Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11-424 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.07.2009. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2009.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10005785594.files/filelist.xml">
<title>У К Р А Ї Н А </title>

<style>

</style>

</head>

<o:p> </o:p>

У К Р А Ї Н А
<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

<table class=MsoNormalTable border=0 cellspacing=0 cellpadding=0
 style='margin-left:-10.05pt;border-collapse:collapse;mso-padding-top-alt:0cm;
 mso-padding-bottom-alt:0cm'>
 <tr style='mso-yfti-irow:0;mso-yfti-firstrow:yes;mso-yfti-lastrow:yes'>
 <td width=267 valign=top style='width:200.05pt;padding:0cm .75pt 0cm .75pt'>
 Справа
 № 11-424 2009 року  Категорія ч.4ст.190 КК України - ОТЗ <o:p></o:p>
 </td>
 <td width=284 valign=top style='width:213.05pt;padding:0cm .75pt 0cm .75pt'>
 Головуючий
 у 1-й інстанції Герасименко В.М.  Доповідач: Ландар О.В. <o:p></o:p>
 </td>
 </tr>
</table>

<o:p> </o:p>

У Х В А Л А <o:p></o:p>

І М Е Н Е М   У К
Р А Ї Н И <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Колегія суддів Судової палати у
кримінальних справах
<o:p></o:p>

апеляційного суду Полтавської області
у складі: <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Головуючого                                         Ландар
О.В. <o:p></o:p>

Суддів                                                            
Кожевникова О.В., Лісіченко Л.М. <o:p></o:p>

за
участю прокурора                                    Подворчана Ю.М. <o:p></o:p>

обвинувачених                    ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3,
ОСОБА_4 <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

розглянула
у відкритому судовому  засіданні 13
травня 2009 року в м. Полтаві 
кримінальну справу за апеляціями прокурора відділу прокуратури
Полтавської області,  обвинуваченого
ОСОБА_2, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, захисника
ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на постанову Полтавського районного
суду від 23 березня 2009 року <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

В с т а н о в и л а
: <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Цією постановою кримінальна справа за
обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_9  за
ст.ст.15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.1 КК України, ОСОБА_1  за
ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_3  за 
ст.ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України та ОСОБА_4  за
ст.190 ч.4 КК України повернута Генеральному прокурору України для проведення
додаткового розслідування.
<o:p></o:p>

Одночасно обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_1
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Органами досудового слідства ОСОБА_2,
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звинувачуються в тому, що вони, за попередньою змовою між
собою та невстановленими слідством особами, протягом липня 2005 року - травня
2006 року заволоділи державним майном в особливо великих розмірах за наступних
обставин. <o:p></o:p>

Будучи обізнаними про те, що для
надійного забезпечення галузей національної економіки та населення природним
газом Кабінет міністрів України 
постановою №1729 від 27.12.01 із подальшими змінами та доповненнями,
затвердив порядок забезпечення споживачів природним газом та встановив, що в
2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за
зовнішньоекономічними контрактами, реалізується Національною акціонерною
компанією «Нафтогаз України», а також суб'єктами господарювання, що мають
ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу
за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану
вартість, обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1   та  
невстановлені   слідством   особи  
у   липні   2007  
року   заздалегідь домовились про
те, що вони придбають в НАК «Нафтогаз України» імпортований газ за 0% ставкою
податку на додану вартість і реалізують його промисловим споживачам з 20%
ставкою оподаткування, а отримані в такий спосіб кошти обернуть на свою користь
шляхом переведення їх в готівку.
<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:2.0pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:1.15pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:28.65pt;
mso-pagination:none;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>При цьому, ОСОБА_2,
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 усвідомлювали та передбачали, що промислові споживачі
здійснивши оплату за газ із 20% ставкою оподаткування, в подальшому звернуться
відповідно до діючого законодавства до податкових інспекцій із заявами про
повернення сплаченого ними податку на додану вартість, і не будуть висувати
претензій до продавця, оскільки отримавши таке відшкодування заподіють матеріальну
шкоду державі. <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:2.0pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:1.15pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:28.65pt;
mso-pagination:none;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>26.10.2005 року
обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою
реалізації злочинного умислу спрямованого на заволодіння державними коштами в
особливо великих розмірах, звільнився з посади директора ТОВ КВФ «Славія»,
зареєстрованого у виконкомі Полтавської міської ради сестрою ОСОБА_2 -
ОСОБА_10, із часткою статутного фонду в розмірі 95% та ОСОБА_11 із часткою
статутного фонду в розмірі 5%, а наступного дня, тобто 27.10.2005 року
засновники товариства призначили на цю посаду мешканця м. Полтави ОСОБА_12,
який не підозрював про злочині наміри обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1
та інших невстановлених слідством осіб.
<o:p></o:p>

