Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/2438/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/2438/13-к
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		Дата документу 09.10.2014 
		09 жовтня 2014 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі
		головуючого  судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарях   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю прокурора   ОСОБА_4 ,
		потерпілого   ОСОБА_5 ,
		адвоката   ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого   ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 120121800100000 про обвинувачення
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня спеціальна, працюючого водієм-експедитором ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
		 
		за ч. 2 ст. 286 КК України, 
		встановив:
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 інкримінується, що 26.07.2012 р. близько 22.07 год., керуючи автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Полтава по вулиці Фрунзе від вулиці Красіна, під час виконання лівого повороту в напрямку вулиці Р.Люксембург, він виїхав на перехрестя на зелений миготливий сигнал стрілки, ввімкнутої в додатковій секції світлофору одночасно з основним червоним сигналом світлофору, в порушення п. п. 8.7.3 (е), 16.9 та 12.3 Правил дорожнього руху України не надав дороги транспортним засобам, що рухалися з інших напрямків, не вжив негайних та своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, яким керував, у результаті чого скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 , маючи при цьому можливість об`єктивно виявити небезпеку для свого руху у вигляді останнього, котрий рухався йому назустріч по вулиці Фрунзе від вулиці О.Вишні в напрямку вулиці Красіна та виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофору.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедисту ОСОБА_5 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1919 від 18.09.2012 р., були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, закритого лінійного перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, закритого лінійного перелому скроневої та тім`яної кісток справа з розвитком гематотімпанума справа та правобічної приглухуватості, закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи справа і перелому тіла нижньої щелепи справа через лунку шостого зубу на нижній щелепі справа, закритого компресійного перелому тіла Тн8 хребця, гематоми м`яких тканин обличчя зліва, шрамів шкіри чола зліва, які є наслідком загоєння ран м`яких тканин, гіперпігментації шкіри шиї зліва, обох верхніх та нижньої правої кінцівок, які утворились від дії тупих предметів і які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.
		Унаслідок необережних дій, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_7 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред`явленому обвинуваченні та цивільні позови не визнав. Пояснив, що він 26.07.2012 р. о 22.00 год. рухався на автомобілі ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Фрунзе від вул. Красіна в напрямку вул. Р.Люксембург, автомобіль був у технічно справному стані, проїзна частина  суха, освітлення було недостатнє. По напрямку його руху на цьому перехресті на розділовій тумбі розташовано світлофор із додатковою секцією для автомобілів, що виконують поворот ліворуч. Коли почав здійснювати маневр повороту ліворуч, світлофор в основній секції показував червоне світло, а в додатковій секції горів зелений сигнал світлофору. Під час проїзду біля світлофору зелений сигнал у додатковій секції почав блимати. Швидкість руху його автомобіля становила 50-60 км/год. Коли перетинав лінію перехрестя, інші транспортні засоби не рухалися, велосипедист перетнув стоп-лінію на червоне світло. Коли він побачив велосипедиста, який їхав по вул. Фрунзе в напрямку вул. Красіна, загальмував та вивернув кермо вліво, але уникнути зіткнення не вдалося. Зіткнення сталося між передньою правою та боковою частинами його автомобіля та передньою лівою частиною велосипеда, внаслідок чого велосипедист перелетів через капот автомобіля, вдарившись у лобове скло, відлетів уперед по напрямку руху автомобіля. Вважає, що відповідно до п. 16.10. ПДР був зобов`язаний звільнити перехрестя. Коли він виявив небезпеку, то застосував екстрене гальмування, а тому вважає, що він виконав вимоги ст. 12.3 ПДР.
		 
		Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він 26.07.2012 р. близько 22.00 год. рухався на велосипеді по вул. Фрунзе в напрямку вул. Красіна по головній дорозі. Велосипед був оздоблений освітлювальними приладами спереду та ззаду. При під`їзді до перехрестя в трьох смугах стояли автомобілі перед стоп-лінією та світлофором. Перетнув стоп-лінію та пішохідний перехід, проїжджаючи біля клумби, що розділяє проїжджі частини вул. Фрунзе та Р.Луксембург, тримаючись якомога правіше, побачив зелений сигнал світлофора. На перехресті автомобілів не було, тому він продовжив свій рух прямолінійно. Потерпілий, подивившись направо, пропустив автомобіль, що рухався праворуч з вул. Р.Люксембург на вул. Фрунзе, але на який сигнал світлофора  не знає. Він продовжив рух, і в цей час відбулося зіткнення, якого він не бачив. Він не згоден із висновком експертизи, що стоп-лінію він перетнув на червоний сигнал світлофора.
		 
		Суд, оцінивши наявні у кримінальному провадженні докази, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		 
		Згідно протоколу огляду місця ДТП від 26.07.2012 року встановлено, що місцем зіткнення транспортних засобів є регульоване перехрестя вул. Фрунзе та Р.Люксембург у м. Полтава. Вказаним протоколом зафіксовані пошкодження транспортних засобів, а саме: автомобіль ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , має пошкодження: деформоване праве переднє крило, кришку капоту, дах, розбито праву передню фару, лобове скло праворуч; велосипед AUTHOR  деформовано переднє колесо, передню вилку, кермо. Під час огляду складено схему дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_7 , на якій зафіксовано місце розташування автомобіля, велосипеда, сліди гальмування автомобіля, плями крові, осип скла та місце наїзду  зі слів водія автомобіля (кримінальне провадження, а.с. 13-20).
		 
		Відповідно до протоколу огляду від 08.10.2012 р. оглянуто велосипед AUTHOR Соmpact, згідно якого встановлено пошкодження велосипеду, а також встановлено, що даний велосипед обладнано передньою фарою, яка розташована на кермі велосипеда, а на рамі ззаду розташовано задній світлодіод.
		 
		Відповідно до протоколу відтворення обстановки і обставин скоєння злочину від 09.10.2012 р. водієм ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_5 було вказано місце зіткнення автомобіля та велосипеда, на схемі ці місця позначені зі слів обвинуваченого та потерпілого (кримінальне провадження, а.с. 53-54). Ухвалою суду від 09.01.2014 року визнано недопустимим доказом протокол відтворення обстановки і обставин скоєння злочину від 09.10.2012 року в частині показань ОСОБА_7 , оскільки останній брав участь у відтворенні обстановки і обставин скоєння злочину від 09.10.2012 р. в якості свідка (т. 1, а.с. 160).
		 
		Переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з камери на будинку АДРЕСА_3 , підтверджуються обставини ДТП. Вбачається, що коли переключається сигнал світлофору з червоного на зелений на світлофорі для пішоходів, що переходять проїзну частину вулиці Фрунзе в обидві боки, прямолінійний рух автомобілів вулицею Фрунзе припиняється, і автомобілі зупиняються в трьох смугах та стоять нерухомо, оскільки в цей час дозволений рух для автомобілів, що виконують лівий поворот на додаткову секцію основного світлофору. Велосипедист без зупинки перед дорожньою розміткою 1.12 стоп-лінії рухався з увімкненим переднім ліхтарем в першій смузі по вул. Фрунзе від вул. О. Вишні в напрямку вул. Красіна. У той момент, коли велосипедист виїхав на перехрестя і перебував там, увімкнувся зелений сигнал світлофора для прямолінійного руху автомобілів по вул. Фрунзе. Також на відеозаписі видно зіткнення велосипедиста та автомобіля.
		 
		Відповідно до висновку експерта №1919 від 18.09.2012 р. у ОСОБА_5 встановлені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, закритого лінійного перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, закритого лінійного перелому скроневої та тім`яної кісток справа з розвитком гематотімпанума справа та правобічної приглухуватості, закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи справа і перелому тіла нижньої щелепи справа через лунку шостого зубу на нижній щелепі справа, закритого компресійного перелому тіла Тн8 хребця, гематоми м`яких тканин обличчя зліва, шрамів шкіри чола зліва, які є наслідком загоєння ран м`яких тканин, гіперпігментації шкіри шиї зліва, обох верхніх та нижньої правої кінцівок, які є наслідком загоєння саден шкіри, які утворились від дії тупих предметів і які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження (кримінальне провадження, а.с. 59-62).
		 
