Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-33/7282-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2014.
Дата набрання законної сили: 19.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-33/7282-2012 29.09.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу 
		за позовом   публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль"
		до                 товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг"
		про               звернення стягнення на предмет іпотеки (застави)
		 
		Представники сторін:
		від позивача:   Оборський Я.В. - представник за довіреністю № 98/12 від 26.03.2012 року;
		від відповідача: Пархоменко О.О. - представник за довіреністю б/н від 08.01.2014 року.
		 
		встановив :
		На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.04.2007 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Інкрістар» укладено кредитний договір №010/14/043.
		29.09.2008 року між вищезазначеними сторонами укладено додаткову угоду №010/14/04/443 до кредитного договору №010/14/043 від 03.04.2007 року, відповідно до якої домовились перевести заборгованість по кредитному договору з ТОВ «Інкрістар» на ТОВ  "Західбудінвест компані консалтинг".
		В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки №10/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий №873/50.
		У результаті неналежного виконання договірних зобов'язань (щодо сплати відсотків, тіла кредиту, надання документів) позичальником порушено вимоги кредитного договору внаслідок чого виникла кредитна заборгованість.
		У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 6 330 915,96 дол. США, в тому числі: 5 851 048,73 дол. США заборгованості за тіло кредиту, 413 600,56 дол. США заборгованості за відсотками, 66 266,67 дол. США пені, що в гривневому еквіваленті складає 50 599 845,80 грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно за договором іпотеки.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/7282-2012 та призначено  розгляд справи на 25.06.2012 року.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2012 року розгляд справи відкладено на 09.07.2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.
		У судовому засіданні 09.07.2012 року оголошено перерву до 17.07.2012 року для можливого врегулювання спору мирним шляхом.
		У судовому засіданні 17.07.2012 року оголошено перерву до 10.09.2012 року.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.07.2012 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2012 року зупинено провадження у справі № 5011-33/7282-2012 до вирішення господарським судом міста Києва справи № 5011-65/10218-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" про визнання недійсним кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2012 року.
		17.12.2012 року до  відділу діловодства господарського суду м. Києва від відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв'язку з тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 04.10.2012 року у справі № 5011-65/10218-2012 про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" про визнання недійсним кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2012 року.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.01.2013 року розгляд справи поновлено та призначено на 28.01.2013 року.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.01.2013 року зупинено провадження по справі № 5011-33/7282-2012 до проведення судової оціночно-будівельної експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
		Супровідним листом господарського суду м. Києва від 05.02.2013 року матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		26.06.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 5011-33/7282-2012 та повідомлення № 1491/1492/13-42 від 14.06.2013 року про неможливість виконання ухвали про призначення експертизи, у зв'язку з невиконанням попередньої оплати експертизи.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.06.2013 року провадження по справі поновлено, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.
		16.07.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про призначення судової експертизи.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2013 року зупинено провадження по справі № 5011-33/7282-2012 до проведення судової оціночно-будівельної експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
		Супровідним листом господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		24.10.2013 року до  відділу діловодства господарського суду м. Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи №8076/13-42 від 23.10.2013 року з матеріалами справи № 5011-33/7282-2012.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.10.2013 року провадження по справі поновлено, розгляд справи призначено на 05.11.2013 року.
		У судовому засіданні 05.11.2013 року представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення судової експертизи, просив суд задовольнити.
		Представник позивача підтримав подане клопотання про призначення судової експертизи, просив суд задовольнити.
		Судом оголошено перерву до 12.11.2012 року.
		У судовому засіданні 12.11.2012 року представники сторін підтримали клопотання про призначення судової експертизи, просили суд задовольнити.
		Супровідним листом від 19.11.2013 року матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		07.05.2014 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 5011-33/7282-2012 та висновок експертів судової оціночно-будівельної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13597/13-42/5101/14-42 від 30.04.2014 року.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2014 року провадження  справі № 5011-33/7282-2012 поновлено, розгляд справи призначено на 27.05.2014 року.
