Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/7505/14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2014.
Дата набрання законної сили: 11.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		28.10.14р. Справа № 904/7505/14
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ", м. Дніпропетровськ 
		до відповідача-1: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК  "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ
		відповідача-2: COLLYER LIMITED, Great Britain
		про розірвання договору застави та стягнення 39 070 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.09.2014р. складає 504 346 542,51 грн.    
		Суддя  Золотарьова Я.С.
		 
		Представники:
		від позивача: Ніколенко Г.І. - директор
		                       Любченко О.І. - представник (дов. № 2 від 29.09.2014) 
		від відповідача-1: Стрельченк Я.С. - представник (дов. № 8199-К-Н-О від 16.10.2014)
		від відповідача-2: не з'явився  
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" та      відповідача-2: COLLYER LIMITED, в якому просить суд:
		- розірвати договір застави №  Г21.1.2.0/5-217 від 21.07.2014 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК";
		- стягнути з COLLYER LIMITED заборгованість за контрактом купівлі-продажу № 0207СІ/2 від 02.07.2014 у розмірі 39 070 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.09.2014р. складає  504 346 542,51 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-2 зобов'язань за контрактом купівлі-продажу № 0207СІ/2 від 02.07.2014 в частині поставки оплаченого товару. Для оплати товару за контрактом купівлі-продажу № 0207СІ/2 від 02.07.2014 було укладено кредитні договори № 4И14111Д від 12.02.2014 на суму 41 000 000,00 дол. США, № 4И14112Д від 17.02.2014 на суму 10 000 000,00 дол. США, № 4И14108И від 19.02.2014 на суму 110 000 000,00 грн., № 4И14193И від 19.02.2014 на суму 61 000 000,00 грн., № 4И14156И від 10.04.2014 на суму 370 000 000,00 грн.
		21.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" було укладено договір застави № Г21.1.2.0/5-217, предметом якого є надання в заставу позивачем майнових прав на отримання товару за контрактом купівлі-продажу № 0207СІ/2 від 02.07.2014. 
		Позивач зазначає, що втрачено предмет застави, а саме майнові права на отримання товару за контрактом купівлі-продажу № 0207СІ/2 від 02.07.2014, оскільки контракт купівлі-продажу № 0207СІ/2 від 02.07.2014 розірвано.
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2014. 
		20.10.2014 представник відповідача-2 надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позов, в якому зазначає, що у відповідача-2 перед позивачем існує заборгованість у розмірі 39 070 000,00 дол. США та просить суд розглядати справу без участі представника.
		21.10.2014 представник позивача надав письмові пояснення щодо втрати предмету застави та клопотання, в якому зазначає, що при складенні позовної заяви було допущено описку в резолютивній частині, а саме зазначено 39 700 000,00 дол. США замість 39 070 000,00 дол. США.
		У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 21.10.2014 на 28.10.2014.
		28.10.2014 представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору застави №  Г21.1.2.0/5-217 від 21.07.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", з огляду на наступне. 
		Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індастріал гарант" та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" було укладено договір застави №Г21.1.2.0/5-217 від 21.07.2014р., предметом якого є надання позивачем в заставу майнових прав по Контракту №0207СІ/2 від 02.07.2014 року, укладеному між заставодавцем та COLLYER LIMITED на отримання товару, опис якого наявний в п.6 цього договору, а після отримання заставодавцем товару - він стає предметом застави, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Індастріал Гарант" перед відповіачем-1, в силу чого відповідач-1 має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця та (або) позичальника. 
		Договором №Г21.1.2.0/5-2І17 від 21.07.2014р., передбачено, що у разі пошкодження, або знищення, або втрати (повністю або частково), або псування, або погіршення стану, або недостачі товару (предмету застави) - у термін не пізніше трьох днів від дня, коли це відбулось, заставодавець зобов'язався відновити предмет застави або за узгодженням із заставодержателем замінити його іншим майном не меншої вартості, або незалежно від настання строків виконання зобов'язань за кредитним договором виконати їх у повному обсязі. Отже, втрата предмету застави не зумовлює ані припинення договору застави, ані виникнення підстав для його розірвання в судовому порядку, оскільки сторони договору застави №Г21.1.2.0/5-217 від 21.07.2014р., вирішили, що в цьому випадку договір не лише не припиняє свою дій, а більше того - за договором виникають нові зобов'язання, порушення порядку виконання яких призводить до відповідальності заставодавця.
		Відповідач-2 у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.
		У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). 
		Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.10.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-1, господарський суд, -   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		02.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" (покупець) та COLLYER LIMITED (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № 0207СІ/2  (а.с.14).
		Відповідно до пункту 1 контракту продавець продає, а покупець купує продукцію на умовах, в кількості та строки, вказані в специфікаціях до даного контракту, які є його невід'ємною частиною.
		Пунктом 2.1 контракту встановлено, що ціна на продукцію, що постачається встановлюється в доларах США, як це передбачено у специфікації до даного договору.
		Згідно з пунктом 2.2 контракту загальна вартість контракту, на момент його укладання становить 39 070 000,00 дол. США.
		Поставка товару за даним контрактом повинна здійснюватись відповідно до специфікації до даного контракту (пункт 3.1 контракту).
		Сторони підписали специфікацію № 1 від 02.07.2014 до контракту, в якій дійшли згоди щодо найменування, якості, кількості, строків поставки та вартості товару (а.с.18).
		Відповідно до пункту 7 специфікації № 1 строк поставки - липень 2014 - грудень 2014.
		Пунктом 9 специфікації № 1 встановлено, що умова платежу: передоплата банківським переводом на підставі виставленого продавцем покупцю рахунку.
