Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3455/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; У т.ч. про визнання недійсним свідоцтва.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/3455/13 29.09.14
		За позовом          Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" 
		До           1. Державної служби інтелектуальної власності України
		           2. Лауффер Бейкеріз Лімітед          
		3-ті особи,           1. ПП "Науково- виробниче підприємство "Харчові продукти
		які не заявляють          "Мультимікс"
		самостійних вимог          2. ОСОБА_1
		на предмет спору          
		на стороні відповідача           
		Про          визнання свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг
		          недійсним.
		Судді           Картавцева Ю.В. (гол.)
		                    Любченко М.О.
		                    Цюкало Ю.В.
		Представники сторін: 
		від позивача          Тунік А.В. - представник (дов. № 05/08/170314-271 від 17.03.2014 р.)
		від відповідача 1          Потоцький М.Ю. - представник (дов. № 2-8/3908 від 23.05.2013 р.)
		від відповідача 2          не з'явився
		від 3-ої особи 1          Картушин Д.М. - представник (дов. № б/н від 10.10.2012 р.)
		від 3-ої особи 2          ОСОБА_6 - представник (дов. № 187 від 13.03.2013 р.)
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Публічне акціонерне товариство "Концерн Хлібпром" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, в якому просить суд: визнати недійсним повністю Свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» від 15.02.2006 p., яке видано Приватному підприємству «Науково-виробниче підприємство «Харчові продукти «Мультимікс» та ОСОБА_1, з дати подання заявки; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним Свідоцтва України НОМЕР_1 від 15.02.2006 р. на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13», про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України зареєстровано Свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13». Власником даного свідоцтва є ПП "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" та ОСОБА_1.
		Однак, позивач вважає, що Свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, а отже таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки на дату подання заявки про реєстрацію знака для товарів і послуг «ОСОБА_13» в Україні вже існували обставини, які є підставами для відмови в наданні правової охорони на такий знак відповідно до чинного національного законодавства, а саме: знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» відтворює прізвище відомої в Україні особи; відтворює назви відомих в Україні творів літератури і мистецтва, персонажів та порушує положення Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2013 р. порушено провадження у справі №910/3455/13, залучено до участі у справі в якості 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Харчові продукти «Мультимікс» та ОСОБА_1, призначено розгляд справи на 11.03.2013 р.
		В судовому засіданні 11.03.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідачів Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Харчові продукти «Мультимікс» та ОСОБА_1 та про припинення провадження у справі, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
		У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника 3-ї особи 2, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 18.03.2013 р. У зв'язку з чим, розгляд клопотання представника відповідача відкладено на наступне судове засідання.
		Представники позивача, 3-ї особи 2 в судове засідання 18.03.2013 р. не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
		Натомість, 15.03.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку нового представника позивача в судове засідання через його зайнятість у іншому судовому засіданні.
		В судовому засіданні 18.03.2013 р. представники відповідача та 3-ї особи 1 не заперечили проти даного клопотання.
		Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Позивач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Тим більше, позивач не обґрунтував та не додав на підтвердження відповідних доказів чим викликана неможливість представника позивача (представника позивача за довіреністю, керівника позивача) бути присутнім в судовому засіданні. 
		З огляду на вищенаведене, судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача.
		У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.03.2013 р. представників позивача, 3-ї особи 2, невиконанням вимог ухвали суду, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 08.04.2013 р.
		08.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заперечення на клопотання відповідача про залучення до участі у справі інших відповідачів та про припинення провадження у справі.
		В судовому засіданні 08.04.2013 р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з наданими запереченнями позивача.
		Представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
		Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначені клопотання.
		В судовому засіданні 08.04.2013 р. оголошено перерву до 22.04.2013 р.
		18.04.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про призначення судової експертизи.
		В судовому засіданні 22.04.2013 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.
		По-перше, позивачем не доведено право на звернення до господарського суду, а сам позов подано в інтересах іншої особи, що суперечить ст. 1 ГПК України.
		По-друге, Державною службою не порушено жодної з вимог законодавства України, а заклад експертизи під час проведення експертизи діяв у відповідності із Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Правилами та принципами, встановленими у ст. 19 Конституції України.
		В судовому засіданні 22.04.2013 р. представник відповідача підтримав клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів та припинення провадження у справі у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
		Представник позивача заперечив проти даного клопотання.
		Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, відмовив в задоволенні даного клопотання.
		В судовому засіданні, 22.04.2013 р. представник позивача підтримав клопотання подане 18.04.2013 р. до відділу діловодства суду про призначення судової експертизи, відповідно до якого просить суд з метою з'ясування фактичних даних щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні знаку для товарів і послуг «ОСОБА_13» правової охорони, призначити судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.
