Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11192/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2014.
Дата набрання законної сили: 20.10.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" жовтня 2014 р.           Справа№ 910/11192/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Майданевича А.Г.
		суддів:            Гаврилюка  О.М. 
		          Лобаня О.І. 
		за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2014 року
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 (повне рішення складено 29.07.2014)
		у справі №910/11192/14 (суддя Картавцева Ю.В.)
		за позовом Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
		до товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»
		про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі                     68 000,00 грн.,- 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі №910/11192/14 позовні вимоги задоволено повністю. 
		Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до загального фонду Державного бюджету України на рахунок територіального органу Державного казначейства за місцезнаходженням платника податків штраф у розмірі 68 000,00 грн., пеню у розмірі 68 000,00 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» у доход Державного бюджету України 2 720,00 грн. судового збору.  
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		Ухвалою від 14.08.2014 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді                   Федорчук Р.В., Лобань О.І. прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/11192/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
		Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 у зв'язку з перебуванням судді Федорчука Р.В. у відпустці змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Лобань О.І.
		Представником відповідача на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу ТОВ «Фактор Нафтогаз» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі №910/11192/14 - без змін.
		Представники позивача та відповідача в судові засідання апеляційної інстанції повноважних представників не направили, своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, не скористалися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка учасників судового процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача.
		Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
		Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. 
		Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
		Рішенням адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2012 №1.16/-109р у справі №3.7.1-93/2012 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «Фактор Нафтогаз» та ТОВ «Велтайм» під час участі у процедурі закупівлі (запит цінових пропозицій) продуктів нафтоперероблення рідких КДК 23.20.1, що проводилась Житомирською обласною психіатричною лікарнею №2 Житомирської обласної ради 11.07.2012, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). За вчинення даного порушення, накладено на ТОВ «Фактор Нафтогаз» штраф відповідно до                абз. 2 ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у розмірі 68 000,00 грн.
		Згідно з ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фактор Нафтогаз» звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про визнання недійсним рішення від 21.12.2012 №1.16/-109р у справі                    №3.7.1-93/2012. Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.07.2013 у справі №906/288/13-г позов задоволено частково та визнано рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України частково недійсним.
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 у справі №906/288/13-г, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2013 у справі №906/288/13-г, рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову, та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
		Відповідач у визначений законом строк штраф не сплатив. У зв'язку з цим,  у червні 2014 року Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста з позовом до ТОВ «Фактор Нафтогаз» про стягнення 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені за період з 22.10.2013 по 27.11.2013 та з 11.12.2013  по 02.06.2014.
		При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
		Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету має повноваження приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
		Нормами ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. 
		З матеріалів справи вбачається, що копію рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2012 №1.16/-109р у справі №3.7.1-93/2012 було направлено на адресу ТОВ «Фактор Нафтогаз» та 04.01.2013 вручено уповноваженому представнику відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 12-13).
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не сплатив у встановлений законом термін суму накладеного штрафу.
		Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68  000,00 грн. є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями.
		Нормами ч. 5 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
		Згідно з п. 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті ЗУ «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вірно визначено період з 22.10.2013 по 27.11.2013 та з 11.12.2013 по 02.06.2014 за який має бути нарахована пеня внаслідок невиконання ТОВ «Фактор Нафтогаз»  рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2012 у справі №3.7.1-93/2012.
		Київський апеляційний господарський суд, провівши перерахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок, який здійснено позивачем та перевірено господарським судом міста Києва є арифметично вірним, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 68 000,00 грн. пені.
		Таким чином, із відповідача підлягає стягненню 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн.  пені в доход загального фонду Державного бюджету України.
		Твердження відповідача, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про розгляд справи та рішення суду прийняте без участі представника відповідача, не беруться судом до уваги, оскільки в матеріалах справи містяться докази, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомленні про розгляд справи (а.с. 54-57).
		Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі №910/11192/14 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
		Зважаючи на те, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі законних та обґрунтованих  висновків суду  першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі №910/11192/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз - без задоволення.
		Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
		Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» на рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі №910/11192/14 залишити без задоволення.
		2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2014 у справі №910/11192/14  залишити без змін.
		3. Матеріали справи №910/11192/14  повернути до господарського суду міста Києва.
		 
		Головуючий суддя                                                            А.Г. Майданевич 
		 
		Судді                                                                                О.М. Гаврилюк
		 
		                                                                                О.І. Лобань

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...