Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/4116/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2014.
Дата набрання законної сили: 21.10.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            
		Справа № 161/4116/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С. Провадження № 22-ц/773/1451/14  Категорія: 54  Доповідач: Грушицький  А. І.
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
		                                                            
		21 жовтня 2014 року            місто Луцьк                                     
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
		головуючого - судді  Грушицького А.І.,
		суддів: Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,
		при секретарі Черняк О.В.,
		з участю позивача ОСОБА_1,
		представника позивача ОСОБА_2, 
		представника відповідача Наумчука В.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного комунального підприємства "Луцьктепло" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2014 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		          Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від               18 серпня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДКП "Луцьктепло" про   поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено за безпідставністю.
		Не погоджуючись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2014 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		В судовому засіданні позивач та її представник, кожен окремо, апеляційну скаргу підтримали з підстав, в ній зазначених.
		Представник відповідача заперечив апеляційну скаргу.
		Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач пропонував позивачу іншу роботу на тому ж підприємстві, від якої вона відмовилася. При звільненні працівника дотримано порядку розірвання трудового договору з членом виборного профспілкового органу.
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи та нормам матеріального права.
		Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Судом встановлено, що згідно наказу № 217-ос від 11 липня 2013 року позивач ОСОБА_1 з 15 липня 2013 року працювала на посаді фахівця з питань зайнятості на ДКП "Луцьктепло" (а.с. 3).
		Згідно наказу ДКП "Луцьктепло" № 503 від 13 листопада 2013 року скорочено з 13 лютого 2014 року зі штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців штатну одиницю та чисельність фахівця з питань зайнятості (а.с. 34).
		          Наказом ДКП "Луцьктепло" № 421-ос від 25 листопада 2013 року   ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення, з яким позивач ознайомлена під розписку (а.с. 35).
		Відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України позивачу пропонувалася робота оператора теплового пункту ІІІ розряду, однак ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої посади (а.с. 37, 38).
		Наказом № 22-ос від 17 лютого 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади фахівця з питань зайнятості у зв'язку з скороченням штату на підставі п. 1        ст. 40 КЗпП України на підставі наказу по підприємству № 503 "Про скорочення чисельності та штату працівників" від 13 листопада 2013 року (а.с. 44).
		Згідно гарантій, передбачених ст.ст. 36, 43 Конституції України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 19 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 6 листопада             1992 року, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1                ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
		Як вбачається з наказу № 503 від 13 листопада 2013 року зміни в організації виробництва і праці на ДКП "Луцьктепло" відбулися з метою приведення чисельності працівників основної діяльності до рівня, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг у проекті тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, ефективного використання трудового потенціалу працівників усіх структурних підрозділів (а.с 34).
		Про наступне вивільнення позивач була належним чином попереджена (а.с. 35), від переведення на іншу роботу відмовилася (а.с. 37, 38).
		Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не запропонував позивачеві посаду радника директора або начальника відділу кадрів на висновок суду не впливають. Згідно п. 6.2 посадової інструкції радник директора І категорії повинен мати стаж роботи на керівних посадах не менше 2 років або роботи за фахом не менше 3 років. Обов'язковою вимогою також є наявність післядипломної освіти в сфері управління, а вказаним кваліфікаційним вимогам позивач не відповідає (а.с. 64, 92). Посада начальника відділу кадрів вакантною не була, оскільки наказом № 36 від 30 січня 2014 року на період тимчасової відсутності начальника відділу кадрів виконання його обов'язків покладено на інспектора з кадрів ОСОБА_4 (а.с. 77).
		Покликання позивача на ті обставини, що її звільнення відбулося у зв'язку з її діяльністю як голови первинної профспілкової організації ДКП "Луцьктепло" суд до уваги не бере, оскільки під час розгляду справи встановлено, що на підприємстві дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, в результаті яких було скорочено посаду фахівця з питань зайнятості, на якій працювала позивач.
		Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених  пунктами 1   (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації),  2-5,  7 статті 40   і  пунктами 2   і  3 статті 41   цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
		Згідно ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).