		Представник відповідача та 3-іх осіб не заперечили проти даного клопотання.
		Вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
		Ухвалою суду від 22.04.2013 р. призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
		Також, ухвалою суду від 22.04.2013р. зупинено провадження у справі №910/3455/13 до надання висновків судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
		09.10.2013р. відділом діловодства суду отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Висновок експертів №4603/4604/13-53 від 27.09.2013р. за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності.
		Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
		Ухвалою суду від 11.10.2013р. суд поновив провадження у справі №910/3455/13 та призначив розгляд справи на 21.10.2013р.
		Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013р. справу №910/3455/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" до Державної служби інтелектуальної власності України, за участю 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Науково - виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" та ОСОБА_1 про визнання свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг недійсним, передано на розгляд судді Капцовій Т.П.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. справу №910/3455/13 прийнято до провадження суддею Капцова Т.П., та призначено розгляд справи на 25.11.2013р. 
		Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу №910/3455/13 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу №910/3455/13 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., та призначено розгляд справи на 25.11.2013р. 
		У судовому засіданні 25.11.2013р. представник третіх осіб подав суду заяву про залучення до участі у справі №910/3455/13 у якості відповідача 2: Лауффер Бейкеріз Лімітед, яке обґрунтоване тим, що 3-іми особами 1 та 2 як власниками спірного свідоцтва на знак для товарів і послуг та компанією Лауффер Бейкеріз Лімітед укладено договір про передачу об'єкту інтелектуальної власності. Так, згідно з вказаним договором, Лауффер Бейкеріз Лімітед є правонабувачем всіх майнових прав на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1. Оскільки предметом даного спору є визнання вказаного свідоцтва недійсним, це вплине на права та обов'язки компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед як власника такого свідоцтва, а тому останній повинен бути залучений до справи в якості відповідача 2.
		Також в судовому засіданні 25.11.2013р. представником відповідача подано письмові пояснення на висновок судової експертизи №4603/4604/13-53 від 27.09.2013р.
		У судовому засіданні 25.11.2013р. оголошено перерву до 09.12.2013р.
		Представником позивача в судовому засіданні 09.12.2013р. подано клопотання про забезпечення позову. 
		Згідно даного клопотання, позивач просить суд заборонити Відповідачеві до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3455/13 здійснювати реєстрацію факту передання прав на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 (свідоцтво України НОМЕР_1) стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано; вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва України НОМЕР_1 прав на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано; вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни щодо свідоцтва України НОМЕР_1 (в тому числі щодо дострокового припинення дії свідоцтва за рішенням власника); здійснювати публікацію будь-яких відомостей щодо свідоцтва України НОМЕР_1 в офіційному бюлетені «Промислова власність». 
		Також, заборонити ЛАУФФЕР БЕЙКЕРІЗ ЛІМІТЕД, Темістоклі Дерві, 3 Джуліа Хаус, 1066, Нікосіа, Кіпр (LAUFFER BAKERIES LIMITED, Themistokli Dervi, 3 JULIA HOUSE, 1066, Nicosia, Cyprus) до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3455/13 передавати у будь-який спосіб права на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 (свідоцтво України НОМЕР_1) стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано; відмовлятися від прав на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 (свідоцтво України НОМЕР_1) стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано.
		Крім того, позивачем подано письмові міркування щодо заяви третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а також, клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. 
		Згідно даного клопотання позивач просить суд залучити компанію Лауффер Бейкеріз Лімітед в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		У судовому засіданні 09.12.2013 р. суд, оцінивши подані сторонами докази, прийшов до висновку про доцільність залучення компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед в якості 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
		У зв'язку із залученням Компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед як третьої особи, розгляд клопотання про залучення до участі у справі № 910/3455/13 відповідача 2 та клопотання позивача про забезпечення позову, відкладено. 
		З матеріалів справи вбачається, що компанія Лауффер Бейкеріз Лімітед є нерезидентом, достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва у справі немає, а тому про розгляд даної справи компанію Лауффер Бейкеріз Лімітед належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. суд ухвалив залучити до участі у справі №910/3455/13 в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача компанію Лауффер Бейкеріз Лімітед, направити залученій третій особі у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах засвідчений переклад на грецьку мову ухвали Господарського суду м. Києва від 09.12.2013 р., а також позовну заяву та додані до неї документи та відкладено розгляд справи на 23.12.2013р.