Для перерахування та зняття коштів
ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи вирішили використати
печатки та інші документи приватного підприємства «Антрацитвуглезбут»,
«Імперіал», «Доненергоресурс» та ТОВ «Востокуголь», засновником та директором
яких протягом 2003-2007 років був ОСОБА_1
<o:p></o:p>

Останній, діючи спільно з іншими
співвиконавцями, у липні 2005 року
<o:p></o:p>

відкрив в Полтавському ГРУ ЗАТ КБ
«Приват Банк» розрахунковий рахунок
<o:p></o:p>

ПП «Антрацитвуглезбут» НОМЕР_1,
розрахунковий рахунок ПП
<o:p></o:p>

«Імперіал»  НОМЕР_2, 
розрахунковий     рахунок МПП «Доненергоресурс» НОМЕР_3, та
розрахунковий рахунок ТОВ «Востокуголь» НОМЕР_4. <o:p></o:p>

Наприкінці вересня 2005 року ОСОБА_2
та невстановлені слідством особи, склали та завірили відтиском печатки завідомо
неправдивий наказ №1-30 від 30.09.05 про призначення ОСОБА_2 з 1 жовтня
2005року на посаду заступника директора ТОВ КВФ «Славія»  та завідомо неправдиву довіреність №14\1 від
14.10.05 про те, що ОСОБА_2 начебто уповноважений здійснювати всі необхідні
дії, пов'язані з підписанням угод і договорів на купівлю та реалізацію
нафтопродуктів, газу скрапленого, газу природного в різних установах,
організаціях та підприємствах, хоча ОСОБА_2 офіційно у ТОВ КВФ «Славія» не
працював. <o:p></o:p>

Зазначені завідомо неправдиві
документи - наказ №1-30 від 30.09.05 та довіреність №14\1 від 14.10.05 ОСОБА_2,
з метою заволодіння державним майном в особливо великих розмірах подав в жовтні
2005 року до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», розташованого по вул.
Шолуденка, 1 в м. Києві, створивши тим самим враження про свою належність до
ТОВ КВФ «Славія». <o:p></o:p>

Службові особи ДК «Газ України» НАК
«Нафтогаз України» не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1
та невстановлених слідством осіб щодо заволодіння державним майном в особливо
великих розмірах, уклали відповідно до діючого законодавства договори
№06\05-1694 від 26.10.05 та №12\28-2-06\05-2854 від 28.12.05 на постачання ТОВ
«ВКФ Славія» природного газу з нарахуванням податку на додану вартість за
нульовою ставкою. <o:p></o:p>

Умовами цих
договорів передбачалось, що постачальник - дочірня компанія «Газ України»
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зобов'язується передати у
власність покупцю - ТОВ КВФ «Славія» імпортований природній газ отриманий НАК
«Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами в обсязі триста
мільйонів куб.м. Оплата за газ відповідно до умов цих договорів повинна
проводиться покупцем в порядку сто відсотків від вартості запланованого
місячного обсягу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі
газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. <o:p></o:p>