		26.05.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до умов якої зазначив, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості у добровільному порядку, у зв'язку з чим станом на 22.05.2014 року заборгованість відповідача становить 6 000 331,91 дол. США, що у еквіваленті становить 70 343 151,05 грн. та 3 699 165,19 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 361 677,19 дол. США, що у еквіваленті становить 51 132 857,65 грн., заборгованість за відсотками - 1 638 654,72 дол. США, що у еквіваленті становить 19 210 293,40 грн., пеня за кредитом - 2 738 002,06 грн., пеня за відсотками - 961 163,13 грн.
		У судовому засіданні 27.05.2014 року оголошено перерву до 23.06.2014 року.
		23.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до умов якої зазначив, що станом на 19.06.2014 року заборгованість відповідача становить 5 964 681,61 дол. США, що у еквіваленті становить 70 547 844,35 грн. та 3 518 053,86 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 289 677,19 дол. США, що у еквіваленті становить 50 736 568,77 грн., заборгованість за відсотками - 1 675 004,42 дол. США, що у еквіваленті становить 19 811 275,58 грн., пеня за кредитом - 2 806 899,78 грн., пеня за відсотками - 711 154,08 грн.
		23.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про виклик експерта, про призначення додаткової експертизи, пояснення по справі, відзив на заяву про уточнення розміру позовних вимог.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року розгляд справи відкладено на 15.07.2014 року та викликано в судове засідання судових експертів.
		14.07.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва КНДІСЕ направив лист про відсутність можливості явки судових експертів у судове засідання.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2014 року розгляд справи відкладено на 12.08.2014 року та викликано в судове засідання судових експертів.
		05.08.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до умов якої зазначив, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості у добровільному порядку, у зв'язку з чим станом на 01.08.2014 року заборгованість відповідача становить 5 875 408,31 дол. США, що у еквіваленті становить 70 289 154,73 грн. та 3 960 535,24 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 143 677,19 дол. США, що у еквіваленті становить 49 595 897,01 грн., заборгованість за відсотками - 1 729 731,12 дол. США, що у еквіваленті становить 20 693 257,72 грн., пеня за кредитом - 3 465 417,41 грн., пеня за відсотками - 497 117,83 грн.
		Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. від 12.08.2014 року розгляд справи № 5011-33/7282-2012 доручено здійснювати судді Трофименко Т.Ю. 
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2014 року (суддя Трофименко Т.Ю.) призначено розгляд справи на 22.09.2014 року.
		26.08.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог.
		Розпорядженням в.о. голови господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. від 05.09.2014 року розгляд справи № 5011-33/7282-2012 доручено здійснювати судді Мудрому С.М.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2014 року суддею Мудрим С.М. прийнято справу № 5011-33/7282-2012 до свого провадження.
		19.09.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до умов якої зазначив, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості у добровільному порядку, у зв'язку з чим станом на 05.09.2014 року заборгованість відповідача становить 6 276 720,44 дол. США з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 073 677,19 дол. США, заборгованість за відсотками - 1 773 327,50 дол. США, пеня за кредитом - 386 260,90 дол. США, пеня за відсотками - 43 454,85 дол. США.
		В судовому засіданні 22.09.2014 року судовий експерт Ворфлік Тетяна Олегівна надала відповіді на поставлені запитання представником відповідача.
		Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
		Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.
		Судом оголошено перерву до 29.09.2014 року.
		В судовому засіданні 29.09.2014 року представник відповідача подав клопотання про призначення додаткової судової експертизи.
		Представник позивача заперечував проти даного клопотання.
		Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової судової експертизи.
		Представник відповідача подав клопотання про призначення повторної судової експертизи.
		Представник позивача заперечував проти даного клопотання.
		Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи.
		Представник відповідача подав клопотання про колегіальний розгляд справи.
		Представник позивача заперечував проти даного клопотання.
		Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи.
		Представник позивача заявив усне клопотання про зміну найменування позивача з  відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" на публічне акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль".
		Суд задовольнив клопотання представника позивача та замінив найменування позивача з відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" на публічне акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль".
		Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог від 19.09.2014 року.
		У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
		Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.
		Як вбачається з поданої заяви про уточнення позовних вимог позивачем зменшено розмір позовних вимог, а тому дана заява приймається судом до розгляду.
		Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
		Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		03.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк "Аваль" (кредитор) та  товариством з обмеженою відповідальністю «Інкрістар» (позичальник) укладено кредитний договір №010/14/043.
