ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня
2009 року
№ 22-а-14867/ 08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного
суду у складі:
Обрізко
І.М., Багрія В.М., Улицького
В.З., Неміш О.П. ,
|
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Львові апеляційну скаргу управління житлово-комунального господарства
виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського
міського суду Рівненської області від 04 липня 2008 року по справі за позовом
ОСОБА_1до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету
Рівненської міської ради (міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від
мереж ЦО і ГВП) на неправомірні дії ,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_123.06.2008 року звернулася до місцевого суду з
позовом до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету
Рівненської міської ради (міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від
мереж ЦО і ГВП) та просила визнати неправомірними дії міжвідомчої комісії з
розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП у відмові про надання дозволу на
відключення від мереж ЦО і ГВП і влаштування індивідуальної системи
теплопостачання та зобов'язати управління житлово-комунального господарства
виконавчого комітету Рівненської міської ради (міжвідомчу комісію з розгляду
питань відключення від мереж ЦО і ГВП) надати дозвіл на відключення від мереж
ЦО та ГВП: квартириАДРЕСА_1, що їй належить і влаштування індивідуальної
(автономної) системи теплопостачання.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської
області від 04.07.2008 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №
630, яка не скасована, а її дія не призупинена, затверджено питання відключення
від мереж централізованого опалення та гарячого теплопостачання та врегульовано
«Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та
холодної води і водовідведення». Крім
цього, висновком № 21-23\348 від 07.05.2007 року Рівненська обласна
санепідемстанція погодила перед проектні пропозиції на підставі Закону України
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням
управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської
міської ради подало апеляційну скаргу з
якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права,
невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та
постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. В
обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що відключення від мереж
центрального опалення і гарячого водопостачання можливе лише окремого жилого
будинку, а не квартири. Крім того, покликання суду маються на
нормативно-правові акти, які втратили чинність.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача,
перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає
за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної
інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо
визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив
судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд
повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами
докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який
їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та
представником відповідача не заперечувалось, щоОСОБА_1, як власник
квартириАДРЕСА_1 звернулася із заявою
до міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП про
надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП її квартири і влаштування
індивідуальної (автономної) системи теплопостачання, на яку їй було відмовлено
на підставі того, що згідно з наказом Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року №169,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 року за №1320/14587
«Про затвердження змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року №4»,
відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання можливе
лише окремого жилого будинку (будинків).
Разом з тим, відповідно до ст. 41 Конституції України,
кожен має право зокрема володіти, користуватися і розпоряджатися своєю
власністю. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися
об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності
громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні
якості землі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1являється
власником квартириАДРЕСА_1.
Згідно ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє,
користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право
вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не
втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може
чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить
соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, в
тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і
розпорядженні нею.
Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою
та у своєму (власному) інтересі. Незважаючи на передбачене цивільним
законодавством право власника вільно користуватися та розпоряджатися належним
йому майном, відмова відповідача з покликанням на нормативно-правові акти
обмежує таке право позивача шляхом заборони (співвласникам) відокремленого
приміщення вибирати спосіб опалення житлового приміщення, пов'язуючи такий
вибір із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного
будинку. В такому випадку воля власника розпоряджатися квартирою на свій розсуд
обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб
обігрівати приміщення.
Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно
до ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним
права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується
шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та
усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та
розпорядженні майном.
З огляду на наведене, є безпідставним покликання сторони
відповідача на наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства
України від 06.11.2007 року №169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 28.11.2007 року за №1320/14587 «Про затвердження змін до наказу Мінбуду
України від 22.11.2005 року №4», позаяк подібний суперечить вказаним вище
нормам Законів та Конституції України. Причому, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС
України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України,
закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана
Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт,
який має вищу юридичну силу.
Принагідно слід зазначити, що судовим рішенням окружного
адміністративного суду м. Києва від 09.06.2008 року №2/34 визнано незаконним
наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06
листопада 2007 року №169 «Про затвердження змін до наказу Міністерства
будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22
листопада 2005 року №4».
Разом з тим, надання дозволу на переобладнання
інженерних систем у житловому будинку, зокрема на переобладнання центральної
системи опалення в багатоквартирних житлових будинках на автономну, є
компетенцією органів місцевого самоврядування, оскільки згідно з Законом
України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання відключення мереж
централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових
житлових будинках регулюється «Правилами надання послуг з централізованого
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, та «Порядком
відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого
опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого
теплопостачання», який затверджено наказом Міністерства будівництва,
архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4. Тому
з наведеного вбачається, що управління житлово-комунального господарства
виконавчого комітету Рівненської міської ради (міжвідомча комісія з розгляду
питань відключення від мереж ЦО і ГВП) в досліджуваних правовідносинах діє як
суб'єкт владних повноважень (п.7 ч. 1 ст. 3 КАС) у аспекті ст. 17 КАС України.
Так, згідно з пунктом 2.1 зазначеного вище Порядку для
вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж
централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен
звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого
самоврядування з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого
опалення та гарячого водопостачання (ЦО і ГВП) із зазначенням причини
відключення.
Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення
від мереж ЦО і ГВП є неможливість забезпечення у разі відокремлення приміщення
даного споживача від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, безперебійної роботи
інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому. У разі незгоди
заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку.
За наведених обставин правомірним є висновок суду першої
інстанції щодо визнання неправомірною відмову міжвідомчої комісії з розгляду
питань відключення від мереж ЦО і ГВП в наданні дозволу на відключення від
мереж ЦО і ГВП квартириАДРЕСА_1, власником якої є позивач та зверталась з
подібною заявою, позаяк всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України суб'єкт владних
повноважень не довів правомірність свого рішення, а саме наявність неможливості
забезпечення у разі відокремлення приміщення даного споживача від
внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, безперебійної роботи інженерного
обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в
цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне
застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,
які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня
невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206
КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління житлово-комунального
господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без
задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04
липня 2008 року по справі №2-а-540/08 , без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення
та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного
місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо
до суду касаційної інстанції.
І.М.
Обрізко В.М.
Багрій В.З. Улицький.
|
Головуючий суддя
судді