Як вказано в
обвинуваченні, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел спрямований на
заволодіння державним майном ОСОБА_2 підшукував промислових споживачів
природного газу, та обговорюючи з ними умови і ціну постачання природного газу,
умисно приховував від них відомості про те, що пропонований ним газ ввезений на
митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами для подальшої
реалізації із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість, та
пропонував укласти договори постачання газу з нарахуванням на його вартість
двадцяти відсоткової ставки податку на додану вартість. <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.65pt;margin-right:2.0pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:36.0pt;
mso-pagination:none;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>Будучи введеними в
оману щодо процентної ставки податку на додану вартість на газ, та не
підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та невстановлених
слідством осіб, спрямовані на заволодіння державним майном, службові особи
таких підприємств як ВАТ «Краматорський цементний завод»; ВАТ «Міттал Стіл
Кривий Ріг»; ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»; АТ «УкртатНафта»; КП
«Енергія»; ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»; ВАТ «Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат»; ВАТ МК «Азовсталь»; ТОВ «Енергохолдінг»; ТОВ
«Компанія Тандем плюс»; ТОВ «Регіон-газ»; АТ «Лізингова компанія «Сприяння»;
ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль»; ВАТ «Дніпровський   металургійний комбінат ім. Ф.Е.
Дзержинського»; ВАТ «Дніпровськгаз»; ВАТ
<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.65pt;margin-right:2.0pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:36.0pt;
mso-pagination:none;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>«Карпатнафтохім»;     ТОВ
    «Компанія     «Енергоальянс»;ТОВ «Полтаванафтогазпостач»;
ТОВ «Термо»; ТОВ ТЕК «Ітера України», протягом листопада 2005 року березня 2006
року уклали з ТОВ КВФ «Славія» договори постачання газу по запропонованій
ОСОБА_2 ціні та нарахованою на його вартість 20% ставкою податку на додану
вартість. Зазначені угоди про постачання газу загальною вартістю 674 044 037,
23 гривень, у т.ч. податку на додану вартість за ставкою 20% у сумі 91 654 775,
13 гривень від імені ТОВ КВФ «Славія» підписав його директор ОСОБА_12, який не
підозрював про злочинні наміри ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та інших
невстановлених слідством осіб.
<o:p></o:p>

За таких обставин службові особи
сорока п'яти вищевказаних промислових підприємств споживачів газу протягом
листопада - грудня 2005 року перерахували на розрахункові рахунки ТОВ КВФ
«Славія» НОМЕР_5 в Полтавському ГРУ ЗАТ КБ «Приват Банк» та НОМЕР_6 в АБ
«Полтава банк» м. Полтави кошти за природній газ на загальну суму 674 044 037, 23
гривень, у т.ч. податку на додану вартість за ставкою 20% у сумі 91 654 775, 13
гривень. <o:p></o:p>

При цьому, службові особи зазначених
підприємств, як на це розраховували обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та
невстановлені слідством особи, відповідно до діючого законодавства заявили про
повернення сплаченого ними по зазначених угодах податку на додану вартість,
шляхом бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку або  зменшення податкових зобов'язань з податку на
додану вартість наступних податкових періодів по вищевказаних
фінансово-господарських операціях.
<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.95pt;margin-right:2.0pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:32.3pt;
mso-pagination:none;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>Продовжуючи
реалізувати свій злочинний умисел на заволодіння державним майном в особливо
великих розмірах та маючи доступ до системи «клієнт-банк» ТОВ КВФ «Славія»,
ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи, одержані кошти від
споживачів природного газу як оплату його вартості у сумі 569 305 067, 57
гривень, у т.ч. ПДВ 67 569 793, 39 коп., серед яких 160 465 307, 01коп., в т.ч.
ПДВ за ставкою 0% перерахували на рахунок ДК «Газ України» ПАК «Нафтогаз
України», а також повернули споживачам природного газу попередню оплату за
природний газ у сумі 40 108 836, 96 гривень, у т.ч. ПДВ 6 519 139, 50 гривень. <o:p></o:p>

Таким чином, сума
податку на додану вартість за ставкою 20%, яка незаконно одержана від
споживачів природного газу, по проведеним операціям з реалізації їм природного
газу, одержаного від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», становила 17 565
842, 24 гривень ( 91654775,13 гривень -67 569793,39 гривень - 6519139, 50
гривень). <o:p></o:p>

Крім того  обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та
невстановлені слідством особи, маючи доступ до системи «клієнт-банк» протягом
листопада-грудня 2005 року перерахували з вказаних розрахункових рахунків ТОВ
КВФ <o:p></o:p>

