Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/1607/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; видворення з України іноземців або осіб без громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2014. Зареєстровано: 21.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2014.
Дата набрання законної сили: 02.10.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 жовтня 2014 року                                                                                                   Справа № 876/8729/14 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді Старунського Д.М.,
		суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвоката громадянина Афганістану ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 адвоката громадянина Афганістану ОСОБА_2 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України майора Курдельчука Сергія Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1, адвокат громадянина Афганістану ОСОБА_2 04.06.2014 року звернувся в суд з адміністративним позовом до тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України майора Курдельчука Сергія Олександровича, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення від 24 жовтня 2013 року про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, визнати протиправними дії щодо поміщення його у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
		Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 адвокат громадянина Афганістану ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що поміщення осіб у ПТПІ включає в себе три пов'язаних між собою етапи: невідкладна підготовка рішення про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України за формою встановленою законодавством; повідомлення щодо зазначеного рішення прокурора протягом 24 годин; безпосередньо розміщення іноземців у ПТПІ.
		Однак, рішення про поміщення позивача у Волинський ПТПІ було прийнято відповідачем аж через 16 днів після його адміністративного затримання і через 7 днів, якщо рахувати від дати винесення відносно позивача постанови Ужгородським міськрайонним судом 17.10.2013 року, яка була допущена до негайного виконання. За таких обставин, дії відповідача не можна вважати невідкладними, а тому вони є протиправними, оскільки вчинені всупереч встановленому законодавством порядку.
		Прийняття постанови через 16 днів після затримання позивача суперечить пункту 2.2 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150.
		Також, про прийняте рішення не повідомлено у встановленому порядку прокурора.
		Вказує, що затримання позивача та його поміщення у Волинський ПТПІ не вирішувалося судами. Тому його знаходження в ізоляції від суспільства суперечить ст.29 Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року у справі №308/17862/13-а за адміністративним позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Афганістану ОСОБА_2 вирішено питання про його примусове видворення з України.
		Постановою суду було встановлено, що ОСОБА_2 був затриманий 08 жовтня 2013 року представником прикордонної поліції Словацької Республіки за незаконне перетинання державного кордону з України в Словаччину поза межами пункту пропуску в складі групи осіб та був переданий того ж дня на територію України в пункті пропуску "Малий Березний" /а.с.65-66/.
		Вказані обставини також підтверджуються копією протоколу про адміністративне затримання від 08 жовтня 2013 року та акту про приймання-передавання особи від 08 жовтня 2013 року (а.с.60-62).
		Про затримання ОСОБА_2 08 жовтня 2013 року повідомлено прокурора та посольство Ісламської Республіки Афганістан в Україні, про що наявні відмітки в протоколі затримання (повідомлення від 09 жовтня 2013 року №29/1027 та №29/1030). Позивача поміщено в пункт тимчасового тримання Чопського прикордонного загону на підставі рішення тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу Чопського прикордонного загону від 11 жовтня 2013 року до прийняття рішення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про примусове видворення /а.с.63/. Про зазначені дії повідомлено Ужгородського міськрайонного прокурора листом від 11 жовтня 2013 року №29/1049 /а.с.64/.
		На підставі направлення від 24 жовтня 2013 року №29/1098 (а.с.68), та відповідно до акта приймання-передавання від 24 жовтня 2013 року /а.с.69/, ОСОБА_2 був поміщений у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ). Про поміщення ОСОБА_2 до Волинського ПТПІ на підставі рішення від 24 жовтня 2014 року повідомлено прокурора листом від 30 жовтня 2013 року №29/1115 /а.с.70/.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що підставою для розміщення іноземців, які незаконно перебувають на території України, у ПТПІ є відповідне рішення, у тому числі, органу охорони державного кордону, яке приймається для виконання постанови адміністративного суду про примусове видворення такого іноземця з території України.
		Відповідно до Закону України "Про Державну прикордонну службу", Чопський прикордонний загін, є органом охорони кордону в системі Державної прикордонної служби України, що входить до складу Західного регіонального управління.
