Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 48/448-13/364 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2014 року Справа № 48/448-13/364 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув   касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 2. Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від  23.05.2012р.,рішеннягосподарського суду міста Києва від 22.03.2012р.та додаткове рішеннягосподарського суду міста Києва від 26.03.2012р.у справі№ 48/448-13/364 господарського суду міста Києваза позовом  Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест";              2. Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED"; 3. Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"; 4. Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна"треті особи1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний  банк України"; 2. Кабінет Міністрів України; 3. Міністерство фінансів України; 4. Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном; 5. Державне підприємство з виробництва алюмінієвої фольги та пакувальних матеріалів; 6. Відкрите акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" пророзірвання договорів купівлі-продажу, повернення майна та зобов'язання до вчинення дій,  за участю прокурора Баклан Н.Ю., посв.№008813 від 11.10.2012представників: позивачаВасильківська В.Є., дов.№242 від 17.09.2014відповідачів1. не з'явились 2. не з'явились 3. не з'явились 4. не з'явилисьтретіх осіб1. Жадобін В.І., дов.010-01/4766 від 28.07.2014 2. Кривоклуб І.Б., дов.№9.1-22/422 від 15.04.2014 3. не з'явились 4. не з'явились 5.не з'явились 6. Ващенко В.О., дов.№011.11-51 від 17.12.2013;    Бугай Д.В., дов.№011.11-52 від 17.12.2013
		ВСТАНОВИВ:
		Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест", Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED", Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" про розірвання договору купівлі-продажу від 24.03.2006р. пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (надалі в тексті постанови - ВАТ "ЗАлК") у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, укладеного Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі в тексті постанови - АКБСР "Укрсоцбанк"), який діяв від імені Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест" (надалі в тексті постанови - ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест"), з Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED", погоджений Фондом державного майна України; розірвання договору купівлі-продажу №КПП-307 від 08.02.2001р. пакета акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, укладеного між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест"; повернення пакету акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, державі Україна в особі Фонду державного майна України із застосуванням до покупців вказаного пакету вимог п. 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 рр., затвердженої Законом України від 18.05.2000р. №1723-ІІІ; зобов'язання зберігача -  Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" списати з рахунку в цінних паперах Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК" номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, що були предметом договорів купівлі-продажу від 08.02.2001р. і 24.03.2006р., та перерахування зазначеної кількість акцій на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України після чого надати Фонду державного майна України виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій.
		Справа розглядалась судами неодноразово.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. (колегією суддів у складі головуючого судді Курдельчука І.Д., суддів: Спичака О.М. та Коткова О.В.) у справі №48/448-13/364, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. (колегією суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Авдеєва П.В. та Коршун Н.М.) припинено провадження в частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" та задоволено позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України. 
		Крім того, додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2012 р. у даній справі, яке також залишене без змін зазначеною вище постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. стягнуто з Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" в доход державного бюджету 25670 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
		Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями та постановою, Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (надалі в тексті постанови - ПАТ "ЗАлК"), яке є правонаступником ВАТ "ЗАлК", звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012р., а також додаткове рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження в частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" про розірвання договору №КПП-307 від 08.02.2001р. купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "ЗАлК" та про розірвання договору від 24.03.2006р. купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "ЗАлК" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та відмовити у задоволенні інших позовних вимог, а також здійснити розподіл судових витрат.
		В обґрунтування зазначених вимог ПАТ "ЗАлК" посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. і додатковим рішенням від 26.03.2012р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р., Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" також звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить зазначені рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження в частині позовних вимог до ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" про розірвання договору №КПП-307 від 08.02.2001р. купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "ЗАлК" та про розірвання договору від 24.03.2006р. купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "ЗАлК" на підставі п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та відмовити у задоволенні інших позовних вимог, а також здійснити розподіл судових витрат.
		Відзивів на касаційні скарги учасниками процесу не надано.
