Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16476/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/16476/14 22.10.14
		За позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 
		до:                  житлово-будівельного кооперативу " Мотозаводець-8"           
		про:              стягнення 75    268,76 грн. 
		Суддя Шкурдова Л.М.
		Представники:
		Від позивача:     Шевченко О.М. за дов. №10 від 13.06.2014
		Від відповідача: Гурська А.С. за дов. №б/н від 19.08.2014р.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"  звернулося з позовною заявою до господарського суду міста Києва про стягнення з житлово-будівельного кооперативу " Мотозаводець-8"     66 060,89 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод за договором  на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05080/4-05 від 15.10.2004р.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05080/4-05 від 15.10.2004р. позивач надав послуг з водопостачання та водовідведення, а відповідач належним чином надані послуги не оплатив, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 49    467,38 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2    713,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 8    582,18 грн.,         3% річних у розмірі 2    824,95 грн. та штраф в розмірі 2    473,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.14р. порушено провадження у справі №910/16476/14 та призначено справу до розгляду на 16.09.14р.
		В судовому засіданні 16.09.14р. представником позивача надано письмові пояснення по справі. Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи про те, що відповідачем у період з червня 2012 року по червень 2014 року було спожито   надані позивачем послуги на суму 157588,08 грн., однак, за період з червня 2012 року по червень 2014 року відповідачем було сплачено на користь позивача 227876,92 грн., на підтвердження чого відповідачем долучено копії банківських виписок, у зв'язку з чим відповідачем переплачено відповідачу 70    288,84 грн., а відтак станом на час розгляду справи у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за надані позивачем послуги у період з червня 2012 року по червень 2014р.
		У судовому засіданні 16.09.14р. оголошувалася перерва до 30.09.14р. 
		29.09.14р. від представника позивача надійшли заперечення на відзив, в кому позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання питної води та умовами даного договору питна вода не розподіляється за призначенням на питну холодну воду і питну воду для виготовлення гарячої, проте позивач присвоїв абоненту, відповідачу, два коди для обліку питної води: 5-402 - для питної холодної води та стоків цієї води і 5-50402 - для питної води для виготовлення гарячої та стоків. Позивач вказує, що дана система обліку була запроваджена лише для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки. Представник позивача зазначає, що з реєстру банківських виписок вбачається, що  відповідач перераховував кошти  на рахунки ПАТ «Київводоканал» з призначенням платежу «абонент 5-50402 за воду», у зв'язку з чим позивач зараховував ці кошти за призначенням. 
		          У судовому засіданні 30.09.14р. представником відповідача надано додаткові пояснення по справі, в яких відповідач посилаючись на п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального  водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. вказує, що розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні)  перебувають  на балансі або яким вони передані в управління, повне відання, користування, концесію, проте, оскільки котли з водонагріву, згідно яких забезпечується гаряче водопостачання житлових будинків за Договором, відповідачу не належать, твердження позивача про те, що відповідачем були оплачені послуги з гарячого водопостачання не відповідають дійсності.
		           У судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.10.14р.
		17.10.14р. від представника позивача надійшли пояснення,  в яких позивач зазначає про наявність помилки в розрахунку позовних вимог, та уточнений розрахунок, згідно якого сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 70    006,79 грн., сума 3 % річних - 4    086,65 грн., пеня - 2    356,58 грн., інфляційні втрати - 12    323,99 грн. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. 
		За таких обставин, уточнений розрахунок, згідно яким позивачем фактично збільшено розмір позовних вимог,  прийнято  господарським судом міста Києва.
		          У судовому 22.10.14р. представниками сторін надані пояснення по справі.
		В судовому засіданні 22.10.14р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -                   
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		15.10.2004р. між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець-8»    (абонент) укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05080/4-05 від 15.10.2004р. (далі - Договір).
		Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва, приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за № 37, а також дотримуватись норм визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за договором.
		Відповідно до п. 2.1.1. Договору облік поставленої води здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у позивача, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.
		Згідно з п. 2.1.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водо лічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21Правил користування та місцевих правил приймання.
