Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1828/14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2014.
Дата набрання законної сили: 11.12.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		Київської області
		01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" жовтня 2014 р. Справа № 911/1828/14 
		 
		Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), Бабкіної В.М., Черногуза А.Ф., розглянувши матеріали справи
		 
		за позовом Київського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
		державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Сошників
		до товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Центр», м. Київ
		третя особаКиївське квартирно-експлуатаційне управління, м. Київ
		пророзірвання договору оренди лісової ділянки та зобов`язання повернути лісову ділянку
		 
		за участю представників:
		від прокурора: не з`явився;
		від позивача 1: Комар А.Ю. (дов. № 220/507/д від 29.10.2013р.); 
		від позивача 2: не зявився;
		від відповідача: Коваленко М.В. (дов. від 20.06.2014р.); 
		від третьої особи: Рудник Ю.М. (дов. № 303/25-2260 від 03.07.2014 р.); 
		 
		Обставини справи:
		Київський міжрайонний екологічний прокурор (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі  позивач 1), державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп» (далі  позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Центр» (далі  відповідач), третя особа: Київське квартирно-експлуатаційне управління, про розірвання договору оренди лісової ділянки та зобов`язання повернення лісової ділянки. 
		В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою № 1 від 01.08.2011 р., укладеного між ДП «Ржищівський військовий лісгосп» Міністерства оборони України, у постійному користуванні якого на підставі державного акта серії Б № 025630 на право користування землею знаходиться ця земельна ділянка, та ТОВ «Калина Центр» на підставі розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 760 від 25.07.2011 р., що полягає, зокрема у використанні відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, а саме незаконному будівництві об`єктів нерухомості без отримання передбаченого пунктами 4.3.5., 4.4.2. договору дозволу ДП «Ржищівський військовий лісгосп» на будівництво тимчасових будівель і споруд, в тому числі об`єктів малої архітектурної форми, та позбавленні представників ДП «Ржищівський військовий лісгосп» вільного доступу до об`єкту довгострокового тимчасового користування для проведення перевірок, що є порушенням п. 4.3.4. договору. Крім того, за твердженням прокурора, в порушенням умов пунктів 3.1., 4.3.2. договору відповідач з моменту підписання договору та на даний час не сплачує плату за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, площею 12 га. З огляду на викладене, прокурор на підставі п. 11.4. договору та ст. 651 ЦК України просить суд розірвати договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою № 1 від 01.08.2011 р., укладений між ДП «Ржищівський військовий лісгосп» Міністерства оборони України та ТОВ «Калина Центр», зареєстрований 18.08.2011 р. Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, та зобов`язати ТОВ «Калина Центр» повернути лісову ділянку, загальною площею 12 га, що розташована на території Бучанського лісництва кварталу 88 виділ 6; 89 виділ 11; 90 виділ 13; 91 виділ 1, 2, 4, 5 Стовпязької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в стані, придатному для цільового використання, шляхом фактичного звільнення, а саме державному підприємству «Ржищівський військовий лісгосп» Міністерства оборони України.
		Також, прокурор, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність звернення до суду для захисту інтересів держави, зазначив, що протиправне використання відповідачем земельної ділянки лісового фонду, позбавлення вільного доступу до лісової ділянки та не сплата орендної плати за користування лісовою ділянкою обмежує права військової частини, ДП «Ржищівський військовий лісгосп» та Міністерства оборони України здійснювати оперативне управління своїм майном та сприяє не наповненню місцевого бюджету, в зв`язку з ненадходженням збору за спеціальне використання лісових ресурсів. 
		В позовній заяві прокурор також просив суд з метою забезпечення позову заборонити ТОВ «Калина Центр» здійснювати будівництво і відчужувати об`єкти нерухомості, які знаходяться на території Бучанського лісництва кварталу 88 виділ 6; 89 виділ 11; 90 виділ 13; 91 виділ 1, 2, 4, 5 Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. 
		Згідно з ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Вказана заява прокурора судом не задоволена, як необґрунтована, оскільки прокурором в позовній заяві взагалі не наведено жодного обґрунтування необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову та не зазначено обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.