«Славія» на розрахунковий рахунок ПП
«Антрацитвуглезбут» <o:p></o:p>

НОМЕР_1 кошти в сумі 4 581 450
гривень та розрахунковий рахунок
<o:p></o:p>

ТОВ «Восток-уголь» НОМЕР_4 кошти в
сумі 4 863 410 гривень. <o:p></o:p>

В    свою   
чергу,    ОСОБА_1    та   
невстановлені    слідством    особи, 
маючи доступ до системи «клієнт-банк» протягом листопада-грудня 2005
року перерахували вищезазначені кошти з вищевказаних розрахункових рахунків ПП
«Антрацитвуглезбут» та ТОВ «Восток-уголь» на розрахунковий рахунок ПП
«Імперіал» НОМЕР_2 та розрахунковий рахунок МПП «Доненергоресурс» НОМЕР_3 у Полтавському
ГРУ «Приват Банк». <o:p></o:p>

Бажаючи заволодіти
державними коштами в особливо великих розмірах та діючи спільно з іншими
учасниками обвинувачений ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 чекові книжки для зняття коштів
з рахунків ПП «Імперіал» та МПП «Доненергоресурс». <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:.3pt;margin-right:2.0pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:28.65pt;
mso-pagination:none;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>Обвинувачений
ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, протягом
листопада - грудня 2005 року, отримав в касі банку з розрахункового рахунку ПП
«Імперіала» НОМЕР_2 та розрахункового рахунку МПП «Доненергоресурс» НОМЕР_3 у
Полтавському ГРУ «Приват Банк» 9 млн. 444 тис. 860 грн. начебто для закупки
сільськогосподарської продукції, а насправді передавав ці кошти протягом
листопада-грудня 2005 року в день їх зняття ОСОБА_1 в Павленківському парку по
вул. Шведській в м.Полтава.
<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.65pt;margin-right:2.0pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:28.65pt;
mso-pagination:none;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>Іншу частину коштів
у сумі 8 120 982, 24 гривень (17565842,24 гривень - 9444860 гривень) ОСОБА_2,
ОСОБА_1, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи перерахували на рахунки
підприємств та використали на невстановлені слідством потреби. <o:p></o:p>

З огляду на викладене органи слідства
дійшли висновку, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та невстановлені
слідством особи, які діяли за попередньою змовою між собою, шляхом обману
заволоділи державними коштами на загальну суму 17 565 842, 24 гривень, яка в
шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на
момент вчинення злочину, тобто є особливо великим розміром. <o:p></o:p>

ОСОБА_1 також обвинувачується в тому, що в
липні 2006 року він повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_14, шляхом обману,
з використанням підробленого документа, при купівлі у кредит двох автомобілів
Мерседес, заволодів коштами АБ «Індустріалбанк» в сумі 841 735грн та при
купівлі автомобіля Лексус заволодів коштами АКБ «Райффайзенбанк Україна»  в сумі 459676.25грн. тобто в особливо великих
розмірах. <o:p></o:p>

Обвинуваченій ОСОБА_3 висунуто
обвинувачення за ст.ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України в тому, що вона
зареєструвавшись у виконкомі Октябрської районної у м.Полтаві Ради як суб'єкт
підприємницької діяльності - фізичної особи (СПД-ФО) з правом надання
інформаційно-консультативних послуг суб'єктам господарської діяльності, за
попередньою змовою з невстановленими особами протягом липня-листопада 2007
року, підробила документи та супутню первинну бухгалтерську документацію щодо
купівлі ТОВ «ТК Сатурн» у ТОВ «Екотайл ЛТД» насіння соняшника, після чого
шляхом шахрайства заволоділа державними коштами в особливо великих розмірах - 2
947 333грн. у виді відшкодованого ПДВ. <o:p></o:p>