		Згідно з п. 2.1.2. Договору зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. В разі, якщо Відповідач не забезпечить присутність свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
		Відповідно до п. 2.2.1 Договору постачальник  щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього Договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до договору стосовно строків їх введення та розмірів.
		Згідно з п. 2.2.2. Договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.
		Відповідно до п. 2.2.5. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
		Відповідно до п.7.1. Договору цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.
		Спір, переданий на розгляд суду у даній справі, виник внаслідок наявності заборгованості відповідача за договором  на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05080/4-05 від 15.10.2004р., яка за даними позивача, становить суму в розмірі 70    006,79 грн.,  що несплачена за спожиті з червня 2012р. по червень 2014 р. послуги з водопостачання та водовідведення.
		Приписами ч. 1    ст. 67 Господарського кодексу України     передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.
		Згідно з ч. 1    ст. 901 Цивільного кодексу України     за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»     унормовано, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
		Матеріалами справи, а саме актами про зняття показань з приладу обліку за період з червня 2012 року по червень 2014 року, підтверджується надання позивачем відповідачу, на виконання умов укладеного сторонами договору, послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.06.2012 р. по 30.06.14р. на суму 157    588,08 грн. по коду 5-402 - за надані послуги з постачання  питної холодної води та стоків цієї води та на суму 152    799,00 грн. по коду 5-50402 - за надані послуги постачання питної води для виготовлення гарячої та стоків цієї води.
		Наявною в матеріалах справи Довідкою банку Радикал №136/14 від 27.08.2014р. та реєстром дебетових повідомлень, завіреним головним економістом Печерського відділення №3 банку Радикал Плоха С.О., підтверджується виконання позивачем положень п. 2.2.1 Договору щодо направлення позивачем  до банківської установи абонента розрахункових документів для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.
		При цьому, спір з приводу обсягів (кількості) та вартості спожитих у спірний період послуг між сторонами відсутній.         
		Заперечуючи проти позову відповідач посилається на відсутність заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення,  надані на підставі договору  у період з 01.06.2012 р. по 30.06.2014 р., з огляду на те, що в період з червня 2012 року по червень 2014р. відповідачем було сплачено на користь позивача 227    876,92 грн. за воду, в підтвердження чого відповідачем надано банківські виписки з рахунку відповідача, копії яких долучено до матеріалів справи.
		В той же час, позивач зазначив, що ним було  присвоєно абоненту, відповідачу, два коди для обліку питної води: 5-402 - для питної холодної води та стоків цієї води і          5-50402 - для питної води для виготовлення гарячої та стоків, та суму в розмірі 87    581,29 грн. відповідачем було перераховано по коду 5-402 - для питної холодної води, а суму в розмірі 166    304,25 грн. відповідачем було перераховано по коду 5-50402, у зв'язку з чим позивач  суму в розмірі 166    304,25 грн. зарахував за призначенням, а саме за оплату постачання питної води для виготовлення гарячої та стоків. За таких підстав, у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 70    006,79 грн. 
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875-IV централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення відносяться до комунальних послуг.
		Відповідно до ст. 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
		Статтею 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
		Згідно з п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008р. (далі - Правила), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання" та „Про житлово-комунальні послуги"
		Пунктом 3.13 Правил визначено, що суб'єкти господарювання, в яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів та оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
		Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил  розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися    з балансоутримувачем бойлеру.
		Із залучених до матеріалів справи письмових доказів та пояснень відповідача вбачається, що будинок, який обслуговує позивач, споживає теплову енергію  у гарячій воді з бойлера ПАТ «Київенерго», на підтвердження чого представником відповідача до матеріалів справи долучено копію Договору з АК «Київенерго» на постачання теплової енергії у гарячій воді  №260036 від 10.07.2000 року.
		Позивачем даний факт не спростовано належними засобами доказування. А відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів. Зворотнього позивачем суду доведено не було.
