Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 20/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		         29.09.2014 р.                                                          Справа № 20/20 
		 
		За позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД", м. Київ
		          до відповідача 1: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
		          до відповідача 2: Львівської міської ради, м. Львів
		          з участю прокурора м. Львова
		          про визнання права спільної часткової власності на нежитлове приміщення.
		 
		          Суддя  Манюк П.Т.      
		          При секретарі Альховська І.Б.
		          Представники:
		          від позивача: Марцин І.В. - представник 
		від відповідача 1: Временова М.О. - представник
		          від відповідача 2: Гнатковська М.І. - представник
		          від прокурора: Леонтьєва Н.Т.
		 
		        Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.
		 
		Розглядається справа за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" до відповідача 1: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та до відповідача 2: Львівської міської ради з участю прокурора м. Львова про визнання права спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр-т Свободи, 35.
		   Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні  на  01.03.2010 року. 
		       Хід та розгляд справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема:
		  Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.03.2010 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Львівську міську раду.     
		   Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.08.2010 року провадження у справі № 20/20 було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи. Проведення даної експертизи доручено Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз.
		09.09.2010 р. на адресу господарського суду поступило клопотання експерта Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз з повідомленням про те, що у зв"язку із надмірним завантаженням до виконання експертизи він зможе приступити в грудні 2011 року.
		    Судом запропоновано сторонам представити свою позицію щодо вказаних термінів проведення судової будівельно-технічної експертизи.
		27.10.2010 р. на адресу господарського суду від позивача надійшов лист від 23.10.2010 р. про те, що він не погоджується з проведенням експертизи у запропоновані експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз терміни та просить  направити матеріали справи № 20/20 для проведення судової будівельно-технічної експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		     Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2010 р.   року провадження у справі № 20/20 поновлено в зв"язку з тим, що суд вважав за необхідне розглядати питання про направлення матеріалів справи № 20/20 для проведення судової будівельно-технічної експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в судовому засіданні з участю представників сторін.
		Ухвалою суду від 01.12.2010 року провадження по справі № 20/20 зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно - технічної експертизи. Проведення даної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
		17.01.2011 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу господарського суду Львівської області повернуто матеріали справи № 20/20 без виконання в зв'язку з великою поточною завантаженістю та неможливістю проведення судової будівельно-технічної експертизи у встановлений термін та пропозицією доручити виконання вказаної експертизи іншій експертній установі, зокрема Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України або приватним експертним юридичним чи фізичним особам.
		    21.01.2011 р. провадження у справі № 20/20 поновлено, розгляд справи призначено на 31.01.2011 року.
		     Ухвалою суду від 14.02.2011 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої доручено Львівському  науково - дослідному інституту судових експертиз.
		   26.03.2013 року суд поновив провадження у справі, оскільки судова будівельно-технічна експертиза закінчена, матеріали справи № 20/20 та висновок експерта від 31.01.2013 р. № 929 з додатками повернуті до господарського суду Львівської області. 
		     19.04.2013 року першим заступником прокурора міста Львова подано заяву про вступ у справу з метою захисту інтересів держави.
		     На адресу суду 29.04.2013 року представником позивача подано клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, зважаючи на невідповідність висновку експертизи від 31.01.2013 р. № 929 матеріалам справи, враховуючи суперечливість позицій сторін щодо визначення чи в процесі реконструкції приміщення, проведеної позивачем, створено нову річ, чи це є лише перебудовою існуючого об'єкту з поліпшенням його техніко-економічного показників, а також необхідності визначення вартості здійснених позивачем поліпшень орендованих приміщень, що знаходяться за адресою: м.Львів, пр-т Свободи, 35. 
		Ухвалою від 30.05.2013 р. суд зупинив провадження у зв'язку з призначенням повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої було доручено Київському  науково - дослідному інституту судових експертиз. 
		    Ухвалою від 22.07.2014 р. суд поновив провадження у справі,  оскільки, судова будівельно-технічна експертиза закінчена, матеріали справи № 20/20 та висновок експерта з додатками повернуті до господарського суду Львівської області.
		Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалася перерва.
		    Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та заяві про зменшення розміру  позовних вимог, в якій він просив визнати за Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Львів, проспект Свободи, буд. 35, площею 456, 3 кв.м., а саме: приміщення підвалу площею 107, 2 кв.м., приміщення першого поверху площею 169, 7 кв.м., приміщення антресолі площею 179, 4 кв.м. з часткою 55, 00 %.
		    Прокурор, представники відповідача 1 та відповідача 2 в наданих суду письмових поясненнях та в судових засіданнях  позовні вимоги заперечили, просили відмовити у їх задоволенні.
		 
		Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Позивач - Підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" звернулося до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та до Львівської міської ради з позовом про визнання права спільної часткової власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Львів, проспект Свободи, буд. 35, площею 456, 3 кв.м. з часткою 55, 00 % (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
		В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 26.06.2000 року між Управлінням ресурсів департаменту економічної політики і ресурсів Львівської міської ради та Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" було укладено строком на 50 років договір № 7842 оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр-т Свободи, 35 (надалі - договір оренди). В подальшому договір оренди був доповнений додатком від 15.08.2007 року № 2, відповідно до якого орендодавцем за договором оренди було визначено Управління комунальної власності Львівської міської ради.
		Згідно з висновком про вартість майна від 25.07.2007 року, затвердженим начальником Управління комунальної власності Львівської міської ради та додатком до договору оренди від 15.08.2007 р. № 2, площа орендованого приміщення становила 251,1 м2, орендоване приміщення включало в себе: приміщення підвалу № № VIII-X, XII - XV, загальною площею 74,2 м 2 ; приміщення першого поверху № № 15-1 - 15-9, загальною площею 176,9 м 2 .
		Відповідно до розпорядження голови Галицької районної адміністрації м.Львова від 25.09.2000 р. № 1048 та дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 01.06.2006 року № 272/06 за рахунок коштів Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" було проведено поліпшення орендованого майна, а саме здійснено реконструкцію орендованого приміщення під заклад громадського харчування, з влаштуванням антресолей.
		Розпорядженням Львівського міського голови від 15.11.2006 року № 113, призначено державну приймальну комісію для прийняття в експлуатацію закладу громадського харчування на пр-ті Свободи, 35 у м.Львові.
		Після реконструкції орендованого нежитлового приміщення з влаштуванням антресолей, 19.02.2007 року був підписаний акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - закладу громадського харчування на проспекті Свободи, 35.
		Завершення реконструкції та створення додаткових площ орендованого приміщення підтверджується технічним паспортом, складеним обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 22.01.2007 року, відповідно до якого загальна площа орендованого приміщення після реконструкції становить 456,3 м2, та складається з: приміщень підвалу №№ VII, VIII, IX, IX , IX, X, XI , загальною площею 107,2 м2 ; приміщень першого поверху №№ 15-1, 15-2, 15-4, 15-5, 15-6, 15-7, 15-8, 15-9, 15-10, 15-11, 15-12, 15-13, 15-14, 15-15, загальною площею 169,7 м 2; приміщень антресолей № № 15-16, 15-17, 15-18, 15-19, 15-20, 15-21, 15-22, 15-23, 15-24, 15-25, 15-26, загальною площею 179,4 м 2 .
		У п. 11.1 договору оренди сторонами погоджено, що  всі поліпшення здійснені орендарем в орендованому приміщенні, стають власністю орендаря.
		Оскільки, всі поліпшення орендованих приміщень було виконано позивачем повністю за власні кошти та матеріали, які були його власністю, тому будь-які правові підстави для переходу до орендодавця права власності на ці кошти та матеріали, як і на результат їх використання відсутні. Крім того, правові підстави набуття територіальною громадою міста Львова права власності на здійсненні позивачем поліпшення орендованого приміщення не передбачені, ні законом, ні договором. 
		   На підставі наведеного позивач просить визнати за Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Львів, проспект Свободи, буд. 35, площею 456, 3 кв.м., а саме: приміщення підвалу площею 107, 2 кв.м., приміщення першого поверху площею 169, 7 кв.м., приміщення антресолі площею 179, 4 кв.м. з часткою 55, 00 %.    
		      У відзиві на позовну заяву та усних поясненнях представник відповідача 1 позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що проведення позивачем реконструкції приміщення не є підставою для визнання права власності на орендоване нерухоме майно. Умови договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачають виникнення у позивача права власності внаслідок реконструкції спірного приміщення, навпаки, норми чинного законодавства України містять умови, які забезпечують збереження права орендодавця на це майно.
		     У представленому відзиві та усних поясненнях представник відповідача 2 позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що між управлінням ресурсів департаменту економічної політики і ресурсів міської ради та Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" укладено договір оренди нежитлових приміщень № 7842. У даному договорі визначено всі права та обов'язки сторін, а також чітко зазначено, що будинок та приміщення на проспекті Свободи, 35 у місті Львові є комунальною власністю.
		15.08.2007 р. були внесені зміни в додаток № 2 договору оренди нерухомого майна від 26.06.2000 р., відповідно до умов якого передбачено, що орендар зобов'язується провести за власні кошти без наступної компенсації ремонтно-будівельні роботи і реконструкцію зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж на суму не менше, ніж 1,65 млн. грн.
		Щодо здійсненого позивачем перепланування приміщення першого поверху будинку № 35 на проспекті Свободи наданого в оренду для розміщення закладу харчування, то в п. 3.4. розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 25.09.2000 р. № 1048 вказано, що перепланування позивач повинен виконати за власні кошти, а перелік  і об'єми запланованих робіт погодити з департаментом житлового господарства та Галицькою районною адміністрацією, однак позивачем цього не було зроблено. 
