Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/500/128/13 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		23 жовтня 2014 року                              м. Київ                              К/800/24735/14 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		 
		    головуючого судді: суддів:        Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В.,  Зайця В.С.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 
		на постанову            Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2013 року 
		та ухвалу            Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року 
		у справі            № 500/4809/13-а
		за позовом           ОСОБА_4 
		до                     Південної митниці Міндоходів
		про                      про скасування постанови,-
		 
		    ВСТАНОВИЛА:
		 
		В липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів, яким просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0493/50000/13 від 10.07.2013 року, про визнання винним ОСОБА_4 у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України, та стягнення штрафу у розмірі 105 565,95 грн.
		Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2013 року у справі №500/4809/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 28.04.2013 року при в'їзді на територію України через митний пункт «Рені-Джурджюлешти» на автомобілі марки «DACIA» з румунською реєстрацією, державний номер НОМЕР_1 надав для митного оформлення паспорт громадянина Румунії.
		При виїзді з території України через митний пункт «Рені-Джурджюлешти» на цьому ж автомобілі 09.05.2013 року ОСОБА_4 пред'явив паспорт громадянина України.
		Заступником начальника митниці 10.07.2013 року розглянуто матеріали справи про порушення митних правил за ознаками вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та визнано його винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, на підставі чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 105 565,95 грн.
		Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
		Таким чином, спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України, Закону України №2235-111 «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року, Закону України від 21.01.1994року №3857-ХІІ І «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Порядком централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185, а також Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201.
		Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
		Оскільки у позивача, станом на 28.04.2013 року наявний був як паспорт громадянина України так і паспорт громадянина Румунії, та він мав постійне місце проживання на території України, отже він у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України та має статус громадянина - резидента.
		Згідно ч.3 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
		Таким чином, позивачем порушені вимоги ст. 485 МК України при тимчасовому ввезені на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації. Надаючи паспорт громадянина Румунії, позивач вчинив зазначені дії з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що під час складання оскаржуваної постанови митний орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством.
		Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
		Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередній інстанцій підлягають залишенню без змін.
		Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
		Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі № 500/4809/13-а - залишити без змін. 
		 
		 
		Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...