		03.06.2014 р. до господарського суду Київської області від прокурора надійшли письмові пояснення у справі.
		14.07.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача 1, на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2014 р. надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, зокрема, архівної довідки від 19.06.2014 р. Міністерства оборони України та довідки № 94/ОК від 19.06.2014 р. Київського квартирно-експлуатаційного управління. До вказаного клопотання позивачем 1 також додано пояснення до позовної заяви, в яких він зазначив, що відповідно до державного акта серії Б № 25630, зареєстрованого в книзі державних актів від 13.03.1976 р. № 1, постійним користувачем земельної ділянки, площею 515 га, Переяслав-Хмельницького району Київської області визначено Київську квартирно-експлуатаційну частину, правонаступником якої являється Київське квартирно-експлуатаційне управління.
		15.07.2014 р. до господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява № 1546вих-14 від 15.07.2014 р. щодо забезпечення позову, в якій прокурор на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та заборонити ТОВ «Калина Центр» здійснювати будівництво, оформляти право власності на об`єкти нерухомості, які знаходяться на переданій у тимчасове довгострокове користування лісовій ділянці, та відчужувати їх, з огляду на наявність підстав вважати, що ТОВ «Калина Центр» може не лише протиправно продовжувати будівництво та оформити право власності на частину самовільних споруд, а також відчужити нерухоме майно на користь інших осіб.
		Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. 
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		В п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.
		У спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак, державного реєстраційного номера, номера двигуна та ін., що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі (п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
		Враховуючи те, що прокурор у заяві щодо забезпечення позову просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії з майном, яке не відноситься до предмету спору у даній справі, при цьому прокурором в заяві не зазначено переліку та не охарактеризовано ознаки, за якими суд може ідентифікувати об`єкти нерухомості, які, за твердженнями прокурора, знаходяться на орендованій відповідачем лісовій ділянці, господарський суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню. 
		15.07.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позову в повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що прокурором всупереч ст. 651 ЦК України не зазначено в позовній заяві, в чому полягає завдана відповідачем шкода, чого саме було позбавлено Міністерство оборони України чи ДП «Ржищівський військовий лісгосп» і що істотно порушило права Міністерства оборони України чи ДП «Ржищівський військовий лісгосп». Крім того, відповідач зазначив, що посилання прокурора на несплату відповідачем плати за користування лісової ділянки як на підставу розірвання договору оренди та зобов`язання повернути лісову ділянку є безпідставним, оскільки позивачем 2 до теперішнього часу не надано ТОВ «Калина Центр» розрахунку розміру плати за користування вказаною ділянкою, як це передбачено сторонами в п. 3.1. договору. 
		Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Київське квартирно-експлуатаційне управління.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2014 р. було зобов`язано Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області надати суду або уповноваженій судом особі інформацію та документи згідно з зазначеним в ухвалі переліком стосовно земельної ділянки, площею 515,9 га, розташованої на території Переяслав-Хмельницького району Київської області.
		05.09.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позовні вимоги прокурора є безпідставними та не підлягають задоволенню з огляду на те, що прокурором не доведено, що Міністерство оборони України є належним позивачем у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що спірна ділянка є власністю Міністерства оборони України, а незаконне будівництво здійснюється відповідачем на тій лісовій ділянці, що передана в оренду відповідно до спірного договору. Крім того, за твердженням відповідача, позивачем не наведено підстав, які б обґрунтовували вимогу про розірвання договору.
		Представник позивача 1 в судових засіданнях 03.06.2014 р., 15.07.2014 р., 31.07.2014 р., 19.08.2014 р., 09.09.2014 р. та 14.10.2014 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, проте зазначив, що постійним користувачем лісової ділянки, переданої в користування за договором № 1 від 01.08.2011 р., є Київське квартирно-експлуатаційне управління.
		Представник позивача 2 в судових засіданнях 03.06.2014 р., 19.08.2014 р., 09.09.2014 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, а в судові засідання 15.07.2014 р., 31.07.2014 р. та 14.10.2014 р. не з`явився, хоча про час і місце судових засідань позивач 2 був повідомлений належним чином.
