Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/3873/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2014.
Дата набрання законної сили: 15.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                     Справа № 577/3873/14-ц  
		Провадження № 2/577/1054/14
		                            
		                                            
		Р І Ш Е Н Н Я  
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
		         
		31 жовтня 2014 року                                                                                       м. Конотоп                  
		Конотопський міськрайонний суд Сумської області
		 
		у складі судді   Лебедько М.М., 
		при секретарі  Кузнєцовій Л.В.,
		з участю представників Абідова Р.Т., ОСОБА_2,          
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом  Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,  
		                                                  В С Т А Н О В И В: 
		04 жовтня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" і ОСОБА_3 укладений договір про надання невідновлювальної кредитної  лінії № 750/7-203, згідно  якого  позичальнику  надані  кредитні  кошти в межах максимального  ліміту заборгованості в сумі 50000 доларів США зі сплатою 13 процентів річних з кінцевим терміном погашення до 04 жовтня 2016 року. (а.с.6-13, 99-104)
		05 жовтня 2006 року в забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого позивачу передано в іпотеку нерухоме майно:  ціле вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 185,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва на нерухоме майно від 08.02.2006р., виданого виконавчим комітетом Конотопської міської ради на підставі рішення №17 від 03.02.2006р., зареєстрованого в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за реєстровим № 13850997, номер запису 1192 в книзі 7, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9839229, виданого КП Конотопським міжміським бюро технічної інвентаризації від 14.02.2006р., котрий є невід"ємною частиною  свідоцтва про право власності.
		Вартість предмету іпотеки за згодою сторін становила 189375 грн., що за курсом НБУ на дату укладення  договору  кредиту  у  валюті  кредиту складала  37 000  доларів  США (а.с.16-19)
		04.08.2014р. банк звернувся до суду зі вказаною вище  позовною заявою і просив ухвалити судове  рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної  лінії   № 750/7-203від 04.10.2006 року на загальну суму 896046,08 грн. - звернути стягнення на  ціле вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 185,5 кв.м., що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1, шляхом продажу. 
		Водночас просив  стягнути з відповідача 3654 грн. витрат по оплаті судового збору. 
		Обгрунтовуючи вимоги тим, що  ОСОБА_3 зобов'язання по кредитному договору не виконує і станом на 09.07.2014р. за ним утворилась заборгованість на загальну суму 896 046, 08грн., що по курсу НБУ складає 75 639,47 доларів США.
		У судовому засіданні представник позивача Абідов Р.Т. позовні вимоги  підтримав.
		Відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_2, кожен окремо, позовні вимоги не визнали, стверджуючи, що дійсно він, відповідач, отримав кредит в розмірі 50000 доларів США, який був використаний  за призначенням. Однак, позивач пропустив строки позовної  давності, а справа повинна розглядатися постійно діючим Третейским судом при Асоціації українських банків. 
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у позовній заяві доводи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. 
		Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. 
		Чинне законодавство (ст.526 ЦК України) передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, а згідно ст.ст. 527,530 цього кодексу боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, а якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,  то воно підлягає виконанню у цей строк.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).
		За змістом  ст. 1049  цього Кодексу  України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Однак, ці зобов'язання відповідачем не виконані і позивач має право вимагати звернути стягнення  на предмет іпотеки.
		У судовому засіданні достеменно встановлено і це не спростовуєтся сторонами, що  04.10.2006 р. між банком і суб"єктом підприємницької діяльності- фізичною особою ОСОБА_3 укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 750/7-203, згідно якого відповідачу  надані  кредитні  кошти  у розмірі  50000 доларів США зі сплатою  відсотків  за користування такими у розмірі 13 процентів річних з кінцевим терміном погашення до 04 жовтня 2016 року. (а.с.6-13)
		05.10.2006 року  між  позивачем  і громадянином України ОСОБА_3           укладено іпотечний  договір за умовами якого відповідач, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передав в іпотеку ціле вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 185,5 кв.м. по АДРЕСА_1. (а.с.16-20)
		Відтак, доводи відповідача і його представника, що вказана справа повинна розглядатися господарським судом не заслуговують на увагу, оскільки укладаючи іпотечний договір ОСОБА_3 діяв   як фізична особа.(а.с.16-20)
		Не  підлягають задоволенню  і доводи  про те, що  справа повинна розглядатися постійно діючим Третейским судом при  Асоціації українських банків  з таких підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що п.6.2 ст. 6 договору  про надання  невідновлюваної кредитної лінії №750/7-203 від 04.10.2006р. містить положення, за якими у випадку неможливості вирішення спору  шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз О.А. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (а.с.10).
		Таким чином, вказаний вище правочин містять третейське застереження.
		Законом України «Про третейські суди» від 11.05.2004 р. передбачене право фізичних та юридичних осіб вирішувати будь-які цивільні та господарські спори в третейському суді за наявності домовленості про це. (ст.ст.5. 6).
		Натомість зазначений Закон у редакції від 15.03.2006р.містить винятки щодо розгляду спорів щодо нерухомого майна, які внесені Законом  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" від 05.03.2009 р.
