Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12149/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2014.

Результат оскарження 11.02.2016 Верховний Суд: змінено ухвалу (постанову)
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 10 жовтня 2014 року                     № 826/12149/14
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів  Данилишин В.М.  Качура І.А.  розглянувши у письмовому провадженні  адміністративну справу
		за позовом       Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України  до       Державної фінансової інспекції України          треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд державного майна України, ПАТ "Укртелеком", ТОВ "ЕСУ"    провизнання незаконною та скасування вимоги О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України звернулась до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Фонд державного майна України, ПАТ «Укртелеком», ТОВ «ЕСУ» за участі Прокуратури міста Києва про скасування вимоги від 06.08.2014 №06-14/993.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в акті ревізії, що слугував підставою для прийняття оскарженої вимоги відсутні обґрунтування щодо порушення бюджетного законодавства, натомість вказано про недотримання умов договорів. Також, позвиач зазначає, що встановивши недотримання умов договорів відповідач мав ініціювати перед Фондом державного майна України питання про розірвання такого договору або забезпечення останнім стягнення нанесених збитків, тобто відповідач при винесенні вимоги перевищив надані повноваження.
		Відповідач - Державна фінансова інспекція України - заперечував  проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що в ході ревізії було виявлено ряд порушень вимог законодавства України, що призвело до безпідставних витрат  Державного бюджету України, на суму 220 млн. грн., отже оскаржена вимога є обґрунтованою та правомірною.
		          Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - фонд державного майна України - явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.
		Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Укретлеком» - наполягала на задоволенні позовних вимог та зазначила, що ним у строк визначений Приватизаційним договором створено на базі власної телекомунікаційної мережі ТМСП за власні кошти. Бюджетні коти для створення ТМСП ПАТ «Укретлеком» не отримувало  та не використовувало. Факт порушення ТОВ «ЕСУ» чи ПАТ «Укретлеком» умов щодо створення ТМСП не встановлений, отже відсутні правові підстави для стягнення з останніх на користь державного бюджету грошових коштів в сумі 220 млн. грн.
		Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» - надала суду письмові пояснення з яких вбачається, що ПАТ «Укретлеком» не отримувало та не використовувало бюджетні кошти в сумі 220 млн грн.. для створення ТМСП. ТОВ «ЕСУ» у повному обсязі виконало свої зобов'язання, передбачені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 №1948-р та Приватизаційним договором, щодо створення ТМСП без залучення бюджетних коштів, отже вимога стягнути з останнього 220 млн. грн. є безпідставною.
		Представник прокуратури міста Києва в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
		Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. 
		В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження та надано сторонам час на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2014 та від 24.06.2014 у справі №761/12575/14-к. постанови старшого слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України від 19.05.2014 Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності  Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за період з 01.06.2010 по 09.05.2014, за результатом якої складено акт від 15.07.2014 №06-21/92 (далі - акт ревізії).
		З акту ревізії вбачається, що Адміністрацією держсепцзв'язку  підготовлено та направлено листи до Президента України від 23.07.2012 №01/02/01-4113 та Міністра фінансів України від 10.08.2012 №09/01/02-2553 щодо виділення бюджетних коштів на придбання та встановлення обладнання, що фактично є створенням вузлів зв'язку телекомунікаційної мережі спеціального призначення відповідно до Основних технічних вимог до неї, ат що спричинило виконання у 2012-2013 роках Адміністрацією держсепцзв'язку за рахунок коштів загального фонду бюджету за КПКВ 6641020 зобов'язань покупця пакету акцій ПАТ «Укртелеком».
		Вказане є недотриманням умов пп. 1.1, 1.2, 1.3 Генеральної угоди про створення виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення від 14.02.2012 № К.U.-7756/6 та порушення вимог пп. 2 в), п. 3 Умов проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ «Укртелеком» затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 №1948-р, ст. 629 Цивільного кодексу України, п. 22, 47 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, внаслідок чого державному бюджету України завдано збиток у сумі 220 млн. грн.