		23.12.2013р. відділом діловодства від позивача отримано Додаткові пояснення щодо підсудності справи 910/3455/13 та процесуального статусу нового власника свідоцтва НОМЕР_1, Письмові пояснення з урахуванням Висновку судової експертизи №4603/4606/13-53 від 27.09.2013р., а також, Додаткові пояснення щодо клопотання про забезпечення позову.
		Представник позивача у судовому засіданні 23.12.2013 р. подав суду клопотання про виправлення описки, відповідно до якого просить суд в прохальній частині позовної заяви ПАТ «Концерн Хлібпром» замість НОМЕР_2 читати НОМЕР_1. Дане клопотання прийняте судом до уваги.
		Представником відповідача у судовому засіданні 23.12.2013р. подано письмові пояснення по справі. Згідно даних пояснень, відповідач не заперечує проти задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, та надав свої міркування щодо повідомлення компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед про залучення її до участі у справі в порядку визначеному чинним законодавством України та міжнародними договорами.
		У судовому засіданні 23.12.2013р. представник позивача підтримав подане ним у судовому засіданні 09.12.2013р. клопотання про забезпечення позову та просив суд його задовольнити.
		Ознайомившись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню.
		Ухвалою суду від 23.12.2013р. судом вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Відповідачеві до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3455/13 здійснювати реєстрацію факту передання прав на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 (свідоцтво України НОМЕР_1) стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано; вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва України НОМЕР_1 прав на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано; вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг будь-які зміни щодо свідоцтва України НОМЕР_1 (в тому числі щодо дострокового припинення дії свідоцтва за рішенням власника); здійснювати публікацію будь-яких відомостей щодо свідоцтва України НОМЕР_1 в офіційному бюлетені «Промислова власність». Заборонити ЛАУФФЕР БЕЙКЕРІЗ ЛІМІТЕД, (Темістоклі Дерві, 3 Джуліа Хаус, 1066, Нікосіа, Кіпр (LAUFFER BAKERIES LIMITED, Themistokli Dervi, 3 JULIA HOUSE, 1066, Nicosia, Cyprus)) до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/3455/13 передавати у будь-який спосіб права на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 (свідоцтво України НОМЕР_1) стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано; відмовлятися від прав на знак для товарів і послуг ОСОБА_13 (свідоцтво України НОМЕР_1) стосовно переліку всіх класів товарів та послуг МКТП, для яких цей знак зареєстровано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яка справа, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
		У зв'язку із складністю справи, відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, суд, у судовому засіданні 23.12.2013р. прийшов до висновку про необхідність розгляду справи № 910/3455/13 колегіально у складі трьох суддів, про що 23.12.2013р. винесено відповідну ухвалу. 
		Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. визначено для розгляду справи № 910/3455/13 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В. 
		Ухвалою суду від 23.12.2013 р. справу № 910/3455/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Картавцева Ю.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 10.02.2014 р.
		У судове засідання 10.02.2014 р. представник 3-ої особи 3 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		У даному судовому засіданні представник відповідача подав суду клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача. Дане клопотання обґрунтоване тим, що Лауффер Бейкеріз Лімітед (3-тя особа 3) є власником спірного свідоцтва на знак для товарів і послуг, а тому рішення суду по даній справі матиме безпосередній вплив не тільки на права даної юридичної особи, але і на обов'язки останньої як сторони договору про передання виключних майнових прав, за яким дана особа такі права набула. За таких обставин, відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості відповідача компанію Лауффер Бейкеріз Лімітед.
		Розглянувши у судовому засіданні 10.02.2014 р. дане клопотання, а також, аналогічну заяву представника 3-іх осіб, подану суду 25.11.2013 р., суд прийшов до висновку про задоволення останніх.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014р. суд залучив до участі у справі іншого відповідача - компанію Лауффер Бейкеріз Лімітед та відклав розгляд справи на 17.03.2014р.
		Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. визначено для розгляду справи № 910/3455/13 колегію суддів в наступному складі: Капцова Т.П. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В.
		Ухвалою суду від 17.03.2014 р. справу № 910/3455/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Капцова Т.П. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 07.04.2014 р.
		Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 р. визначено для розгляду справи № 910/3455/13 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В.
		Ухвалою суду від 21.03.2014 р. справу № 910/3455/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Картавцева Ю.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 22.04.2014 р.
		У судове засідання 22.04.2014 р. представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
		У даному судовому засіданні представники сторін та 3-іх осіб надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
		Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання. 
		У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 22.04.2014 р. представника відповідача 2, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи, про що виніс відповідну ухвалу від 22.04.2014р.