		За Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/408 від 27.03.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №48/448-13/364.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2014р. розгляд касаційних скарг ПАТ "ЗАлК" та Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" з урахуванням положення ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, а також зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні відомості про наявність на території України філії, представництва, іншого відособленого підрозділу Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED", було призначено поза межами строку, передбаченого ст.1118 Господарського процесуального кодексу України, а саме на 28.10.2014р., яку належним чином оформлену у порядку визначеному вищевказаними законодавчими актами, 18.04.2014р. надіслано на адресу Міністерства юстиції України з проханням про порушення перед компетентними  органами Республіки Кіпр щодо вручення її Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED". Крім того, 07.04.2014р. Вищим господарським судом України, у відповідності до вимог ст.5 Угоди країн СНД "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійснення господарської діяльності" було надіслано судове доручення на адресу Арбітражного суду міста Москви з проханням направити на адресу ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" вказану ухвалу суду касаційної інстанції.
		У судовому засіданні, що відбулось 28.10.2014р. представниками ПАТ «ЗАлК» було заявлено наступні клопотання: про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу; про відтворення технічного запису судових засідань від 12.10.2011р. та 23.05.2012р.; про здійснення процесуального правонаступництва; про відкладення розгляду справи та про оголошення повного тексту постанови суду касаційної інстанції, з метою розгляду яких у справі оголошувалась перерва до 29.10.2014р. 
		У судове засідання, яке відбулось 29.10.2014р., з'явились представник позивача та прокурор, а також треті особи - представники ПАТ «ЗАлК», Кабінету міністрів України та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний  банк України". Натомість, інші учасники судового процесу не направили своїх повноважних представників для участі у розгляді справи в суді касаційної інстанції. Заслухавши думку представників, які з'явились у судове засідання, колегія суддів вирішила розглядати касаційні скарги без участі відсутніх представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових актів на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у відповідності до вимог ст.1117 Господарськогопроцесуального кодексу України.
		За результатами розгляду клопотань ПАТ «ЗАлК», заявлених у судовому засіданні 28.10.2014р. колегією суддів вирішено наступне.
		Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до положень ст.811,ст.1115 та ч.3 ст.44 Господарського процесуального кодексу України задоволено.
		Клопотання ПАТ "ЗАлК" про відтворення технічного запису судових засідань від 12.10.2011р. та 23.05.2012р. колегією суддів відхилені, оскільки не свідчать про неможливість з'ясування судом касаційної інстанції у порядку визначеному нормами ст.ст.1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України правильності застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин зі здійсненого аналізу наявних матеріалів справи. Крім того, доводи заявника наведені у даному клопотанні є необґрунтованими з огляду на наявність у матеріалах справи документів, зокрема позовної заяви та додаткових пояснень позивача у справі та оскаржуваних судових актів.
		Клопотання ПАТ "ЗАлК" про залучення Міністерства промислової політики України як правонаступника Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, з урахуванням Указу Президента України від 19.07.2013р. №389/2013, задоволене судом касаційної інстанції на підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України. В решті зазначене клопотання щодо зобов'язання прокурора направити правонаступнику копію позовної заяви з доданими матеріалами та відкладення у зв'язку з цим розгляду справи, судом касаційної інстанції відхилено з огляду на наявність правонаступництва.