		Отже, відповідач 2 вважає, що внаслідок проведеної реконструкції позивачем здійснено поліпшення орендованого майна, однак не створено нової речі, що свідчить про те, що позивач не може бути визнаний співвласником вказаного майна.
		Крім цього, станом на час розгляду справи право власності на реконструйовані приміщення за ніким не зареєстровані, тобто на час розгляду справи спірного майна ще нема в цивільному обороті, тому для визнання позивача співвласником вказаного майна немає підстав.
		    Прокурор у письмових та в усних поясненнях просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст. 332 ЦК України відповідно до якої нова річ створюється лише внаслідок переробки попередньої речі шляхом її використання як матеріалу. Проведення капітального ремонту, внутрішнє перепланування, переобладнання приміщення, у тому числі надання об'єкту нового функціонального призначення в межах існуючої капітальної будівлі не може привести до створення нової речі.   Крім цього, норми цивільного законодавства не передбачають можливості набуття права власності на частку у реконструйованому майні на підставі рішення суду.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних мотивів.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів  захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
		Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2000 року між Управлінням ресурсів департаменту економічної політики і ресурсів Львівської міської ради та Підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" було укладено строком на 50 років договір № 7842 оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр-т Свободи, 35. В подальшому договір оренди був доповнений додатком від 15.08.2007 року № 2, відповідно до якого орендодавцем за договором оренди було визначено Управління комунальної власності Львівської міської ради.
		Спірний об'єкт оренди є комунальною власністю міста Львова і знаходиться на балансі ЛМКП "Айсберг". 
		Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. 
		Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. 
		Пунктом 11.1 договору оренди передбачено, що орендар може, за згодою орендодавця, здійснити сам, або дозволяти суборендарям здійснювати зміни, доповнення та поліпшення приміщень час від часу на протязі всього терміну оренди та терміну його можливого продовження чи поновлення, якщо такі поліпшення не зачіпають несучі стіни та фасад приміщень.
		Згідно з п. 8.7 додатку від 15.08.2007 р. № 2 до договору оренди нерухомого майна від 26.06.2000 р. передбачено, що орендар зобов'язується провести за власні кошти без наступної компенсації ремонтно-будівельні роботи і реконструкцію зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж на суму не менше, ніж 1,65 млн. грн.
		Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 25.09.2000 року № 1048 позивачу надано дозвіл на перепланування для розміщення закладу харчування приміщення першого поверху буд. № 35 на пр. Свободи, що у м. Львові площею 251, 1 кв.м. з влаштуванням антресолей згідно з поданими проектними пропозиціями. Позивач зобов'язаний за власні кошти виконати роботи згідно з погодженим проектом.  
		Позивачем було проведено поліпшення орендованого майна, а саме - здійснено реконструкцію спірного приміщення під заклад громадського харчування, з влаштуванням антресолей. Внаслідок реконструкції (влаштування антресолей) площа орендованого приміщення змінилася, зокрема Актом державної приймальної комісії від 19.02.2007 р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта зазначено про  прийняття після реконструкції в експлуатацію приміщень площею 472, 0 кв.м.
		Щодо посилання позивача на приписи статті 778 ЦК України, відповідно до якої  якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником, суд зазначає наступне.
		Приписами вказаної статті передбачено, що у разі, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником, адже, ця норма встановлює наслідки створення нової речі в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця і має застосовуватися лише у випадках, якщо сторони не встановили інших умов у договорі. 
		          Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що якщо  в  результаті  поліпшення,  зробленого орендарем  за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення,  якщо інше не передбачено договором  оренди.
		Умови договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачають виникнення права власності внаслідок реконструкції орендованого приміщення, а навпаки, даний договір забезпечує збереження права орендодавця на спірне майно. Крім цього,  15.08.2007 р. сторонами були внесені зміни в додаток № 2 договору оренди нерухомого майна від 26.06.2000 р., відповідно до умов якого орендар зобов'язується провести за власні кошти без наступної компенсації ремонтно-будівельні роботи і реконструкцію зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж на суму не менше, ніж 1,65 млн. грн.
		     Зважаючи на суперечливість позицій сторін щодо визначення чи в процесі реконструкції приміщення, проведеної позивачем, створено нову річ, чи це є лише перебудовою існуючого об'єкту з поліпшенням його техніко-економічного показників, необхідності визначення вартості здійснених позивачем поліпшень орендованих приміщень, що знаходяться за адресою: м.Львів, пр-т Свободи, 35 та необхідність роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, провадження у справі було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, яку доручено провести Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, а згодом і повторну судову будівельно-технічну  експертизу, яку було доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
