Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/3593/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2014. Зареєстровано: 31.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2014.
Дата набрання законної сили: 03.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		19 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/3593/13-а 
		Закарпатський окружний адміністративний суд  у складі:
		головуючого судді Скраль Т.В. 
		при секретарі - Стенавській А.М.,
		за участю сторін:
		позивача:  Прокуроратура міста Ужгорода - представник Левкулич В.І.,
		відповідача: Ужгородська міська рада - представник в судове засідання не з"явився ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   Прокуратури міста Ужгорода до Ужгородської міської ради  про визнання рішення протиправним та його скасування, -
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 19 вересня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 22 вересня 2014 року.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    
		 
		Позивач - Прокуратура  міста Ужгорода звернулася до суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради про визнання рішення протиправним та його скасування. Позовні вимоги мотивовані тим, що Прокуратурою міста Ужгорода проведено перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в Ужгородській міській раді з питань порушення вимог законодавства України. Рішенням Ужгородської міської ради "Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування" №52 від 21.12.2010, затверджено 1) Порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних малих архітектурних форм та літніх терасах для здійснення підприємницької діяльності на землях   загального   користування   (далі-Порядок);   2)   делеговано   виконавчому комітету міської ради повноваження щодо прийняття рішень стосовно надання в оренду земельних ділянок для вищевказаних цілей; 3) уповноважено управління майном міста Ужгородської міської ради здійснювати оформлення та реєстрацію договорів оренди земель загального користування з правом підпису для розміщення малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності. Сесія Ужгородської міської ради приймаючи рішення №52 від 21.12.2010 вийшла за межі своїх повноважень, оскільки порядок надання земельних ділянок в оренду визначений оскаржуваним рішенням та Порядком, суперечить вимогам Земельного кодексу України, Законів України "Про оренду землі", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ", "Про місцеве самоврядування", а тому підлягає скасуванню. На усунення виявлених порушень прокуратурою міста Ужгорода 08.08.2013 внесено подання про скасування вищевказаного рішення Ужгородської міської ради, яке на сесії міської ради 20.09.2013 відхилене, про що повідомлено прокуратуру міста Ужгорода  02.10.2013  року. Отже, зазначене рішення Ужгородської міської ради,  на думку позивача  не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
		Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року провадження у справі № 807/3593/13-а за адміністративним позовом Прокуратури м. Ужгорода Закарпатської області до Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення "Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування", - закрито.
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2014 року апеляційну скаргу Прокурора міста Ужгорода - задоволено, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі № 807/3593/13-а - скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів наведених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак повідомлявся належним чином за адресою що вказана у позовній заяві.
		      Заслухавши сторони, встановивши обставини справи, які були      перевірені в 
		судовому засіданні належними та допустимими доказами      в їх сукупності,      суд                             приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що прокуратурою міста Ужгорода проведено перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в Ужгородській міській раді з питань порушення вимог законодавства України.
		Ужгородською міською Радою на 3 сесії 6 скликання винесено Рішення від 21.12.2010 року  № 52  "Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування" ( а.с. 4).
		Дане рішення прийнято відповідачем з метою ефективного  використання земельного фонду в місті, залучення додаткових коштів у бюджет міста та для впорядкування торгівельної діяльності і проведення видовищних заходів на землях загального користування міста, що використовується в комерційних цілях та підставі ст.. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		В ході проведення перевірки прокуратурою встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради "Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування" №52 від 21.12.2010 року, затверджено: 
		1) Порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних малих архітектурних форм та літніх терасах для здійснення підприємницької діяльності на землях   загального   користування   (далі-Порядок);   2)   делеговано   виконавчому комітету міської ради повноваження щодо прийняття рішень стосовно надання в оренду земельних ділянок для вищевказаних цілей; 3) уповноважено управління майном міста Ужгородської міської ради здійснювати оформлення та реєстрацію договорів оренди земель загального користування з правом підпису для розміщення малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності. 
		Положення даного   Порядку застосовується при наданні на умовах оренди окремих частин земель загального користування міста суб'єктам підприємницької діяльності для тимчасового  розміщення малих архітектурних форм;
		- при наданні на умовах оренди окремих частин земель загального користування міста суб'єктам  підприємницької діяльності для тимчасового  розміщення літніх терас ( майданчиків для відвідувачів МАФ, кафе, барів, ресторанів, на відкритому повітрі на якому розташовується допоміжне обладнання для торгівлі (столи, стільці, лавиці тощо).   
		Позивач при здійсненні перевірки в порядку прокурорського  нагляду за додержанням законів в Ужгородській міській раді встановив порушення Законодавства України.
		На підставі вищенаведеного, на усунення виявлених порушень прокуратурою міста Ужгорода 08.08.2013 року - внесено подання про скасування вищевказаного рішення Ужгородської міської ради, яке на сесії міської ради 20.09.2013 відхилене, про що повідомлено прокуратуру міста Ужгорода 02.10.2013 року, ( а.с. 8-10,13).
		На перевірку доводів прокуратури міста Ужгорода, що дане рішення Ужгородської міської ради не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, суд на підставі аналізу правових норм зазначає, що відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими  відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами  статей 19,  140,  143,  144,  146 Основного Закону України.
		В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).
		У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України «Про місцеве самоврядування», у  частині десятій статті 59  якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено здійснення Генеральним Прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, в тому числі, місцевими Радами, їх виконавчими органами та посадовими особами.
		Згідно п. п.  1, 3   ч. 1 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, в тому числі,         відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів, що стосуються, зокрема, економічних відносин. Згідно ч. 2 цієї статті, перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. 
		Статтею 20 Закону України "Про прокуратуру", встановлено, що при виявлені порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, в тому числі, вносити подання.
		Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; відшкодування шкоди;         скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом та/або припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
