Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/11360/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2014.
Дата набрання законної сили: 19.02.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Провадження 2а/712/456/14 
		                                                                                                           справа № 712/11360/14а
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		           08 жовтня  2014 року    Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:
		                                        головуючого - судді - Кузьменко В.А.
		                                   при секретарі -         Коваль М.О.
		 розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про скасування розпорядження виконавчого комітету Черкаської міської ради № 95-р(к) від 18.05.2007року  та розпорядження міського голови № 347-р(к) від 29.12.2010року,  поновлення на роботі,  стягнення оплати за час вимушеного прогулу, індексу інфляції за час вимушеного прогулу , відшкодування моральних збитків та плату за юридичні послуги. 
		 
		                                                               ВСТАНОВИВ:
		          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови - Одарича С.О. про скасування розпорядженнь, поновлення на роботі,  стягнення оплати за час вимушеного прогулу, інфляційних нарахувань за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрати по платі за юридичних послуг. Позов обґрунтовує тим, що він працював начальником управління освіти Черкаського міськвиконкому з 10.07.2002 року. Розпорядженням N 95-р(к) від 18.05.2007 р. Виконавчого комітету Черкаської міської ради, за підписом міського голови Одарича С.О., він був звільнений з роботи на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України.
		          Розпорядженням № 263-р /к/ від 21.10.2010 р. за підписом першого заступника міського голови з питань діяльності органів влади Шкарабури М.Г. його було поновлено на роботі на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому.
		          В цей же день, 21.10.2010 р. його  ознайомили із попередженням про наступне вивільнення з 22.12.2010 р. посилаючись на рішення сесій міської ради «Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів» від 25.12.2008 р. за № 4-759, від 17.02.2009 р. за № 4-966, від 16.04.2009 р. за №4-1168, від 10.06.2010 р. за № 5-678 та від 09.07.2010 р. за № 5-825. 
		         Розпорядженням міського голови за №347-р /к/ від 29.12.2010 р. його було звільнено з посади начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
		     Звільнення за розпорядженням N 95-р(к) від 18.05.2007 р вважає незаконними, так як в розпорядженні підставою для його звільнення вказано, що „начальник управління освіти міськвиконкому ОСОБА_1, грубо порушуючи діюче законодавство, самовільно, перевищуючи свої службові повноваження, надав погодження директору ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25 м. Черкаси щодо призупинення занять в школі без відповідного рішення органу місцевого самоврядування". Вважає, що дані факти не відповідають фактичним обставинам, так як з метою запобігання зараженню дітей, зняття психологічної напруги в навчальному закладі та мікрорайоні, звернення батьків, думку вчителів, він на листі директора школи від 21.03.2007 р. про надання згоди на призупинення занять у школі наклав резолюцію від 21.03.2007р. „погоджено", щоб призупинити навчання з 22.03. по 25.03. 2007 року.
		          На виконання вимоги батьківського комітету школи, педагогічного комітету школи, директор школи ОСОБА_7 видав наказ №50 від 21.03.2007 року. Вказаним наказом передбачалося: п. 2.3 - „Здати до 22.03. 2007 року інформацію про місцезнаходження дітей під час карантинного положення". Цим же наказом було передбачено уточнення списків у медичного працівника школи, щодо остаточного проходження дітьми обстеження, проведення дератизаційних та дезінфекційних заходів в закладі освіти.
		          Звільнення за розпорядженням міського голови за №347-р /к/ від 29.12.2010 р. вважає також незаконними, оскільки вважає, що  управління освіти  в складі  Департаменту освіти та гуманітарної політики існує, посада начальника управління освіти існує, змін в організації виробництва і праці не відбулося, а попередження про наступне вивільнення є протизаконним.
		          Просив скасувати розпорядження N 95-р(к) від 18.05.2007р. Виконавчого комітету Черкаської міської ради, за підписом міського голови Одарича С.О. від 01.11.2007 року,  визнати незаконним попередження про вивільнення та розпорядженням міського голови за №347-р /к/ від 29.12.2010 р., поновити його на роботі на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, стягнути з винної сторони кошти за час вимушеного прогулу, інфляційні нарахування за час вимушеного прогулу, моральну шкоду  в сумі 9000грн, виплати по платі за юридичні послуги на суму 4000 грн.