В свою чергу, бувший
оперуповноваженого податкової міліції ДПІ у м.Полтаві ОСОБА_9 обвинувачується
за ст.ст.15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.1 КК України в тому, що він, звільнившись з
цієї посади та будучи директором та головним бухгалтером ТОВ «Крепо» знаючи
порядок відшкодування ПДВ, розробив схему незаконного заволодіння державними
коштами і протягом січня - березня 2007 року у м.Полтаві шляхом відображення
безтоварних операцій та створення податкового кредиту вчинив службовий підлог
та замах на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах  - умисно задекларувавши до відшкодування з
державного бюджету 521037,32грн. <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Повертаючи справу на
додаткове розслідування місцевий суд послався на те, що висуваючи обвинувачення
ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч.4ст.190 КК України орган досудового
слідства  всупереч ст.132 КПК України не
конкретно виклав його фабулу: без деталізації часу, місця та інших обставин
його вчинення; не вказав реквізити договорів постачання газу по кожному з
випадків: коли, де, ким саме, як з боку ТОВ КВФ «Славія», так і з іншого боку,
були укладені договори, їх суттєві умови; не зазначив реквізити платіжних
документів, суми, сплачені кожним зі споживачем газу за отриманий газ, у т.ч.
розмір податку на додану вартість за ставкою 20% по кожному з договорів; та
яким шляхом кожне підприємство заявило про повернення ПДВ; у обвинувальному
висновку не зазначив аркуші справи щодо руху коштів з розрахункового рахунку
ТОВ КВФ «Славія» на інші розрахункові рахунки, з яких в подальшому ОСОБА_4
знімав кошти для передачі ОСОБА_1, не перелічив усі докази з посиланням на
аркуші справи, що в цілому, на думку суду, порушило право обвинувачених на
захист. <o:p></o:p>

Суд звернув увагу і на те, що  постановою слідчого від 16 грудня 2008 року
(том 51а.с.128-131) за фактами шахрайства в особливо великому розмірі та
підроблення документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за
ознаками злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України  кримінальна справа порушувалась не тільки
відносно ОСОБА_1 а і ОСОБА_14. Однак, як вказано в постанові суду, в матеріалах
кримінальної справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про проведення
тих чи інших слідчих дій по даним епізодам з підозрюваною ОСОБА_14, що свідчить
про суттєву неповноту та неправильність слідства. <o:p></o:p>

Окрім усунення вказаних вище недоліків, суд запропонував в ході
додаткового розслідування вирішити питання щодо обґрунтованості об'єднання в
одному провадженні із справою щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кримінальних
справ відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_9
<o:p></o:p>

В апеляції прокурор,
що приймав участь у попередньому розгляді справи  просить 
скасувати постанову місцевого суду як передчасну і незаконну, а справу
направити в суд для її призначення і розгляду по суті. Вважає, що справа
розслідувана з дотриманням норм КПК України і може бути предметом судового
розгляду. Висновок суду про порушення права обвинувачених на захист є
помилковим і не випливає з матеріалів справи, уточнити обвинувачення та
механізм відшкодування ПДВ, сформулювати нове обвинувачення вправі прокурор в
судовому засіданні, а питання про роз'єднання справ, при необхідності, може
бути вирішено самим судом. <o:p></o:p>

Аналогічне прохання
міститься в апеляції захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 На
думку апелянта висновки суду про неконкретність обвинувачення не відповідають
дійсності, а твердження про порушення права на захист- помилковим.Крім того
рішення суду про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді утримання під вартою
є необ'єктивним та однобічним, ухвалене без його особистої присутності і без
урахування того, що він уже рік перебуває в ув'язненні під слідством. <o:p></o:p>

В своїй апеляції
обвинувачений ОСОБА_2, наводячи такі ж аргументи про незаконність постанови
місцевого суду, просить її скасувати з направленням справи для розгляду по
суті. <o:p></o:p>

В запереченнях на
апеляцію прокурора захисник ОСОБА_7 вказує на грубі порушення вимог КПК при
обранні запобіжного заходу щодо його підзахисного ОСОБА_1 - розгляд цього питання
місцевим судом без участі обвинуваченого, в порушення Європейської конвенції з
прав людини, незаконне утримання під вартою з 28 лютого 2009 року, після
закінчення 9-ти місячний строку ув'язнення без його продовження в установленому
порядку. <o:p></o:p>