		Також, даною ухвалою продовжено строк вирішення спору по справі № 910/3455/13 на п'ятнадцять днів
		Крім того, зобов'язано позивача надати суду нотаріально засвідчений переклад на грецьку мову ухвали Господарського суду м. Києва від 22.04.2014 р. у справі №910/3455/13 (4 примірники) для направлення відповідачу 2 у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, а саме, шляхом звернення із судовим дорученням (Проханням про вручення за кордоном судових документів) до Міністерства юстиції Республіки Кіпр.
		25.04.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2014р. у справі №910/3455/13. 
		Позивачем, зокрема, надано належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на грецьку мову копії ухвали Господарського суду міста Києва 22.04.2014р. у справі № 910/3455/13 у чотирьох примірниках.
		Відповідно до ст. 79 ГПК України, суд зупиняє провадження у справі у разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
		Враховуючи наведене, у зв'язку із направленням Господарським судом міста Києва судового доручення про вручення відповідачу 2 судових документів в порядку передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, суд зупинив провадження у справі № 910/3455/13, про що виніс відповідну ухвалу від 25.04.2014р.
		Станом на 23.06.2014р. судом не одержано від компетентного органу Республіки Кіпр підтвердження вручення відповідачу 2 у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, проте, з урахуванням попередньо визначеної дати судового засідання та спливу достатнього строку з дати направлення судових документів для вручення відповідачу 2, суд дійшов висновку про необхідність поновити провадження у справі № 910/3455/13.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. поновлено провадження у справі № 910/3455/13.
		У судове засідання 23.06.2014 р. представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. 
		Представник позивача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача 2, та з метою належного повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, в порядку встановленому чинним законодавством України, та міжнародними договорами.
		Представник відповідача 1 та третіх осіб 1 та 2 підтримали заявлене позивачем клопотання та просили суд його задовольнити.
		У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 23.06.2014 р. представника відповідача 2, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.09.2014р., про що виніс відповідну ухвалу від 23.06.2014р.
		Також, даною ухвалою, зобов'язано позивача надати суду нотаріально засвідчений переклад на грецьку мову ухвали Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 р. у справі №910/3455/13 (4 примірники) для направлення відповідачу 2 у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, а саме, шляхом звернення із судовим дорученням (Проханням про вручення за кордоном судових документів) до Міністерства юстиції Республіки Кіпр.
		07.07.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2014р. у справі №910/3455/13. 
		Позивачем, зокрема, надано належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на грецьку мову копії ухвали Господарського суду міста Києва 23.06.2014р. у справі № 910/3455/13 у чотирьох примірниках.
		Відповідно до ст. 79 ГПК України, суд зупиняє провадження у справі у разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
		Враховуючи наведене, у зв'язку із направленням Господарським судом міста Києва судового доручення про вручення відповідачу 2 судових документів в порядку передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, суд зупинив провадження у справі № 910/3455/13, про що виніс відповідну ухвалу від 23.06.2014р.
		Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. визначено для розгляду справи № 910/3455/13 колегію суддів в наступному складі: Полякова К.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В.
		Ухвалою суду від 01.09.2014 р. справу № 910/3455/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Полякова К.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В., поновлено провадження у справі № 910/3455/13 та призначено розгляд справи на 29.09.2014 р. о 11 год. 50 хв.
		Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. визначено для розгляду справи № 910/3455/13 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В.
		Ухвалою суду від 08.09.2014 р. справу № 910/3455/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Картавцева Ю.В. (гол.), Любченко М.О. та Цюкало Ю.В. та призначено розгляд справи на 29.09.2014 р. о 11 год. 50 хв.
		У судове засідання 29.09.2014 р. представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
		За змістом приписів ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р. (дата приєднання України - 19.10.2000 р., дата набуття чинності - 01.12.2001 р.) (надалі - Конвенція) якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що 
		a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, 
		b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, 
		і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. 
		Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: 
		a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, 
		b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, 
		c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
		При цьому, Україна як країна-учасник Конвенції заявила, якщо всі умови, передбачені в другому абзаці статті 15 Конвенції, будуть виконані, суддя, незважаючи на положення першого абзацу статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не було отримано жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку.
		Станом на 29.09.2014 р. судом не одержано ні від компетентного органу Республіки Кіпр, ні власне від відповідача 2 підтвердження вручення останньому судових документів у порядку, встановленому Конвенцією, проте, з урахуванням попередньо визначеної дати судового засідання та спливу достатнього, на думку суду, строку, що перевищує шестимісячний, з дати направлення (17.02.2014 р.) судових документів для вручення відповідачу 2 - ухвали від 10.02.2014 р. про залучення компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед як відповідача 2, суд, із врахуванням норм абзацу 2 ст. 15 Конвенції, приходить висновку про можливість розгляду справи по суті та прийняття рішення за відсутності представника відповідача 2. Більше того, суд дійшов таких висновків також з огляду на отримане повідомлення про вручення компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед ухвали від 23.12.2013 р. на стадії перебування останнього у статусі 3-ої особи у даній справі. 