		Отже, повноваження на прийняття вказаного вище рішення наявні в органу охорони державного кордону. Юридичною підставою для прийняття рішення про поміщення іноземця в ПТПІ є ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а фактичною підставою - постанова адміністративного суду про примусове видворення іноземця з території України.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
		Згідно ч.3, 4 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у ч.1 цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
		Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
		Відповідно до п.2.2 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року №353/271/150, при примусовому видворенні територіальні органи, територіальні підрозділи ДМС, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, яких затримано у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) та органи СБУ невідкладно готують рішення про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (додаток 4) з наступним повідомленням щодо рішення про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (додаток 5), протягом 24 годин прокурора і розміщують іноземців, які не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або стосовно яких прийнято адміністративним судом рішення про їх примусове видворення з України, або якщо вони прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію або не мають законних підстав для перебування на території України, у ПТПІ.
		Розміщення іноземців у ПТПІ здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі зазначеного вище рішення згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом/підрозділом, який доставив іноземців до пункту.
		Іноземці перебувають у ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання рішення адміністративного суду про примусове видворення, але не більше ніж дванадцять місяців.
		Зважаючи на викладені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання рішення від 24 жовтня 2013 року про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України правомірним та як наслідок відмовою в його скасуванні.
		Також суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями про те, що порушення Чопським прикордонним загоном встановленого ч.3 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" строку повідомлення прокурора про поміщення позивача в ПТПІ, не є підставою для визнання цього рішення протиправним та його скасування, оскільки такі дії вчиняються після прийняття рішення, а суд перевіряє його на відповідність нормам чинного законодавства на момент прийняття.
		Крім того, позивач оскаржує дії відповідача - тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України майора Курдельчука С.О., а з матеріалів справи видно, що той лише приймав рішення від 24 жовтня 2013 року, яке було перевірене і затверджене начальником Чопського прикордонного загону. Наступні дії щодо позивача вчинялися іншими посадовими особами, які не є відповідачами у справі.
		Щодо доводів позивача про відсутність рішення суду про поміщення позивача в ПТПІ, то колегія суддів вважає, що спеціальним законодавством, що врегульовує відносини з приводу видворення іноземців не передбачено повноважень у відповідача для звернення до суду з позовом про поміщення в ПТПІ. Так, згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" постанова адміністративного суду є підставою для примусового видворення іноземців та осіб без громадянства з України. Для цього центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України звертаються до адміністративного суду з відповідним позовом.
		Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
		Таким чином, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону та Служби безпеки України у цих правовідносинах мають право на звернення до суду з позовом лише щодо примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України, а адміністративний суд має повноваження стосовно розгляду такого позову та компетенцію щодо прийняття рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України. КАС України та інші закони України не надають право цим суб'єктам владних повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом про затримання іноземця чи особи без громадянства, тому й адміністративний суд позбавлений компетенції стосовно розгляду такого позову.
		В свою чергу, ч.3, 4 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", п.2.2, 2.3 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, визначають, що саме на органи охорони державного кордону при прийнятті судом рішення про видворення покладено обов'язок підготовки та винесення рішення по поміщенню таких осіб, які незаконно перебувають в Україні і не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, в пункт тимчасового перебування іноземців на строк не більше дванадцять місяців.
		Як встановлено пунктом 1.8 вказаної Інструкції, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
		Пунктом 6 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1110 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року №70), розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі рішення територіального органу ДМС або органу охорони державного кордону згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців та осіб без громадянства до пункту.
		Згідно п.1 Типового положення ПТПІ є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у разі, коли вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або прийнято адміністративним судом постанову про їх примусове видворення за межі України, або вони прибули на територію України відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, або не мають законних підстав для перебування на території України і підлягають примусовому видворенню за її межі.
		Відповідно до п.5 Типового положення іноземці та особи без громадянства утримуються у пункті тимчасового перебування протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду про їх примусове видворення за межі України, але не більш як дванадцять місяців.
		Як видно з матеріалів справи, зазначений строк перебування позивача у ПТПІ не минув., відтак, колегія суддів погоджується, що відсутні підстави вважати, що позивач незаконно утримується у Волинському ПТПІ, тим більше через спрямовані проти нього дії відповідача у справі.
		Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		у х в а л и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвоката громадянина Афганістану ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі №803/1607/14 - без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
		На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                             Д.М. Старунський
		 
		 
		Судді                                                                                                              В.М. Багрій
		 
		 
		А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...