		Не погоджуючись з висновками акту ревізії позивач подав заперечення, за результатом розгляду яких відповідач склав висновок на зауваження (заперечення) від 05.08.2014, згідно якого заперечення не прийняті (т. 1 а.с. 146-162). 
		06.08.2014 за №06-14/993 відповідачем направлено позивачу вимогу «Про усунення порушень» (далі - оскаржена вимога), якою, з метою повного усунення виявлених порушень, відповідач вимагає: вжити вичерпних заходів (у тому числі провести претензійно-правову роботу) щодо стягнення з ТОВ «ЕСУ» на користь державного бюджету коштів в сумі 220 млн. грн.
		Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ст.1 Закону №2939 визначено, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		В ч.1 та ч.2 ст.2 Закону №2939 передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
		Частиною 3 ст.2 Закону №2939 передбачено, що порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
		В п.1 Порядку №550 визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
		Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб (п.2 Порядку №550).
		Відповідно до положень п.4, п.5 та п.35 Порядку №550 Відповідач наділений правом проводити позапланові перевірки, за результатами чого складати Акти ревізії.
		В п.8 Порядку №550 визначено, що про проведення позапланової виїзної ревізії та зустрічної звірки не повідомляється.
		В п.46 Порядку №550 передбачено що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
		Таким чином, Відповідач мав право видавати письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.
		Відповідно до пп. 2 в п. 3 Умов проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ «Укртелеком» затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 №1948-р та п. 11 договору від 11.03.2011 №КПП-582 купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Укртелеком» укладеного між Фондом державного майна України та ТОВ «ЕСУ» (покупець), передбачено, що покупець пакета акцій ВАТ «Укртелеком» зобов'язується створити протягом 2 років від дати переходу права власності на пакет акцій товариства (до 11.05.2013) в інтересах функціонування державної системи урядового зв'язку та відомчих мереж спеціального зв'язку спецспоживачів виділену ТМСП відповідно до узгоджених спецспоживачами технічних вимог до неї та безоплатну передачу цієї мережі у державну власність з віднесення її до сфери управління Держспецзв'язку.
		Аналогічні положення передбачені пп. 1.1-1.2 Генеральної угоди про створення виділеної ТМСП від 14.02.2012 №  К.U.-7756/6, укладеної між Адміністрацією Держспецзв'язку, ПАТ «Укртелеком» та ТОВ «ЕСУ».
		З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що Адміністрацією Держспецзв'язку підготовлено та направлено листи до Президента України від 23.07.2012 №01/02/01-4113 (т. 2 а.с. 31) та Міністра фінансів України від 10.08.2012 №09/01/02-2553 щодо виділення бюджетних коштів на придбання та встановлення обладнання для розгортання ТМСП. 
		З матеріалів справи вбачається, що договором від 07.12.2012 №09/01/03-167т/2012 про поставку та встановлення обладнання укладеного між Адміністрацією Держспецзв'язку та ДП «Українські спеціальні системи» встановлено зобов'язання останнього щодо поставки та встановлення комплексів телекомунікаційного обладнання спеціального призначення для центрального вузла (м. Київ), вузлів магістрального (обласного) тат регіонального рівнів (далі - об'єкти) виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення створеної на базі телекомунікаційного ресурсу, сформованого на первинній мережі ПАТ «Укртелеком». Встановлення обладнання на об'єкті Мережі здійснюється у відповідності до Технічних вимог на побудову та розміщення вузлів зв'язку ТМСП та передбачає проведення монтажних і пусконалагоджувальних робіт, тестування.
		Відповідно до пп. 4.1.1.1 розділу 4 Технічні вимоги проекту постачальник обладнання повинен запропонувати до постачання комплекс обладнання SDH  нового покоління для будівництва телекомунікаційної мережі, що будується за комірково-кільцевою топологією.
		Судом встановлено та сторонами не заперечується, що оплата за договором    від 07.12.2012 №09/01/03-167т/2012 здійснена за бюджетні кошти в сумі 220 млн грн.
		З матеріалів справи вбачається. що відповідно до зведеного акту приймання-передачі від 30.08.2013 обладнання встановлено та прийнято Адміністрацією  Держспецзв'язку на суму 220 млн грн.