		За таких обставин, в судовому засіданні 29.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21.08.2003 р. Приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство «Харчові продукти «Мультимікс» спільно з ОСОБА_1 було подано до відповідача 1 заявку № 2003089083 на реєстрацію знаку для товарів і послуг «ОСОБА_13» для 3, 29, 30, 31, 35 класів товарів та послуг Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП).
		З матеріалів справи, а саме з виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 вбачається, що 15.02.2006 р. за наслідками розгляду заявки № 2003089083 відповідачем 1 було зареєстровано знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» для 3, 29, 30, 31, 35 класів МКТП та видано свідоцтво НОМЕР_1, про що 15.02.2006 р. було здійснено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 2.
		Згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, 3, 29, 30, 31 класи товарів та 35 клас послуг, стосовно яких зареєстрований знак для товарів і послуг за спірним свідоцтвом включають:
		-          Кл. 3: Вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, лискувальні, знежирювальні та абразивні препарати; мило; парфуми, ефірні олії, косметика, лосьйони для волосся; зубні порошки і пасти; всі товари, що включені до 3 класу.
		-          Кл. 29: М'ясо, риба, птиця, дичина; м'ясні екстракти; законсервовані, сухі, несирі фрукти та овочі; желе, повидла, компоти; яйця, харчова олія і жири.
		-          Кл. 30: Кава, чай, какао, цукор, рис, тапіока, саго, замінники кави; борошно та зернові продукти, хліб; кондитерські вироби, морозиво, мед, сироп мелясовий; дріжджі, пекарські порошки; сіль, гірчиця; оцет, приправи; прянощі; харчовий лід; всі товари, що включені до 30 класу.
		-          Кл. 31: Сільськогосподарські, садові та лісові продукти і зерно, що не належать до -інших класів; живі тварини; свіжі фрукти та овочі; насіння, живі рослини і квіти; корми; солод; всі товари, що включені до 31 класу.
		-          Кл. 35: Реклама; керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; всі послуги, що включені до 35 класу, в тому числі: сприяння продажеві посередництво); розміщування в одному місці, а саме в магазинах оптової і гсодрібної торгівлі на користь іншим особам, асортименту товарів 3, 29, 30, 31 класів, яке дає змогу покупцям зручно оглядати і купувати ці товари.
		01.11.2013 р. між 3-іми особами 1 та 2 (заявниками та власниками спірного свідоцтва) та компанією Лауффер Бейкеріз Лімітед було укладено договір про передачу об'єкту інтелектуальної власності, відповідно до умов п. 1.1. якого, правовласники (3-ті особи 1 та 2) зобов'язуються передати правонабувачу (Лауффер Бейкеріз Лімітед - відповідач 2) виключні майнові права на знак для товарів і послуг, що належить правовласникам на підставі свідоцтва України на знак для товарів і послуг: «ОСОБА_13», свідоцтво України НОМЕР_1 від 15.02.2006 р. Факт передачі прав інтелектуальної власності на знак за спірним свідоцтвом на користь компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед підтверджується також випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 (рішення № 15454 від 25.11.2013 р., бюлетень «Промислова власність» № 22 від 25.11.2013 р.) 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що станом на дату подання заявки про реєстрацію знаку для товарів і послуг «ОСОБА_13» в Україні вже існували обставини, що є підставами для відмови в наданні правової охорони на такий знак відповідно до чинного законодавства. 
		Так, знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» не міг бути зареєстрований, оскільки, по-перше, відтворює прізвище відомої в Україні особи - Джакомо Казанова, а саме: прізвище «Казанова» було добре відомим в літературі як українських видавництв, так і видавництв на території СНД, прізвище «Казанова» відоме в Україні в силу численних фільмів, що були створені за мотивами біографії Дж. Казанови ще до дати подання заявки про реєстрацію знаку за спірним свідоцтвом, прізвище «Казанова» неодноразово було використане як назва для музичного твору; по-друге, відтворює назви відомих в Україні творів літератури і мистецтва, персонажів та порушує положення Закону України «Про авторське право і суміжні права», а тому з огляду на приписи п.п. 2, 3 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», спірне свідоцтво НОМЕР_1 є таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, у зв'язку з чим повинно бути визнане недійсним.