		Також відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "ЗАлК" про відкладення розгляду справи через відсутність інформації щодо дати направлення судових повідомлень Міністерством юстиції України до Міністерства юстиції громадського порядку Республіки Кіпр, оскільки ч. 2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р. визначено, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
		Як вже було зазначено вище, розгляд касаційних скарг ПАТ "ЗАлК" та Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" з урахуванням положення ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, ухвалою Вищого господарського суду України від 07.04.2014р. було призначено поза межами строку, передбаченого ст.1118 Господарського процесуального кодексу України, яку належним чином оформлену у порядку визначеному вищевказаними законодавчими актами, 18.04.2014р. надіслано на адресу Міністерства юстиції України з проханням про порушення перед компетентними  органами Республіки Кіпр щодо вручення її Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED". Тобто, судом касаційної інстанції виконані усі умови визначені у ч.2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Відтак, з огляду на її положення, суд, незалежно від положень частини першої цієї ж статті Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. Враховуючи ту обставину, з дати винесення ухвали судом касаційної інстанції від 07.04.2014р. сплинув термін, який суд визначив як достатній для даної справи і який становить більше як шість місяців, а також з огляду на вимоги чинного в Україні процесуального законодавства, яким визначено, що справа повинна бути розглянута в межах розумного строку, а сторони зобов'язані добросовісно користуватись наданими їм процесуальними правами, не порушуючи при цьому прав інших учасників судового процесу, колегія суддів касаційної інстанції вважає за можливе розпочати слухання справи за відсутності представника Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED".
		Клопотання ПАТ "ЗАлК" про оголошення повного тексту постанови Вищого господарського суду України у даній справі, вирішення якого колегією суддів було здійснено у процесі слухання справи, було відхилено з підстав його необгрунтованості та невідповідності нормам Господарського процесуального кодексу України.
		Інших клопотань від представників учасників судового процесу не надходило.
		У судовому засіданні суду касаційної інстанції представники ПАТ "ЗАлК" підтримали вимоги своєї касаційної скарги та касаційної скарги Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" та просили їх задовольнити у повному обсязі.
		Прокурор та представник позивача, а також треті особи, представники яких з'явились у судове засідання, заперечили проти вимог касаційних скарг з підстав їх необґрунтованості та просили залишити в силі оскаржувані судові акти як такі, що прийняті на підставі та у відповідності до вимог норм чинного в  Україні матеріального та процесуального права.
		Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги та заслухавши пояснення і заперечення на них, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника позивача та третіх осіб, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" №210/93 від 15.07.1993р. та згідно із розпорядженням Запорізької обласної ради народних депутатів №23-р від 22.08.1994р. Державне підприємство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" було реорганізовано шляхом корпоратизації у ВАТ  "ЗАлК". 
		Згідно з п. 4 розпорядження №23-р від 22.08.1994р. з моменту державної реєстрації ВАТ "ЗАлК" активи та пасиви Державного підприємства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" переходять до ВАТ "ЗАлК", яке стає правонаступником прав та обов'язків корпоратизованого підприємства.
		28.05.1997р. між ВАТ "ЗАлК" та Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк" (надалі в тексті постанови - ВАТ "Укрексімбанк"), яке діяло як фінансовий агент Кабінету Міністрів України із залучення та обслуговування іноземних кредитів на підставі агентської угоди від 28.05.1997р., було укладено Кредитну угоду №14/02-145 (надалі в тексті постанови - "Кредитна угода"), відповідно до п.3 якої ВАТ "Укрексімбанк" надає ВАТ  "ЗАлК" кредит, який останнє зобов'язалося повернути разом з відсотками, додатковими платежами, страховою премією у розмірі 70% від загальної суми кредиту на умовах, визначених Кредитною угодою.
		За умовами Кредитної угоди ВАТ "Укрексімбанк" надає кредит у сумі 60916000 доларів США для фінансування 85% загальної вартості зовнішньоторговельного контракту від 27.07.1993р., укладеного між італійською фірмою "Фата Юропіан Груп С.Р.Л." та Державним підприємством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", щодо купівлі-продажу обладнання розливки, прокатки алюмінію для виготовлення упаковок для продуктів харчування.
		Відповідно до пункту 6 Кредитної угоди погашення кредиту, відсотків, додаткових платежів та страхової премії передбачалось здійснювати до 2000 року за рахунок коштів Державного бюджету України, а після 2000 року - за рахунок власних коштів ВАТ "ЗАлК".
