Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/2323/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2014.
Дата набрання законної сили: 14.08.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		          АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/6963/14  Справа №  175/2323/14-ц                                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О. М.       Доповідач  -  Пищида  М.М.       Категорія  2                                                                                                       
		  
		У Х В А Л А 
		                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   
		 
		14 серпня 2014 року                                                                       м. Дніпропетровськ
		 
		            Колегія суддів  судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області  в складі :
		 
		        Головуючого:        - Пищида М.М.,
		        Суддів:                  -  Кочкової Н.О., Максюти Ж.І., 
		        при секретарі:       -  Пантелеєвій Ю.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_7 про визнання права власності за набувальною давністю, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		         У травні 2014 року позивач звернулась із вищевказаним позовом
		В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 11.09.2008 року, позивачці - ОСОБА_6, як спадкоємиці, після смерті батька - ОСОБА_8, державним нотаріусом Дніпропетровської районної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. було видано та зареєстрованого в реєстрі №3461 Свідоцтво про право на спадщину за законом (серії ВТК № 550321) на житловий цегляний будинок - «А», загальною площею 340,5 кв.м, житловою площею 46,0 кв. м, та господарські будівлі і споруди: вбиральню залізобетонну - Б; гараж цегляний - Г; сарай цегляний - Е; сарай (б/н) цегляного - Ж; погреб залізобетонний блочний - 3; огорожу металеву №1-4,9; споруди залізобетонні, рез.плитка №5,7,8; замощення бетонного - І, які розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі чого, 30.09.2008 року за позивачкою в органах БТІ було зареєстровано право власності на зазначене майно. Однак позивач зазначала, що Підгороднянська міська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області не визнає її право власності, вимагає повернути у власність відповідача, у зв'язку із чим позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнавши за нею право власності за набувальною давністю на домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 3-9)
		         Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 було відмовлено в повному обсязі ( а.с. 112-114).
		        В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог( а.с. 120-122 ).
		         Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		        Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		        Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		 
		        Судом першої інстанції встановлено, що 25.12.1996 року на засіданні сесії Підгородненської міської ради прийнято рішення №271 «Про надання дозволу на продаж ОСОБА_7 стадіону «Колос» за ціною 4 500 грн. з визначенням використовувати стадіон за цільовим призначенням спортивно-оздоровчої діяльності. Після чого, 04.01.1997 року між представником Виконавчого комітету Підгородненської міської ради та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу (серії ААВ, №303182) спортивного стадіону «Колос», який розташований по АДРЕСА_1, в результаті чого, 13.01.1997 року на ім'я ОСОБА_7 був виданий Державний акт на право постійного користування землею, серії ДП №00416 та надано у користування 2,4 га землі для спортивно-оздоровчої діяльності в межах існуючого стадіону.
		         Після чого, 18.03.1999 року ОСОБА_7 подарував спортивний комплекс «Колос» ОСОБА_10 (договір дарування серії АВА №265618), який у свою чергу, виконав на придбаному об'єкті капітальне будівництво (договір на капітальне будівництво від 12.12.2001 року) та створив житловий будинок, який ввів в експлуатацію згідно Акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами №369 від 19.11.2001 року. Згодом, 08.12.2001 року ОСОБА_10 продав створений житловий будинок ОСОБА_8 (договір купівлі-продажу серії АЕІ №110441).
		          Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер. Після його смерті, 11.09.2008 року, позивачці - ОСОБА_6, як спадкоємиці, після смерті батька, державним нотаріусом Дніпропетровської районної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. було видано та зареєстрованого в реєстрі №3461 Свідоцтво про право на спадщину за законом (серії ВТК № 550321) на житловий цегляний будинок - «А», загальною площею 340,5 кв.м, житловою площею 46,0 кв. м, та господарські будівлі і споруди: вбиральню залізобетонну - Б; гараж цегляний - Г; сарай цегляний - Е; сарай (б/н) цегляного - Ж; погреб залізобетонний блочний - 3; огорожу металеву №1-4,9; споруди залізобетонні, рез.плитка №5,7,8; замощення бетонного - І, які розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі чого, 30.09.2008 року за позивачкою в органах БТІ було зареєстровано право власності на зазначене майно.
		 
		 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив з положень статті 344 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито і безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Виходячи з вимог вказаної статті, суд вірно прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на майно саме за набувальною давністю суперечить фактичним обставинам справи, та вірно встановлено, що ОСОБА_6 безперервно володіє вищевказаним майном починаючи з вересня 2008 року, тобто на протязі 6 років. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що за ОСОБА_6 у встановленому законодавством порядку з 30.09.2008 року зареєстровано право власності на спірне майно, а тому відсутні будь-які підстави вважати, що дане право порушується іншими особами, з метою позбавлення позивачки належного їй майна.
		 
		Висновки суду відповідають вимогам закону і підтверджуються матеріалами справи.
		 
		        Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
		       Керуючись ч.3 ст. 209, ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		       Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
		       Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року - залишити без змін.    
		 
		       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		 
		       Головуючий:          М.М. Пищида
		 
		 
		       Судді:              
		          Н.О. Кочкова
		 
		                                         
		                                                            
		          Ж.І. Максюта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...