		За таких обставин, позивач просить суд визнати недійсним повністю свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» від 15.02.2006 р. з дати подання заявки, а також зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 від 15.02.2006 р. на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13», про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		Відповідач 1 проти позовних вимог заперечує з підстав того, що позивач , по-перше, не довів порушення своїх прав фактом реєстрації знаку для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1, а даний позов є фактично таким, що поданий в інтересах іншої особи, імовірно Джакомо Казанови, та, по-друге, заклад експертизи при проведенні експертизи заявки № 2003089083 на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» не мав жодних правових підстав для застосування ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки у випадку, якщо позначення відтворює прізвище відомої особи, згоду на таке відтворення можна витребувати від живої особи чи від її правонаступників, а отримання такого дозволу вже станом на 2003 р. було неможливо (сам Джакомо Казанова, його батьки та сестри померли).
		За таких обставин, відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Відповідач 2 у судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
		3-ті особи 1 та 2 письмових пояснень по суті позовних вимог суду також не подали.
		Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. 
		Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. 
		З матеріалів судової справи № 910/3455/13 вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.01.2013 р. порушено провадження у справі № 905/558/13-г за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Харчові продукти «Мультимікс» до Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» про зобов'язання припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1. В свою чергу, вже 21.02.2013 р. Публічне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» звернулось до Господарського суду м. Києва із даним позовом про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13». 
		За таких обставин, оскільки поданню позову у даній справі про визнання недійсним свідоцтва НОМЕР_1 передувало подання позову про припинення позивачем у даній справі порушення належних ТОВ «НВП «Харчові продукти Мультимікс» прав на спірне свідоцтво на знак для товарів і послуг, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що позивач є особою, безпосередньо заінтересованою в подальшій юридичній долі свідоцтва України НОМЕР_1 на знак «ОСОБА_13», заборона використання якого є предметом судового провадження відносно ПАТ «Концерн Хлібпром» у Господарському суді Донецької області.
		Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього охоронюваного законом інтересу, а отже і наявність прав та підстав для звернення до суду з даним позовом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
		До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).
		Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
		Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України, ч. 1 ст. 494 ЦК України).
		Позивач вважає, що знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 є таким, що відтворює прізвище відомої  Україні особи без її згоди, а також відтворює назви відомих в Україні творів літератури і мистецтва, персонажів без згоди власників авторського права та його правонаступників.
		Таким чином, з метою повного та всебічного розгляду спору необхідним є з'ясування питання, чи відтворював знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 назви творів науки, літератури і мистецтва або персонажів з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників, а також питання, чи відтворював знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 (станом на 21.08.2003 р.) прізвище, ім'я, псевдонім та похідні від них особи - Джакомо Джіроламо Казанова без її згоди.
		Водночас суд не може перебрати на себе не притаманну йому функцію судового експерта та встановити на власний розсуд зазначені вище обставини. 
		Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
		Згідно з п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності», з урахуванням обставин справи та суті спору господарські суди за допомогою експертного дослідження мають з'ясовувати фактичні дані щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні торговельній марці правової охорони. 
		За таких обставин, ухвалою суду від 22.04.2013 р. у справі №910/3455/13 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
		З урахуванням пропозицій сторін, на вирішення експертів поставлені наступні запитання:
		1.          Чи відтворював знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 (станом на 21.08.2003 р.) назви творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників?
		2.          Чи відтворював знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 (станом на 21.08.2003 р.) прізвище, ім'я, псевдонім та похідні від них, портрет чи факсиміле особи - Джакомо Джіроламо Казанова без її згоди?
		За результатами проведення судової експертизи у господарській справі № 910/3455/13 судом одержано Висновок  № 4603/4604/13-53 від 27.09.2013 р. судових експертів за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності (надалі - Висновок судової експертизи), згідно з яким експерти прийшли до таких висновків: 
		(2).          Позначення, зареєстроване як знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 (станом на 21.08.2003 р.) відтворювало ім 'я  (прізвище) особи - Джакомо Джіроламо Казанови, яке перейшло у суспільне надбання.
		(1).          Позначення, зареєстроване як знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 (станом на 21.08.2003 р.) відтворювало назви (або частини назв) творів літератури і мистецтва, імена персонажів, фрагменти (частини) творів, що є відображенням реально існуючої історичної особи - Джакомо Джіроламо Казанови, назви творів, ім'я (прізвище) якого стали суспільним надбанням.
		Оцінюючи експертний Висновок № 4603/4604/13-53 від 27.09.2013 р., суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, Висновок судової експертизи у справі № 910/3455/13 складений кваліфікованими атестованими судовими експертами Климовою Наталією Борисівною та Андрєєвою Альоною Вікторівною, які попереджені про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України. 
