Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/12180/2014 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                               
		                                           АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		                                          ____________________________________
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		             15 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:                      
		                                головуючого - судді        Рейнарт І.М. 
		                                суддів                                Барановської Л.В., Качана В.Я.
		                                при секретарі                    Мікітчак А.Л.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2014р. про задоволення клопотання Страхової компанії з обмеженою відповідальністю «Донгбу» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного рішення Корейського комерційного арбітражного суду від 26 червня 2013р. за позовом Страхової компанії з обмеженою відповідальністю «Донгбу» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» про стягнення заборгованості за договорами перестрахування, 
		 
		встановила:
		 
		у лютому 2014р. Страхова компанія з обмеженою відповідальністю «Донгбу» звернулася до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення Корейського комерційного арбітражного суду від 26 червня 2013р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма»  5 260 971 956 вон республіки Корея основної заборгованості,  1 916 439 626 вон республіки Корея відсотків та 758 100 000 вон республіки Корея відшкодування юридичних послуг, а всього 7 935 511 582 вони республіки Корея.
		            Мотивуючи клопотання, заявник зазначав, що боржник у добровільному порядку рішення суду не виконав.
		            Ухвалою суду від 3 вересня 2014р. клопотання задоволено.
		            У поданій апеляційній скарзі ПАТ «СК «Лемма» просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання.
		            Апелянт посилається на те, що суд не звернув увагу на ту обставину, що спір вирішено не компетентним судом, що боржник не був належним чином повідомлений про призначення арбітра та призначення розгляду справи, а вирішуючи спір суд вийшов за межі арбітражного застереження.
		            Апелянт, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.222, 249 т.3), у судове засідання двічі не з'явився, причини повторної неявки апелянта визнані колегією суддів неповажними, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність апелянта.
		            Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників стягувача, які заперечували проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
		            Судом встановлено, що остаточним рішенням Корейського комерційного арбітражного суду від 26 червня 2013р.  на користь Страхової компанії з обмеженою відповідальністю 
		№ апеляційного провадження:№   22-ц/796/12180/2014        Головуючий у суді першої інстанції: Фаркош Ю.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М. «Донгбу» (Республіка Корея) з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія 
		                                                                         - 2 -
		 
		«Лемма» (Україна) стягнуто 5 260 971 956 вон республіки Корея основної заборгованості,  1 916 439 626 вон республіки Корея відсотків та 758 100 000 вон республіки Корея відшкодування юридичних послуг, а всього 7 935 511 582 вони республіки Корея.
		            Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для відмови у визнанні та допуску до виконання на території України вказаного арбітражного рішення.
		            Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права і відповідає обставинам справи.
		Оскільки правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України врегулюванні статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10  червня 1958 року (Нью-Йорк), статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4003-ХІІ «Про міжнародний комерційний арбітраж», то тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача (правова позиція Верховного Суду України у справі 6-39цс14).
		Враховуючи, що Україною та Республікою Корея ратифіковано Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958р., саме вказаний міжнародний договір застосовується для вирішення даного спору.
		Відповідно до статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року(Нью-Йорк) у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитуються визнання й виконання, докази того, що: 
		- сторони в арбітражній угоді були за застосованим до них законом якоюсь мірою недієздатними або ця угода недійсна за законом, якому сторони підпорядкували цю угоду, а за відсутності в арбітражній угоді вказівки про нього - за законом держави, де рішення було постановлено; 
		- сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла подати свої пояснення; 
		- дане рішення постановлене щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою або такого, що не підпадає під умови останньої чи арбітражного застереження в договорі сторін, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди чи арбітражного застереження (однак та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплюються арбітражною угодою чи арбітражним застереженням, може бути визнана й виконана, якщо ці постанови можуть бути відокремлені від постанов з питань, які не охоплюються такими угодою або застереженням); 
		- склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін чи, за відсутності такої, - закону тієї держави, де мав місце арбітраж; 
		- рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання було зупинено компетентною владою держави, в якій воно було постановлене чи закон якої було застосовано. 
		            У визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада держави, в якій вони запитуються, визнає, що об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законом цієї держави; визнання й виконання цього рішення суперечать її публічному порядку. 
		            Заперечуючи проти клопотання, ПАТ «СК «Лемма» посилалася на те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України та спір вирішено не компетентним судом, що товариство не було повідомлено про призначення арбітра та арбітражний розгляд, що 
		                                                                        - 3 
		 