		Окрім того, за правилами    статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»     послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1    статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»     передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
		Оскільки Договір не регулює відносин постачання питної води для виготовлення гарячої, то підстав для оплати відповідачем позивачу вартості послуг з постачання  води для виготовлення гарячої, суд не вбачає.
		Разом з тим, як вбачається з копій банківських виписок, долучених до матеріалів справи, відповідачем  в період з червня 2012 року по вересень 2013 року перераховано позивачу 166    304,25 грн. з призначенням платежу « 5-50402 за воду», а відтак позивачем вказана сума була зарахована в оплату води для виготовлення гарячої.  З огляду на те, що в період з червня 2012 р.  по вересень 2013р. вартість  послуг з постачання   води для виготовлення гарячої склала 97 791,36 грн., а в оплату за вказані послуги в період з червня 2012р. по вересень 2013 р. від відповідача надійшло 166    304,25 грн., переплата склала 68    512,89 грн. Однак, враховуючи відсутність грошового зобов'язання відповідача по оплаті послуг   з постачання  води для виготовлення гарячої та приймаючи до уваги, що в призначенні платежу банківських виписок вказано, що кошти надійшли «за воду», в той час як умовами договору присвоєння кодів 5-402 - для оплати послуг постачання  питної холодної води та стоків цієї води та  5-50402 - для оплати питної води для виготовлення гарячої та стоків не передбачено, суд приходить до висновку, що грошові кошти в розмірі 68    512,89 грн. мають бути зараховані в оплату заборгованості за послуги постачання  питної холодної води та стоків цієї води. 
		Таким чином, оскільки позивачем в період з червня 2012р. по червень 2014р. надано послуги постачання  питної води та стоків цієї води на суму  157    588,08 грн., а відповідачем у вказаний період сплачено 253 885,54 грн., з яких 97    791,36 грн. у період з червня 2012 року по вересень 2013 року відповідачем в добровільному порядку перераховано  за воду по коду 5-50402, сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги постачання  питної холодної води та стоків цієї води склала 1493,90 грн.
		При цьому, заперечення відповідача з приводу того, що ним здійснено переплату в розмірі 70    288,84 грн.,  а тому заборгованість перед позивачем у відповідача відсутня, судом до уваги не береться, оскільки в матеріалах справи наявні платіжні вимоги  про сплату вартості наданих позивачем послуг за Договором, в тому числі і по коду 5-50402. При цьому, відповідач самостійно здійснював оплату даних послуг, зустрічна позовна заява про повернення надмірно сплачених коштів в даному провадженні не заявлялась.
		Враховуючи встановлену судом відсутність заборгованості відповідача перед позивачем у заявленому розмірі, відсутні і правові підстави для нарахування позивачем штрафних санкцій згідно наведеного позивачем розрахунку.
		Крім того, позивачем на підставі п.4.6. Договору здійснено розрахунок штрафу в розмірі 2    473,37 грн.
		Відповідно до частини 1 статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. 
		Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. 
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 
		Як вбачається зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Пунктом 4.6. Договору передбачено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити. 
		Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
		З огляду на те, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані у період з червня 2012 року по червень 2014 року послуги постачання  питної холодної води та стоків цієї води склала 1493,90 грн., а позивач в своїх вимогах не вказав за відмову щодо оплати якого рахунку позивачем нараховано відповідачу штраф, вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2    473,37 грн., задоволенню не підлягають.
		За приписами    ст. 49 ГПК України     судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись    статтею 124 Конституції України, статтями    49,    82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1.     Позов задовольнити частково.
		2.     Стягнути з житлово-будівельного кооперативу " Мотозаводець-8"     (04201, м.Київ, вул.Полярна, будинок 6-А, квартира 22, код ЄДРПОУ 22883709)   з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь  публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664)  1493 (тисячу чотириста дев'яносто три) грн. 90 коп.  - основного боргу та 29 (двадцять дев'ять) грн. 91 коп. - витрат по сплаті судового збору.
		3.    У решті позову відмовити.
		Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
		 
		Повне рішення складено 27.10.2014р.
		 
		 
		                    Суддя                                                                                  Л.М. Шкурдова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...