		За таких обставин Висновок судової експертизи № 4603/4604/13-53 від 27.09.2013 р. у господарській справі № 910/3455/13 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
		Згідно з п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23.12.1993 р. відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.
		Як вбачається з наявної у матеріалах справи виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо спірного свідоцтва відповідача 2, заявка № 2003089083 на реєстрацію знаку для товарів і послуг «ОСОБА_13» була подана до Установи (відповідача 1) 21.08.2003 р.
		Таким чином, на дату подання заявки № 2003089083 на реєстрацію знаку для товарів і послуг «ОСОБА_13» (21.08.2003 р.) чинною була редакція Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 р. № 3689-ХІІ   від 22.05.2003 р.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 р. № 3689-ХІІ  в редакції від 22.05.2003 р., чинній на дату подання вищезазначеної заявки (21.08.2003 р.), правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
		Згідно з п.п. 2 та 3 ч. 4 ст. 6 «Підстави для відмови в наданні правової охорони» Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», не реєструються як знаки позначення, які відтворюють: назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
		За змістом приписів п.п. а), в) ч.1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони або видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
		Відповідно до Висновку судової експертизи № 4603/4604/13-53 від 27.09.2013 р., що прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу у справі № 910/3455/13, позначення, зареєстроване як знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 (станом на 21.08.2003 р.) відтворювало ім 'я  (прізвище) особи - Джакомо Джіроламо Казанови та відтворювало назви (або частини назв) творів літератури і мистецтва, імена персонажів, фрагменти (частини) творів, що є відображенням реально існуючої історичної особи - Джакомо Джіроламо Казанови.
		Більше того, у матеріалах судової справи № 910/3455/13 знаходиться відповідь Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника на запит щодо наявності у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника видань Джакомо Казанови (1725-1798 рр.) та літератури про нього, у якій повідомлено про наявність 12 книг, а саме: Знаменитые авантюристы XVIII века. Джакомо Казанова. Жизнь и приключения графа Калиостро. - М.: ТМО "Цель", МП "Имидж", 1991.- 368 с.; Казанова Джакомо. История моей жизни. - М.: Моск. рабочий, 1991. - 734 с.; Казанова Джакомо. Мемуары Казановы: пер. с фр. - М.: Сов. писатель, 1991. - 464 с. Казанова Джакомо. Мемуары. Казанова / С.Цвейг. - М.: Книга, 1991. - 302 с.; Цвейг Стефан. Казанова; Фридрих Ницше; Зигмунд Фрейд: перевод с немецкого. - М.: Интерпракс, 1990. - 256 с.; Цвейг Стефан. Три певца своей жизни: Казанова, Стендаль, Толстой : перевод с немецкого [составители, комментарии: А. Лаврова [та ін.]. - М.: Республика, 1992. - 367 с.; Цвейг Стефан. Три певца своей жизни: Казанова, Стендаль, Толстой: [перевод с немецкого] / Стефан Цвейг. - Київ: Україна, 1991. - 269, [1] с.; Цвейг Стефан. Чародій кохання: з книги "Три співці свого життя"/ Стефан Цвейг. Любовні пригоди: з "Мемуарів"/ Джіакомо Казанова. - К.: [б.в.], 1993. - 144 с.; Шніцлер, Артур. Повернення Казанови: Повісті, оповідання / Пер. з нім. І. Мегели. - Чернівці: Молодий Буковинець, 2003. - 335 с.; Casanova, Giacomo. Aus meinem Leben / Giacomo Girolamo Casanova Chevalier de Seingalt; aus dem Franzosischen ubers. von Heinz von Sauter; Auswahl und Nachwort von Roger Willemsen. - Stuttgart: Reclam, 2002. - 509 S. - ( Universal-Bibliothek; 687); Schnitzler Arthur. Casanovas Heimfahrt: Erzahlungen /Arthur Schnitzler. - Frankfurt am Main : Fischer-Taschenbuch-Verl., 1991. - 299 S. - ( Fischer Taschenbucher; 1343); Zweig Stefan. Drei Dichter ihres Lebens: Casanova, Stendhal, Tolstoi / Stefan Zweig. - Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verl., 1989. - 317 S. - (Fischer Taschenbucher; 2290).
		Таким чином, все наведене вище беззаперечно свідчить про значну відомість зокрема і на території України особи Джакомо Джіроламо Казанови, в тому числі його прізвища та імені.