		Як встановлено судами, за результатами проведення відкритих торгів з продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК" на підставі рішень тендерної комісії, рішення Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. у справі № 4/10 та наказу Фонду державного майна України №188 від 08.02.2001р., ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" було визнано переможцем відкритих торгів з продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК", що стало наслідком укладення 08.02.2001р. між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" Договору купівлі-продажу №КПП-307 (надалі в тексті постанови - "Договір-1").
		За умовами зазначеного Договору-1 ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" придбало 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК", номінальною вартістю 0,25 гривень кожна, що становить 68,01% статутного фонду товариства за ціною 380604000 грн.
		Відповідно до п. 3.3. та п. 5.1.1. Договору-1 ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" взяло на себе зобов'язання здійснити інвестиції на суму, еквівалентну 200000000 доларів США на користь ВАТ "ЗАлК" у порядку, визначеному Додатком №1 до Договору-1, а також зобов'язання щодо здійснення рефінансування зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою від 28.05.1997р. у порядку, погодженому сторонами в Додатку №2 до Договору-1.
		Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій досліджено, що протягом дії Договору-1 сторонами було внесено ряд змін до договору. Зокрема, Додатковою угодою №447 від 23.04.2002р. пункт 3.3. Договору-1 було викладено у новій редакції: "Поряд зі сплатою ціни пакета акцій на користь продавця, покупець бере на себе зобов'язання (1) здійснити інвестиції на суму, еквівалентну 200000000 доларів США у порядку, що визначений у Додатку №1 до цього Договору впродовж 5-ти років з дати реєстрації; (2) здійснити рефінансування у сумі 76450000 доларів США у порядку, що визначений Додатком №2 до цього Договору упродовж 6-ти місяців з дати реєстрації. У випадку, якщо зобов'язання ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою будуть реструктуризовані, відстрочені, розстрочені, припинені або зупинені згідно з діючим законодавством України, то зобов'язання Покупця (ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест") щодо здійснення рефінансування, передбачені пунктами 2.3., 3.3., 4.1., 5.1.1., 5.1.3., 8.1., 8.6.- 8.9., 14.3. та Додатком №2, відповідно вважатимуться такими, що реструктуризовані, відстрочені, розстрочені, припинені або зупинені". Як встановили суди, змінено було також п.6.3 та 16.1 Договору-1, а Додаток №2 доповнено приміткою, згідно з якою за наявності судової заборони щодо рефінансування довгострокових зобов'язань товариства за Кредитною угодою, обчислення термінів рефінансування здійснюється з моменту припинення такої заборони. 
		У п.10.4 ст. 10 Договору-1 Фонд державного майна України та ВАТ "АвтоВАЗ-Інвест" погодили, що за винятком випадків, коли інше спеціально встановлене цим Договором, сторони нестимуть відповідальність за невиконання зобов'язань за ним згідно з чинним законодавством України. Зазначене положення кореспондується з п.17.1 ст.17 Договору-1, яким передбачено, що до цього Договору застосовується та він підлягає тлумаченню згідно з чинним законодавством України.
		Згідно ст.13 Договору-1 у випадку відчуження пакета акцій права покупця обмежуватимуться пунктом 130 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки. При цьому, продавець (Фонд державного майна України) користуватиметься правом вимагати виконання всіх зобов'язань за цим Договором від нового власника, а також застосовувати до нього санкції за невиконання таких зобов'язань згідно з чинним законодавством.
		Як встановлено господарськими судами та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 24.03.2006р. між АКБСР "Укрсоцбанк", який діяв від імені ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" на підставі договору доручення №К-201/4273 від 21.03.2006р. та довіреності від 21.03.2006р., та Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED" було укладено Договір купівлі-продажу, який у встановлено законом порядку був погоджений Фондом державного майна України (надалі в тексті постанови - Договір-2), згідно з яким Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED"  придбала спірний пакет акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій. За умовами Договору-2, як встановлено судами попередніх інстанцій, Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" стала правонаступником усіх прав і обов'язків ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" за Договором-1, у зв'язку з цим, як визначено в розділі 6.3.  Договору-2, Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" зобов'язалась здійснити рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою на суму, яка відповідає сумі невиконаних зобов'язань щодо рефінансування. Судами попередніх інстанцій досліджено, що умови Договору-2 у частині зобов'язань Покупця повторюють зміст Договору-1 з урахуванням додаткових угод.