		арбітражне рішення не стало обов'язковим для сторін, так як не є остаточним, а рішення виходить за межі арбітражної угоди.
		            Проте, у порушення статті V Конвенції  про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від10 червня 1958 року ПАТ СК «Лемма» не надано доказів у підтвердження своїх заперечень.
		            З наданих стягувачем документів, а також з тексту арбітражного рішення вбачається, що вирішення спору між Страховою компанією з обмеженою відповідальністю «Донгбу» та ПАТ «СК «Лемма» арбітражним судом здійснювалося відповідно до арбітражного застереження, яке містили договори перестрахування, які були укладенні між сторонами 18 липня 2008р. та 18 серпня 2008р.
		            Твердження ПАТ СК «Лемма», що такі договори товариством не укладалися належними доказами не підтверджено, так як текст договорів та їх переклад на українську мову наданий стягувачем, а боржником не надано доказів, що вказані договори визнані недійсними, або відповідно до норм матеріального права вони є нікчемними.
		            Сторони погодили, що спори, які виникли відповідно до виконання зазначених вище договорів, повинні бути передані на розгляд до Корейського комерційного арбітражного суду згідно з Міжнародним арбітражним регламентом ККАС. ККАС призначає одного арбітра, який не повинен бути громадянином жодної з держав, в яких зареєстровані сторони. Місцем арбітражу є Сеул, Республіка Корея.
		            З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами був вирішений Корейським комерційним арбітражним судом, арбітром був визначений громадянин Німеччини, про що були повідомлені сторони через своїх повноважних представників, представники відповідача приймали участь у розгляді справи та надавали пояснення по суті спору.
		            Доказів, які б спростували зазначені обставини, ПАТ «СК «Лемма», як особа, яка заперечує проти клопотання, не надала.        
		            У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз'яснено, що під публічним порядком у цьому та інших випадках, коли незаподіяння йому шкоди обумовлює можливість визнання й виконання рішення, належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). 
		            За таких обставин, посилання ПАТ «СК «Лемма» про порушення публічного порядку України арбітражним рішенням є безпідставним, так як боржником не було зазначене, як саме арбітражне рішення може заподіяти шкоди правопорядку держави.
		            Доводи апелянта про те, що арбітражним судом неправильно оцінені надані йому докази, невірно визначена правова природа правовідносин, які виникли між сторонами, та застосовані норми матеріального права, не можуть бути підставою для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення, так як фактично стосуються суті спору, який виник між сторонами, що не може бути предметом вирішення при даному судовому розгляді.
		            Також безпідставними вважає колегія суддів твердження апелянта про те, що арбітражне рішення не є остаточним та обов'язковим для виконання сторонами, оскільки з тексту арбітражного рішення вбачається, що по спору між сторонами було ухвалено часткове арбітражне рішення, яке було оскаржене відповідачем, однак клопотання про оскарження вважається відкликаним через неявку  сторін до районного суду Сеулу згідно рішення цього суду від 19 березня 2013р., у зв'язку із чим арбітражним судом було ухвалено остаточне рішення 26 червня 2013р.
		            Посилання апелянта на те, що арбітражне рішення постановлено з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки арбітражними застереженнями сторони визначили, що до арбітражного суду передаються всі спори, які виникають у зв'язку із договором або щодо договору перестрахування.
		                                                                           - 4 -
		 
		            Колегія суддів вважає, що судом повно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, тому ухвала суду скасуванню не підлягає.
		            Керуючись ст.ст.303, 307, 312- 315, 317  ЦПК  України, колегія суддів 
		 
		ухвалила:
		 
		апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лемма» відхилити, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 3 вересня 2014р. залишити без змін.
		            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		 
		 
		Головуючий:         
		       
		       
		    Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...