		Згідно висновку № 5 судової автотехнічної експертизи від 18.05.2013 р. у даній дорожній ситуації дії велосипедиста ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 «е», «є» та 8.10. ПДР України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. У даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3. ПДР України.
		На питання, чи мав водій автомобіля ОСОБА_7 у даній дорожній ситуації технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_5 , експерт дав кілька варіантів відповіді в залежності від швидкості руху велосипедиста, місця розташування наїзду, показань, даних потерпілим та обвинуваченим:
		варіант №1 (місце наїзду згідно схеми ДТП, швидкість велосипедиста 20 км/год) та №4 (показання водія ОСОБА_7 , дані під час відтворення обстановки та обставин скоєння злочину, швидкість велосипедиста 23 км/год) визначити наявність технічної можливості у водія ОСОБА_7 уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_5 не видається можливим; 
		варіант № 2 (місце наїзду згідно схеми ДТП, швидкість велосипедиста 23 км/год) водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості шляхом термінового гальмування, тобто на виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_5 ;
		варіант № 3 (показання водія ОСОБА_7 про розташування місця зіткнення, дані під час відтворення обстановки та обставин скоєння злочину, швидкість велосипедиста 20 км/год); варіант № 5 та № 6 (показання велосипедиста ОСОБА_5 , дані під час відтворення обстановки та обставин скоєння злочину) водій автомобіля мав технічну можливість шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР уникнути наїзду на велосипедиста (т. 1, а.с. 70-78).
		 
		Відповідно до висновку комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 2466/7836 від 21.07.2014 року встановлено, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водій велосипеда ОСОБА_5 не мав переваги в русі перед водієм ОСОБА_7 , оскільки рухався на забороняючий сигнал світлофора. У той же час водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 мав перевагу в русі перед водієм велосипеда ОСОБА_5 .
		У даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 (е), 12.3, 16.8 та 16.9 ПДР України.
		Якщо велосипед AUTHOR перед зіткнення рухався зі швидкістю 20 км/год, то в даній дорожньо-транспортній обстановці, при подоланні велосипедистом з моменту виїзду на перехрестя до моменту зіткнення 14,5 м, водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування, тобто шляхом виконання ним вимог п. 12.3 ПДР України. За цих обставин дії водія автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		Якщо велосипед AUTHOR перед зіткнення рухався зі швидкістю 23 км/год, то в даній дорожньо-транспортній обстановці, при подоланні велосипедистом з моменту виїзду на перехрестя до моменту зіткнення 14,5 м, водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 не мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування. За цих обставин у діях водія автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		У даній дорожньо-транспортній обстановці технічна можливість уникнути зіткнення для водія велосипеда ОСОБА_5 визначалася шляхом виконання ним вимог п.п. 8.7 (е, є) та 8.10 ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Його дії не відповідали вимогам п.п. 8.7 (е, є) та 8.10 ПДР України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.с. 210-226).
		 
		Суд не бере до уваги висновок автотехнічної експертизи № 1039 від 10.12.2012 р. (кримінальне провадження, а.с. 64-74), оскільки даний висновок експертизи спростовується висновком № 5 судової автотехнічної експертизи від 18.05.2013 р. та висновком комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 2466/7836 від 21.07.2014 р.
		Також суд не бере до уваги висновок комісійної судової автотехнічної експертизи № 7285 від 27.11.2013 р., оскільки експертами, що проводили дану експертизу було самостійно вибрано дані, за якими вони проводили розрахунки, а саме взято до уваги відстань, подолану велосипедистом із моменту виїзду на перехрестя до моменту зіткнення 15,6 м, згідно показань ОСОБА_7 , даних під час проведення відтворення обстановки і обставин скоєння злочину, а дослідження з врахуванням відстані 14,5 м не було проведене.
		 