		Разом з тим, судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2006р. у справі №2/241, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2006р., розірвано Кредитну угоду, укладену між ВАТ "ЗАлК" та ВАТ "Укрексімбанк". 
		Судами попередніх інстанцій, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у період дії Договору-1 та Договору-2 Фондом державного майна України на виконання положень ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" здійснювалися поточні перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК". При цьому, судами досліджено акти поточних перевірок, складені до виникнення спірних правовідносин, а саме: від 18.06.2002-21.06.2002р., від 25.06.2003-27.06.2003р. та 18.11.2003-20.11.2003р., від 30.03.2004-02.04.2004р., від 02.03.2005-03.03.2005р. та від 21.12.2005-22.12.2005р., від 20.03.2007-22.03.2007р., якими встановлено невиконання покупцями умов Договорів-1 та -2 в частині внесення інвестицій та здійснення рефінансування довгострокових зобов'язань товариства за Кредитною угодою.
		Предметом спору у даній справі є вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про розірвання зазначених вище Договору-1 та Договору-2 та повернення спірного пакету акцій ВАТ "ЗАлК" у власність держави Україна способом та у порядку, визначеному нормами чинного в Україні законодавства.
		При цьому, колегія суддів відзначає, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.  З аналізу норм діючого в Україні законодавства, а також теоретичних засад доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст, є предмет та підстави позову. 
		Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Натомість, підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
		Зі змісту наявної у матеріалах справи позовної заяви вбачається, що в якості визначення підстав позову, Заступник Генерального прокурора України, що звертається в інтересах держави в особі Фонду державного майна України посилається, зокрема, і на вимоги ст. 651 Цивільного кодексу України, положеннями якої визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відтак, не знаходять свого підтвердження, з огляду на що є необґрунтованими, доводи заявників касаційних скарг стосовно порушення судами попередніх інстанцій ст.ст.43, 22 та 83 Господарського процесуального кодексу України в частині задоволення позовних вимог про розірвання Договору-1 та Договору-2 з підстав виходу за межі позовних вимог, шляхом самостійного змінення підстави позову, правом на яке наділений позивач.
		Водночас, помилковими є також доводи ПАТ "ЗАлК" та Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" про порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст.651-652 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України та положень ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна".
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
		Положеннями ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
		З аналізу зазначеної норми вбачається, що юридичний зміст господарського зобов'язання становлять взаємопов'язані права та обов'язки його учасників (сторін). Під правом розуміється можливість кредитора вимагати від іншої сторони вчинення певного діяння (дії або бездіяльності), а під обов'язком - необхідність для боржника вчинення цього діяння. При цьому, зазначене правовідношення може мати більш складний характер, оскільки кожна із сторін може виступати і як боржник, і як кредитор, тобто бути одночасно носієм і прав, і обов'язків.
		Згідно з ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
		За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		У ст.1 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки. Відповідно до ч.1 ст.27 цього ж закону при приватизації об'єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
		Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Договір-1 та Договір-2 за своїм змістом та правовою природою є приватизаційними угодами, які підпадають під правове регулювання норм зазначеного Закону України "Про приватизацію державного майна" та статей 655 - 697 Цивільного кодексу України.
		Частиною 2 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено які зобов'язання повинні бути включені до договору купівлі-продажу. Разом з тим, положеннями зазначеної статті також передбачено, що зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. Відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації. При подальшому відчуженні приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (ч.8 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна").
