Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/7857/14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2014.
Дата набрання законної сили: 06.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		23.10.14р. Справа № 904/7857/14
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДНЕКС", м. Дніпропетровськ 
		до В-1: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпропетровськ 
		    В-2: TEAMTREND LIMITED, London  
		про розірвання договору застави та стягнення 40 000 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 08.10.2014 складає 518 651 800,00 грн.    
		Суддя  Петренко Н.Е.
		секретар судового засідання Завалєй Я.О.
		 
		Представники:
		від позивача: Гайворонська Т.В., директор відповідно до протоколу № 31/10-1 від 31.10.11р.;  Любченко О.І., представник за довіреністю № б/н від 29.09.14р.
		від відповідача-1: Стрельченко Я,С., представник за довіреністю № 8166-К-Н-О від 16.10.14р.
		від відповідача-2: не з'явився 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "РУДНЕКС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - відповідач-1) та TEAMTREND LIMITED (далі - відповідач-2) про розірвання договору застави № Г.21.1.2.0/5-343 від 11.09.14р. укладеного між позивачем та відповідачем-1 та стягнення з відповідача-2 на користь позивача заборгованості за контрактом № 0307ТК-1 від 03.07.14р. в сумі 40 000 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 08.10.14р. складає 518 651 800,00 грн.
		Ухвалою господарського суду від 09.10.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 23.10.14р. 
		23.10.14р. повноважні представники позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи. 
		В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 заявлені позовні вимоги в частині розірвання договору застави не визнав та просив суд відмовити позивачу в зазначеній частині позовних вимог, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.  
		Повноважний представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, але 21.10.14р. до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до умов якого останній підтверджує заборгованість у розмірі 40 000 000,00 доларів США та просить суд розглянути справу без участі повноважного представника відповідача-2. 
		Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами. 
		Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, у судовому засіданні оголошено перерву до 15:00 год. 
		Після перерви, у судовому засіданні 23.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		03.07.14р. між позивачем та відповідачем-2 укладено контракт № 0207ТR-1 (далі-Контракт), відповідно до умов п. 1.1 якого, відповідач-2 зобов'язується поставити позивачу обладнання, а саме: гусеничні крани, тяжкі екскаватори, згідно Специфікації № 1 (далі - товар), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити поставлений йому товар. Найменування, кількість та ціни на товар зазначені у Специфікації № 1. 
		Пунктом 2.1 Контракту, передбачено, що загальна сума Контракту становить 40 000 000,00 (сорок мільйонів) доларів США.
		Згідно з п. 3.2 Контракту відповідач-2 зобов'язаний поставити позивачеві весь товар, передбачений Специфікацією, протягом 75 календарних днів з моменту здійснення позивачем платежу, згідно з п. 5.1 Контракту.
		Так, відповідно до п. 5.1 Контракту передоплата здійснюється банківським переказом на підставі специфікації 1 до контракту №0307ТРМ від 03.07.2014. Часткова передоплата дозволена.
		Як зазначає позивач, для оплати товару передбаченого вищезазначеним Контрактом між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитні договори: № 4Р13641И від 11.10.13р.  на суму 280 000 000,00 грн.; № 4Р13642И від 14.10.13р. на суму 210 000 000,00 грн.; № 4Р14010Д від 13.01.14р. на суму 40 000 000,00 доларів США; № 4Р14152И від 08.04.14р. на суму 180 000 000,00 грн., № 4Р14153И від 10.04.14р. на суму 320 000 000,00 грн.
		11.09.14р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір застави №Г21.1.2.0/5-343 (далі - Договір застави), предметом якого є надання в заставу позивачем майнових прав на отримання товару за контрактом №0307ТК-1 від 03.07.14р., укладеним між позивачем та відповідачем-2. Договором застави забезпечується виконання зобов'язань позивача, що випливають з кредитних договорів укладених між позивачем та відповідачем-1. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується   заставою   за   цим    договором,  складає  51 8071 760,00  гривень,  що  еквівалентно 40 000 000,00 (сорок мільйонів) доларів США.
		Позивач звертає увагу суду на той факт, що останній здійснив передплату за товар у розмірі 40000 000,00 (сорок мільйонів) доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №1386 від 10.07.14р.  
		В свою чергу, відповідач-2 своїм листом за вих. № 1.09/1 від 01.09.14р. повідомив позивача про відсутність можливості виконати свої зобов'язання за Контрактом та здійснити поставку товар в передбачені контрактом строки, у зв'язку з чим відповідач-2 просив позивача розглянути варіант переносу строків поставки товару за Контрактом на більш пізніші.
		У відповідь на вищезазначений лист, позивач направив відповідачу-2 лист №2-9 від 16.09.14р. з вимогою повернути раніше перераховані кошти в сумі 40 000 000,00 доларів США в строк до 26.09.14р.
		Як зазначає позивач, з урахуванням наведеного, 17.09.14р. між позивачем та відповідачем-2 укладено Додаткову угоду до Контракту, згідно якої сторони прийшли до згоди розірвати Контракт. За умовами зазначеної Додаткової угоди від 17.09.14 р. до Контракту відповідач-2 зобов'язався повернути позивачу суму передплати за Контрактом в строк до 26.09.14р., яку до цього часу не повернув, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду. 
		Таким чином, позивач зазначає про те, що відповідач-2 має заборгованість перед позивачем за Контрактом у розмірі 40 000 000,00 (сорок мільйонів) доларів США.
		Позивач звертає увагу суду на те, що Договір застави №Г.21.1.2.0/5-343 від 11.09.14р. укладений між позивачем та відповідачем-1 безпосередньо пов'язаний з Контрактом №0307ТК-1 від 03.07.14р., оскільки предметом застави є майнові права на отримання товару за зазначеним Контрактом. Таким чином, позивач вважає, що за вищезазначеним Договором застави втрачено предмет застави, а саме, майнові права на отримання товару за Контрактом, оскільки Контракт розірвано, а у відповідача-2 виникла заборгованість перед позивачем щодо сплати грошових коштів. У зв'язку з виникненням заборгованості відповідача-2 перед позивачем щодо сплати грошових коштів в сумі 40 000 000,00 доларів США, за Договором застави втрачено предмет застави, а саме, майнові права на отримання товару за Контрактом, отже такий договір застави повинен бути припинений, в порядку передбаченому законодавством.
		Посилаючись на п. 2 ст. 651 ЦК України та п. 1 ст. 593 ЦК України позивач зазначає про те, що у зв'язку із втратою предмету застави, а саме майнових прав на отримання товару за Контрактом, Договір застави має бути припинений в судовому порядку.
		Враховуючи наведене, позивач просить розірвати договір застави № Г.21.1.2.0/5-343 від 11.09.14р. укладений між позивачем та відповідачем-1 та стягнути з відповідача-2 на користь позивача заборгованість за контрактом № 0307ТК-1 від 03.07.14р. в сумі 40 000 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 08.10.14р. складає 518 651 800,00 грн.
		 
