Справа №
2-1394/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2007
року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого -
судді Остахновича А.В. при секретарі: - Чередніченко О.М.
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в місті Фастів цивільну справу за позовом ОСОБА_1
та ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання права власності на спадщину,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі
звернулись до відповідача з позовом про
визнання права власності на спадщину, посилаючись на те, що року помер
їхній батько ОСОБА_4, після його смерті залишилась спадщина.
В судовому
засіданні позивачі суду пояснили, що являються спадкоємцями за законом першої
черги після смерті батька. На час відкриття спадщини позивач ОСОБА_3. проживав
разом із батьком, вони вели спільне господарство. Після смерті позивач ОСОБА_3.
поховав батька за власні кошти. Але він своєчасно не звернувся до нотаріуса із
заявою про прийняття спадщини, тому просить визнати за ним право власності на
спадщину посилаючись на зміст ст.1268 ЦК
України. Позивачка ОСОБА_2. своєчасно подала заяву до нотаріальної контори
про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину ій
відмовлено, оскільки батько прийняв спадщину після смерті матері фактично і не
переоформив документи на спадковий будинок належним чином на своє ім'я.
Відповідач по
справі -ОСОБА_3позовну заяву визнає, не заперечує проти прийняття спадщини
позивачами, що підтверджується письмовою заявою, і просить розглядати справу за
його відсутності.
Виходячи з
наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні
попереднього судового засідання.
Відповідно до
ч.1, 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в
порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України в
разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав
ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши
пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивачів
обгрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,
щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_5, якій на праві власності
належав жилий будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом першої черги
спадкування після смерті ОСОБА_5. являлись: ОСОБА_4,(батько позивачів) як
чоловік спадкодавиці, позивачі та відповідач, як діти померлої.
ОСОБА_4. один
прийняв спадщину після смерті своєї дружини, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК
Ураїни (в редакції 1963 року) він фактично вступив в управління і володіння
спадковим жилим будинком: продовжував постійно проживати в ньому, зробив
необхідний поточний ремонт, обробляв город. Вказані обставини підтверджуються
записами про прописку в будинковій книзі. Ні позивачі, ні відповідач спадщину
після смерті матері не приймали (заяв до нотаріальної контори не подавали і не
вступали в фактичне володіння і управління спадковим майном).
Судом також
встановлено, що з 1991 року позивач ОСОБА_1постійно проживає в спадковому
будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2
батько позивачів ОСОБА_4 помер. Після смерті батька відкрилася спадщина на
житловий будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після його
смерті являються позивачі та відповідач, як діти спадкодавця.
2
У передбачений законом строк позивачка
ОСОБА_2. подала заяву
про прийняття спадщини до нотаріальної контори, проте у видачі свідоцтва про
право на цю спадщину їй відмовлено в зв'язку з тим, що батько за життя не
переоформив будинок на своє ім'я. Таким чином позивачка ОСОБА_2. прийняла
спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори.
Позивачу
ОСОБА_3. також відмовлено нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на
спадщину після смерті батька, оскільки у встановлений законом 6-місячний строк
він не подав заяву про прийняття спадщини. Крім того, прізвище батька записане
в свідоцтві про його смерть як "ОСОБА_4", а прізвище позивача
записане в його паспорті як "ОСОБА_4".
Відповідно до
ст. 1268 ЦК України,
"Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття
спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,
встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї".
Оскільки ОСОБА_3. постійно проживав в спадковому будинку на час відкриття
спадщини, що підтверджується довідкою Голови вуличного комітету № 737 від
09.07.2007 року, то він фактично також прийняв спадщину після смерті батька.
Той факт, що спадкодавець ОСОБА_4 являється батьком позивача ОСОБА_3.
підтверджується свідоцтвом про його народження. Вказані відмінності в написанні
їхнього прізвища виникли в зв'язку з тим, що свідоцтво про народження позивачу
було виписане російською мовою, а потім при перекладі на українську і були
допущені вказані неточності. Це підтверджується і записами на 2 сторінці
паспорта позивача.
Таким чином,
відповідно до вимог чинного законодавства позивачі прийняли спадщину, а
відповідачОСОБА_3. не вчиняв жодної з дій, які свідчили би про прийняття ним
цієї спадщини і згідно зі ст. 1272 ЦК вважається таким, що спадщину не прийняв.
З огляду на
викладене суд вважає, що за позивачами необхідно визнати право власності на
спадщину після померлого батька.
Аналізуючи
зібрані по справі докази, суд вважає їх достовірними, а позовні вимоги такими,
що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи
викладене, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 130, 174, 212 ЦПК, ст.ст. 328, 1221,
1222, 1223, 1228, 1258, 1261, 1268, 1272 ЦК
України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов
задовольнити.
Визнати за
ОСОБА_1та ОСОБА_2право власності в рівних частках по 1/2 частині кожному на
житловий будинок АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім'я померлої ОСОБА_5, як
спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Звільнити
позивачів від сплати державного мита як потерпілих від наслідків аварії на
ЧАЕС.
Рішення може
бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного Суду Київської області
шляхом подачі в 10-денний термін з дня проголошення рішення заяви про
апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги
з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК
України.