		          В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги. Просив скасувати розпорядження №95-р(к) від 18.05.2007р. про його звільнення, поновити його на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, стягнути з винної сторони  середній заробіток за час вимушеного прогулу  в сумі 83624,59 грн., грошові кошти  в розмірі 17047,65 грн як інфляціїні нарахування за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду в сумі 9 000 грн., витрати по  платі за юридичні послуги на суму 4000 грн.
		Вимоги щодо скасування розпорядженням міського голови за №347-р /к/ від 29.12.2010 р в судовому засіданні позивач не підтримав, оскільки розпорядженням Черкаського міського голови від 20.08.2014року за № 283-р(к) скасовано розпорядження за №347-р /к/ від 29.12.2010 р « Про звільнення ОСОБА_1.»  
		Представник відповідача виконкому Черкаської міської ради Стойко А.Ю.  в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вважав, що підстав для скасування розпорядження №95-р(к) немає, так як позивач грубо порушив свої службові обов»язки, самовільно надав погодження щодо призупинення занять в ЗОШ №25. Зазначив, що на момент розгляду справи відсутня посада начальника управління освіти і тому неможливо поновити позивача на неіснуючій посаді. Вважає, що позивач не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди. Крім того вважає, що позивач пропустив термін звернення до суду з даним позовом. Просив відмовити у задоволені позову.
		Представник відповідача Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Яровенко І.В. вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення, просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
		Представник відповідача Черкаського міського голови Одарича С.О.  в судове засідання не з»явився, належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, причин неявки не повідомили.
		Заслухавши сторони,  вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються трудовим законодавством.
		     Згідно ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого м органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіал), представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу.
		      Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами судових спорів"  № 9 від 06.11.1992 р. на підставі п.1 ст.41 КЗпП України, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за які його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював у виконавчому комітеті Черкаської міської ради на посаді начальника управління освіти з 10.07.2002 р. Розпорядженням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 95-р(к) від 18.05.2007 року позивач звільнений з роботи за п.1 ст.41 КзпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником установи, яке виразилось у перевищенні службових повноважень, а саме - в супереч встановленому законодавством порядку надав погодження 20.03.2007 р. директору ЗОШ № 25 ОСОБА_7 щодо зупинення занять в навчальному закладі в період з 22 по 25 березня 2007 року.
		          В розпорядженні про звільнення ОСОБА_1 вказано, що він надав згоду на призупинення занять в школі без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що призвело до призупинення навчального процесу в ЗОШ І-ІІІ ступенів №25 м. Черкаси та ускладнення проведення в повному обсязі медичних протиепідемічних заходів в осередку інфекційного захворювання, тобто зроблено висновок, що в результаті дій позивача була завдана шкода.
		          Суд вважає, що в ході судового розгляду факт спричинення шкоди позивачем  в зв»язку з призупиненням навчального процесу не знайшов свого підтвердження.  
		           Як встановлено в судовому засіданні  12.03.2007 р. директором ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25 м. Черкаси ОСОБА_7 на ім'я позивача було направлено повідомлення про те, що в ніч з 9 наІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла учениця 3-А класу ОСОБА_10 (діагноз: менінгококкцемія), а 02.03.2007 р. в цій же сім»ї померла дитина дошкільного віку.
		    Згідно доповідної записки директора школи за період з 12.03.2007 р. по 20.03.2007 р. відвідуваність школи учнями становила близько 50%.
		   20.03.2007р. до адміністрації школи надійшло звернення батьків учнів 1-11 класів з проханням закрити школу на карантин та проведення дезінфекції класових кімнат та шкільних приміщень. В своєму зверненні батьки зазначали, що в разі не виконання їх умов, вони з 21.03.2007 р. не пустять дітей до школи.