		Представник відповідача в судових засіданнях 15.07.2014 р., 31.07.2014 р., 19.08.2014 р., 09.09.2014 р. та 14.10.2014 р. заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.
		Представник третьої особи в судових засіданнях 31.07.2014 р., 19.08.2014 р., 09.09.2014 р. та 14.10.2014 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, проте зазначив, що постійним користувачем лісової ділянки, переданої в користування за договором № 1 від 01.08.2011 р., є Київське квартирно-експлуатаційне управління. 
		Прокурор в судових засіданнях 03.06.2014 р., 15.07.2014 р. та 31.07.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, в судові засідання 19.08.2014 р., 09.09.2014 р. та 14.10.2014 р. не з`явився, хоча про час і місце судових засідань прокурор був повідомлений належним чином. 09.09.2014 р. та 16.09.2014 р. до господарського суду Київської області від прокурора надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що на даний час триває процедура ліквідації Дніпровської екологічної прокуратури та Київської міжрайонної екологічної прокуратури, які судом не задоволені, як необґрунтовані. Крім того, явка прокурора в судові засідання не визнавалася судом обов`язковою.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Розпорядженням Голови Київської обласної державної адміністрації № 760 від 25.07.2011 р. «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «Калина Центр»» виділено товариству з обмеженою відповідальністю «Калина Центр» лісову ділянку площею 12,0 га у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, що знаходиться у постійному користуванні ДП «Ржищівський військовий лісгосп» та розташована на території Бучанського лісництва (квартал 88 виділ 6, квартал 89 виділ 11, квартал 90 виділ 13, квартал 91 виділи 1, 2, 4, 5) Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (п. 1 Розпорядження).
		Пунктом 2 Розпорядження встановлено, що лісова ділянка, зазначена в п. 1 розпорядження, виділена без вилучення її у постійного лісокористувача  ДП «Ржищівський військовий лісгосп» та без зміни цільового призначення. 
		Як вбачається зі змісту розпорядження № 760 від 25.07.2011 р., вказане розпорядження було прийнято за погодженням, зазначеного у ньому, постійного лісокористувача  ДП «Ржищівський військовий лісгосп» № 150 від 22.06.2011 р. 
		01.08.2011 р. на підставі розпорядження Голови Київської обласної державної адміністрації № 760 від 25.07.2011 р. «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «Калина Центр»» між Державним підприємством «Ржищівський військовий лісгосп» Міністерства оборони України (Сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Калина Центр» (Сторона 2) було укладено договір № 1 про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою (договір), відповідно до умов якого сторона 1 виділяє, а сторона 2 приймає у довгострокове тимчасове користування лісову ділянку для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей у кварталах 88 виділ 6; 89 виділ 11; 90 виділ 13; 91 виділ 1, 2, 4, 5, Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (п. 1.1. договору).
		Відповідно до п. 1.2. договору загальна площа лісової ділянки, вказаної в п. 1.1. договору, становить 12,0 га відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування (додаток №1).
		Згідно з п. 1.3. договору лісова ділянка, вказана в п. 1.1. договору, межує з землями ДП «Ржищівський військовий лісгосп МО України».
		Договір укладено терміном на 49 років до 01.08.2060 р. (п. 2.1. договору).
		Пунктом 3.1. договору встановлено, що у відповідності до положень Податкового кодексу України (Розділ XVII), розмір плати за довгострокове тимчасове використання лісових ділянок, визначається відповідною обласною радою. У зв`язку з викладеним, сторони дійшли згоди, що плата за використання вказаної лісової ділянки буде обрахована стороною 1 після прийняття Київською обласною радою відповідного рішення з даного питання та сплачена стороною 2 за весь період часу, що пройшов з моменту підписання вказаного договору.
		Підпунктами 4.3.2. п. 4.3. договору передбачено, що сторона 2 зобов`язується своєчасно проводити оплату за використання лісової ділянки, вказаної в п. 1.1. договору. 
		Відповідно до пп. 4.4.2. договору сторона 2 має право за погодженням із стороною 1 у встановленому законом порядку споруджувати тимчасові будівлі і споруди, в тому числі об`єкти малої архітектурної форми.