		Відповідач -1 заявлені позовні вимоги в частині розірвання договору застави вважає не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. 
		11.09.14р. між позивачем та відповідачем-1 був кладений вищезазначений Договір застави, предметом якого є надання позивачем в заставу майнових прав по Контракту №0307ТК-1 від 03.07.14р., укладеному між позивачем та відповідачем-2 на отримання товару, опис якого наявний в п.6 цього договору, а після отримання позивачем товару - він стає предметом застави, в забезпечення виконання зобов'язань позивача перед відповіачем-1, в силу чого відповідач-1 має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання Заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця та (або) Позичальника.
		Пунктом 2 Договору застави передбачено, що за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позивача, що випливають з кредитного договору № 4Р13641И від 11.10.13р., кредитного договору № 4Р13642И від 14.10.13р., кредитного договору № 4Р14010Д від 13.01.14р., кредитного договору № 4Р14152И від 08.04.14 р. , кредитного договору № 4Р14153И від 10.04.14р.
		Посилаючись на ст.ст. 572, 651 Цивільного кодексу України відповідач-1 зазначає про те, що договір може бути розірваний в судовому порядку саме з підстав, що визначені чинним законодавством або договором, укладеним між сторонами, як підстави для розірвання договору. Натомість позивачем не доведено наявність обставин, які визначені як підстави для розірвання договору в судовому порядку.
		Крім того, посилаючись на п. 16.11 та п. 17 Договору застави відповідач-1 зазначає про те, що втрата предмету застави не зумовлює ані припинення договору застави, ані виникнення підстав для його розірвання в судовому порядку, оскільки сторони Договору застави вирішили, що в цьому випадку договір не лише не припиняє свою дій, а більше того - за договором виникають нові зобов'язання, порушення порядку виконання яких призводить до відповідальності Заставодавця.
		Як зазначає відповідач-1, з огляду на зазначене вбачається, що підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору застави №Г21.1.2.0/5-343 від 11.09.14р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, відсутні, а зазначений договір продовжує свою дію.
		 
