Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4027/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2014 року Справа № 904/4027/13 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого       Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу   Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014у справі№ 904/4027/13Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Жовтоводський Аракс"прозвернення стягнення на нерухоме майноза участю представників сторін:
		позивача:            Міщенко С.Г., дов. від 04.11.2013;
		відповідача:       Криворучка С.М., дов. від 19.06.2013;
		          в засіданні суду 15.10.2014 у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 29.10.2014
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 у справі №904/4027/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Колісник І.І., судді - Бєлік В.Г., Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Звернуто стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором від 01.03.2007 № 04/2007/1, укладеним між ЗАТ "Донгорбанк" і ТОВ "Жовтоводський Аракс" та посвідченим державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори Морозюк В.О. (реєстр. № 595), а саме: нежиле приміщення загальною площею 972,3 м2, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул.Заводська, буд. 8/66 та належить ТОВ "Жовтоводський Аракс" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.02.2005 № 26, виданого виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради та зареєстрованого Жовтоводським міжміським БТІ в реєстрову книгу: 2-134, номер запису: 25 під реєстраційним номером 6084640, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та надання права продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" з укладенням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з наданням усіх необхідних повноважень для такого продажу, в тому числі реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно предмета іпотеки за ТОВ "Жовтоводський Аракс". 
		Кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, направлено на погашення заборгованості ТОВ "Жовтоводський Аракс" на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" за кредитним договором від 01.03.2007 № 04/2007, розмір якої станом на 04.03.2013 (включно) складає 1 514 797,42 грн., з яких:
		- заборгованість за основною сумою кредиту - 699389,74 грн.;
		- заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом в сумі 806910,37 грн.;
		- пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 8497,31грн.
		Передано предмет іпотеки: нежиле приміщення загальною площею 972,3 м2, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Заводська, буд. 8/66, в управління ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" на період його реалізації з правом безперешкодного доступу до об'єкта іпотеки з метою організації його продажу (демонстрації потенційним покупцям, огляду спеціалістами, оцінювачами), з правом на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, нотаріусів, будь-яких документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди предмета іпотеки, в тому числі права змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування предметом іпотеки, право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування предметом іпотеки.
		Встановлено початкову вартість нежилого приміщення загальною площею 972,3 м2, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Заводська, буд.8/66, в сумі 797093,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Жовтоводський Аракс" на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" судовий збір в сумі 15941,86 грн. та судові витрати з проведення судової експертизи в сумі 7065,60 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
		Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Величко Н.Л., судді - Іванов О.Г.,   Широбокова Л.П.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 у справі №904/4027/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
		          Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити в силі.
		          Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		          Відповідач надав письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі судове рішення апеляційного господарського суду залишити без змін.
		          Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
		          Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		          Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) 01.03.2007 укладений кредитний договір № 04/2007 за умовами якого Банк зобов'язався видати Позичальнику кредит в режимі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в сумі 400000,00грн., для поповнення обігових коштів. Строком повернення кредиту, згідно наведеного в додатку № 1 до даного договору, є дата кінцевого повернення кредиту - 26.02.2010. Відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості становлять 18% річних, відсотки за безпідставне користування кредитом по терміновій заборгованості - 23% річних, комісія за ведення кредитної справи по кредитній лінії 2 % річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії.
		Згідно п.4.1 договору забезпеченням зобов'язань Позичальника за даним договором є нежиле приміщення, розташоване за адресою Дніпропетровська область, м.Жовті води, вул.Заводська 8/66.
		Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і припиняє свою дію після повного виконання Позичальником усіх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).
		Згідно додаткової угоди від 18.09.2008 № 6 до зазначеного договору, процентні ставки за кредитом були збільшені: проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю до 22 % річних, за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю - 27 % річних.
		Додатковою угодою від 10.11.2008 № 7 сторони погодили, що ліміт кредитної лінії становить 699389,74 грн., а строком повернення кредиту, згідно графіку в додатку № 1, є дата кінцевого повернення кредиту - 26.12.2010.
		Графіком повернення кредиту, який є додатком № 1 до додаткової угоди № 7, повернення кредиту передбачено щомісячно рівними частинами по 36850,00 грн. та в останньому місяці 36700,00 грн. Також в графіку передбачено строки повернення платежів (строк повернення останнього платежу - 26.02.2010).
		01.03.2007 між позивачем (Іпотекодержатель) та відповідачем (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки № 04/2007/1, за умовами якого Іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення, розташоване у м. Жовті Води, вул. Заводська, буд. 8/66, літера А, загальна площа 972,3 м2.
		Відповідно до п. 2.3 договору, іпотекою забезпечено: повернення Ііпотекодержателю основної суми боргу ліміту кредитної лінії 700000,00 грн. в строк до 26.02.2010, сплата процентів за користування кредитом в розмірі 18% річних, сплата процентів за безпідставне користування кредитом в розмірі 23% річних, комісія за ведення кредитної справи по кредитній лінії в розмірі 2% річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії, сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування усіх витрат та збитків Ііпотекодержателя згідно з умовами основного зобов'язання.