Заслухавши доповідача, прокурора, що
підтримував свою апеляцію, захисників ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_1, які
висловили свої заперечення проти постанови районного суду, вважаючи її
передчасною і незаконною, вислухавши пояснення обвинувачених ОСОБА_4,   ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що висловили
свою категоричну незгоду щодо 
направлення  кримінальної справи
відносно них на додаткове розслідування, а ОСОБА_1, крім того, вказував і на
незаконність обрання відносно нього запобіжного заходу у виді ув'язнення та
позбавлення можливості  оскаржити
ухвалене рішення суду через невручення йому його копії цього процесуального
документу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи усіх апеляцій,
колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають до задоволення. <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Відповідно до вимог ст.246 КПК України
можливості повернення кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії
попереднього розгляду істотно обмежені. Суддя повертає справу на додаткове
розслідування з цієї стадії кримінального судочинства у випадках: коли під час
порушення справи і досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК,
без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду; коли є
підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо
окремий розгляд справи щодо них неможливий; коли є підстави для кваліфікації
дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає
відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому
обвинувачення, яке йому раніше не пред'являлося. <o:p></o:p>

При поверненні справи на додаткове
розслідування суддя зобов'язаний зазначити в ухвалі, які саме обставини повинні
бути з'ясовані при додатковому розслідуванні і які слідчі дії при цьому повинні
бути проведені. <o:p></o:p>

<o:p></o:p>

Проте суд не виконав цих вимог закону. Так,
вказавши в постанові про неконкретність пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2,
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по епізоду заволодіння державним майном у виді НДС при збуті
природного газу, і саме у зв'язку із цим ніби - то порушено їх право на захист,
суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ніхто із обвинувачених та їх
захисників не заявляв  клопотань про
направлення справи на додаткове розслідування з цих, чи з інших підстав або
вказував на порушення права на захист. Навпаки, як слідує із їх апеляцій та
пояснень в апеляційній інстанції, вони категорично проти цього заперечують. <o:p></o:p>

Відтак, як вірно зазначено у всіх принесених
апеляціях, за умови відсутності відповідних клопотань учасників процесу,
місцевий суд, без належних на те приводів і підстав передчасно прийшов висновку
про порушення права обвинувачених на захист, та перевищуючи свої повноваження
на цій стадії процесу необґрунтовано повернув справу на додаткове розслідування
за власної ініціативи. <o:p></o:p>

З іншого боку, вказавши в постанові
про неконкретність обвинувачення, суд залишив поза увагою той факт, що органи
досудового слідства пред'являючи ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обвинувачення
посилались на низку доказів у підтвердження цього обвинувачення, в тому числі й
на їх показання, показання численних свідків, бухгалтерські документи, висновки
експертиз та інші докази. При цьому у обвинувальному висновку вказані обставини
злочинів, за кожним епізодом злочинної діяльності. Формулювання обвинувачення
містить опис кожного злочинного діяння, час, місце, спосіб, а також інші ознаки
злочину, наскільки вони відомі слідчому, і юридичну оцінку цього діяння з
посиланням на частину і статтю Кримінального кодексу, яка передбачає
відповідальність за цей злочин. Зміст обвинувачення, викладеного у
обвинувальному висновку, не відрізняється від формулювання, що міститься в
постановах про притягнення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_9 як
обвинувачених. <o:p></o:p>

Вказуючи на неповноту слідства суд не
навів у постанові які ж слідчі дії слід провести для її усунення. <o:p></o:p>

Між тим, відповідно до роз'яснень п.9
постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005року «Про практику
застосування судами України законодавства, що регламентує повернення
кримінальних справ на додаткове розслідування» суд не позбавлений можливості
усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи
шляхом більш ретельного допиту підсудних, свідків, виклику й допиту нових
свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів,
дання судових доручень у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України, вчинення
інших процесуальних дій. За необхідності суд може відкласти її розгляд для
витребування додаткових доказів (ст.280 КПК України) <o:p></o:p>

Крім того, прокурор під час судового
розгляду, до закінчення судового слідства, користуючись наданими йому
повноваженнями, вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення (ст.277КПК
України), сформулювати нове обвинувачення, як менш тяжке, так і більш тяжке,
уточнити його, з урахуванням фактичних даних, отриманих в процесі судового
слідства. <o:p></o:p>

Посилання суду, як на іншу підставу
для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, на те, що у
справі відсутні будь-які документи про проведення слідчих дій щодо ОСОБА_14,
яка за версією слідства при купівлі автомобілів у кредит у співучасті з
чоловіком - обвинуваченим ОСОБА_1 незаконно заволоділи котами АБ
«Індустріалбанк» і АКБ «Райфайзенбанк Україна», 
не ґрунтуються на матеріалах справи. <o:p></o:p>