		При цьому, як зазначено учасниками судового процесу, у Джакомо Джіроламо Казанови, що жив у XVIII столітті, не залишилось спадкоємців, які є тими особами, що уповноважені надавати дозвіл на відтворення його прізвища у випадку реєстрації такого знаку для товарів і послуг. В свою чергу у Висновку судової експертизи зазначено про перехід імені та прізвища реально існуючої історичної особи - Джакомо Джіроламо Казанови - у суспільне надбання, тобто набуття ним широкого поширення серед людей не лише в Україні, а у світі, отже суд приходить до висновку, що позначення «ОСОБА_13» відтворює прізвище достатньо відомої навіть у світових масштабах особи, а тому створення такого словесного позначення не пов'язано із результатом інтелектуальної (творчої) діяльності саме у розумінні ч. 1 ст. 418 ЦК України, відтак з огляду на приписи п. 3 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», суд приходить до висновку, що знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 є таким, що не відповідає вимогам надання правової охорони.
		Водночас, однією з підстав визнання недійсним свідоцтва НОМЕР_1 позивач зазначає відтворення спірним позначенням назви відомих в Україні творів літератури і мистецтва та персонажів. Дійсно, вказане позначення «ОСОБА_13» дублює як прізвище персонажу численних творів, що зокрема зазначені вище, так і назви творів чи їх частини, однак, як зазначено у Висновку судової експертизи, імена персонажів (образів Казанова), які містяться у зазначених творах літератури і мистецтва, в даному випадку, є не видуманими, а такими, що уособлюють, зображують одну і ту ж історичну особу із її справжнім іменем та прізвищем, що жила у 1725- 1798 роках. Отже, у всіх перелічених назвах творів, відображено ім'я (прізвище одного і того ж чоловіка - Джакомо Казанови).
		Разом з тим, суд вважає, що основне правове значення п. 2 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» полягає у наданні додаткового захисту немайнових прав інтелектуальної власності авторів тих творів, персонажі чи назви яких стали відомими в Україні, що пов'язано із значною творчою працею автора при створенні образу персонажа із певними особливими рисами характеру, поведінки, зовнішності тощо, що дозоляють вирізнити його з-поміж числа інших персонажів. Водночас, імена (прізвища) персонажів (образів) ОСОБА_13 фактично є відтворенням вже відомого імені (прізвища) реально існуючої історичної особи, яка здобула репутацію авантюриста, мандрівника, письменника; проте перш за все його ім'я асоціюється з його любовними пригодами. Таким чином, оскільки образ персонажа творів літератури та мистецтва - Казанови - обумовлений наявністю широко відомих обставин із життя Джакомо Казанови, вказані твори фактично за своїм змістом є біографічними, а тому в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» саме лише словесне позначення, що відтворює назву відомого на території України персонажу Казанови чи власне твору про Казанову, без жодних інших комбінованих ознак, як-от ознаки зовнішності персонажу тощо, не може слугувати підставою для здійснення захисту прав інтелектуальної власності авторів чи інших осіб на персонаж чи назву твору та, відповідно для відмови у наданні позначенню правової охорони.
		Разом з тим, з огляду на те, що суд дійшов висновку про невідповідність знаку для товарів і послуг «ОСОБА_13» за свідоцтвом України НОМЕР_1 вимогам надання правової охорони, які встановлені п. 3 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», за змістом приписів ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» це є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним, а тому позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
		Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, зокрема і на підставі ч. 4 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
		Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться, в тому числі, відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державна служба інтелектуальної власності України публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1  на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» недійсним та здійснити публікацію про це відомостей у офіційному бюлетені «Промислова власність», є обґрунтованими, а тому, відповідно, також підлягають задоволенню.
		Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді   в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.
		Відповідно до абз. 2 п. 69 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 р. № 12 за змістом статті 49 ГПК у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково господарський суд не має права покладати судовий збір та інші судові витрати на Державну службу інтелектуальної власності України, якщо останню було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено нею згідно з чинним законодавством.
		За таких обставин, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 2.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2.          Визнати недійсним повністю свідоцтво України НОМЕР_1 від 15.02.2006 р. на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13».
		3.          Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 37552556) внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 від 15.02.2006 р. на знак для товарів і послуг «ОСОБА_13» та здійснити публікацію про це відомостей в офіційному бюлетені «Промислова власність».
		4.          Стягнути з компанії Лауффер Бейкеріз Лімітед / Lauffer Bakeries Limited (Темістоклі Дерві, 3 Джулія Хауз, 1066, Нікосія, Кіпр / Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus,) на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (79035, м. Львів, вул. Хлібна 2, ідентифікаційний код 05511001) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.
		5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення
		складено 02.10.2014 р.
		 
		 
		 
		Судді:          Ю.В. Картавцева (гол.)
		 
		 
		 
		          М.О. Любченко
		 
		 
		 
		                                                                                                    Ю.В. Цюкало

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...