		Згідно з п. 5.1. договору виділення лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування здійснюється шляхом підписання сторонами вказаного договору.
		Сторона 1 заявляє, що є постійним користувачем лісової ділянки, що виділяється стороні 2 у користування, і повноважна укласти даний договір (п. 10.2. договору).
		Пунктом 12.1. договору встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та реєстрації.
		18.08.2011 р. зазначений договір був зареєстрований Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками зроблено запис № 8.
		15.08.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на підставі направлення № 1993 від 08.08.2012 р. на перевірку ДАБК у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Калина Центр» на об`єкті будівництва котеджів на території військового полігону на земельних ділянках у кварталах 88 виділ 6.89 виділ 11.90 виділ 13.91 виділ 1.2.4.5 урочище «Чубуки» Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
		Як вбачається з акта від 15.08.2012 р., складеного Інспекцією ДАБК у Київській області за результатами вказаної перевірки, на час перевірки відповідачем проводилися будівельні роботи по будівництву 2-х котеджів, допоміжних будівель, влаштування фундаменту біля 400 м.кв. на зрізі води Канівського водосховища та по прокладанню інженерних мереж, що є порушенням ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» п. 14.
		Крім того, як вбачається з акта обстеження земельної ділянки № 04-119/87 від 15.11.2013 р., державним інспектором  головним спеціалістом державної інспекції сільського господарства в Київській області за участю старшого прокурора Київської міжрайонної екологічної прокуратури та спеціаліста землевпорядника Стовп`язької сільської ради було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, в ході якої встановлено, що в межах земельної ділянки площею 515,9 га, яка належить військовій частині А-0473 згідно державного акта на право користування землею серія Б № 025630, зареєстрованого 13.03.1979 р., на підставі договору № 1 від 01.08.2011 р. ТОВ «Калина Центр» використовується 12,0 га, при цьому на вказаній земельній ділянці побудовано три капітальні споруди, берегові укріплення, а сама ділянка огороджена парканом. 
		Вказані обставини, а саме незаконне будівництво об`єктів нерухомості без отримання дозволу військової частини на будівництво тимчасових будівель і споруд, в тому числі об`єктів малої архітектурної форми, та позбавлення представників ДП «Ржищівський військовий лісгосп» вільного доступу до об`єкту довгострокового тимчасового користування для проведення перевірок, за твердженням прокурора, свідчать про порушення відповідачем умов пунктів 4.3.4., 4.3.5., 4.4.2. договору № 1 від 01.08.2011 р. про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою.
		При цьому, в обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що передана відповідачу в довгострокове тимчасове користування за договором № 1 від 01.08.2011 р. спірна лісова ділянка, загальною площею 12 га, що розташована на території Бучанського лісництва кварталу 88 виділ 6; 89 виділ 11; 90 виділ 13; 91 виділ 1, 2, 4, 5 Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, перебуває в постійному користуванні ДП «Ржищівський військовий лісгосп», що підтверджується копією доданого до позовної заяви державного акта серії Б № 025630 на право користування землею.
		Проте, з державного акта серії Б № 025630 на право користування землею, зареєстрованого 13.03.1979 р. в Книзі записів державних актів на право користування землею, вбачається, що вказаний акт на право безстрокового і безоплатного користування 515,9 га землі в межах згідно з планом землекористування видано Київській квартирно-експлуатаційній частині району для державних потреб.
		З архівної довідки від 19.06.2014 р. Міністерства оборони України та довідки № 94/ОК від 19.06.2014 р. Київського квартирно-експлуатаційного управління вбачається, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва є правонаступником Київської квартирно-експлуатаційної частини району та Дарницької квартирно-експлуатаційної частини району на підставі директиви начальника Генерального Штабу Збройних Сил України № 115/1/3440 від 12.04.1994 р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) на підставі директиви Міністра оборони України № 115/1/050 від 27.01.2000 р. Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменовано в Київське квартирно-експлуатаційне управління на підставі директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 р.
