Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/7895/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2014.
Дата набрання законної сили: 25.12.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/7895/13-ц
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 жовтня 2014 року 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді Сидорука Є.І.  
		при секретарі Патій Н.А. 
		з участю: представника позивача ОСОБА_1
		представника третьої особи Ткачука Ю.М.
		розглянувши у  відкритому   судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Едель», третіх осіб Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті, Державної служби інтелектуальної власності про визнання дій ПП «Едель» нечесною підприємницькою практикою, заборону ПП «Едель» здійснювати нечесну підприємницьку практику, визнання частково недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо товарів - пластирів медичного  призначення та споріднених ними товарів, суд-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду із цивільним позовом до Приватного підприємства «Едель», третіх осіб Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті, Державної служби інтелектуальної власності про визнання дій ПП «Едель» нечесною підприємницькою практикою, заборону ПП «Едель» здійснювати нечесну підприємницьку практику, визнання частково недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 щодо товарів - пластирів медичного  призначення та споріднених ними товарів.
		Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 березня 2013 року в аптеці «Едельвейс» він придбав пластир під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». Вищевказаним пластиром він користувався неодноразово та довіряв його якості його виробника турецькій компанії Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті, яка вже давно їх випускає та з 2003 року ці пластирі ввозяться та продаються на території України. В аптеці він побачив, що пластир був запакований в іншу коробку, ніж ті, що він купував раніше, однак, він подумав, що виробник вирішив змінити дизайн оформлення упаковки, та не надав цьому жодного значення. Вже дома, коли він вирішив скористатися пластиром, він звернув увагу, що сам пластир відрізняється від того, яким він користувався раніше. На упаковці купленого ним пластиру було зазначено відомості про львівську ПП «Едель» та ще якийсь логотип. Через мережу Інтернет він дізнався, що виробником придбаного ним пластиру є львівська фірма  ПП «Едель». Даний факт його обурив, адже він мав намір придбати пластир саме турецького виробника, перевіреної якості, а не інший пластир українського виробництва. Він зателефонував до уповноваженого в Україні представника компанії Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті. Йому було повідомлено, що турецький виробник не має жодного відношення до виробництва українських пластирів. Не викликає сумніву, що назва цього пластиру є оригінальною назвою для такого виду виробів. На його думку, та на думку представника турецького виробника, виробництво пластирів ПП «Едель» під аналогічною назвою є актом нечесної підприємницької практики, яка, до того ж, вводить споживачів в оману.
		16 липня 2014 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій вказав, що використання позначень «ІНФОРМАЦІЯ_1» та/або «ІНФОРМАЦІЯ_2» та/або «ІНФОРМАЦІЯ_3» відповідачем, зокрема,  для маркування ним пластирів медичного призначення власного виробництва є нічим, як проявом нечесної підприємницької практики. Метою її є введення в оману споживача, якому були відомі під такою власною назвою пластирі виробництва турецької компанії. Це при тому, що їх присутність та, відповідно, відомість споживачами України ще з 2003 року. Йому, як споживачу, неприпустимими є такі дії відповідача і я вимагаю від Держави України їх припинення та відновлення того, який існував до вчинення відповідачем низки порушень його прав та інтересів. Вважає, що це можливе за умови заборони використання вказаних вище комерційних позначень відповідачем. Повнота такої заборони можлива лише за умови скасування відповідних реєстрацій позначень,ю від дати подання заявки - як таких, які не відповідали умовам надання правової охорони в Україні за абсолютним критерієм - можливості введення в оману споживачів. З огляду на очевидність порушення вимог чинного законодавства діями відповідача та проведеними реєстраціями знаків, що не відповідають абсолютним умовам надання правової охорони, просить суд прийняти справедливе рішення та захистити законні права та інтереси споживача припинивши нечесну підприємницьку практику відповідача, що вводить в оману споживачів України.   
		До початку розгляду справи по суті, директор ПП «Едель» подав до суду заперечення проти позову, у яких вказав, що відповідач є одним з провідних вітчизняних виробників виробів медичного призначення в тому числі і пластирів для надання першої медичної допомоги «ІНФОРМАЦІЯ_2»/«ІНФОРМАЦІЯ_3». Усі товари виробництва ПП «Едель» відповідають найвищим стандартам якості та мають необхідні гігієнічні висновки, сертифікати якості та права на знаки для товарів і послуг, якими маркується продукція.  Не винятком є також і пластирі «ІНФОРМАЦІЯ_4», які є належної якості та дозволені дол. Застосування на території України, що підтверджується  свідоцтвом про державну реєстрацію виданим Державною службою України з лікарських засобів, і випускається із нанесенням на упакування торгового знаку, на який наявне свідоцтво про знак для товарів і послуг видане Державною службою інтелектуальної власності. Що ж до турецького виробника Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті, який також виготовляв на територію України пластирі під торговою маркою «ІНФОРМАЦІЯ_2», їй відомо, що будь-які майнові права інтелектуальної власності на даний торговий знак у іноземного виробника відсутні. В діях ПП «Едель» щодо виготовлення та реалізації пластирів «ІНФОРМАЦІЯ_2», відсутні прояви нечесної підприємницької діяльності  чи підприємницької діяльності, що вводить в оману споживачів, адже у вітчизняного виробника наявні усі дозвільні, реєстраційні та інші документи, наявність яких вимагає українське законодавство. Неправдиве також твердження позивача про те, що на упаковці пластиря немає позначення виробника, адже є встановлена ДСТУ графічна позначка виробника та поруч напис ПП «Едель». Позивач перед тим, як придбавати пластир, мав право і можливість ознайомитись з товаром, а також мав право вибору, в якому його ніхто не обмежував. А те, що він нібито чогось не побачив, не може трактуватись як введення в оману споживача з боку аптечного закладу або підприємства. Також позивач звертався із заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області щодо порушення ПП «Едель» та ПТМ МП фірмою «Едельвейс» при виробництві та реалізації пластирів «ІНФОРМАЦІЯ_2» Закону України «Про захист прав споживачів». За результатами вищевказаної перевірки було встановлено, що у діях ПП «Едель» та ПТМ МП фірмою «Едельвейс» відсутні ознаки порушення Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, заява позивача безпідставна.