		Як вбачається з акту ревізії, висновком науково-технічної експертизи матеріалів щодо створення виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення від 03.07.2013 №1/1/506дск виданий Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації НУТУ «Київський політехнічний інститут» встановлено, що комплекс технічних засобів телекомунікацій, постачання яких передбачено договором від 07.11.2012 №09/01/03-167т/2012 є складовою частиною телекомунікаційної мережі, побудова якої передбачена проектом «Створення виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення» та Основними технічними вимогами. Вказаний комплекс технічних засобів телекомунікацій, який встановлюється на вузлах зв'язку призначений для маршрутизації, комутації, мультиплексування, приймання та передачі сигналів (пакерів, кадрів) по проводах та оптичних системах, а також для забезпечення будівництва, обслуговування та функціонування обладнання вузлів зв'язку.
		Крім того, з листа ТОВ «ЕСУ» Голові Фонду державного майна України від 08.05.2013 (т. 1 а.с. 232-233) вбачається, що передача ТМСП у державну власність є неможливою, оскільки ТМСП створена ПАТ «Укртелеком» в зоні своєї відповідальності не є сукупністю технічних засобів та споруд, які можуть бути відокремлені в окрему телекомунікаційну мережу від мережі ПАТ «Укртелеком», а є певним нематеріальним ресурсом телекомунікаційної мережі ПАТ «Укртелеком» який не можна передати у державну власність, але може використовуватись спец споживачами Держспецзв'язку.
		Отже, постачання та встановлення комплексів технічних засобів для Адміністрації  Держспецзв'язку за договором    від 07.12.2012 №09/01/03-167т/2012 фактично є створенням вузлів магістрального та регіонального рівнів виділеної ТМСП у відповідності до Основних технічних вимог.
		Щодо посилання позивача на Основні технічні вимоги від 21.12.2010 №2/6-5037, якими визначено лише зони відповідальності, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що такі Основні технічні вимоги затверджені Головою Держспецзв'язку та головою правління ПАТ «Укртелеком».
		Натомість пп. 2 в п. 3 Умов проведення конкурсу визначено умови створення ТМСП відповідно до узгоджених всіма спецспоживачами основних технічних вимог.
		З акту ревізії вбачається, що Технічні вимоги від 26.07.2010 №2/1-4186дск, затверджені  Адміністрацією  Держспецзв'язку, СБ України, МО України.
		Основні технічні вимоги від 21.12.2010 №2/6-5037 не є погодженими всіма спецспоживачами, отже посилання на такі технічні вимоги є необґрунтованим.
		Суд зауважує, що  Технічними вимоги від 26.07.2010 №2/1-4186дск визначено, що метою виконання робіт є побудова на базі телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» спеціальної транспортної телекомунікаційної мережі для забезпечення виконання спецспоживачами завдань і функцій. Для створення спеціальної мережі передбачається закупівля нового та використання діючого стаціонарного і лінійного телекомунікаційного обладнання, що функціонує в межах ВАТ «Укртелеком» та спецспоживачів.
		З огляду на викладене вбачається, що у 2012-2013 роках Адміністрацією  Держспецзв'язку за рахунок бюджетних коштів виконано зобов'язання покупця пакету акцій ПАТ «Укртелеком» - ТОВ «ЕСУ».
		Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Оскільки Адміністрацією  Держспецзв'язку за рахунок бюджетних коштів виконано зобов'язання ТОВ «ЕСУ» щодо побудови спеціальної транспортної телекомунікаційної мережі, визначені генеральною угодою від 14.02.2012 №  К.U.-7756/6, нематеріальний ресурс телекомунікаційної мережі створений ПАТ «Укртелеком», не можна передати у державну власність, висновок відповідача про порушення позивачем норм ст. 629 Цивільного кодексу України є обґрунтованим та знайшов підтвердження під час вирішення справи. 
		Відповідно до п. 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.20032 №228 показники видатків бюджету, що включаються до проекту кошторису повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.