		Відповідно до п.1.1 кредитного договору, кредитор, на положеннях та у мовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (надалі - «кредит») з лімітом 7 000 000 дол. США (сім мільйонів доларів США) строком до 31 березня 2014 року із сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month) + 6,18% (місячна ставка Libor для доларів США плюс шість цілих вісімнадцять сотих відсотка) річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0.99% (нуль цілих дев'яносто дев'ять сотих відсотка) від ліміту кредитної лінії.
		Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти призначені для часткових розрахунків з ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яка діє в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Глобал МедКер-Інвест» за 100% корпоративних прав ТОВ «Західбудінвест компані консалтинг».
		03.04.2007 року за заявкою ТОВ "Інкрістар" № 03/04/07 від 03.04.07 pоку AT "Райффайзен Банк Аваль" кредитні кошти в розмірі 7 000 000 доларів США були надані позичальнику - проконвертовані за курсом 5,0505 грн. за 1 долар США та зараховані на його поточний рахунок в сумі 35 353 500,00 грн., що підтверджується розпорядженням Київської Регіональної Дирекції "Райффайзен Банк Аваль" від 03.04.07 р. про переказ кредитних коштів ТОВ "Інкрістар" в сумі 7 000 000, 00 доларів США з позичкового рахунку №20738109674 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" на транзитний рахунок № 90061 для подальшої конвертації в гривню, заявою на купівлю (продаж) валютних коштів в сумі 7 000 000,00 доларів США на МВРУ від 03.04.07 р. випискою з особового рахунку ТОВ "Інкрістар" № 2600600109674 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" (за 03/04/07).
		Платіжним дорученням № 2 від 03.04.2007 року з особового рахунку ТОВ "Інкрістар" № 2600600109674 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" на рахунок ТОВ КУА та АПФ "Актив Плюс" перераховано 40 982 510,00 грн. в якості оплати згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" від 03.04.07 р. між ТОВ "Інкрістар" та ТОВ КУА та АПФ "Актив Плюс".
		26.07.2007 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" укладено додаткову угоду № 010/14/04/165 до кредитного договору №010/14/043 від 03.04.2007р., в якій сторони домовились доповнити кредитний договір пунктом 3.5 наступного змісту: « 3.5. При визначенні фактичного значення процентної ставки за цим договором на кожний календарний рік на підставі ставки Libor для доларів США у відповідності з умовами п. 1.1 цього договору значення річної ставки Libor для доларів США округлюється до третього знаку після коми, при цьому дане округлення проводиться за математичними правилами».
		Сторони домовились, що зазначені умови округлення процентної ставки діють, починаючи з 01 липня 2007 року.
		29.09.2008 року ТОВ "Інкрістар" (первісний боржник) та ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" (новий боржник) за згодою кредитора - AT "Райффайзен Банк Аваль" уклали договір про переведення боргу, відповідно до умов якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов'язання, що випливають із кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2007 року укладеного між AT "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар".
		Сторони визначили, що загальна сума заборгованості по зазначеному кредитному договору станом на день укладання договору про переведення боргу складає 6 200 000,00 (Шість мільйонів двісті тисяч) доларів США 00 центів, у тому числі: основна сума заборгованості - 6 200 000,00 доларів США; заборгованість по відсотках - відсутня; заборгованість по нарахованих штрафних санкціях - відсутня; заборгованість по нарахованій комісійній винагороді - відсутня; інша заборгованість - відсутня.
		29.09.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ "Інкрістар" укладено додаткову угоду № 010/14/04/443 до кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2007 p., відповідно до якої домовились перевести заборгованість по кредитному договору з ТОВ "Інкрістар" на ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" (позичальник) згідно договору про переведення боргу від 29.09.08 р. та внести зміни до преамбули і пунктів 1.1, 3.4, 5.1, 6.1, а також до розділу «Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін».
		Так, відповідно до пункту 1.1 позичальнику було відкрито невідновлювану кредитну лінію з лімітом 6 200 000 доларів США строком до 31 березня 2014 року із сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.
		Відповідно до пункту 3.4 забезпеченням кредитного договору є, зокрема, іпотека належного ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул.Сурікова, 3, який належить позичальникові на праві власності.