		Сторона обвинувачення як на доказ вини водія ОСОБА_7 посилається на висновок автотехнічної експертизи № 1039 від 10.12.2012 року, вказуючи на те, що автотехнічну експертизу від 18.05.2013 року і комісійну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу від 21.07.2014 року було проведено з порушеннями чинного законодавства, неправильно визначено вид зіткнення, експертами самостійно вибрано момент виникнення небезпеки для руху водія ОСОБА_7 , а тому неправильно проведено технічні розрахунки и зроблені висновки. 
		Суд вважає безпідставним твердження сторони обвинувачення, що мало місце зустрічне зіткнення, а не перехресне.
		Так, абз. 2 сторінки 13 висновку автотехнічної експертизи № 1039 від 10.12.2012 р., на якій ґрунтується звинувачення ОСОБА_7 , містить вказівку на те , що в даній ситуації наявне перехресне зіткнення, а момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_7 виникає не з моменту перетину стоп-лінії, а з моменту перетину межі перетину перехрестя (кримінальне провадження, а.с. 72). Вказане було підтверджено експертом ОСОБА_8 під час його допиту в судовому засіданні.
		Крім того, висновок комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 2466/7836 від 21.07.2014 р. чітко зазначає, що в даній дорожньо-транспортній обстановці мало місце перехресне косе зіткнення, коли транспортні засоби зіштовхуються під гострим або тупим кутом.
		Усі чотири експертизи, які проводилися по справі однозначно засвідчили, що небезпека для руху водія ОСОБА_7 виникла в момент, коли водій велосипеда AUTHOR ОСОБА_5 наблизився до ближньої межі перехрещеної проїзної частини на величину шляху гальмування керованого ним велосипеда.
		 
		Не заслуговують на увагу також твердження сторони обвинувачення стосовно відповідей експертів на запитання, згідно яких пунктів ПДР України в даній дорожній обстановці повинен був діяти водій автомобіля ОСОБА_7 , нібито цими експертами було вирішено питання права.
		Відповідно до п. 16.9 ПДР України під час руху в напрямку стрілки, ввімкнутої в додатковій секції одночасно з жовтим або червоним сигналом світлофора, водій має дати дорогу транспортним засобам, що рухаються з інших напрямків.
		Під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, водій повинен зайняти крайню праву (ліву) смугу руху та дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, що рухаються з інших напрямків.
		Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
		Таким чином, наявність сигналу у вигляді зеленої стрілки в додатковій секції світлофора, ввімкненої з червоним або жовтим сигналом, на якому нанесені контурні стрілки, свідчить про те, що рух дозволяється в напрямку, вказаному стрілкою, після пропуску транспортних засобів, що рухаються з інших напрямків на основний зелений сигнал.
		 
		Отже, в даній дорожній ситуації водій автомобіля ОСОБА_7 , в діях якого не вбачається порушень п.п. 8.7.3 (е), 16.9 ПДР України, мав перевагу в русі перед велосипедистом ОСОБА_5 , котрий, виїжджаючи на перехрестя при ввімкненому для його напрямку руху червоному сигналі світлофора, створив небезпеку для руху водію автомобіля. Водій автомобіля ОСОБА_7 мав право розраховувати, що велосипедист ОСОБА_5 також буде дотримуватися ПДР України.
		 
		Відповідно до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Враховуючи те, що тільки при швидкості велосипедиста 20 км/год водій автомобіля мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України, а об`єктивно встановити швидкість велосипедиста неможливо, виникають сумніви щодо доведеності вини водія ОСОБА_7 .
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		У зв`язку із викладеним, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України ОСОБА_7 підлягає виправданню, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		 
		Потерпілим по справі заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6623 грн. 79 коп. та моральної  в сумі 100000 грн. (т. 1, а.с. 12-21).
		Прокурором м. Полтави
		Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.
		Враховуючи вищевикладене, цивільний позов залишити без розгляду.
		 
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 скасувати.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 залишити без розгляду.
		Цивільний позов Прокуратури м. Полтави в інтересах держави до ОСОБА_7 залишити без розгляду.
		Судові витрати на проведення експертиз № 1039 від 10.12.2012 року, № 7285 від 27.11.2013 року, № 2466/7836 від 21.07.2014 року віднести на рахунок держави.
		Речові докази: диск  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...