		Пунктом 2.4. договору передбачено, що у разі зміни (збільшення або зменшення) основної суми боргу та/або розміру процентів за основним зобов'язанням, про ці зміни повідомляється Іпотекодавцю Іпотекодержателем шляхом надання копій відповідних додаткових угод до основного зобов'язання і, при цьому, зміни та/або доповнення до цього договору з цього приводу не вносяться.
		У разі порушення (невиконання або неналежного виконання) основного зобов'язання та/або умов цього договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства та цього договору (п. 4.3 договору).
		          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 у справі №40/45-10 задоволено повністю позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом, за нарахованими процентами, стягнення пені за прострочення сплати процентів (рішення набрало законної сили 15.10.2010).
		          На виконання зазначеного рішення 15.10.2010 видано наказ і 04.11.2010 ВДВС Жовтоводського МУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №22345042 з виконання наказу № 40/45. Однак, 28.03.2011 ВДВС Жовтоводського МУЮ прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 22345042 у зв'язку з розпочатою ліквідаційною процедурою за рішенням власника від 04.03.2011.
		В подальшому, 19.08.2011 ТОВ "Жовтоводський Аракс" повідомлено позивача, що засновником прийнято рішення про відміну припинення юридичної особи та відміну попереднього рішення власника від 04.03.2011. Цим же листом товариство повернуло наказ №40/45-10 на адресу банку.
		Водночас, ТОВ "Жовтоводський Аракс" листом від 15.02.2013 № ООО/02/15/02/13 повідомлено ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про прийняття рішення щодо припинення товариства шляхом його ліквідації у добровільному порядку; призначено ліквідаційну комісію та наділено її повноваженнями керівника; затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури; встановлено шестимісячний строк для проведення ліквідаційної процедури.
		Звертаючись з позовом, як вірно встановив суд першої інстанції, позивач послався на допущення відповідачем порушення умов кредитного договору № 04/2007 щодо своєчасного повернення коштів, а тому, враховуючи положення ст. 33 закону України "Про іпотеку", позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 11.01.2014 № 1948-13, ринкова вартість предмету іпотеки - нежитлового приміщення літера А загальною площею 972,3 м2, яке розташоване за адресою: м. Жовті Води, вул. Заводська, буд. 8/66, складає 797093,00 грн.
		          Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з положень Закону України "Про іпотеку", ЦК України та дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 у справі №40/45-10, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та надання права продажу предмета іпотеки позивачу є правомірним і можливим поряд із його вимогою передати цей предмет іпотеки йому в управління на період його реалізації.
		          Також, судом розглянуто заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки і місцевий господарський суд, відхиляючи її зазначив, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення зазначеної заборгованості перервався з огляду на приписи ст.264 ЦК України шляхом звернення 30.07.2010 з позовом у справі №40/45-10, а тому новий строк позовної давності визначається періодом з 30.07.2010 по 30.07.2013. З огляду на наведене, а також, що позов у даній справі поданий 20.05.2013, то відсутні підстави для застосування строку позовної давності.
		          Здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд, зважаючи на положення ЦК України та Закону України "Про іпотеку", дослідивши перебіг позовної давності за кожним неповернутим платежем дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки такий вид забезпечення зобов'язання як звернення стягнення на заставлене майно є додатковою вимогою по відношенню до вимоги про стягнення коштів за кредитним договором і пред'явлення позову про стягнення основної заборгованості за кредитним договором не впливає на перебіг строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		          Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
		Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (абз. 1 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).
		          Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
		          Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		          Апеляційний господарський суд погодився з судом першої інстанції, який встановив, що станом на 04.03.2013 загальна заборгованість відповідача за кредитним договором складає 1514797,42 грн., з яких: 699389,74 грн. - заборгованість за кредитом, 806910,37 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 8497,31 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.
		          Втім, зважаючи на заявлену відповідачем вимогу про застосування до даних правовідносин строку позовної давності, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду врахував, що позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.
		          Пред'явлення позивачем позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором не вплинуло на перебіг строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивачем не доведено, що відповідач під час перебігу строку позовної давності за цими вимогами вчинив дії про визнання обов'язку виконання зобов'язання за рахунок предмета іпотеки.
		          Так, судом досліджено, що вищезазначеним кредитним договором визначені різні строки повернення кредиту та вірно зауважено, що позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків, які були порушені.
		          Судом апеляційної інстанції досліджено перебіг позовної давності за всіма неповернутими відповідачем платежами і встановлено, що за останнім неповернутим платежем в сумі 36700,00 грн. строк позовної давності розпочався 27.02.2010 та сплинув 27.02.2013, а з даним позовом позивач звернувся лише 20.05.2013, тобто за межами строку позовної давності.
		          У відповідності до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		          Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
		          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
		          Статтею 34 ГПК України обумовлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
		Здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керуючись положеннями ст.ст. 99, 101 ГПК України, відхиляючи доводи позивача та спростовуючи подані останнім докази, у мотивувальній частині судового рішення навів правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи та докази не взято до уваги судом.
		          Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
		          Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. 
		Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст. 1115, 1117 ГПК України. 
		Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		          Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 904/4027/13 - без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                    Л.Б. ІВАНОВА
		 
		Судді                                                                                                          Л.А. ГОЛЬЦОВА
		 
		                                                                                                                         Т.П. КОЗИР

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...