Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-3035км14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ухвала
		іменем  україни
		 
		25 вересня 2014 року                                                                              м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
		Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого                 ОСОБА_6.,  
		суддів:                     ОСОБА_7., ОСОБА_8.,
		 
		при секретарі 
		судового засідання     ОСОБА_9.,
		за участю прокурора ОСОБА_1., 
		розглянувши в судовому засіданні в межах кримінального провадження за № 12013230220000950 касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Новотроїцього районного суду Херсонської області від 27 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 лютого 2014 року щодо ОСОБА_3,
		 
		в с т а н о в и л а:
		                              
		Вироком Новотроїцього районного суду Херсонської області від               27 листопада 2013 року, залишеним без зміни апеляційним судом, 
		ОСОБА_3,          
		ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
		 
		засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. 
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язок передбачений п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
		                              
		Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 293,40 грн. 
		                              
		                              Вирішено питання про речові докази.
		 
		За вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він у 1980 році в смт. Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав сто одинадцять патронів, які згідно висновку балістичної експертизи Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Херсонській області № 2852 від 04.09.2013 року, являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, які умисно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання в сейфі для зберігання мисливської гладкоствольної зброї, що знаходиться в господарському приміщенні домоволодіння, розташованого по               АДРЕСА_1 до моменту виявлення та вилучення їх працівниками міліції 03.09.2013 року під час огляду в ході проведення перевірки умов зберігання мисливської зброї. 
		У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3, а провадження у справі закрити на підставі ст. 284 КПК України. Вказує, що суд в порушення вимог ст. 86 КПК України поклав в основу вироку недопустимі докази, а саме, проведення без дозволу слідчого судді огляду домоволодіння ОСОБА_3, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є працівниками міліції та які в суді давали свої показання зі слів ОСОБА_3, та показання самого ОСОБА_3, які він давав на досудовому слідстві. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом при винесенні рішення вимог ст. 419 КПК України. Також, захисник вважає, що у суду були підстави для звільнення засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 263 КК України, оскільки на його думку ОСОБА_3 добровільно видав органам влади виявлені у нього патрони.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_1., яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені правильно проте суд дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, оскільки як вбачається в діях ОСОБА_3 формально міститься ознаки складу кримінального правопорушення, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
		 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КК України не є злочином діяння або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільстві або державі. 
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження патрони, які зберігав ОСОБА_3 були виявлені працівниками міліції в ході проведення перевірки умов зберігання мисливської зброї, яка знаходилась у сейфі, на огляд якого ОСОБА_3 дав свою добровільну згоду знаючи про те, що там знаходиться не тільки мисливська рушниця, а і патрони, які він зберігав з 2000 року. Крім того, зброї для відстрілу патронів калібру 5,6 мм у нього у володінні не має і ніколи не було. Зазначені патрони ОСОБА_3 не використовував і не збирався використовувати.
		 
		Тому, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок всіх конкретних обставин та особи ОСОБА_3, який раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався, позитивно характеризується, має захворювання та з  урахуванням його віку, діяння вчинене ним не відповідає суспільній небезпечності, є малозначним, бо не було суб'єктивно спрямоване на реальну можливість заподіяння шкоди об'єктам суспільних відносин і вчинені ОСОБА_3 дії лише формально містять в собі ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, але не є злочином.
		 
		За наведених обставин, з урахуванням вимог ст. 440 КПК України, касаційний суд встановивши передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу обставини, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження. 
		Апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК України при перегляді кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, не перевірив усі викладенні в ній доводи в їх сукупності та не дав на них вичерпної відповіді тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.
		         
		З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів,
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		 
		Вирок Новотроїцього районного суду Херсонської області від                 27 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 лютого 2014 року щодо засудженого ОСОБА_3 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ст. 11 КК України  та п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		____________________   ___________________        ___________________   
		ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...