		Відповідно до пункту 6.2 контракту всі суперечки, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним, у тому числі що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню згідно законодавства України.
		Пунктом 6.3 контракту встановлено, що правом, регулюючим цей договір, є матеріальне право України.
		14.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" (покупець) та COLLYER LIMITED (продавець) було укладено додаткову угоду до контракту купівлі-продажу № 0207СІ/2 (а.с.70), відповідно до якій сторони виклали розділ 6 контракту у наступній редакції: 
		"6.1 Всі розбіжності, що виникають внаслідок або у зв'язку з виконанням цього контракту, повинні вирішуватися шляхом переговорів. 
		6.2 Всі суперечки, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним, у тому числі що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню на території України та відповідно до законодавства України.
		6.3 Правом, регулюючим цей договір, є матеріальне право України". 
		Відповідач-2 виставив відповідачу рахунок № 0207СІ/2-1 від 02.07.2014 на суму 39 070 000,00 дол. США (а.с.20).
		Позивач оплатив вищезазначений рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями № 2162 від09.07.2014 на суму 29 070 000,00 дол. США та № 2173 від 14.07.2014 на суму 10 000 000,00 дол. США (а.с.21-22).
		Відповідач-2 направив на адресу позивача лист № 09/14-12-8 від 12.09.2014, в якому відповідач-2 повідомив про відсутність можливості виконати свої зобов'язання за контрактом № 0207СІ/2 від 02.07.2014 та здійснити поставку товару в передбачені контрактом строки, у зв'язку з чим відповідач-2 просить розглянути варіант переносу строків поставки товару на більш пізніші (а.с.23).
		Позивач надав відповідь № 09.14/3 від 15.09.2014 з вимогою повернути раніше перераховані грошові кошти у розмірі 39 070 000,00 дол. США в строк до 25.09.2014 (а.с.24).
		16.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" (покупець) та COLLYER LIMITED (продавець) було укладено додаткову угоду до контракту купівлі-продажу № 0207СІ/2 (а.с.25).
		Пунктом 2 додаткової угоди від 16.09.2014 встановлено, що сторони дійшли згоди розірвати контракт купівлі-продажу № 0207СІ/2  з дати підписання даної додаткової угоди.
		Відповідно до пункту 3 додаткової угоди від 16.09.2014 продавець зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти, отримані в якості передоплати в строк до 25.09.2014
		У встановлений додатковою угодою строк грошові кошти у розмірі 39 070 000,00 дол.США.відповідач-2 не сплатив, що і є причиною виникнення спору.
		Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
		Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
		Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. 
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України). 
		Відповідно до пункту 3 додаткової угоди, строк повернення грошових коштів у розмірі 39 070 000,00 дол. США є таким, що настав.
		Станом на час розгляду справи доказів повернення грошових коштів від представників сторін не надійшло.
		З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 39 070 000,00 дол. США підлягають задоволенню у повному обсязі.
		21.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індастріал гарант" (заставодавець) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (заставодержатель) було укладено договір застави №Г21.1.2.0/5-217 (а.с.52).
		Пунктом 1 договору застави встановлено, що предметом цього договору є надання заставодавцем в заставу майнових прав по контракту №0207СІ/2 від 02.07.2014 року, укладеному між заставодавцем та COLLYER LIMITED на отримання товару: марганцевої руди, а після отримання заставодавцем товару - він стає предметом застави, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Індастріал Гарант" перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця та (або) позичальника. 
		Відповідно до пункту 2 договору застави заставою забезпечується виконання зобов'язань Позивача, що випливають з кредитних договорів:
		- №4И1411 ІД від 12.02.2014;
		- №4И14112Д від 17.02.2014;
		- №4И14108И від 19.02.2014;
		- №4И14193И від 19.02.2014;
		- №4И14156И від 10.04.2014.
		Згідно з пунктом 16.11 договору застави у разі пошкодження, або знищення, або втрати (повністю або частково), або псування, або погіршення стану, або недостачі Товару (Предмету застави) - у термін не пізніше трьох днів від дня, коли це відбулось, заставодавець зобов'язався відновити Предмет застави або за узгодженням із Заставодержателем замінити його іншим майном не меншої вартості, або незалежно від настання строків виконання зобов'язань за Кредитним договором виконати їх у повному обсязі.
		Частинами 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
		Таким чином договір може бути розірваний в судовому порядку саме з підстав, що визначені чинним законодавством або договором, укладеним між сторонами, як підстави для розірвання договору. 
		Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України). 
		Позивачем не доведено наявність обставин, які визначені як підстави для розірвання договору в судовому порядку.
		Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що  в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). 
		Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що втрата предмету застави не зумовлює ані припинення договору застави, ані виникнення підстав для його розірвання в судовому порядку, оскільки сторони договору застави №Г21.1.2.0/5-217 від 21.07.2014, вирішили, що в цьому випадку договір не лише не припиняє свою дій, а навпаки за договором виникають нові зобов'язання, порушення порядку виконання яких призводить до відповідальності заставодавця.
		Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволенні позовних вимог позивача в частині розірвання договору застави №  Г21.1.2.0/5-217 від 21.07.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК".
		Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 
		                                                    ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити частково. 
		Стягнути з COLLYER LIMITED (first floor woodgate, 2-8 games road, cockfosters, barnet, herts, en49hn, uk, great britain, reg. number 3703222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ ГАРАНТ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 6; ідентифікаційний код 35163878) - 39 070 000,00 доларів США основний борг та 73 080,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.
		В іншій частині позову відмовити.
		Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повний текст рішення складено 29.10.2014.
		 
		 
		Суддя  Я.С. Золотарьова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...