		Також, пунктом 6.1 визначено, що відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок кредитора № 20781118515 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту, а основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником на рахунок кредитора № 20736118515 у відповідності з Графіком погашення кредиту, наведеним в додатку № 1 (редакція 2 від 29.09.2008 р.).
		30.03.2009 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" укладено додаткову угоду № 010/14/043/456 до кредитного договору №010/14/043 від 03.04.2007p., відповідно до якої ліміт невідновлюваної кредитної лінії встановлено в розмірі 6 028 000,00 доларів США зі строком погашення до 26 березня 2014 року із сплатою 13% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.
		В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до кредитного договору №010/14/043 від 03.04.2007 року, а саме:
		- додатковою угодою №010/14/043/6 від 29.03.2010 року, внесено зміни в п.1.1 договору, а саме визначено, що ліміт невідновлюваної кредитної лінії встановлено в розмірі 5 625 800,00 доларів США зі строком погашення до 31 березня 2014 року із сплатою 13% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії;
		- додатковою угодою №010/14/043/7 від 25.06.2010 року сторонами Графік погашення кредиту викладено в новій редакції, припинено подальшу видачу кредитних коштів та зобов'язано позичальника надати необхідні документи для внесення змін в діючий договір іпотеки;
		- додатковою угодою №010/14/043/8 від 28.12.2010 року,  заборгованість позичальника за кредитом збільшена на суму капіталізованих процентів та становить 5 900 000,00 доларів США, змінено розмір процентної ставки, викладено в новій редакції графік погашення кредиту, встановлено новий розрахунок плати за користування кредитом на основі процентної ставки в розмірі: з 03 квітня 2007 р. по 29 березня 2009 p. - Libor (1 month)+6,18% річних; з 30 березня 2009 р. по 31 грудня 2010 р. - 13% річних; з 01 січня 2011 р. - 11% річних.
		Кінцевим терміном погашення кредиту позичальником є 31.03.2014 року.
		Відповідно до п.7.4 кредитного договору, у випадку невиконання позичальником будь-якого з п.п.6.1, 6.3, 6.4, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9 цього договору, кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.
		Згідно з п. 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди на умовах, передбачених цим договором.
		Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок кредитора № 20781118515 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту, а основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником на рахунок кредитора № 20736118515 у відповідності з Графіком погашення кредиту.
		Проте, як зазначено позивачем, відповідач всупереч вимогам п. 6.1 кредитного договору, порушує строки погашення основної заборгованості та процентів за кредитом, не зважаючи на поступки банку в частині надання позичальнику кредитних канікул щодо сплати процентів в період з 30 грудня 2010 року по 29 березня 2011 року.
		Відповідно до ч.2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.  
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 
		Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. 
		В ухвалі від 18 травня 2011 року у справі №6-27640св08 «Про стягнення кредитної заборгованості», Верховний Суд України зазначає, що саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів, пені й інших втрат, передбачених договором.
		Враховуючи вищезазначене, станом на 05.09.2014 року факт наявності заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 4 073 677,19 дол. США та 1 773 327,50 дол. США заборгованість за відсотками, позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.
		У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував відповідачу пеню за кредитом в розмірі 386 260,90 дол. США та пеню за відсотками в розмірі 43 454,85 доларів США.
		Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
		Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 
		Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		Відповідно до п. 10.2 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% (одна десята відсотка) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
		Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Дії відповідача 1 є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
		З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за кредитом в розмірі 386 260,90 доларів США та пені за відсотками в розмірі 43 454,85 доларів США наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
		Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		03.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий №-873/50.
		Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно ст. 7 ЗУ "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. 
		Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
		Згідно з п.1.2 іпотечного договору, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника, вказаних у п. 1.1 цього договору, іпотекодавець, на умовах передбачених договором, передає в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно (далі - „предмет іпотеки"), яким є: нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3.
		Вказана нежила будівля, є будівлею виробничого корпусу № 86, має загальну площу 6013,60 (шість тисяч тринадцять цілих шістдесяті сотих) кв.м. 