		Заняття в школі були призупинені на 2 останніх дні третьої чверті, коли навчальний процес  фактично вже був зірваний через те, що батьки не пускали своїх дітей до школи. Обстеження учнів у школі проводилось з 15 по 21 березня 2007 року.
		Судом також встановлено, що вранці 22.03.2007р. багато дітей з батьками чекали в школі лікарів до 10-00 год., але завідуюча бактеріологічної лабораторії, не направила лікарів для проведення обстеження.
		Аналізуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про те, що призупинення занять у школі не повинно було вплинути на хід протиепідемічних заходів та про  відсутність вини ОСОБА_1 в тому, що лікарями міської СЕС було припинене обстеження  учнів ЗОШ №25 22.03.2007р.
		Крім того суд вважає, що, позивач, даючи згоду на призупинення занять, виходив з необхідності зняти  соціальну напругу в школі, запобігти поширенню інфекції, тобто виходив з інтересів школярів, їх  батьків, працівників школи, керувався Законом України «Про середню освіту», ст. 22 та ст. 36 якого передбачають, що загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі  умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку, охорони життя, здоров'я та захисту прав працівників закладу та учнів.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, вогнище менінгококової інфекції в ЗОШ № 25 діяло з 12.03.2007р., проте, до прийняття позивачем рішення про призупинення навчального процесу, а саме до 22.04.2007р. (тобто протягом 10 днів) Черкаською санітарно-епідеміологічною станцією не прийнято всіх необхідних протиепідемічних заходів, що і призвело до непослідовних дій батьків учнів школи № 25, несвоєчасного і безпланового обстеження учнів, звернення директора школи до позивача з проханням про призупинення навчального процесу.
		Тобто, бездіяльність посадових осіб Черкаської санітарно-епідеміологічної станції, яким Законом надано повноваження щодо своєчасного проведення необхідних санітарних і протиепідемічних заходів, стала підставою для прийняття позивачем рішення про накладення резолюції «погоджено» на листі директора школи про призупинення навчання.
		В зв»язку з наведеним суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки одноразового грубого порушення його службових обов»язків, а тому, розпорядження № 95-р(к) від 18.05.2007 р. необхідно визнати незаконним та скасувати.
		          Також суд вважає за необхідне поновити позивача ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти  виконкому Черкаської міської ради, оскільки така вимога є похідною під час розгляду даної справи.
		           Суд не погоджується з позицією відповідачів щодо безпідставності вимог позивача про поновлення його на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому, з тих підстав, що на час розгляду справи в виконкомі Черкаської міської ради була проведена реорганізація і в штатному розкладі створеного департаменту освіти та гуманітарної політики, до складу якого ввійшло і управління освіти, відсутня посада начальника управління освіти.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 (із змінами та доповненнями) у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗПП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на  роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. 
		          Згідно абз. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 (із змінами та доповненнями) при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням віі роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, водячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. 
		   Таким чином, суд вважає, що позивачу повинна бути виплачена компенсація за вимушений прогул за період з 18.05.2007 р. (день незаконного звільнення позивача) по 08.10.2014р. (день постановлення рішення суду).
		При обчисленні середньоденної заробітної плати позивача суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, та виходить з даних довідки про заробітну плату позивача.
		          Враховуючи, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 року позивача поновлено на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2007року по 21.04.2009року в сумі 111309грн. 12 коп. і дані кошти виплачені позивачу, та враховуючи що звільнення позивача по розпорядженню  міського голови за №347-р /к/ від 29.12.2010р. відбулося 29.12.2010 року, то заробітну плату позивачу за час вимушеного прогулу необхідно рахувати з 30.12.2010 року по день розгляду справи, тобто по 08.10.2014року .
		Суд також вважає, що слід відрахувати із суми заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2010 року по 08.10.2014року отримані позивачем за цей період кошти, а саме заробітну плату позивача  в Державному навчальному закладі Черкаський професійний ліцей та отриманої допомоги по безробіттю.
		Розрахунок заробітної плати позивача ОСОБА_1 проводиться на підставі довідки Управління освіти Черкаського міськвиконкому від 01.08.2008року № 1403/08, згідно довідки середня зарплата начальника управління освіти складає 4541грн.