		       Відповідач-2 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Контракту на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач-2 не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, а навпаки підтвердив існуючу заборгованість у повному обсязі. 
		 
		          Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
		Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Господарське зобов'язання виникає, зокрема із  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
		Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).   
		Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
		В силу ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передати оплачений товар або повернення суми попередньої оплати.
		Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
		У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що виходячи з положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов'язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.
		Між сторонами на підставі вищезазначеного Контракту виникли зобов'язання, які, згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов даного Контракту та норм чинного законодавства.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується факт здійснення позивачем відповідачу-2 попередньої оплати у розмірі 40 000 000,00 доларів СШ за товар, який поставлений відповідачем-2 позивачу так і не був. 
		Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Контракту та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-2 заборгованості за контрактом № 0307ТК-1 від 03.07.14р. в сумі 40 000 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 08.10.14р. складає 518 651 800,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем-2, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки попередня оплата підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.
		Щодо вимог позивача в частині розірвання договору застави № Г.21.1.2.0/5-343 від 11.09.14р. укладеного між позивачем та відповідачем-1, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.  
		Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). 
		Як зазначено у ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
		Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, господарський суд вважає, що договір може бути розірваний в судовому порядку саме з підстав, що визначені чинним законодавством або договором, укладеним між сторонами, як підстави для розірвання договору. Натомість позивачем не доведено наявність обставин, які визначені як підстави для розірвання договору в судовому порядку.
		Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що втрата предмету застави не зумовлює ані припинення договору застави, ані виникнення підстав для його розірвання в судовому порядку, оскільки сторони Договору застави № Г21.1.2.0/5-343 від 11.09.2014р. вирішили, що в цьому випадку договір не лише не припиняє свою дій, а більше того - за договором виникають нові зобов'язання, порушення порядку виконання яких призводить до відповідальності Заставодавця.
		Викладене є підставою для задоволення позову частково. 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. 
		Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 572, 599, 610, 612, 629, 651, 655, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з ТEAMTREND LIMITED (адреса: 2 STONE BUILDINGS, LINCOLN'S INN, LONDON, WC2A 3TH, UNITED KINGDOM, Реєстраційний номер: 3951668, Дата реєстрації: 20.03.00 Банківські реквізити: PrivatBank Cyprus Branch 3 Kallipoleos Avenue, Geogas Tower, Office 301, 303, CY-1055 Nicosia, Cyprus SWIFT: PBANCY2N № USD: CY32125000000026007040000346 Corr. Ace. (USD): 04 411 835 with Deutsche Bank Trust Company Americas, New York, USA (SWIFT BKTRUS33)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДНЕКС" (49017, Україна, м.Дніпропетровськ, вул. Кам"янська, буд. 36, к. 325, код ЄДРПОУ 34499705) заборгованість за контрактом № 0307ТК-1 від 03.07.14р. в сумі 40 000 000,00 (сорок мільйонів) доларів США , що відповідно до офіційного курсу НБУ на 08.10.14р. складає 518 651 800,00 грн. (п'ятсот вісімнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят одна тисяча вісімсот грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.).
		В решті позовних вимог - відмовити.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено 24.10.14р.
		 
		Суддя  Н.Е. Петренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...