		За змістом ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		З роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р, "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається, що за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати внесені зміни до ч.1 ст.6 Закону, якими передбачений перелік справ, що не підлягають розгляду третейськими судами.
		Таким  чином, на момент розгляду справи діяли положення закону про відсутність компетенції в третейських судів на розгляд справ у спорах щодо нерухомого майна.
		Самі по собі твердження відповідача, шо оскільки  рішенням  постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2011р. з нього на користь  позивача  стягнуто 370217 грн. то в задоволенні вимог  необхідно відмовити з тих підстав, шо  відповідно до роз"яснень, які містяться в п.45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", що у разі якщо за судовим рішенням із  відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку ст. 373 ЦПК суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, не заслуговують на увагу через те, що рішення Третейського суду  до виконання не пред"являлось, що стверджується поясненнями представника позивача і повідомленням відділу ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції. (а.с.91)                    
		За змістом до п. 2.4.3 іпотечного  договору,  іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов"язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с.17)
		У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 неналежним чином виконував умови кредитного договору, у нього утворилася заборгованість, про необхідність погашення якої банк попереджав, що підтверджується копією листа. (а.с.105) 
		Відповідно ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, а згідно ч.1 ст 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення  стягнення на предмет іпотеки. 
		Разом з тим, суд приходить до висновку, що заява відповідача і його представника про застосування позовної давності  підлягає частковому задоволенню.
		З вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу, відповідно до вимог ст.256 ЦК України особа може звернутися до суду в межах строку позовної давності.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
		Як вбачається з матеріалів справи відповідач погашення кредиту та процентів повинен був здійснювати  згідно графіку, останній платіж здійснено 04.02.2009 р. в розмірі 416 доларів США, а позов подано до суду поштою 04.08.2014 року. Таким чином, з моменту не виконання позивачем свого зобов'язання за  кредитним договором  до моменту пред'явлення позову минуло понад 5 років.
		Відповідно до частин 2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		Згідно представлено розрахунку станом на 09.07.2014 р. загальна  сума заборгованості ОСОБА_3 перед  Публічним акціонерним  товариством "Укрсоцбанк"по кредиту становила  896 046,08грн. з яких: 462635,53грн.-заборгованість за кредитом; 317103,31грн-заборгованість за відсотками; 42723,06 грн -розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 41888,42грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків; 21561,28 грн. -заборгованість за комісіями; 10134,47 грн.- заборгованість за комісіями. (а.с.3) 
		Разом з тим як видно з довідки заборгованість відповідача з 05 серпня 2011року, тобто в межах трирічного  терміну, становить 416000грн.
		Згідно з ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 
		На виконання цих вимог закону 18.10.2014 року представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду відповідну заяву, в якій просила застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову з цих підстав (а.с.53).
		До ухвалення судового рішення у даній справі позивач з клопотанням про поновлення пропущеного строку не звертався.
		За таких обставин,  суд приходить до висновку, що за рахунок продажу предмета іпотеки необхідно  задовольнити вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії в сумі 416000грн., а не в сумі  896046 грн. як зазначено в позовній заяві.
		Оскільки ОСОБА_3 свої зобов"язання за кредитним договором не виконував,  письмова вимога банківської установи про усунення порушень залишена без задоволення, то  суд вважає, що позивач вправі задовольнити свої вимоги про стягнення  заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення  на предмет іпотеки.     
		За таких підстав, суд вважає позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
		Водночас з відповідача, на підставі ст. 88 ЦПК України  на користь позивача  необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені ним і документально підтверждені 1696 грн. 40 коп. судових  витрат по оплаті судового збору.
		Керуючись  ст. ст. 526, 527, 264,267,530,526,527,530, 610, 1049,1054 ЦК України,  ст.ст. 12,33, 39, 40  Закону України  "Про іпотеку ", ст.ст. 2,10,60,88,  212-215, 218   ЦПК України,  суд, 
		                                                      В И Р І Ш И В: 
		Вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково. 
		В рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 750/7-203 від 04 жовтня 2006 року, звернути стягнення на ціле вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 185,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		За рахунок продажу предмета іпотеки (на підставі договору іпотеку від 05.10.2006 р) задовольнити вимоги  Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 750/7-203  від 04 жовтня  2006 року в сумі 416000грн.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 1696 грн. 40 коп. витрат  по  оплаті  судового збору.          
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.          
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області  шляхом подачі апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня його проголошення,  а  особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення в повному обсязі   виготовлене  05 листопада  2014 року.                                                                                                                                  
		 
		          Суддя                                                                                                    Лебедько М.  М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...