		Крім того в матеріалах справи маються довідки про заробітну плату позивача та отриманої допомоги по безробіттю за цей період. 
		Таким чином за 2011рік середньоденна зарплата позивача складала 217, 96 грн, кількість робочих днів складає 251, з урахуванням отриманих коштів позивачем за цей період зарплата складає 42898,44 грн, за 2012 рік середньоденна зарплата позивача складала 217,09 грн, кількість робочих днів складає 251, з урахуванням отриманих коштів позивачем за цей період зарплата складає 18451,41 грн., за 2013 рік середньоденна зарплата позивача складала 217, 09 грн, кількість робочих днів складає 86, з урахуванням отриманих коштів позивачем за цей період зарплата складає 7384,15грн, за 2014 рік середньоденна зарплата позивача складала 217, 09 грн, кількість робочих днів складає 162, з урахуванням отриманих коштів позивачем за цей період зарплата складає 14890 грн., а всього за період вимушеного прогулу в період з 30 грудня 2010 року по 08 жовтня 2014 року підлягає до стягнення сума в розмірі 83624 грн.
		Суд вважає безпідставними та необгрунтованими вимоги позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 17047,65 грн, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, за своєю сутністю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку,
		Тому, стягнення з відповідача середнього заробітку за вимушений прогул з врахуванням індексу інфляції не передбачено Кодексом законів про працю України, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» або іншими нормативно-правовими актами України.
		Крім того, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача відшкодувати завдану йому моральну шкоду в розмірі 9 000,00 грн не підлягає задоволенню, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року на користь позивача була стягнута моральна шкода з Черкаського міського голови Одарича С.О. в розмірі 5000 грн. 
		Також не підлягає до задоволення вимога позивача на отримання витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн,. оскільки  в матеріалах справи відсутні розрахунки відповідних витрат.
		Таким чином приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
		Крім того дослідивши матеріали справи, суд вважає, що посилання відповідача на ст.99, 100 КАС України, про застосування строків звернення до адміністративного суду, суд вважає безпідставними. 
		Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк встановлений судом-продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків14 червня 2007року, по його заяві 15 червня 2007 року було відкрито провадження по цивільній справі.
		Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24.01.2008року рішення Соснівського районного суду по вищевказаній справі було скасовано та роз»яснино право  на звернення  до адміністративного суду із адміністративним позовом. 21.02.2008року він звернувся до суду з адміністративним позовом до суду про захист порушеного права ,  а тому доводи представника відповідача є необгрунтованим та суд не може взяти до уваги. 
		Суд вважає, що відповідно до ст.99 КАС України позивач звернувся з позовом в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого чинним законодавством
		Також суд вважає за необхідним стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 1827грн, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 69, 71, 159, 160, 161-163 КАС України, ст.. 36, 233, 234, 235 КЗпП України,  ППВС України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», Постановою Пленуму Верховного суду України від 08 лютого 1995 року № 100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати», суд-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Черкаського міського голови Одарича Сергія Олеговича, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про скасування розпорядження виконавчого комітету Черкаської міської ради № 95-р(к) від 18.05.2007року, поновлення на роботі,  стягнення оплати за час вимушеного прогулу, інфляційних нарахувань за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрати по платі за юридичних послуг  задоволити частково.    
		Визнати незаконним та скасувати розпорядження № 95-р(к) від 18.05.2007року виконавчого комітету Черкаської міської ради про звільнення ОСОБА_1  по ст. 41 п.1 КЗпП України.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління освіти  виконкому Черкаської міської ради.
		Стягнути з виконавчого комітету Черкаської міської ради на  користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період починаючи з 30.12.2010 року по 08.10.2014 року  у розмірі 83 624 грн. 59 коп. 
		          Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення на його користь середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 4541 грн. допустити до негайного виконання.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з виконавчого комітету Черкаської міської ради на  користь держави судовий збір в сумі 1827 грн.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції  протягом  10 днів  в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
		 
		 
		Головуючий:                                              Кузьменко В.А

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...