Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12044/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/12044/14 23.09.14
		За позовомПершого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радиДо           Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ІНВЕСТ»Пророзірвання договору та повернення земельної ділянки  
		                                                                                       Суддя Борисенко І.І. 
		Представники:
		Від прокуратури:  Гаркавий І.С. - за посвідченням від 08.05.2014р. №026086
		Від позивача:         не з'явився 
		Від відповідача:    Дмуховський І.В. - за дов.   
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Відповідача, в якому просить: 
		          - розірвати договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8 000 000 000:90:009:0019) площею 2, 24 га на просп. Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі міста Києва між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО ІНВЕСТ» від 02.08.2004р., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів реєстрації договорів за №63-6-00174 від 27.10.2004р.;
		          -  зобов'язати відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку(кадастровий номер: 8 000 000 000:90:009:0019) площею 2, 24 га на просп. Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі міста Києва вартістю 50 095 048, 58 грн. та судові витрати.      
		           14.07.2014р. відповідач (відповідно до відмітки служби діловодства суду) подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
		           21.08.014р. представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення, в яких підтримав позовну заяву в повному обсязі.   
		          За клопотаннями Позивача та Відповідача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п. 3 ст. 69 ГПК України.  
		          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		          Рішенням Київської міської ради від 25.09.2003р. №31-12/905 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКО ІНВЕСТ» затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі міста Києва.
		          На підставі вказаного рішення між Позивачем та Відповідачем 02.08.2004р. було укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів, виконавчим органом Київської міської ради. Запис від 27.10.2004р. за №63-6-00174 (надалі - Договір).
		          Відповідно до п. 3.1. Договору, Договір укладений строком на 25 (двадцять п'ять) років.
		          Пунктом 8.4 договору сторонами визначено, що Орендар (Відповідач) зобов'язаний:
		          - приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору;
		          - завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через п'ять років з моменту державної реєстрації Договору. 
		          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем було порушено вимоги п. 8.4. Договору оренди земельної ділянки, який укладений між Позивачем та Відповідачем від 02.08.2004р., щодо порушення строків завершення будівництва торговельно-офісного комплексу на земельній ділянці по пр.Миколи Бажана,151-б до 27.10.2009р. та початку експлуатаціії і обслуговування даного об'єкта,  і тому є підстави розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.08.2004р. та зобов'язання Відповідача повернути земельну ділянку Київській міській раді 
		          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
		          Пунктом 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		          Законом України «Про оренду землі», а саме ст. 13 визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.  
		          За ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. 
		           Пунктом 8.4 договору сторонами визначено, що Орендар (Відповідач) зобов'язаний:
		          - приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору;
		          - завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через п'ять років з моменту державної реєстрації Договору. 
		          Однак, суду доведено, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2009р. по справі №50/553 було визнано недійсним:
		          - абзац 2 п. 8.4. Договору, яким передбачено, що орендар зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через п'ять років з моменту державної реєстрації Договору;
		          - абзац 3 п. 11.4. Договору в частині, а саме: Договір може бути розірваним в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з ГК України, в разі порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4. Договору.
		          Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2009р. по справі №50/553 набрало законної сили та не оскаржувалось.
		          Статтею 35 ГПК України визначено, що обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		          Таким чином, судом встановлено, що з боку Відповідача немає жодного порушення положень п. 8.4. Договору, а отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог з цих підстав.
		          Відповідно до розділу 11 Договору всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін. 
		          Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
		          Відповідно до п.11.4 припинення Договору шляхом розірвання.
		          Договір може бути розірваний:
		          - за взаємною згодою сторін;
		          -  за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
		          - в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом 2-х місяців поспіль), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 Договору, здійснення без згоди Орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
		          Відповідно до  п.11.5 договору Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків визначених у п.5.1 та 8.4 цього договору.  
		Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 
		            Посилання прокуратури на не цільове використання Відповідачем земельної ділянки не підтверджується наявними матеріалами справи, оскільки відповідно до п. 2.1.  Договору - цільове призначення встановлено для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу. Строк цільового використання земельної ділянки - 25 років.
		          Обмежень щодо строку будівництва об'єкту ні законодавством ні договором не встановлено.
		          Інших порушень положень спірного Договору та Закону України «Про оренду землі», як підстав для розірвання спірного Договору з боку Відповідача судом не встановлені, а тому не має об'єктивних та законних підстав для задоволення позовних  вимог в частині розірвання спірного договору, а отже і не має підстав у задоволенні позовної вимоги про повернення земельної ділянки Позивачу.
		          До того ж, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, соціальних внесків, що повністю підтверджує виконання Відповідачем умов Договору щодо належного платного користування земельною ділянкою. 
		          Окрім цього, відповідно до листа Київмістобудування Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради, Відповідачем було подано та затверджено перед проектні пропозиції будівництва багатофункціонального  житлово-господарського комплексу на просп. Миколи Бажана, 151-Б у м. Києві, а також було отримано архітектурно-планувальне завдання на проектування зазначеного будівництва від 21.02.2007р. №07-0099. Зазначені документи є частиною процесу проектування будівництва на зазначеній земельній ділянці.       
		          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. 
		          Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		                    В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Першим заступником прокурора Дарницького району м. Києва не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог.  Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані доданими до позову документами та поясненнями Відповідача, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
		          Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги прокурора не задоволені, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір не відшкодовується та не стягується в Державний бюджет України. 
		          Керуючись ст. 49, п.6 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		        В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		 Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського  процесуального кодексу України. 
		         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		                                                                                  Повне рішення складено: 17.10.2014р.
		 
		 Суддя                                                                                                    І.І.Борисенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...