		Тобто, як вірно зазначили господарські суди в оскаржуваних постанові та рішенні, з аналізу зазначених вище норм права вбачається, що подальший продаж об'єкта приватизації має наслідком збереження для нового покупця об'єкта приватизації всіх зобов'язань попереднього покупця, які були передбачені первісним приватизаційним договором та умовами конкурсу, аукціону або викупу, що свідчить про те, що безпосереднім учасником (стороною) відносин як при первинному, так і при повторному відчуженні об'єкта приватизації є Фонд державного майна України як орган, на який законодавством покладено функції зі здійснення контролю за виконанням сторонами зобов'язань, взятих за приватизаційною угодою. 
		Аналогічні положення визначеним у Договорі-1, укладеному між Фондом державного майна України та ВАТ "АвтоВАЗ-Інвест" в ст.13, якою передбачено, що у випадку відчуження пакета акцій права покупця обмежуватимуться пунктом 130 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, при цьому, Фонд державного майна України користуватиметься правом вимагати виконання всіх зобов'язань за цим Договором від нового власника, а також застосовувати до нього санкції за невиконання таких зобов'язань згідно з чинним законодавством, в послідуючому погоджені ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" та Компанією  "VELBAY HOLDINGS LIMITED" у Договорі-2, де в преамбулі визначено, що Покупець (Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED") проінформований про існування Невиконаних Зобов'язань щодо Пакету Акцій і готовий взяти на себе повне їх виконання, а також у п.п.(b) п.1.1. Договору-2, за яким Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" стає правонаступником ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" за Приватизаційним Договором (Договором-1), в тому числі правонаступником усіх прав і обов'язків останнього, передбачених Договором-1. Таким чином, до відповідача-2 перейшли всі права та обов'язки відповідача-1 за Договором-1, у зв'язку з чим, як визначено у п.п. (b) пункту 6.3. Договору-2, Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" зобов'язалась здійснити рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою на суму, яка відповідає сумі невиконаних зобов'язань щодо рефінансування, визначеній в Акті Фонду державного майна України у порядку, встановленому в Додатку №3 до цього Договору. При цьому, у випадку, якщо розмір реальних дійсних зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою буде уточнюватись відповідно до чинного законодавства України, Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" буде здійснювати рефінансування з урахуванням таких уточнень, а у випадку, якщо зобов'язання ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою будуть реструктуризовані, відстрочені, зупинені або призупинені згідно з чинним законодавством України, то зобов'язання Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" щодо здійснення рефінансування, відповідно, вважатимуться реструктуризованими, відстроченими, розстроченими, зупиненими або призупиненими.
		Крім того, у п.10.7 Договору-2 сторони погодили, що цей договір регулюється діє та тлумачиться відповідно до права Англії та Уельсу, за винятком регулювання, дії та тлумачення цього договору в частині зобов'язань Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" як правонаступника ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" за Договором-1, санкцій за їх невиконання і порядку відчуження пакету акцій. В цій частині Договір-2 і всі стосунки між ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" і/або Компанією  "VELBAY HOLDINGS LIMITED", з одного боку, та Фондом державного майна України, з іншого боку, регулюються, діють і тлумачаться відповідно до законодавства України.
		Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Натомість, у ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, сутність якого свідчить про те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору. Крім того, під час укладення договору сторони вправі на власний розсуд вирішувати питання про особливості припинення зобов'язань за договором та встановлення і застосування форм (міри) відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
		З огляду на зазначене, обґрунтованим та таким, що здійснений у відповідності до зазначених вище норм права, є висновок судів про те, що оскільки у покупця за Договором -2 (Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED") виникли зобов'язання не тільки перед продавцем (ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест") щодо оплати пакету акцій, але й зобов'язання перед державою в особі Фонду державного майна України щодо виконання приватизаційних зобов'язань попереднього покупця пакета акцій, то Фонд державного майна України, як державний орган приватизації (суб'єкт приватизації та безпосередній учасник відносин при відчуженні спірного пакету акцій ВАТ "ЗАлК") не позбавлений права ініціювати розірвання даного договору з підстав визначених нормами чинного в Україні законодавства, зокрема у випадку невиконання або неналежного виконання Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED" взятих на себе зобов'язань, як це визначено у ст.651 Цивільного кодексу України. Відтак, доводи заявників касаційних скарг стосовно того, що Фонд державного майна України є неналежним позивачем у справі є необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів касаційної інстанції з підстав їх помилковості.