Із матеріалів справи вбачається, що
постановою прокурора м.Красний Луч від 31березня 2008року порушена кримінальна
справа за ч.4чт.190 КК України за фактом шахрайства при отриманні ОСОБА_14
кредиту в АБ «Індустріалбанк» (т.38а.с.5) У цьому ж томі мається пояснення
ОСОБА_14 9(а.с.53), а у 47 томі -копія її паспорта, рішення суду, довідка
лікаря та копія свідоцтва про народження дитини (а.с.137,158,159) Наведене
свідчить, що особа ОСОБА_14 встановлена.
<o:p></o:p>

Та обставина, що на вказаному слідчим
у обвинувальному висновку аркуші справи насправді немає постанови про виділення
відносно неї матеріалів справи у окреме провадження у зв'язку з її розшуком, ще
не свідчить про грубе порушення вимог КПК в частині не притягнення до
кримінальної відповідальності інших осіб. Сама ж постанова слідчого Генеральної
Прокуратури України про виділення матеріалів справи щодо ОСОБА_14 та її розшук,
може бути витребувана судом.
<o:p></o:p>

Стосовно наведених у постанові
недоліків та помилок обвинувального висновку, то суду, при наявності до того
достатніх підстав, надано право повернути справу прокурору в порядку ст.249-1
КПК України для виправлення виявлених порушень та складання нового
обвинувального висновку без направлення справи на додаткове розслідування. <o:p></o:p>

Не є підставою для спрямування
кримінальної справи на додаткове розслідування посилання суду на порушення органами
досудового слідства вимог ст.26 КПК України щодо необґрунтованого приєднання до
кримінальної справи за обвинуваченням співучасників ОСОБА_2,ОСОБА_1 та ОСОБА_4
кримінальних справ відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_9, що вчинили самостійні злочини в
іншому місці. <o:p></o:p>

Вбачається, що усі ці особи є
фігурантами по головній кримінальній справі щодо ухилення від сплати податків,
яка залишилася у провадженні слідчого. При цьому обвинувачені ОСОБА_3 та
ОСОБА_9 є подружжям, проживають у м.Полтаві. Окрім цього  за правилами ст.26 КПК України правом
об'єднання  чи виділення  кримінальних справ наділені не тільки органи
дізнання і слідства та прокурор, а й суд.
<o:p></o:p>

У зв'язку з наведеним, колегія суддів
вважає, що суд не навів переконливих мотивів необхідності додаткового розслідування,
не виконав вимог кримінально-процесуального закону, а при обранні запобіжного
заходу ОСОБА_1 і ОСОБА_9 порушив їх.
<o:p></o:p>

Як вбачається з матеріалів
кримінальної справи, 5 червня 2008року відносно ОСОБА_1, а 6 червня 2008
відносно ОСОБА_9, які 28 травня 2008року були затримані  в порядку ст.115 КПК України слідчим
управління податкової міліції ДПА України, було обрано запобіжний захід у
вигляді тримання під вартою, при цьому вказані особи обвинувачувалися у вчиненні
злочину, передбаченого  212 ч.3 КК України.
<o:p></o:p>

В подальшому, спочатку Шевченківським
районним судом м.Києва, а потім апеляційним судом м.Києва термін тримання під
вартою обох обвинувачених було продовжено відповідно до чотирьох, шести та
дев'яти місяців. При цьому, як з формулювань подання слідчих органів, так і з
тексту постанов суду вбачається, що дане питання вирішувалося в рамках
обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ст.212 ч.3
КК України. <o:p></o:p>

Згідно постанови слідчого в особливо
важливих справах Генеральної прокуратури України від 24 грудня 2008 року
матеріали кримінальної справи в 54 томах за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні
злочинів, передбачених ст..190 ч.4, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 у
вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні
злочину, передбаченого ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні
злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 191 ч.5 КК України виділено в окреме
провадження із присвоєнням окремого номеру №49-2643 (а.с.167-169 т.1). <o:p></o:p>