		16 жовтня 2013 року директор  ПП «Едель» подав до суду заперечення проти позову в яких вказав, що компанія Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті є власником торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_3» в країні свого походження-Туреччині, що підтверджується відповідним сертифікатом. Таким чином зазначена вище реєстрація не діє на території України. Турецький виробник не скористався своїм правом та не вчинив жодних дій щодо отримання правової охорони торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_3» в межах України. Якщо Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті буде доведено факт здійснення ним добросовісного використання торговельної марки в Україні або здійснення значної і серйозної підготовки для такого використання, то останній набуде лише право попереднього користувача із всіма правами, наданими такому користувачу законом. Використання знака чи здійснення підготовки для такого використання попереднім користувачем не є єдино достатньою умовою для  визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг, отриманого ПП «Едель» згідно норм чинного законодавства України. Згідно ст.6 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
		03 листопада 2013 року представник Державної служби інтелектуальної власності подав до суду заперечення в яких вказав, що позивач обрав спосіб захисту, який не відповідає способу, прямо передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів». Він мав довести, що обраний ним спосіб відповідає змісту порушеного його права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти  таке використання належить, зокрема, володільцю відповідного свідоцтва.  Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача. Заявлені позовні вимоги унеможливлюють ухваленні у справі ясного та чіткого рішення, оскільки не містить точного переліку товарів щодо яких має бути заборонено використання позначення та визнано недійсним спірні свідоцтва України на знаки для товарів і послуг. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю за мотивів викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, позов просила задовольнити. 
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю за їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки  позивачем не доведено яким чином порушено його права  як споживача. 
		Представник Бетасан Бант Санаї ве Тікарет Ананім Сікреті в судовому засіданні позовні вимоги  ОСОБА_3 підтримав та просив їх задовольнити. 
		Представник Державної служби інтелектуальної власності  України в судове засідання не з"явився, однак подав письмові заперечення в яких просив в позові ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю позовних вимог.  
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
		Судом встановлено, що 04 березня 2013 року в аптеці «Едельвейс» він придбав пластир під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». В аптеці він побачив, що пластир був запакований в іншу коробку, ніж ті, що він купував раніше, однак, він подумав, що виробник вирішив змінити дизайн оформлення упаковки, та не надав цьому жодного значення. Вже дома, коли він вирішив скористатися пластиром, він звернув увагу, що сам пластир відрізняється від того, яким він користувався раніше. На упаковці купленого ним пластиру було зазначено відомості про львівську ПП «Едель» та ще якийсь логотип. На його думку, виробництво пластирів ПП «Едель» під аналогічною назвою є актом нечесної підприємницької практики, яка, до того ж, вводить споживачів в оману.
		          Згідно ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування
		майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Крім того, зазначеною статтею передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Позивач посилається на те, що відповідач вказав у нечіткій, незрозумілий споживачу спосіб інформацію, необхідну для здійснення свідомого вибору, а саме не вказав слово «виробник» та не роз'яснив споживачу символи, які використані на упаковці,хоча повинен був та міг це зробити.
		Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів визначає та регулює Закон України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: 1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; 2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; 3) заподіяння шкоди життю, здоров»ю або майну споживача -  споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором. 
		Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів»  не передбачено такого способу захисту прав споживача, як заборона використання позначення та визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів і послуг. 
		В той же час, враховуючи те, що позивачем обрано спосіб захисту, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» він мав довести, що обраний ним спосіб відповідає змісту його порушеного права, характеру його порушення та наслідками, спричиненим цим порушенням. 
		          Відповідно до ст.495 ЦК України майновими   правами    інтелектуальної  власності  на  торговельну марку є : 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. 
		Частиною 2 ст.495 ЦК України установлено, що майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре  відомою, якщо інше не встановлено договором. 
		Таким чином, ЦК України встановлено, що виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, а тому числі забороняти таке використання належить, зокрема, володільцю відповідного свідоцтва.
		Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» право вимагати припинення використання іншою особою знаку або позначення, що схожі з ним настільки, що їх можна сплутати, належить власнику цього знаку. Іншим особам, у тому числі й споживачам, такого права цим Законом не надано.
		Позивач не надав жодних доказів того, що він є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг, або інших доказів наявності у нього майнових прав на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» та належність йому виключного права перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3  є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 82, 88, 212-215, 218, 294, 296, 297 ЦПК України, суд,
		 
		 ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити 
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  
		 
		Суддя:                                                                          Сидорук Є. І.
		 
		Повний текст рішення виготовлено 17 жовтня 2014 року
		 
		          Суддя:                                                                          Сидорук Є. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...