		З огляду на викладене, Київське квартирно-експлуатаційне управління, яке залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, як правонаступник Київської квартирно-експлуатаційної частини району, є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 515,9 га на підставі державного акта серії Б № 025630 на право користування землею, зареєстрованого 13.03.1979 р. в Книзі записів державних актів на право користування землею.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 р. у справі № 23/094-12 за позовом ТОВ «Калина Центр» до КП Київської обласної ради «Переяслав  Хмельницьке бюро технічної інвентаризації», Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ДП «Ржищівський військовий лісгосп» за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Київське КЕУ, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити дії, визнання права власності, яка набрала законної сили, встановлено, що згідно держаного акта на право користування землею серії Б № 025630 від 13.03.1979 р. земельна ділянка площею 515,9 га була надана в постійне безоплатне користування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України для державних потреб.
		При цьому, Київським апеляційним господарським судом також встановлено, що вказана земельна ділянка загальною площею 515,0 га була закріплена за Військовою частиною НОМЕР_1 на праві оперативного управління.
		Як вбачається з наданих в заяві № 06-10/3161 від 03.09.2014 р. Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області пояснень, наданих на виконання ухвали суду від 19.08.2014 р., згідно державної статистичної звітності «Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі» (форма 6-зем) земельна ділянка площею 515,9 га, яка розташована на території Переяслав-Хмельницького району Київської області та була виділена Київській квартирно-експлуатаційній частині району за державним актом на право користування землею серії Б № 025630, має наступну категорію земель: станом на 25.07.2011 р. 514,0 га  ліси та лісовкриті площі, 1,0 га  забудовані землі. Номер рядка  6.1.  «Міністерство оборони»; шифр рядка  76; графа  23  вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю  514,0 га, графа 43  землі громадського призначення  1,0 га.
		З доданого до вказаної заяви витягу з Книги записів державних актів на право користування землею вбачається, що державний акт на право користування землею серії Б № 025630 зареєстровано за Київською квартирно-експлуатаційною частиною району. 
		Крім того, відповідно до довідки № 03-23/749 від 18.07.2014 р. Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області згідно Державної статистичної звітності «Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі» (форма 6-зем) станом на 01.01.2014 р. в користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини (військова частина А 0473) на території Стовп`язької сільської ради рахується земельна ділянка загальною площею 515 га, номер рядка  6.1.  «Міністерство оборони»; графа 43  землі громадського призначення (1,0 га), графа 22  лісові землі (514,0 га).
		Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження прокурора про те, що постійним користувачем земельної ділянки, площею 515,9 га, розташованої на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області являється ДП «Ржищівський військовий лісгосп», оскільки судом встановлено факт постійного безоплатного користування земельною ділянкою загальною площею 515,9 га Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України на підставі держаного акта на право користування землею серії Б № 025630 від 13.03.1979 р. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
		Статтею 1 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) встановлено, що лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
		Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
		Згідно з статтею 17 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. 
		Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. 
		Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ч. 4 ст. 17 Лісового кодексу України).
		Отже, Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України на підставі державного акта на право користування землею серії Б № 025630 від 13.03.1979 р. є постійним користувачем лісами на земельній ділянці загальною площею 515,9 га. 
		Відповідно до статті 18 Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. 
		Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року (ч. 2 ст. 18). 
		Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт (ч. 3 ст. 18). 
		Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства (ч. 4 ст. 18).
		Суб`єктами правовідносин тимчасового користування лісами є: власники лісів або уповноважені ними особи; підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ч. 7 ст. 18).
		Враховуючи те, що Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України на підставі держаного акта на право користування землею серії Б № 025630 від 13.03.1979 р. є постійним користувачем лісами на земельній ділянці загальною площею 515,9 га, то передача в довгострокове тимчасове користування відповідачу лісової ділянки, площею 12 га, що розташована на території Бучанського лісництва кварталу 88 виділ 6; 89 виділ 11; 90 виділ 13; 91 виділ 1, 2, 4, 5 Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, мала бути здійснена на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійним користувачем лісу, яким в даному випадку являється Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України.
		При цьому, належним орендодавцем лісової ділянки площею 12 га, що розташована на території Бучанського лісництва кварталу 88 виділ 6; 89 виділ 11; 90 виділ 13; 91 виділ 1, 2, 4, 5 Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, відповідно до ст.ст. 17, 18 Лісового кодексу України являється Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України. 
