Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/15424/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2014.
Дата набрання законної сили: 31.10.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/582/14 
		Справа№754/15424/14-к
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		30.09.2014 року
		Деснянський районний суд м.Києва в складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві матеріали кримінального провадження відносно 
		 
		 ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця с.Редьківка Ріпкинського р-ну Чернігівської обл., 
		українця, громадянина України, 
		мешкає: АДРЕСА_1 , 
		раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, 393 ч.2 КК України, 
		 
		за участю: прокурора ОСОБА_4  
		 обвинуваченого ОСОБА_3 
		 захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 , працюючи інспектором відділу режиму і охорони Київського слідчого ізолятора, 05.07.2014р. приблизно в 11.20 годин заступивши вартовим на чергування по охороні ув`язненого ОСОБА_7 у відділенні невідкладної терапії на 12-му поверсі КМКЛШМД по АДРЕСА_2 , вчинив пособництво у втечі з-під варти  ОСОБА_7 , який перебував в попередньому ув`язненні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин. 
		З 23.06.2014р. в палаті №1201 на 12-му поверсі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги по вул.Братиславській, 3 в м.Києві утримувався під вартою  ОСОБА_7 , якому Генеральною прокуратурою України 23.05.2014р. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.366, ч.3 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.1,5,9,11,12,13 ч.2 ст.115 КК України, та 29.05.2014р. повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, де його охорону цілодобово здійснювали співробітники Київського слідчого ізолятора управління ДПтС України в місті Києві та Київській області відповідно до «Плану охорони екстреної варти з охорони ув`язненого в лікувальному закладі Міністерства охорони здоров`я України Київській міській лікарні швидкої медичної допомоги Київського СІЗО управління ДПтС України в місті Києві та Київській області», затвердженого начальником управління ДПтС України в місті Києві та Київській області 31.03.2014р., яким регламентовано розміщення вартових як під час знаходження взятої під варту особу в палаті, так і під час її переміщення лікарнею. 
		З урахуванням місця утримання, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, в один з днів у червні  липні 2014 року було розроблено відповідний план його втечі з під варти, для виконання якого ОСОБА_7 почав схиляти чергових вартових. 
		З метою реалізації свого злочинного плану,  ОСОБА_7 , після заступання 05.07.2014р. приблизно в 11.20 годин на чергування по його охороні варти з числа співробітників Київського слідчого ізолятора управління ДПтС України в місті Києві та Київській області у складі ОСОБА_8 , як начальника варти, вартових  ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , схилив ОСОБА_3 та особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, до пособництва у його втечі з-під варти, а також залучив до пособництва у вчинення злочину, передбаченого ст.393 ч.2 КК України, іншу особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та невстановлених слідством осіб. 
		ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно не реагували на порушення ОСОБА_7 пункту 4.5 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5, щодо заборони користування ув`язненим мобільними телефонами, та ст.12 Закону України «Про попереднє ув`язнення» щодо проведення побачень без необхідних дозволів, пропускаючи до нього відвідувачів, які не мали відповідного дозволу, та незаконно забезпечуючи ОСОБА_7 мобільний телефонний зв`язок з особами, що були причетними до реалізації плану втечі.
		 06.07.2014р. приблизно в 03.30 годин  ОСОБА_3 для створення видимості своєї непричетності до втечі ув`язненого, порушуючи вимоги щодо розташування варти, проник до палати №1202 через суміжний санітарний вузол та ліг відпочивати, куди через деякий час зайшов і ОСОБА_8 , відносно якого на даний час винесений вирок, залишивши ОСОБА_7 в палаті №1201 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
		 06.07.2014р. приблизно в 05.15 годин особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, наявним у нього ключем відімкнув двері палати №1201 та діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 ,  ОСОБА_3 , особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та іншими невстановленими особами, з метою реалізації злочинного плану втечі з-під варти, вивів ОСОБА_7 з вказаної палати, після чого вони залишили межі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та зникли. 
		При цьому ОСОБА_3 , будучи вартовим, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та іншими невстановленими слідством особами, шляхом усунення перешкод, сприяючи їм у вчинені злочину, передбаченого ст.393 ч.2 КК України, всупереч вимог ст.21 Закону України «Про попереднє ув`язнення», п.п.1.2., 2.4.1., 5.4.2., 14.2.1., 14.2.2., 14.5.3. Інструкції №06дск від 20.09.2000р., та Плану охорони, умисно приховав факт втечі з-під варти ОСОБА_7 , не вжив заходи щодо припинення втечі, негайно не оголосив на посту тривогу, не повідомив про втечу ув`язненого чергового по слідчому ізолятору чи керівництво слідчого ізолятора, при цьому ОСОБА_3 , скориставшись довірою ОСОБА_8 , відносно якого на даний час винесений вирок, умовив останнього не оголошувати тривогу під приводом очікування повернення ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а також створювати перед медичним персоналом та відомчими перевіряючими видимість законності відсутності ОСОБА_7 , даючи йому змогу уникнути переслідування
		Після відкриття медичними працівниками Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги палати №1202 та виявлення факту відсутності ОСОБА_7 в палаті №1201, ОСОБА_3 умисно повідомив їм неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_7 нібито має повернутися найближчим часом та його відсутність є правомірною.
		Крім того, ОСОБА_3 , сприяючи ОСОБА_7 , особам, матеріали відносно яких відхилені в окреме провадження, та іншим невстановленим особам у вчинені злочину, передбаченого ст.393 ч.2 КК України, діючи з ними за попередньою змовою, не повідомив про втечу ув`язненого ОСОБА_7 перевіряючого з управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області  ОСОБА_10 , який прибув до КМКЛШМД приблизно в 07.00 годин 06.07.2014р., ввівши його в оману про наявність ОСОБА_7 на території відділення. 
		В результаті злочинних дій ОСОБА_3 , факт втечі з-під варти ОСОБА_7 , який перебував в попередньому ув`язненні, було виявлено черговою зміною варти лише 06.07.2014р. приблизно в 11.30 годин, внаслідок чого не було організовано негайне переслідування втікача, заходи, направлені на виявлення його місцезнаходження та повернення під варту, були вжиті із значним запізненням та виявились безрезультатними. 
		 
		Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив пособництво у втечі з-під варти, вчиненій особою, яка перебуває в попередньому ув`язненні, за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує його дії за ст.27 ч.5, 393 ч.2 КК України. 
		 
		24.09.2014р. у відповідності до вимог ст.472 КПК України між старшим прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та обвинуваченим  ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості. 
		 
		Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.27 ч.5, 393 ч.2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання своєї винуватості у кримінальних правопорушеннях, покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 , а саме: за ст.27 ч.5, 393 ч.2 КК України - у виді 5-ти років позбавлення волі зі звільненням відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, покладенням на ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п.2, 3., 4 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
		 
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором  ОСОБА_4 та обвинуваченим  ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
		 
		Згідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		 
		Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		 
		В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, 393 ч.2 КК України, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
		 
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		 
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
		 
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
		 
		Враховуючи наведене, те, що укладена угода повністю відповідає вимогам ст.469 ч.2, 4 КПК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст.27 ч.5, 393 ч.2 КК України, відноситься до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, укладання угоди є добровільним, виконання угоди обвинуваченим є можливим, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. 
		 
		Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд 
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.09.2014р між старшим прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 . 
		 
		 ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, 393 ч.2 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити  ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2-х (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді утримання під вартою, скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...