Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/2637/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		02 жовтня 2014 року                                         м. Київ                                К/800/16040/14 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької митниці  Міндоходів про скасування наказу та поновлення на роботі,
		В С Т А Н О В И В:
		У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Чернівецької митниці Міндоходів з вимогами про визнання незаконним та скасування наказу т.в.о. начальника Чернівецької митниці Міндоходів від 25.10.2013р. №307-о в частині звільнення його з займаної посади у зв'язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності Чернівецької обласної митниці відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
		 
		Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ  Чернівецької митниці Міндоходів від 25.10.2013р. №307-о в частині звільнення  інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці Державної митної служби України ОСОБА_2 із займаної посади 25.10.2013р. у зв'язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності Чернівецької обласної митниці, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, поновлено позивача  на посаді інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької митниці Міністерства доходів та зборів України з 25.10.2013р., стягнуто з Чернівецької митниці  Міністерства доходів та зборів України на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період  з 25.10.2013р. по день поновлення на посаді.
		 
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. 
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення норм матеріального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		          Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
		          
		          З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
		          Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013р. по справі №2а/2470/2016/12 визнано протиправним та скасовано  наказ  Державної митної служби України від 11.07.2012р. №1447-К про припинення з 11.07.2012р. перебування на державній службі в митних органах на посаді інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці ОСОБА_2, позивача поновлено на посаді інспектора митного поста "Росошани" Чернівецької обласної митниці. 
		 
		Наказом голови комісії з реорганізації Державної митної служби України від 01.06.2013р. № 895-к скасовано наказ Державної митної служби України від 11.07.2012р. №1447-к та поновлено ОСОБА_2 на посаді інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці з 12.07.2012р.
		 
		25.06.2013р. оголошено наказ від 01.06.2013р. №895-к про скасування наказу Державної митної служби України від 11.07.2012р. №1447-к та поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці з 12.07.2012р., ОСОБА_2 визнано таким, що приступив до виконання обов'язків інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці з 25.06.2013р. з посадовим окладом згідно штатного розпису митниці.
		 
		25.06.2013р. голова комісії з проведення реорганізації Чернівецької обласної митниці повідомив позивачу про наступне вивільнення у зв'язку із скороченням штатної чисельності відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та одночасно позивачу запропоновано звернутись в Чернівецький міський центр зайнятості для вирішення питання працевлаштування або працевлаштуватись самостійно.
		 
		08.07.2013р. позивач звернувся із заявою до начальника Чернівецької митниці Міндоходів, в якій зазначив, що з 28.02.2012р., після смерті дружини - ОСОБА_3,  на його утриманні знаходиться донька, ІНФОРМАЦІЯ_1,  а тому на нього поширюються гарантії для батьків, які виховують малолітніх дітей без матері, встановлені ст.ст. 184 та 186-1 Кодексу законів про працю України. Просив сприяння в працевлаштуванні в Чернівецькій митниці Міндоходів. 
		 
		23.07.2013р. начальник митниці надіслав позивачу відповідь, в якій вказав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №229 створено Чернівецьку митницю Міндоходів шляхом реорганізації Чернівецької обласної митниці Державної митної служби України та станом на 25.06.2013р., коли позивач приступив до виконання своїх службових обов'язків у Чернівецькій обласній митниці, в новоствореній  Чернівецькій митниці Міндоходів вже були відсутні вакансії. З цих підстав начальник Чернівецької митниці Міндоходів відмовив у задоволенні заяви позивача від 08.07.2013р.   
		 
		Наказом т.в.о. начальника Чернівецької митниці Міндоходів від 25.10.2013р. №307-о   позивача звільнено з посади інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці Державної митної служби України з 25.10.2013р. у зв'язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності Чернівецької обласної митниці відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. 
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, звільняючи позивача із займаної посади, відповідач порушив норми ст.184, ст.186-1 Кодексу законів про працю України, оскільки установа, в якій він працював, була реорганізована, а не ліквідована. 
		 
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважав, що, поновлюючи позивача  на посаді інспектора митного поста "Россошани", суд першої інстанції не врахував, що необхідно буде звільнити працівника, який обіймає дану посаду, в даному випадку особу, яка на даний час перебуває в декретній відпустці і при вивільнені з роботи також має переважне право залишення на роботі. 
		 
		Колегія суддів погодитись із таким висновком суду апеляційної інстанції не може з наступних підстав.  
		          
		          Пунктом 1 ч.1 ст.40  Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		 
		          Відповідно до ст.49-2  Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		 
		          При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		          
		          Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
		 
		          Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідачем не вчинялось дій та не приймалось рішень, відповідно до яких позивачу пропонувались будь-які посади в новоствореній Чернівецької митниці Міндоходів. 
		 
		          Крім того, судами встановлено, що позивач неодноразово клопотав перед Чернівецькою митницею Міндоходів та Міністерством доходів і зборів про його працевлаштування з урахуванням того, що він виховує малолітню дитину без матері.
		 
		          Відповідно до ст.184 Кодексу законів про працю України забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.
		 
		          При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку. 
		 
		          Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. 
		 
		          Статтею 186-1 Кодексу законів про працю України визначено, що гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), прийомних батьків.
		 
		          Отже, у разі звільнення працівників за п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені статтями 184, 186-1 Кодексу, зокрема, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі). 
		 
		          Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки дружина позивача померла та на його утриманні знаходиться донька, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому на нього поширюються гарантії для батьків, які виховують малолітніх дітей без матері, встановлені ст.ст. 184 та 186-1 Кодексу законів про працю України.   
		          
		          При звільненні позивача відповідач не врахував вказаних вимог закону, чим порушив права позивача, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
		          
		          Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався лише на те, що при поновленні позивача на роботі необхідно буде звільнити працівника, який обіймає дану посаду, в даному випадку ОСОБА_4 , яка на даний час перебуває в декретній відпустці і при вивільнені з роботи також має переважне право залишення на роботі. 
		 
		          Вказаний висновок суду суперечить положенням ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.  
		 
		Крім того, не можна погодитись і з висновком суду апеляційної інстанції  про те, що на день звернення позивача із заявами про поновлення його на посаді інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької митниці Міндодоходів (заяви від 08.07.2013р. та від 04.09.2013р.) вона була зайнята ОСОБА_4 відповідно до наказу Чернівецької митниці Міндоходів від 01.06.2013р. №14-о. 
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач 08.07.2013р. звертався до відповідача із заявою, в якій просив посприяти в його працевлаштуванні в Чернівецькій митниці Міндодоходів, а не із заявою про поновлення його на вищевказаній посаді.
		 
		Крім того, ОСОБА_4 призначена в порядку переведення на посаду інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької митниці Міндодоходів наказом від 01.06.2013р. №14-о., в цей же день відповідач наказом № 895-к поновив позивача на  посаді інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької обласної митниці. Тобто,  01.06.2013р. відповідач, поновлюючи позивача на посаді в установі, яка перебувала в процесі реорганізації знав, що позивач має право претендувати на посаду інспектора митного поста "Россошани" Чернівецької митниці Міндодоходів. 
		          
		          Суд першої інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому були відсутні підстави для скасування або зміни ухваленого ним рішення.
		 
		          Таким чином, постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду                    від 13.02.2014р. підлягає скасуванню, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. залишенню в силі.
		 
		          Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає у силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.
		          Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014р. скасувати, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. залишити в силі. 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя - доповідач                                                    Кочан В.М.
		          
		 
		судді                                                                        Винокуров К.С.
		 
		 
		                                                                                 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...