		З матеріалів справи вбачається, що виділення бюджетних коштів в сумі 220 млн грн.. відбулось на виконання доручення Президента України від 01.08.2012 №090/46264-01 відповідно до листа Адміністрації  Держспецзв'язку від 23.07.2012 №01/02/01-4113, доручень Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №24027/1/1-12 відповідно до листа Адміністрації  Держспецзв'язку від 11.06.2012 №09-1609 та від 04.08.2012 №31790/1/1-12 (відповідно до згадуваного доручення Президента України) шляхом внесення змін до Державного бюджету України на 2012 рік .
		Отже, фактично Адміністрація  Держспецзв'язку обізнана про обов'язок ТОВ «ЕСУ» створити та безоплатно передати у державну власність виділену ТМСП ініціює погодження та формує показники видатків бюджету для створення такої виділеної ТМСП за відсутності потреби бюджетних коштів на вказані цілі.
		З огляду на викладене твердження позивача, що виділення бюджетних коштів для створення виділеної ТМСП належним чином погоджено та обґрунтовано виділення коштів є необґрунтованим.
		Як зазначено вище, пп. 2 в п. 3 Умов проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ «Укртелеком» затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 №1948-р та п. 11 договору від 11.03.2011 №КПП-582 купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Укртелеком» укладеного між Фондом державного майна України та ТОВ «ЕСУ» (покупець), передбачено, що покупець пакета акцій ВАТ «Укртелеком» зобов'язується створити протягом 2 років від дати переходу права власності на пакет акцій товариства (до 11.05.2013) в інтересах функціонування державної системи урядового зв'язку та відомчих мереж спеціального зв'язку спецспоживачів виділену ТМСП відповідно до узгоджених спецспоживачами технічних вимог до неї та безоплатну передачу цієї мережі у державну власність з віднесення її до сфери управління Держспецзв'язку.
		Аналогічні положення передбачені пп. 1.1-1.2 Генеральної угоди про створення виділеної ТМСП від 14.02.2012 №  К.U.-7756/6, укладеної між Адміністрацією Держспецзв'язку, ПАТ «Укртелеком» та ТОВ «ЕСУ».
		Тобто визначено обов'язок ТОВ «ЕСУ»  створити виділену ТМСП, яку безоплатно передати державі.
		Не зважаючи на викладене, позивач вказаними вище листами звернувся до Президента України ат Міністра фінансів України про виділення бюджетних коштів для придбання обладнання для створення вузлів зв'язку, які є невід'ємною частиною ТМСП, обов'язок по створенню якої покладено на ТОВ «ЕСУ» .
		Як зазначено вище, ТОВ «ЕСУ» листом повідомила, що передача ТМСП у державну власність є неможливою, оскільки ТМСП створена ПАТ «Укртелеком» є певним нематеріальним ресурсом телекомунікаційної мережі ПАТ «Укртелеком» (оптичні канали. Логічні з'єднання у віртуальній мережі)..
		З системного аналізу викладеного вбачається, що позивачем до  показників видатків бюджету, що включаються до проекту кошторису не обґрунтовано  включено видатки на створення виділеної ТМСП, що свідчить про обґрунтованість висновку відповідача про порушення норм п. 22, 47 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.20032 №228.
		Відповідно до п. 1.3 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 №346/1025/685/53 матеріальна шкода (збитки) це втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дії або бездіяльності його посадових (службових) осіб.
		Як зазначено вище, внаслідок порушення вимог пп. 1.1, 1.2 , 1.3 Генеральної угоди про створення виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення від 14.02.2012  №  К.U.-7756/6, пп. 2 в п. 3 Умов проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ «Укртелеком», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 №1948-р, чим порушено норми ст. 629 Цивільного кодексу України, п. 22, 47  Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.20032 №228завдано збитки державному бюджету в сумі 220 млн. грн.
		Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Керуючись положеннями ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
		 
		 
		Головуючий Суддя                                                                      В.І. Келеберда
		 
		Судді                                                                                           В.М. Данилишин 
		 
		                                                                                          І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...