		Водночас, як вбачається з розпорядження Голови Київської обласної державної адміністрації № 760 від 25.07.2011 р. «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування товариству з обмеженою відповідальністю «Калина Центр»», передача в довгострокове тимчасове користування ТОВ «Калина Центр» лісової ділянки, площею 12 га, всупереч приписам ст. 18 Лісового кодексу України, здійснено за погодженням з Державним підприємством «Ржищівський військовий лісгосп» Міністерства оборони України № 760 від 25.07.2011 р., яке не являється постійним користувачем вказаної лісової ділянки.
		Крім того, договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою № 1 від 01.08.2011 р. всупереч ч. 7 ст. 18 Лісового кодексу України укладено між ТОВ «Калина Центр» (орендар) та ДП «Ржищівський військовий лісгосп» (орендодавець), яке не наділено правом передачі спірної лісової ділянки в користування, оскільки не являється її постійним користувачем.
		Відповідно до статті 1 Закону України № 1345-IV від 27.11.2003 р. «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. 
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
		Частинами 1, 2 статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.
		Враховуючи те, що належна на праві постійного користування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України на підставі державного акта на право користування землею серії Б № 025630 від 13.03.1979 р. земельна ділянка загальною площею 515,9 га відноситься до земель оборони, то передача лісової ділянки, площею 12 га, для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей ТОВ «Калина Центр» відповідно до умов договору № 1 від 01.08.2011 р. в довгострокове тимчасове користування суперечить статті 4 Закону України «Про використання земель оборони». 
		Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Пунктом 1 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. 
		Оскільки договір № 1 від 01.08.2011 р. про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, укладений між ДП «Ржищівський військовий лісгосп» та ТОВ «Калина Центр», зареєстрований 18.08.2011 р. Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками зроблено запис № 8, суперечить статті 18 Лісового кодексу України та статті 4 Закону України «Про використання земель оборони», то суд на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України визнає зазначений договір недійсним за власною ініціативою, керуючись ч. 1 ст. 83 ГПК України.
		Відповідно до п. 2.3. постанови № 11 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов`язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п`ятої статті 216 ЦК України).
		У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов`язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України (абз. 6 п. 2.13. постанови № 11 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
		Враховуючи те, що визнаний судом недійсним договір укладений не управленою стороною, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав зобов`язувати сторони правочину вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України та ч. 2 ст. 208 ГК України, оскільки питання повернення орендованої лісової ділянки повинно бути вирішено власником або іншою уповноваженою особою в порядку ст.ст. 387, 391 ЦК України шляхом звернення до суду з окремим позовом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Частиною 1 статті 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Оскільки розірвано може бути лише дійсний договір, то позовна вимога прокурора про розірвання договору № 1 від 01.08.2011 р. про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою не підлягає задоволенню. 
		Відповідно до абз. 3 п. 2.13. постанови № 11 від 29.05.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання, оскільки відповідні вимоги є за своїм правовим характером взаємовиключними.
		З огляду на те, що позовна вимога про зобов`язання ТОВ «Калина Центр» повернути лісову ділянку, площею 12 га, державному підприємству «Ржищівський військовий лісгосп» є похідною від позовної вимоги про розірвання договору № 1 від 01.08.2011 р. про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, в задоволенні якої судом відмовлено, то вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню. Крім того, у вказаному контексті суд також враховує ту обставину, що ДП «Ржищівський військовий лісгосп» не є управненим суб`єктом стосовно спірної земельної ділянки.
		Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Визнати недійсним договір № 1 від 01.08.2011 р. про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, укладений між державним підприємством «Ржищівський військовий лісгосп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Калина Центр», зареєстрований 18.08.2011 р. Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками зроблено запис № 8. 
		2. В задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		 
		Головуючий Рябцева О.О. 
		 
		 
		Суддя Бабкіна В.М.
		 
		 
		СуддяЧерногуз А.Ф.
		 
		 
		 
		Рішення підписано 23.10.2014 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...