		          Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу»,  судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. 
		У висновку Львівського НДІСЕ від 31.01.2013 р. № 929 експертами встановлено, що в орендованому приміщенні були виконані будівельні роботи, а саме: здійснено роботи по переплануванню приміщень 1-го поверху під службові (кімнати менеджера, кімната відпочинку, чоловічий та жіночий гардероб, санвузли) та виробничі (морозильна камера, холодильна камера, мийка, кухня, бойлерна); у всіх приміщеннях здійснено роботи по пофарбуванню стін та облицювання підлоги керамічною плиткою; здійснено роботи по споруджені у залі для відвідувачів антресолей, у підвальних приміщеннях встановлено новітнє технологічне обладнання для обслуговування закладу. Техніко-економічні показники, а саме площа приміщень збільшилася за рахунок спорудження антресолей (верхній напівярус у вигляді відкритої галереї з перилами в особливо високих приміщеннях), але об'єм приміщень де проводились роботи не змінено.
		В результаті поліпшень нежитлових приміщень, які є предметом договору оренди від 26.06.2000 р. нову річ не створено.   
		Крім цього, у висновку вказано, що вартість здійснених позивачем витрат на поліпшення орендованого приміщення по актах приймання виконаних підрядних робіт становить суму 1  969  482, 62 грн., а ринкова вартість орендованого приміщення після проведення реконструкції станом на час проведення дослідження складає, із врахуванням площі антресолей, 8  643  084, 00 грн.
		У висновку Київського НДІСЕ від 27.06.2014 р. № 6321/14-42 експертами встановлено, що вартість здійснених позивачем витрат на поліпшення орендованого приміщення, експертами визначено по актах приймання виконаних робіт та видаткових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, і може складати: 5  071  198, 43 грн., а ринкова вартість орендованого приміщення після проведеної реконструкції станом на час проведення дослідження складає 8  239  251, 00 грн.
		Крім того, у висновку Київського НДІСЕ експерти зазначають, що створення нової речі в межах нежитлового приміщення по суті неможливе, адже стіни, фундамент, віконні рами тощо залишаються, хоча й зазнають незначних змін. Змінюється лише функціональне призначення приміщення, що не впливає на його статус як нежитлового, яким таке приміщення було і залишається, Фактично виконана реконструкція оцінюваного приміщення. Проте дати відповідь на питання «чи в результаті поліпшення нежитлового приміщення створено нову річ», експерти не можуть, оскільки вважають, що це не відноситься до завдання будівельно-технічної експертизи. 
		Згідно зі частинами 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 названого Кодексу.
		Частиною 4 статті 778 ЦК України передбачено, що якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Суд зауважує, що право власності в орендаря може виникнути виключно на ті поліпшення, які можливо відокремити від об'єкта оренди без завдання йому шкоди. При цьому, проведення орендарем реконструкції приміщення не є підставою для визнання права спільної власності на орендоване нерухоме майно.
		Згідно частини 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.
		Таким чином, реконструкція орендованих приміщень будинку (підвалу та 1 поверху) не може призвести до створення нової речі, право власності на яке може заявити особа, яка її  створила в силу положень ст. 778 ЦК України та ч. 4 ст.  23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так як згідно з положеннями ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Підвальні приміщення та приміщення першого поверху є складовою будівлі, основу якої складають капітальні елементи, які не можуть бути використані як матеріали для нової речі. Відповідно до положень ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення  та зміни їх призначення. Тобто нерухомою річчю є будівля, а підвальні приміщення та приміщення першого поверху будівлі є складовою частиною речі (ст. 187 ЦК України), тому на їх основі не може створюватися нова річ. 
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Зважаючи на наведене вище, суд приходить до висновку, що внаслідок поліпшення, способом реконструкції нежитлового приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пр-т Свободи, 35, здійсненого позивачем, нової речі створено не було. Сама лише обставина збільшення вартості орендованого приміщення не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі, а проведення перепланування і реконструкція внутрішніх приміщень, внаслідок якої збільшується площа та вартість приміщень, не створює нову річ, а лише їх поліпшує.
		   Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання права спільної часткової власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Львів, проспект Свободи, буд. 35, площею 456, 3 кв.м. з часткою 55, 00 % не обгрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.
		     Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати залишаються за позивачем.
		 
		      На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд ,- 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		 
		 
		 
		     Повне рішення складено 06.10.2014 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                 Манюк П.Т.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...