубаторів моделі С-186-Т8, що підтверджується видатковими накладними № ТТ-41/05/11 серійний №СС-9980 на суму 49145,0 грн. та № ТТ-48/06/11 серійний №СС- 9969 на суму 49345,0 грн.
		Водночас, пологовим будинком №1 відповідні інкубатори у ТОВ Фірма «Контакт» були придбані за підвищеними цінами - кожен за 98700 грн. При цьому, ціну за інкубатор, поставлений у травні 2011 року підвищено на 49555 грн., а на інкубатор, поставлений у червні 2011 - на суму 49355 грн.
		Як зазначає прокурор, у відповідності до підпункту 2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 17.10.2008 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» на вироби медичного призначення, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, установлено граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, податку на додану вартість та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків до закупівельної ціни з урахуванням податку на додану вартість. Однак, незважаючи на визначені вказаною Постановою обмеження щодо установлення надбавок до цін на вироби медичного призначення, ТОВ Фірма «Контакт» реалізовано пологовому будинку №1 медичне обладнання за націнкою, яка перевищує 10%.
		Прокурор вважає, що з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 17.10.2008 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», гранична торгівельна надбавка закупівельної ціни інкубатору С-186-Т8 поставленого в травні 2011 року складає 4914,50 грн. та поставленого в червні 2011 року - 4934,50 грн. Таким чином, ТОВ Фірма «Контакт» завищено вартість проданих інкубаторів, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на суму 89061 грн. Вказане підтверджується також  відповідною довідкою Держфініспекції від 12.10.2012 року.
		Прокуратурою Центрального району міста Миколаєва за результатами вказаної перевірки до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.І ст. 364 та ч.І ст. 366 Кримінального кодексу  України щодо зловживання посадовими особами Міського пологового будинку №1 своїм службовим становищем та службового підроблення документів під час закупівлі інкубаторів моделі С-186-Т8, що призвело до завдання збитків бюджету на загальну суму 89061 грн.
		Отже, прокурор вважає, що кошти у сумі 89061,0 грн., отримані ТОВ Фірма «Контакт» з порушенням вимог чинного законодавства, підлягають поверненню до бюджету як безпідставно набуті згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
		У свою чергу. відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що спірні інкубатори С-186-Т8 не являються виробами медичного призначення,  а є виробами медичної техніки, у зв'язку з чим не підпадають під дію Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 17.10.2008 року «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».
		Так, як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 11.06.2013 року по справі № 911/1423/13 у задоволенні позову прокурора Центрального району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради та міського пологового будинку № 1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контакт» про стягнення 89061,00 грн. - відмовлено повністю.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаного позову, виходячи з наступного.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, перевірка проводилась в 2011 році під час дії Постанови Кабінету Міністрів України  «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 року № 955 в редакції від 13.01.2010 року (яка набрала чинності з 22.01.2010 року), прийнятої  відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення»  згідно п. 1 якої  встановлено:
		1) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 12 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 25 відсотків закупівельної ціни;
		2) на лікарські засоби і вироби медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), що придбаваються повністю або частково за бюджетні кошти, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни.
		Лікарські засоби і вироби медичного призначення вітчизняного виробництва, оптово-відпускна ціна яких нижча ніж 12 гривень за одну упаковку, не підлягають державному регулюванню, крім тих, що придбаваються за бюджетні кошти.
		Статтею  8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення, зокрема, державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
		Згідно зі ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
		Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідна Постанова Кабінету Міністрів України  «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 року                № 955 прийнята центральним органом виконавчої влади з метою державного регулювання цін на товари відповідної категорії, що мають вирішальне соціальне значення.
		В той же час, 25.03.2009 року (тобто до проведення спірної перевірки) Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 25.03.2009 року № 333 «Про деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою затверджено  Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та Порядок формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання.
		Оскільки Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 року № 955 запроваджено державне регулювання цін саме на лікарські засоби і вироби медичного призначення, застосування такої Постанови має відбуватись у відповідності до затвердженого Постановою від 25.03.2009 року № 333 «Про деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» порядку, про що також зазначено  в п. 2 відповідної Постанови.
		Оскільки, поняття виробу медичного призначення чітко не визначено в жодному нормативно-правовому акті, в тому числі, безпосередньо в Постанові Кабінету Міністрів України  «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 року № 955, положення такої Постанови мають застосовуватись з врахуванням Постанови від 25.03.2009 року № 333 «Про деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» виходячи з Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, відносно яких затверджено порядок формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення.
		Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірний товар - обладнання «Інкубатор модель С-186-Т8» не включений до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого  Постановою від 25.03.2009 року № 333 «Про деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», а відтак і не відносяться до товарів, що мають вирішальне соціальне значення  і не підлягають державному регулюванню.
		Крім того, в матеріалах справи міститься роз'яснення Міністерства охорони здоров'я України, до компетенції якого віднесено управління соціальними послугами в галузі охорони здоров'я (лист від20.05.2013року № 468), згідно якого обладнання «Інкубатор модель С-186-Т8», зареєстроване належним чином як виріб медичний згідно Свідоцтва про державну реєстрацію № 9336/2010 від 01.03.2010 року (виробник: FANEM LTDA, Brasil) та за призначенням, згідно ДСТУ 3627:2005 відноситься до виробів медичної техніки (ВМТ).
		Посилання скаржника на  Постанову Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення» та Технічним Регламентом щодо медичних виробів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року №536, не приймається судом, оскільки відповідними нормативними актами визначення медичного виробу, яке є збірним поняттям і не ототожнюється з виробом медичного призначення.
		Кім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, Київським апеляційним господарським судом для об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи за клопотанням прокурора Центрального району міста Миколаєва, ухвалою від 30.10.2013 року  по справі № 911/1423/13 було призначено судову науково-правову експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України. На вирішення спеціалістам судом ставилося питання, зокрема про необхідність надання тлумачення термінам «виріб медичного призначення» та «виріб медичної техніки» в редакції постанови Кабінету Міністрів України №955 від 17.10.2008 року «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», що діяла у травні та червні 2011 року, та зазначити чи є між  ними різниця, та якщо є, то в чому вона полягає.
		Однак, як вже зазначалося вище, у зв'язку з несплатою грошових коштів за проведення експертного дослідження, експертиза проведена не була та матеріали справи повернулися до апеляційного господарського суду без виконання ухвали суду.
		За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Постанова Кабінету Міністрів України  «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 року № 955 не поширюється на вироби медичної техніки (спірний товар) чи інші медичні вироби, які не відносяться до лікарських засобів чи виробів медичного призначення, на які передбачено державне регулювання цін.
		Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно  відмовив у задоволенні позову  про стягнення з відповідача 89061 грн.
		Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
		Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції прокурором та позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення прокуратури викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
		Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
		Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Київської області слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року залишити без змін.
		Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
		Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року у справі № 911/1423/13 залишити без задоволення.
		2.          Рішення господарського суду Київської області від 11.06.2013 року у справі № 911/1423/13 залишити без змін.
		3.          Матеріали справи № 911/1423/13 повернути до господарського суду Київської області.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.І. Лобань 
		 
		Судді                                                                                А.Г. Майданевич
		 
		                                                                                Р.В. Федорчук
		 
		Дата підписання 15.09.2014 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...