Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/1335/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано судом: 16.10.2014. Зареєстровано: 16.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2014.
Дата набрання законної сили: 18.06.2015
Результат оскарження 18.06.2015 Вищий адміністративний суд України: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                         
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		14 жовтня 2014 року                                Чернігів                              Справа № 825/1335/13-а
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді                                                  Непочатих В.О.,
		при секретарі                                                           Якуш І.В.,
		за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача               ОСОБА_3, прокурора відділу прокуратури м. Чернігова Коляда Ю.О., представника органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради Тарарака О.І., 3-тьої особи: ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 звернулись до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, в якому просять суд визнати протиправними дії відповідача; зобов'язати відповідача внести необхідні зміни до реєстраційного обліку та поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.
		В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що відповідачем протиправно знято позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відсутнє судове рішення про позбавлення права користування житлом, яке є підставою для зняття позивачів з реєстраційного обліку відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Крім того, зазначають, що зняття з реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_7 здійснювалось без дозволу органу опіки та піклування. 
		В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. 
		Прокурор та представник 3-тьої особи: органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради в судовому засіданні вважали, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем при знятті з реєстрації ОСОБА_7 не враховано, що вона є неповнолітньою особою, тому необхідна згода органу опіки та піклування, а також відсутність судового рішення про визнання позивачів такими, що втратили право користування житлом.     
		Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та пояснив, що зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви власника житла і документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням, та не залежить від волі особи, яку знімають з реєстрації місця проживання. Тому, відповідачем правомірно на підставі заяви ОСОБА_8, який є власником квартири, знято позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
		3-тя особа: ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що договір купівлі-продажу квартири від 30.10.2007 є недійсним, тому відповідачем правомірно було знято позивачів з реєстрації місця проживання.
		Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, які були власниками квартири, та їх неповнолітня дитина ОСОБА_7 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. 
		З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Деснянського районного суду              м. Чернігова від 30.03.2010, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 09.07.2010, яким за ОСОБА_8 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентарізації Чернігівської обласної ради» 10.08.2010 прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на вказану квартиру. 
		Даний факт підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26972108 від 10.08.2010, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 33). 
		22.01.2013 ОСОБА_8 звернувся до Деснянського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області з заявою про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1. До заяви було додано копію рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2010, копію ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 09.07.2010, копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.08.2010. 
		Відповідачем, на підставі поданої заяви та доданих до неї документів, 22.01.2013 було знято ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 з реєстрації місця проживання, про що зроблено відмітку на заяві та в талонах зняття з реєстрації місця проживання в Україні                     (а.с. 38, 54). 
		Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
		Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
		Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
		Згідно пункту 3.1. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, в тому числі, інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
		Зняття з реєстрації на підставах, визначених в абзацах вісім та дев'ять пункту 3.1 цього розділу, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи закладу/установи або за заявою власника/наймача житла або їх законних представників.
		Таким чином, інші документи, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням, є самостійними підставами для зняття особи з реєстрації місця проживання поряд з іншими, передбаченими статтею 7 зазначеного Закону, підставами.
		За відсутності права власності на житло у зареєстрованої особи можуть бути підстави для здійснення користування житлом, проте, позивачі жодних доказів щодо наявності таких підстав не надали, тому рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2010 та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26972108 від 10.08.2010, згідно яких власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, є                    ОСОБА_8, в даному випадку, свідчать про припинення у позивачів права користування житловим приміщенням.
		Посилання позивачів на те, що під час зняття їх з реєстрації місця проживання було відсутнє судове рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням, судом не приймаються до уваги, з огляду на те, що чинним законодавством не визначено наявність судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням обов'язковою умовою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
		Також судом не приймаються до уваги твердження позивачів, що відповідачем при знятті з реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_7 не було отримано згоди від органу опіки та піклування, тим самим порушивши майнові права дитини на житло, оскільки неповнолітня ОСОБА_7 не відноситься до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відносно яких вказаними Законом та Порядком передбачено погодження зняття з реєстрації місця проживання з органам опіки і піклування. 
		Крім того, суд звертає увагу, що контроль за збереженням житлових та майнових прав дітей передбачений положеннями Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» саме на етапі вчинення правочинів з нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти, шляхом надання органами опіки та піклування згоди на вчинення зазначених правочинів.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до вимог вказаного Закону та Порядку було проведено зняття з реєстрації місця проживання позивачів.
		Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 необхідно відмовити повністю.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Суддя                                                                                              В.О. Непочатих

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...