Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/3795/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		 
		Справа  № 372/3795/14-ц 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		03 жовтня 2014 року                                                                      Обухівський районний суд Київської області в складі :
		головуючого судді Кравченка М.В.
		при секретарі Радченко С.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської центральної районної лікарні Київської області, фінансового управління Обухівської районної державної адміністрації Київської області про відшкодування шкоди,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Обухівської центральної районної лікарні Київської області про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, в якій зазначає, що 26.08.2012 року її чоловіка ОСОБА_2 було доставлено із проникаючим ножовим пораненням до Обухівської райлікарні, де йому було проведено операцію завідувачем хірургічного відділення ОСОБА_3 04.09.2012 року ОСОБА_2 був виписаний для подальшого лікування по місцю проживання в Кіровоградській обласній лікарні, де і помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи причиною смерті стали недоліки у наданні медичної допомоги в Обухівській ЦРЛ. Постановою слідчого від 26.06.2014 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 було закрите в зв'язку зі смертю підозрюваного. Позивач понесла витрати на придбання ліків, похорони, їй було спричинено душевні страждання через смерть чоловіка, чим йому було заподіяно матеріальну і моральну шкоду. Відшкодування шкоди просила покласти на лікарню, оскільки саме там працював лікар ОСОБА_3 
		В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, посилаючись на те, що медична допомога в лікарні була надана некваліфіковано, лікар відповідача був визнаний винним у вчиненні злочину, його дії стали причиною смерті її чоловіка, вона понесла витрати на лікування та поховання чоловіка, крім того вона перенесла душевні страждання, моральну шкоду оцінює в 250 тис. грн.
		Представники відповідача ОСОБА_4 ЦРЛ ОСОБА_5, ОСОБА_6 проти позову заперечили повністю, посилаючись на його необґрунтованість, відсутність вини лікарні у смерті ОСОБА_2
		Представник відповідача фінуправління Обухівської РДА в судове засідання не з'явився повторно, хоч про час і місце слухання справи належним чином повідомлений, заяв, клопотань чи заперечень суду не надав.
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що є старшою медсестрою, в лікарню дійсно поступав хворий ОСОБА_2 із ножовими пораненнями в тяжкому стані, його оперував заввідділенням ОСОБА_3, далі він лікувався близько тижня, потім дружина хворого - позивач відмовилась госпіталізувати його в таракальне відділення в м.Київ за рекомендацією лікаря, а відвезла його в Кіровоградську лікарню на автомобілі швидкої допомоги, пізніше від позивача їй стало відомо про смерть ОСОБА_2.    
		Вислухавши позивача, представників відповідача, свідка, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. 
		26 серпня 2012 року ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_2 проникаюче ножове поранення, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, за що був засуджений вироком Обухівського районного суду Київської області від 23.05.2013 року за ч.1 ст.121 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, що підтверджується вироком та ухвалою суду, іншими матеріалами справи.
		26 серпня 2012 року о 23 год. 45 хв. ОСОБА_2 каретою швидкої допомоги було доставлено до Обухівської центральної районної лікарні, де встановлено діагноз: різані рани обличчя, шиї, стегна, підколінної ямки, проникаюче поранення грудної клітини. 27 серпня 2012 року його було прооперовано завідуючим хірургічним відділенням вказаної лікарні ОСОБА_3 На стаціонарному лікуванні ОСОБА_2 перебував до 04.09.2012 року, після чого був виписаний для подальшого лікування по місцю проживання до Кіровоградської обласної лікарні, куди був доставлений каретою швидкої допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у лікарні. Зазначені обставини підтверджуються медичною картою стаціонарного хворого, картою спостереження, супровідним листком, передопераційним епікризом, випискою із історії хвороби, наказом, шляховим листом, епікризом, протоколом операції, іншою медичною документацією, а також свідоцтвом про смерть.
		Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 174/К від 12.11.2012 року, яка проводилась в межах досудового розслідування по кримінальному провадженню, недоліки у наданні медичної допомоги ОСОБА_2, що були допущені під час його лікування у хірургічному відділенні Обухівської ЦРЛ є основною причиною розвитку в нього гнійно-септичних ускладнень спричиненого йому проникаючого то рако-абдомінального поранення та поранення стравоходу, які призвели до настання його смерті. При правильному та своєчасному наданні медичної допомоги ОСОБА_2 із наявними в нього тілесними ушкодженнями повинен був настати сприятливий перебіг травми, тобто одужання постраждалого. Таким чином між неналежним наданням медичної допомоги ОСОБА_2 під час його лікування у хірургічному відділенні Обухівської ЦРЛ та настанням його смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. Вказані обставини підтверджуються вироком, ухвалою суду, постановою слідчого.
		16.01.2013 року до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області надійшла заява ОСОБА_9, в якій вона просить прийняти міри до працівників Обухівської ЦРЛ, про неналежне виконання ними своїх посадових обов'язків, щодо надання медичної допомоги ОСОБА_2 Відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100230000134, розпочато розслідування злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого. В межах кримінального провадження допитувався лікар, який лікував ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер. 26.06.2014 року сину підозрюваного ОСОБА_3 було повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину. Постановою слідчого СВ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київської області від 26 червня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100230000134 від 16.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, закрито у зв'язку зі смертю підозрюваного на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України. Вказані обставини підтверджуються вироком суду, постановою слідчого.         
		Позивач ОСОБА_9 є дружиною померлого ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.
		Позивач понесла витрати на лікування та поховання ОСОБА_2, що підтверджується квитанціями, чеками.
		Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Згідно ч. 4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.       
		Чинним вироком суду та постановою слідчого про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав підтверджується винність завідуючого хірургічним відділенням Обухівської центральної районної лікарні ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України.
		Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Понесені позивачем витрати на лікування та поховання чоловіка згідно поданих по цій справі чеків та квитанцій вже враховані судом при винесенні вироку по кримінальному провадженняю, повністю задоволено її цивільний позов, на користь ОСОБА_9 стягнуто з ОСОБА_10 майнову шкоду в розмірі 30 000 грн., що підтверджується вироком. Повторне стягнення тієї саме шкоди із іншої особи - відповідача по цій цивільній справі не ґрунтується на законі, тому позов в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.  
		Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
		ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із Обухівською центральною районною лікарнею, тому шкода, заподіяна позивачеві внаслідок вчиненого ним злочину повинна бути відшкодована саме цим відповідачем - Обухівською ЦРЛ. Хоч лікарня фінансується за рахунок бюджету через іншого відповідача, достатніх правових підстав для стягнення коштів з фінансового управління Обухівської РДА суд не вбачає.
		З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із злочином позивачеві було заподіяно моральну шкоду, відшкодування якої передбачено п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Суд вважає доведеними посилання позивача на заподіяння їй моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях позивача в зв'язку із протиправною поведінкою щодо члена її сім'ї, смертю чоловіка, пов'язаною із цим зміною життєвого укладу позивача.
		За таких обставин, з врахуванням матеріального стану винного, ступіню його вини, глибини страждань позивача, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 50 000 грн., що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167  ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
		Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Оскільки позивачем всупереч вимогам ст.ст. 10,11,60 ЦПК України доведено належними і допустимими доказами позов лише частково, заперечення відповідача ґрунтуються на законі та матеріалах справи також лише частково, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
		Судові витрати слід стягнути з відповідача - лікарні пропорційно доведеним позовним вимогам.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 61, 88, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1172, 1201 ЦК України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Обухівської центральної районної лікарні Київської області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Обухівської центральної районної лікарні Київської області на користь держави судовий збір в розмірі 500 грн.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		       Суддя                                                                      М.В.Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...