		          За частиною 3 статті 23 цього Закону, колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день розгляду подання прокурора. У разі відхилення подання в цілому чи частково  або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування  або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15 денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду  подання.
		Системний аналіз цих конституційних і законодавчих положень ст..20, 21, 23 Закону Про прокуратуру»  та положень  пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України  свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування.  
		          Судом встановлено, що 30.09.2013 року листом 2190/03-18 міським головою ( а.с. 15) повідомлено прокуратуру, що подання від 08.08.2013 року № 72-6030, щодо скасування рішення ІІІ сесії міської ради  VI скликання від 21.12.2010 року № 52 «Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового  розміщення пересувних малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування - проект рішення підготовлений Департаментом міського господарства «Про подання прокурора міста Ужгороді від 08.08.2013 року був включений  в порядок денний засідання ХІХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання,  яке відбулося  20.09.2013 року. Однак,  за результатами голосування проект рішення не набрав достатньої кількості голосів, необхідної для прийняття рішення.
		          Крім того, щодо змісту оскаржуваного  рішення та порядку затвердженого даним рішенням, суд вважає за необхідне зазначати наступне.          
		Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад.
		Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю: у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
		Статтею 122 ЗК України, передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
		Так, відповідно до ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
		Статтею 124 ЗК України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. 
		Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі", об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності та за статтею 4 цього Закону,  орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
		Статтею 6 Закону, передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Статтею 13 Закону, визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно ст. 15 Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, та інше. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов,передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
		Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
		Статтею 16 Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
		Статтею 21 Закону «Про оренду землі, визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмірі форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
		З аналізу вищевказаних правових норм слідує, що в Порядку затвердженому рішенням Ужгородської міської ради №52 від 21.12.2010 вказується, що рішення про надання в оренду земель загального користування міста приймається на засіданнях виконавчого комітету, хоча відповідно до ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.122 ЗК України чітко визначено, що рішення про надання в користування (оренду) земельної ділянки приймається виключно на пленарних засіданнях міських рад. Крім цього, всупереч ст.ст.15,16 ст.21 Закону України "Про оренду землі" в Порядку, визначено процедуру укладення договору оренди земельної ділянки, а саме подача рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради про надання земельної ділянки в оренду, план-схема земельної ділянки, однак відповідно до вищенаведеного, до договору оренди землі повинно бути додано план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
		За приписами статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. 
		Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		Суд погоджується з доводами прокуратури, про те що Ужгородська міська рада приймаючи дане рішення не врахувала набуття чинності з 01.01.2012 року, де до закону «Про оренду землі» було внесено 02.12.2010 року зміни, в частині розміру, форми і строків внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) та не були враховані приписи  статтей 271, 286 Податкового кодексу України, який набув чинність з 01.01.2011 року.
		Статтею 286 ПК України, визначено, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру
		Статтею 270 Податкового кодексу визначено базу оподаткування плати за землю, де базою оподаткування є: нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку встановлено розділом ХІІІ ПК України та площа земельних ділянок, нормативну-грошову оцінку яких не проведено.
		В пункті 11 Порядку,  всупереч вимогам ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.271, 286 Податкового кодексу України, вказується розмір щомісячної орендної плати за 1 кв.м., а саме: центральна зона - 50 грн.; середня зона - ЗО грн.; периферійна зона -10 грн, ( а.с. 12-13).
		Статтею 125 ЗК України, визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Згідно ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
		Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
		В порушення вищенаведеного, оскаржуваним рішенням обов'язок реєстрації договорів оренди землі, речових прав на земельну ділянку покладено на Управління майном міста (правонаступник Департамент міського господарства).
		Отже, сесія Ужгородської міської ради приймаючи рішення №52 від 21.12.2010 вийшла за межі своїх повноважень, оскільки порядок надання земельних ділянок в оренду визначений оскаржуваним рішенням та Порядком, суперечить вищезазначеним вимогам Земельного кодексу України, Законів України "Про оренду землі", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про місцеве самоврядування" а тому підлягає скасуванню.
		Враховуючи, що Ужгородською міською радою відхилено подання прокуратури міста Ужгорода та  виходячи з наведених приписів законодавства, якими регулюються спірні правовідносини,         правомірним   є звернення прокурора м. Ужгорода до суду   з позовом до Ужгородської міської ради з вимогами щодо визнання  протиправним та скасування рішення Ужгородської міської ради "Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних    малих    архітектурних    форм    та    літніх    терас    для    здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування" № 52 від 21.12.2010  року.
		Статтею 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі- на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		      Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України,         кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Матеріалами справи та поясненнями представника позивача доведено неправомірність прийняття рішення Ужгородської міської ради "Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення пересувних    малих    архітектурних    форм    та    літніх    терас    для    здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування" №52 від 21.12.2010
		в цілому.
		З'ясувавши повно та всебічно обставини  в адміністративній справі, підтверджені належними та допустимими доказами в їх сукупності  суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
		 
		Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		1.Позов  Прокуратури міста Ужгорода до Ужгородської міської ради  про визнання рішення протиправним та скасування рішення - задовольнити.
		 
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради  ІІІ сесії VI скликання ( І-ше пленарне засідання)  "Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення малих архітектурних форм та літніх терас для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування" № 52 від 21.12.2010 року.
		 
		Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з                           одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		 
		СуддяТ.В. Скраль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...