Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2120/7604/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"15" жовтня 2014 р.                               м. Київ                                      К/800/52897/13 
		                                                                                                             К/800/42899/13
		К/800/46732/13
		К/800/47019/13
		К/800/47020/13
		К/800/47021/13
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		головуючого судді: суддів:        Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В.,  Зайця В.С.,          
		секретар судового засідання - Романишин О.Р.,
		за участю представників:
		від позивач - не з'явився, 
		від відповідача - не з'явився,
		третя особа - ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
		на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року
		у справі        №2120/7604/12
		за позовом     ОСОБА_10
		до          виконавчого комітету Херсонської міської ради,
		третя особа:  ОСОБА_4,
		про                   визнання нечинним рішення,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		В червні 2012 року ОСОБА_10 звернулась до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради, у якому просила визнати нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» з додатками до нього.
		Постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 14 березня 2013 року у справі №2120/7604/12 в задоволені позову відмовлено.
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №2120/7604/12 постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 14 березня 2013 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано нечинним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» в частині встановлення та введення в дію з 01 січня 2012 року тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності Виконавчим комітетом економічної обґрунтованості встановлених рішенням №566 від 20.12.2011 року тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1. 
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами.
		В касаційних скаргах заявники вказали, що судами не враховано встановлення тарифів на послуги з утримання 103 будинків, а отже розглядаючи правомірність оскарженого рішення відповідача в межах лише одного будинку судами не забезпечено належний розгляд адміністративного позову. Касатори наголошують на обмеження судами їх прав, визначених статтею 24 Конституції України. Рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 №566 безпосередньо стосується прав касаторів, тому воно підлягає перевірці судом на предмет законності та обґрунтованості в повному обсязі.
		На підставі викладеного вище, просили скасувати вказану вище постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року та постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 14 березня 2013 року і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні ОСОБА_4, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №566 від 20.12.2011 року встановлені та введені в дію з 01.01.2012року тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
		Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №29 від 24.01.2012 року призупинено дію рішення №566 від 20.12.2011 року в частині встановлення для підприємств, установ та організацій витрат на надання послуг та введення в дію з 01.01.2012 року тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, наведених у додатку до п. 1 зазначеного рішення виконавчого комітету; пункти 1 рішення № 566 викладено в новій редакції; пункт 2 рішення №566 визнано таким, що втратив чинність.
		Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційних скарг, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
		Згідно підпункту 2 пункту а) статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		Відповідно до статті 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах: доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій; нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості; відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил; гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
		Частинами 1, 2 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яким визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
		Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складаються з вартості надання таких послуг, розрахованої на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.
		Тарифи на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
		Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири,житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).
		Під час розрахунку нормативних витрат враховуються середньомісячні витрати з оплати праці та середньомісячні матеріальні витрати на рік окремо за статтями експлуатаційних витрат; плановані трудовитрати, що не можуть перевищувати розмір, передбачений нормами часу та нормами обслуговування для робітників і виробничого персоналу, що встановлюються Мінрегіоном.
		З матеріалів справи вбачається, що оскарженим рішенням Виконавчого комітету від 20.12.2011 №566 встановленні тарифи на послуги з утримання 103 житлових будинків, визначених у додатку до цього рішення.
		Однак апеляційний адміністративний суд розглянув адміністративний позов в межах встановлення тарифів лише на будинок АДРЕСА_1.
		Ксерокопії розрахунків КП «Дніпровський» собівартості послуг з утримання будинків, на які послався апеляційний адміністративний суд в своєму рішенні, стосуються лише будинків АДРЕСА_1
		Скасовуючи рішення Виконавчого комітету від 20.12.2011 №566 в частині встановлення та введення з 01.01.2012 року тарифів на послуги з утримання одного будинку, судом не перевірена законність та обґрунтованість прийняття оскарженого рішення в цілому.
		Судова колегія касаційної інстанції вважає, що відмова апеляційного адміністративного суду в частині позовних вимог про встановлення тарифів на послуги з утримання інших будинків є незаконною.
		У відповідності до стаття 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		При вирішенні справи судом було обмежено права інших мешканців будинків, які гарантовані статтею 24 Конституції України.
		Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України наголошує, що перевірка в цілому рішення Виконавчого комітету буде відповідати завданню адміністративного судочинства, його основовизначаючим засадам та принципам, оскільки оскаржене рішення стосується прав не лише позивача, а й інших мешканців 103 житлових будинків.
		Судами попередніх інстанцій не досліджено економічну обґрунтованість встановлених тарифів, їх відповідність Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Переліку послуг (додаток 1 до вказаного Порядку), з урахуванням якого розраховуються тарифи.
		В судових рішеннях не приділено уваги дослідженню вищезазначених обставин.
		Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
		Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
		Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - задовольнити частково.
		Постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 14 березня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №2120/7604/12 - скасувати.
		Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...