		Стосовно доводів ПАТ "ЗАлК" та Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" про припинення зобов'язань останньої з рефінансування Кредитної угоди колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.
		У п.п.(b) п. 3.2 Договору-2 закріплено, що після того, як Невиконані зобов'язання будуть виконані Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED" в повному обсязі з урахуванням можливих змін, ВАТ "ЗАлК" та Фонд державного майна України підпишуть Акт підсумкової перевірки. Невиконані зобов'язання вважаються виконаними з моменту їх повного і належного виконання.
		Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення вищезазначених умов Договору-2, Компанія "VELBAY HOLDINGS LIMITED" не виконала взяті на себе зобов'язання, а саме не здійснила рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою. Акт підсумкової перевірки, який за умовами Договору-2 є належним доказом виконання Компанією Невиконаних зобов'язань, сторонами не складався та в матеріалах справи відсутній. Доказів перерахування коштів на користь ВАТ "Укрексімбанк" на виконання зобов'язань за Кредитною угодою Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED" також надано не було.
		При цьому, судами вірно зазначено, що в Договорі-2 відсутнє положення, аналогічне положенню, закріпленому в п. 3.3. Договору-1, яке б передбачало можливість припинення зобов'язань Покупця спірного пакета акцій (Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED") щодо здійснення рефінансування зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою. Натомість, можливість реструктуризації, відстрочення, розстрочення, зупинення та/або призупинення зобов'язань Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" у відповідності до згаданого вище п.6.3 Договору-2 означають лише можливість тимчасового невиконання обов'язку, а не остаточне звільнення від його виконання. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками місцевого та апеляційного судів з приводу того, що розірвання в судовому порядку Кредитної угоди не означає, що позичальника було звільнено від виконання зобов'язань з погашення кредитної заборгованості, яка виникла до розірвання такої Кредитної угоди. Відтак, не ґрунтуються на нормах права доводи заявників касаційних скарг про порушення судами ст.653 Цивільного кодексу України, з огляду на що  є помилковими твердження останніх, з посиланням на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2007р. про роз'яснення рішення суду у справі №2/241, стосовно припинення невиконаних зобов'язань ВАТ "ЗАлК" з моменту набрання чинності рішення господарського суду міста Києва у справі №2/241. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у постанові від 19.12.2011р. зі справи №3-136гс11, рішення якого відповідно до ст.11128 Господарського процесуального кодексу України, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. 
		При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає також за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження обумовлюються метою касаційного перегляду, яка полягає у перевірці застосування норм матеріального і процесуального права. Відтак, доводи заявника касаційної скарги стосовно здійснення судами попередніх інстанцій суб'єктивної та неповної оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів касаційної інстанції, оскільки виходять за межі наданих суду касаційної інстанції повноважень згідно норм чинного в Україні процесуального законодавства. 
		З підстав зазначених вище, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.111 Господарського процесуального кодексу України, за якою не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи, не заслуговують на увагу доводи скаржників щодо недоведеності надання ВАТ "Укрексімбанк" кредиту ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою. Судам попередньої інстанції скаржниками також не доведено визнання судами недійсними або зміну договірних умов, визначених сторонами у Договорах-1 та -2 щодо рефінансування довгострокових зобов'язань за Кредитною угодою, через сумніви скаржників у наданні кредиту.