		Вказані гарантії передбачено також ст.ст. 39, 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
		Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач ОСОБА_1 була обрана головою профспілкового комітету ДКП "Луцьктепло" (а.с. 5). Згідно довідки № 01-102 від 4 червня      2014 року ОСОБА_1 обрана членом Центрального комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України (а.с. 78).
		Рішенням конференції первинної профспілкової організації ДКП "Луцьктепло", яка відбулася 31 грудня 2013 року достроково припинено повноваження голови профспілкового комітету ДКП "Луцьктепло"           ОСОБА_1, обрано головою профспілкового комітету ДКП "Луцьктепло" ОСОБА_5 (а.с. 200-202). 
		Як вбачається з протоколу № 1 від 31 грудня 2013 року конференції первинної профспілкової організації ДКП "Луцьктепло" повноваження голови профспілкового комітету достроково припинені у зв'язку з тим, що голова профкому неналежним чином захищає права та інтереси членів профспілки перед роботодавцем з питань найму та звільнення, умов оплати та охорони праці (а.с. 202).
		Відповідно до ч. 4 ст. 252 КЗпП України, ч. 4 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я.
		Отже, гарантія, передбачена ч. 4 ст. 252 КЗпП України, ч. 4 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не стосується позивача, оскільки її повноваження як голови профкому припинені у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків.
		Вказане рішення конференції профспілкової організації недійсним не визнавалося, а проведення наступної звітно-виборної профспілкової конференції ДКП "Луцьктепло" призначено на грудень 2014 року (а.с. 216).
		Виходячи з вимог ст. 43 КЗпП України, ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" адміністрація ДКП "Луцьктепло" внесла подання профспілковому комітету підприємства про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 Вказане подання 2 січня            2014 року вручено ОСОБА_5, а 9 січня 2014 року - ОСОБА_1 (а.с. 39).
		Враховуючи, що профком не повідомив адміністрацію підприємства про прийняте рішення у встановлений ст. 43 КЗпП України строк, тому вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору.
		На виконання вимог ст. 252 КЗпП України, ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" адміністрація ДКП "Луцьктепло" внесла подання Волинській обласній організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 (а.с. 40), яке адресат повернув без розгляду листом від 31 грудня 2013 року з покликанням на ті обставини, що лише після отримання згоди на розірвання трудового договору виборного органу первинної профспілкової організації адміністрація вправі звертатися до вищестоящого органу, тобто до Волинської обласної організації профспілки працівників  житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення (а.с. 41). 
		Вважаючи такі покликання безпідставними адміністрація ДКП "Луцьктепло" повторно внесла подання Волинській обласній організації профспілки працівників  житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення про розірвання трудового договору з ОСОБА_1, яке було отримано адресатом 15 січня 2014 року      (а.с. 42, 43). Вказане повторне подання не розглянуте через неявку ОСОБА_1 на засідання президії обласної організації профспілки (а.с. 156).
		За таких обставин роботодавець вжив усіх належних дій для отримання  попередньої згоди виборного органу профспілки підприємства та вищого виборного органу цієї профспілки. При цьому, на думку колегії суддів, не лише залишення питання без розгляду, а й навіть відмова виборного органу профспілки не є обов'язковою для суду при вирішенні трудового спору та оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України.
		Покликання позивача, висловлені нею у судовому засіданні в апеляційному суді, про необхідність отримання згоди на розірвання трудового договору також від Центрального комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України, до якого відповідач не звертався, суд до уваги не бере, оскільки зі змісту ч. 4 ст. 252 КЗпП України вказана гарантія встановлена членам виборного профспілкового органу підприємства, установи організації, тобто первинної профспілкової організації, а не членам вищестоящих профспілкових виборних органів. По відношенню до профспілкового комітету ДКП "Луцьктепло" вищестоящим органом є Волинська обласна організація профспілки працівників  житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення (а.с. 186).
		За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що розірвання трудового договору відбулося з дотриманням чинного законодавства та обґрунтовано відмовив позивачеві у позові про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
		Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,     
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити. 
		Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2014 року в даній справі залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		 
		Головуючий
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...