Первинна кримінальна справа за №49-2535 за
обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_9 та інших у вчиненні злочину, передбаченого
ст.212 ч.3 КК України, з приводу якого обвинуваченим і був обраний запобіжний
захід у вигляді тримання під вартою, залишилася в провадженні слідчого. При
цьому дев'ятимісячний термін ув'язнення ОСОБА_1 і ОСОБА_9, встановлений по ній
за постановою судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
м.Києва від 19 листопада 2008року сплинув 28 лютого 2009року. <o:p></o:p>

Отже по даній кримінальній справі запобіжний захід
щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_9 не обирався. Але незважаючи на це, при направленні
справи до апеляційного суду Полтавської області для визначення її підсудності
та для розгляду по суті, обидва обвинувачені, що знаходилися під вартою в
Київському СІЗО по іншій кримінальній справі, були перераховані за апеляційним
судом. <o:p></o:p>

Коли підсудність справи в порядку
ст.38 КПК України була визначена за Полтавським районним судом, постановою
судді цього місцевого суду від 11 березня 2009року було ухвалено рішення про
етапування обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_9 до Полтавського слідчого ізолятора
для розгляду справи. <o:p></o:p>

23 березня 2009року  при попередньому розгляді справи,
констатувавши, що з 28 лютого 2009року ОСОБА_1 і ОСОБА_9 утримуються під вартою
без правових підстав, суддя районного суду вирішуючи питання  про обрання 
обвинуваченим запобіжного заходу по даній справі у виді тримання під
вартою, також грубо порушив процесуальний закон та допустив процедурне
порушення. <o:p></o:p>

Стаття 3 Конституції України визначає
недоторканість людини найвищою соціальною цінністю, а її права та свободи, їх
гарантії - такими, що визначають зміст і спрямованість діяльності держави. <o:p></o:p>

Частиною 2ст.29 Конституції України
передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою
інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку,
встановлених законом. <o:p></o:p>

Приймаючи таке важливе рішення як
обмеження свободи, суди завжди повинні керуватись Конституцією України та
міжнародними правовими актами щодо прав і свобод людини. <o:p></o:p>

За змістом ст.ст.150,155 КПК України
при вирішенні питань про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту
допит підозрюваного чи обвинуваченого є обов'язковим. <o:p></o:p>

У п.3ст. 5 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод прописано, що кожен, кого заарештовано або затримано
згідно з положеннями пункту «с» цієї статті, має негайно постати перед суддею
чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і
йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або
звільнення під час провадження.
<o:p></o:p>

Із матеріалів справи видно, що
попередній розгляд справи за наслідками якого обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_9
був обраний запобіжний захід у виді утримання під вартою, був проведений без їх
особистої присутності в судовому засіданні та без доставки до суду, хоч на той
час вони уже були етаповані до Полтавського СІЗО. <o:p></o:p>

Таке порушення є безумовною підставою
для скасування обраного щодо них запобіжного заходу. <o:p></o:p>

Тому постанова суду не може вважатися
законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий
судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду. <o:p></o:p>

Керуючись ст.ст.365,366,382 КПК
України, колегія суддів-
<o:p></o:p>

У х в а л и л а : <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Апеляції прокурора відділу
прокуратури Полтавської області,  обвинуваченого
ОСОБА_2, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, захисника
ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити. <o:p></o:p>

Постанову Полтавського районного суду від 23
березня 2009 року про направлення
  кримінальної справи за обвинуваченням
ОСОБА_2 за ст.ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_9 за ст.ст.15 ч.2, 191 ч.5,
366 ч.1 КК України, ОСОБА_1 за ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_3
за  ст.ст.190 ч.4, 358 ч.2 КК України,
ОСОБА_4 за ст.190 ч.4 КК України 
Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування
та про обрання обвинуваченим ОСОБА_9 і ОСОБА_1 запобіжного заходу  у вигляді тримання під вартою  - скасувати, звільнивши їх з під варти. <o:p></o:p>

Матеріали кримінальної справи
направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі
суддів. <o:p></o:p>

С у д д і : <o:p></o:p>

Ландар О.В.                                 Кожевников
О.В.                             
Лісіченко Л.М.
<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...