		В подальшому між сторонами укладалися договори про внесення змін до договору іпотеки №10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий №-873/50:
		- №010/14/04/442 від 29.09.2008 року, пункт 1.1 розділу 1 предмет договору було викладено в новій редакції у зв'язку із переведенням боргу по кредитному договору з ТОВ "Інкрістар" на ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" (розмір зобов'язання іпотекодавця за кредитним договором визначено в сумі 6 200 000,00 доларів США) та вирішено у подальшому "позичальника" іменувати "іпотекодавцем";
		- №010/14/03/043/1/474 від 31.03.2009 року, пункти 1.1 та 1.3 викладено в новій редакції (розмір зобов'язання іпотекодавця за кредитним договором визначено в сумі 6 028 000,00 доларів США; заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 100 756 000 грн.);
		- №010/14/03/043/1/3 від 15.04.2011 року абзац шостий пункту 1.2 та пункт 1.3 викладено в новій редакції (у відповідності до Витягу з технічної документації № Ю-28916/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 26.03.2010 р. та відповідно до технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування, виданого ПП «Сектор» та перевіреного ГУЗР - КМДА - КІЗВ 21 липня 2006 р. вказано кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:063:0064, а також заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 52 716 755,00 грн.).
		Згідно ч. 1 статті 12 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
		Частиною 1 статті 33 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
		Згідно з ч. 3 статті 33 ЗУ "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється,  зокрема, на підставі рішення суду.
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 ЗУ "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. 
		Так, 12.03.2012 року позивач направив відповідачу претензію вих. №140-0-0-00/8/93 06.03.2012 року на суму 49 699 022,39 грн.
		А також, направлена вимога про усунення порушення №140-0-0-00/8/94 від 06.03.2012 року, відповідно до якої банк вимагав від боржника у тридцятиденний строк здійснити дострокове погашення заборгованості у розмірі 6 222 723,08 доларів США.
		Відповідно до п.2.11 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договоу купівлі-продажу у порадку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку",  згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
		Згідно з п.2.14 договору іпотеки, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за дев'яносто відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.
		Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 4 073 677,19 дол. США, заборгованості за відсотками в розмірі 1 773 327,50 дол. США,  пені за кредитом в розмірі 386 260,90 доларів США та пені за відсотками в розмірі 43 454,85 доларів США належним чином доведений, документально підтверджений і позичальником не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007 року, тому позовні вимоги позивача про  звернення стягнення на передане відповідачем в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах.
		Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ "Про іпотеку» та ч.2 статті 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 
		1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 
		2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 
		3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 
		4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 
		5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 
		6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. 
		Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №13597/13-42/5101/14-42 від 30.04.2014р. проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ринкова вартість нежитлової будівлі (літ. Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, 3, корпус №8б, загальною площею, згідно з наданою документацією, - 6013,60 м.кв, станом та в цінах на момент дослідження, складає 80 582 240 грн.
		Таким чином, початкова ціна предмета іпотеки - нежитлової будівлі (літ. Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, 3, корпус №8б, загальною площею - 6013,60 м.кв для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження становить 80 582 240,00 грн.
		Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. 
		На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/14/03/043/1 від 03.04.2007 року,посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований за №-873/50, укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" (03164, м. Київ, вулиця Підлісна, будинок 1, код ЄДРПОУ 33640659) предметом якого є нерухоме майно - нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 86, загальною площею 6013,60) в рахунок погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 року у загальній сумі 6 276 720 (шість мільйонів двісті сімдесят шість тисяч сімсот двадцять) дол.. США 44 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 073 677 (чотири мільйони сімдесят три тисячі шістсот сімдесят сім) дол. США 19 центів, заборгованість за відсотками в розмірі 1 773 327 (один мільйон сімсот сімдесят три тисячі триста двадцять сім) дол. США 50 центів,  пеня за кредитом в розмірі 386 260 (триста вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят) дол. США 90 центів та пеня за відсотками в розмірі 43 454 (сорок три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) дол. США 85 центів.
		Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - нежилої будівлі (літ. Г), розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Сурикова, будинок № 3 (виробничий корпусу № 86, загальною площею 6013,60), шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240,00 грн.
		3. Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" (03164, м. Київ, вулиця Підлісна, будинок 1, код ЄДРПОУ 33640659) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.  
		5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.       
		                                                                    
		                                                                          Дата підписання рішення: 30.10.2014   року.
		 
		Суддя                                                                                                         С.М.Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...