		При цьому, не ґрунтуються на нормах права і доводи заявників касаційних скарг про порушення господарським судом попередньої інстанції норм процесуального права під час розгляду та відхилення клопотання ПАТ "ЗАлК" про призначення судово-економічної експертизи у справі для з'ясування надання ВАТ "ЗАлК" кредиту, оскільки, як вірно зазначено апеляційним господарським судом з посиланням на положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Водночас, згідно висновку суду апеляційної інстанції, здійсненого у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення справи, про що також свідчить зміст оскаржуваної постанови суду попередньої інстанції, в якій надано вичерпну правову оцінки поданим сторонами доказам у відповідності до вимог чинного в Україні процесуального законодавства.
		Згідно з ч. 1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, одним з яких, зокрема, є розірвання договору.
		Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому, частиною 9 ст.27 цього ж Закону визначено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку. 
		Як вже зазначалось вище, положеннями ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України фактичні обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками господарських судів щодо невиконання ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" та Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED" зобов'язань по рефінансуванню довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою, що значною мірою позбавило Фонд державного майна України того, на що він розраховував під час укладення Договорів-1 та-2, що свідчить про істотність порушення договірних зобов'язань Компанією "VELBAY HOLDINGS LIMITED", і як наслідок, про наявність правових підстав для розірвання Договору-1 та Договору-2. Водночас, доводи заявників касаційних скарг стосовно необхідності визначення наслідків розірвання договору на підставі ч.3 ст.652 Цивільного кодексу України є помилковими, оскільки спростовуються здійсненими судами висновками в оскаржуваних судових актах.
		З огляду на зазначені вище положення, вірним є висновок судів про повернення пакету акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства, державі Україна в особі Фонду державного майна України. А відтак, судами обґрунтовано задоволена пов'язана з попередніми позовна вимога про зобов'язання зберігача - Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" списати з рахунку в цінних паперах Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" спірну кількість акцій та перерахувати їх на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України, після чого надати Фонду державного майна України виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначені акції.
		Крім того, не заслуговують на увагу твердження скаржників щодо порушення судами п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду позовних вимог про розірвання Договорів-1 та -2, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено наявність у відповідача-2 зобов'язань щодо їх належного виконання.  
		При цьому, враховуючи встановлення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставин неналежного виконання відповідачем-2 взятих на себе зобов'язань за договорами, розірвання яких є предметом спору у даній справі, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вірним застосуванням судами приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено можливість покладення судових витрат на одну із сторін справи, незалежно від результатів розгляду останньої, у випадку коли спір виник внаслідок неправильних дій такої сторони, що спростовує твердження скаржників про прийняття додаткового рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2012р., залишеного без змін Київським апеляційним господарським судом, з порушенням наведеної норми процесуального права.
		З огляду на зазначене вище, а також враховуючи те, що судами попередніх інстанцій на підставі здійсненої правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з вимогами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, встановлено, а заявниками касаційних скарг не спростовано наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, здійснених в оскаржуваних судових актах, зазначаючи при цьому, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлені обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка з належним застосуванням норм права. Натомість, доводи заявників касаційних скарг фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції згідно зазначеної вище ст.1117 Господарського процесуального кодексу України та не спростовують правильності здійснених судами першої та апеляційної інстанцій висновків в оскаржуваних судових актах. 
		Таким чином, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційних скарг ПАТ "ЗАлК" та Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED", а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
		На підставі зазначеного та керуючись  ст. ст. 25, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Замінити Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном його правонаступником - Міністерством промислової політики України.
		Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. у справі №48/448-13/364 - без змін.
		Зобов'язати Фонд державного майна України у строк до 31.10.2014р. здійснити переклад постанов англійською мовою та надати Вищому господарському суду України по два примірники завіреного перекладу постанов англійською мовою для надсилання Компанії "VELBAY HOLDINGS LIMITED". 
		 
		Головуючий суддя:С. ШевчукСудді:Н. Акулова С. Владимиренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...